Одеський краєзнавець Ігор Комаровський: зберігати пам’ять, щоб знати правду

 

 

65 років – це не просто ювілейна дата. Це роки пошуку, досліджень, зустрічей із людьми, архівними документами, родинними історіями та маловідомими сторінками минулого. 

65-річчя відзначає одеський краєзнавець, музейник, громадський діяч, дослідник історії політичних репресій Ігор Леонідович Комаровський.

Для Ігоря Леонідовича краєзнавство – це не кабінетна справа. Це постійний пошук відповіді на запитання: хто ми, звідки ми і що маємо зберегти для тих, хто прийде після нас?

Сьогодні Ігор Комаровський – завідувач Музею історії політичних репресій 1917–1991 років, провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. С. Грушевського, голова громадської організації «Одеський Меморіал» та Одеської громадської організації «Постраждалі від політичних репресій», член Національної комісії з реабілітації при Українському інституті національної пам’яті.

Але за всіма цими посадами – насамперед людина, яка щиро любить Одесу і прагне зберегти її багатоголосу історію.

Пам’ять про тих, кого хотіли змусити мовчати

Одним із головних напрямів діяльності Ігоря Комаровського є дослідження історії політичних репресій 1917–1991 років.

Він проводить лекції, організовує тематичні зустрічі, працює з молоддю, старшим поколінням, внутрішньо переміщеними особами, виступає у медіа та бере участь у публічних дискусіях.

Його принцип простий і водночас дуже важливий: історію не можна замовчувати.

Особливо гостро це звучить сьогодні, коли Україна переживає російську агресію та окупацію. Саме тому Ігор Леонідович говорить не лише про минуле, а й про його небезпечні паралелі із сучасністю.

14 травня 2026 року, напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій, відбувся захід «Мільйони звичайних людей», присвячений темі «Політичні репресії: чому на окупованих територіях повертаються методи 37-го року».

Це була розмова, яка об’єднала різні покоління – молодь, старше покоління, внутрішньо переміщених осіб. Подія отримала суспільний резонанс і була висвітлена телеканалами «Прямий», «Перший міський» та місцевими медіа.

Історія Одеси – це історія її людей

Та коло краєзнавчих зацікавлень Ігоря Комаровського значно ширше.

Його цікавить історія повсякденності, родин, професій і ремесел, з яких і складалася Одеса різних історичних періодів.

Особливо цінними є його дослідження, у яких велика історія постає через долю конкретної людини.

Яскравий приклад – краєзнавча розвідка про палітурну майстерню його прадідуся Менделя. Здавалося б, невелика родинна історія. Але саме такі сюжети дозволяють побачити Одесу живою: містом майстрів, ремісників, підприємців, інтелігенції, родин і щоденної праці.

Це та історія, яку неможливо повністю прочитати лише у підручниках.

Краєзнавчий фонд – пам’ять, зібрана для майбутнього

Окремо хочеться відзначити ще один важливий напрям діяльності Ігоря Леонідовича.

Він постійно поповнює краєзнавчі фонди новими матеріалами, документами, виданнями та власними дослідженнями.

Це надзвичайно важливо, адже кожна передана до бібліотеки книга, публікація, документ чи краєзнавчий матеріал – це не просто бібліографічна одиниця.

Це частинка історичної пам’яті Одещини, збережена для наступних поколінь.

Саме завдяки таким людям краєзнавчі фонди не залишаються статичними. Вони живуть, розширюються, наповнюються новими іменами, фактами та відкриттями.

Працюючи провідним бібліотекарем відділу краєзнавчої літератури та бібліографії бібліотеки, Ігор Комаровський активно долучається і до підготовки важливих краєзнавчих видань.

Серед них – «Знаменні і пам’ятні дати Одещини» – покажчик-календар, який допомагає бібліотечним працівникам, освітянам, краєзнавцям та всім, хто цікавиться історією регіону, готувати заходи до пам’ятних і визначних дат Одещини.

Краєзнавство, яке говорить із сучасністю

Ігор Комаровський активно працює і в сучасному інформаційному просторі: записує краєзнавчий контент, дає інтерв’ю, бере участь у теле- та медійних проєктах, друкує власні розвідки.

Його діяльність поєднує музей, бібліотеку, громадську роботу, дослідження та живе спілкування з людьми.

Саме в цьому, мабуть, і полягає сила сучасного краєзнавця – не просто зібрати факт, а донести його до людини. Зробити історію зрозумілою, близькою і потрібною.

65 років – і нові сторінки попереду

Шановний Ігорю Леонідовичу!

Щиро вітаємо Вас із 65-річним ювілеєм!

Бажаємо Вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, нових краєзнавчих відкриттів і цікавих дослідницьких знахідок.

Нехай вистачає сил і натхнення на нові книги, статті, лекції, зустрічі та проєкти. Нехай до Ваших рук і надалі потрапляють документи, фотографії, книги та родинні історії, які допоможуть відкрити ще не одну невідому сторінку Одеси.

Бажаємо вдячних читачів і слухачів, надійних друзів та однодумців, підтримки колег і тепла рідних людей.

Нехай пам’ять, яку Ви збираєте, досліджуєте і передаєте іншим, ніколи не буде втрачена.

З ювілеєм, Ігорю Леонідовичу!

65 – це не підсумок. Попереду ще багато сторінок, які чекають на свого дослідника.

Колектив бібліотеки бажає Вам здоров’я Вам, миру, сил і нових відкриттів на краєзнавчих стежках нашої незабутньої Одеси! 💙💛

 

Одеській пантомімі – 60

 

«PRO пантоміму: одеську і не тільки». Саме так називається нова книга відомого одеського журналіста Олександра Галяса, яку він презентував 5 серпня 2026 року у відділі краєзнавчої літератури і бібліографії. Власне, це взагалі перша спроба окреслити історію становлення та розвитку мистецтва пластики в «Південній Пальмірі».

Ця книга – про унікальне в своєму роді явище – Одеський клуб любителів пантоміми. Про людей, які розповідали історії, зрозумілі кожному. Без слів, лише за допомогою власного тіла та, безумовно, нашого рідного міста, яке своїм морським повітрям дуже надихало. Розпочавшись з самодіяльності, одеська пантоміма досягла  дуже високого професійного рівня, про що свідчать успіхи театру «Маски-шоу» та популярність  міжнародного фестивалю «Комедіада».

Книга «PRO пантоміму: одеську і не тільки» - результат довгої, копіткої праці: як розповів сам Олександр Галяс, приблизно з середини 1970-х він був безпосередньо причетним до  багатьох подій, які відбувалися  в мистецтві  пластики і жесту не лише в Одесі,  але  й загалом  в Україні та навіть за її межами. Чимало найвідоміших  майстрів цього жанру стали героями його численних інтерв’ю та нарисів.  Серед них – В’ячеслав Полунін, Георгій Делієв, Борис Барський, Гедрюс Мацкявічюс, Аміран Шалікашвілі та багато інших.

Тож, в своїй новій книзі автор ділиться спогадами, наводить численні тексти публікацій на цю тему. Тому навіть час її виходу було обрано не випадково: автор присвятив її 60-річному ювілею з моменту заснування в Одесі першої пантомімічної студії.

А для того, щоб видання, присвячене такому динамічному жанру, не перетворилося в нудний трактат, воно щедро ілюстроване оригінальними світлинами, переважна більшість котрих друкується вперше.

Черненко К. Одеський регіон у фокусі бібліотечного краєзнавства: між традицією та цифровими трансформаціями

 

Черненко К. Одеський регіон у фокусі бібліотечного краєзнавства: між традицією та цифровими трансформаціями / Катерина Черненко, Сергій Агеєнко // Українське бібліотечне краєзнавство у Добу Незалежності: традиції, досвід, перспективи : зб. повідомлень Круглого столу, 28 трав. 2026 р. [м. Київ] : [Електронне видання] / М-во культури України, Нац. іст. б-ка України, Нац. спілка краєзнавців України ; ред. кол.: Т. Боровський (голова), Н. Волошінська, О. Михайлова, Р. Маньковська, О. Покропивна, М. Цінська. – Київ, 2026. – С. 79–82.

Читати та завантажити можна ТУТ

Шановні друзі!

28 травня 2026 року в Національній історичній бібліотеці України відбувся круглий стіл «Українське бібліотечне краєзнавство у Добу Незалежності: традиції, досвід, перспективи».

Круглий стіл був присвячений актуальним питанням бібліотечного краєзнавства і став важливою професійною платформою для обговорення ролі бібліотек у збереженні історичної пам’яті, культурної спадщини та національної ідентичності в умовах сучасних суспільних  викликів.

Захід об’єднав представників національних і регіональних бібліотек, наукових установ, музеїв, краєзнавців та дослідників з різних областей України.

Матеріали збірника ТУТ

Сподіваємося, що видання буде цікаве працівникам бібліотек, музеїв, архівів, краєзнавцям, викладачам та студентам профільних навчальних закладів.

Забіянов Є. Просвітянин Опанас Погибка та Одеське повітове земство

Забіянов Є. Просвітянин Опанас Погибка та Одеське повітове земство [Текст] / Євген Забіянов // Одеська «Просвіта» в боротьбі за здобуття та збереження Незалежності України: до 120-річчя заснування : матеріали Всеукр. наук. конф., 26 листоп. 2025 р. / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін., КУ «Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського», Каф. історії України та спец. іст. дисциплін Одес. нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова, Благод. фонд Івана і Юрія Лип ; [редкол.: Ю. С. Амельченко, О. А. Бачинська, Т. Г. Гончарук [та ін.] ; упоряд.: Є. В. Забіянов, К. І. Сорокіна ; рецензенти: Н. М. Діанова, І. В. Нечиталюк : відп. за вип. О. А. Булгакова ; обклад. І. Макарчук]. – Одеса : Вид. Букаєв Вадим Вікторович, 2026. – С. 59-63 : фот. – Бібліогр.: 7 назв.

Читати та завантажити можна ТУТ

Матеріали розміщені у збірнику:

Одеська «Просвіта» в боротьбі за здобуття та збереження Незалежності України: до 120-річчя заснування [Текст] : матеріали Всеукр. наук. конф. 26 листоп. 2025 р. : [наук. вид.] / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін., КУ «Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського», Каф. історії України та спец. іст. дисциплін Одес. нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова, Благод. фонд Івана і Юрія Лип ; [редкол.: Ю. С. Амельченко, О. А. Бачинська, Т. Г. Гончарук [та ін.] ; упоряд.: Є. В. Забіянов, К. І. Сорокіна : рецензенти: Н. М. Діанова, І. В. Нечиталюк : відп. за вип. О. А. Булгакова ; обклад. І. Макарчук]. – Одеса : Вид. Букаєв Вадим Вікторович, 2026. – 224 с. : фот., іл. – Бібліогр. в кінці ст.

У збірнику матеріалів висвітлюється історія просвітянського руху, його роль у становленні національної ідентичності, розвитку культури, освіти й державотворчих процесів. У наукових розвідках досліджено діяльність членів «Просвіти», внесок організації у боротьбу за незалежність України, сучасні виклики й перспективи.

Адресовано науковцям, викладачам, студентам, бібліотечним і музейним працівникам, краєзнавцям та широкому колу читачів, які цікавляться історією України.

Читати та завантажити можна ТУТ

Довганюк І., Сорокіна К. Товариство «Просвіта» в Одесі та його зв’язок з одеською польською діаспорою

 

Довганюк І. Товариство «Просвіта» в Одесі та його зв’язок з одеською польською діаспорою [Текст] : (за результатами роботи сектору рідкіс. видань Одес. обл. універс. наук. б-ки ім. М. С. Грушевського) / Ірина Довганюк, Ксенія Сорокіна // Одеська «Просвіта» в боротьбі за здобуття та збереження Незалежності України: до 120-річчя заснування : матеріали Всеукр. наук. конф., 26 листоп. 2025 р. / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін., КУ «Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського», Каф. історії України та спец. іст. дисциплін Одес. нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова, Благод. фонд Івана і Юрія Лип ; [редкол.: Ю. С. Амельченко, О. А. Бачинська, Т. Г. Гончарук [та ін.] ; упоряд.: Є. В. Забіянов, К. І. Сорокіна ; рецензенти: Н. М. Діанова, І. В. Нечиталюк : відп. за вип. О. А. Булгакова ; обклад. І. Макарчук]. – Одеса : Вид. Букаєв Вадим Вікторович, 2026. – С. 45-48. – Бібліогр.: 4 назви.

Читати та завантажити можна ТУТ

Матеріали розміщені у збірнику:

Одеська «Просвіта» в боротьбі за здобуття та збереження Незалежності України: до 120-річчя заснування [Текст] : матеріали Всеукр. наук. конф. 26 листоп. 2025 р. : [наук. вид.] / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін., КУ «Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського», Каф. історії України та спец. іст. дисциплін Одес. нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова, Благод. фонд Івана і Юрія Лип ; [редкол.: Ю. С. Амельченко, О. А. Бачинська, Т. Г. Гончарук [та ін.] ; упоряд.: Є. В. Забіянов, К. І. Сорокіна : рецензенти: Н. М. Діанова, І. В. Нечиталюк : відп. за вип. О. А. Булгакова ; обклад. І. Макарчук]. – Одеса : Вид. Букаєв Вадим Вікторович, 2026. – 224 с. : фот., іл. – Бібліогр. в кінці ст.

У збірнику матеріалів висвітлюється історія просвітянського руху, його роль у становленні національної ідентичності, розвитку культури, освіти й державотворчих процесів. У наукових розвідках досліджено діяльність членів «Просвіти», внесок організації у боротьбу за незалежність України, сучасні виклики й перспективи.

Адресовано науковцям, викладачам, студентам, бібліотечним і музейним працівникам, краєзнавцям та широкому колу читачів, які цікавляться історією України.

Читати та завантажити можна ТУТ

Черненко К., Агеєнко С. Від незалежності до сьогодення: шлях одеської «Просвіти» крізь призму «Чорноморських новин

 

Черненко К. Від незалежності до сьогодення: шлях одеської «Просвіти» крізь призму «Чорноморських новин» [Текст] / Катерина Черненко, Сергій Агеєнко // Одеська «Просвіта» в боротьбі за здобуття та збереження Незалежності України: до 120-річчя заснування : матеріали Всеукр. наук. конф. (26 листоп. 2025 р.) / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін., КУ «Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського», Каф. історії України та спец. іст. дисциплін Одес. нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова, Благод. фонд Івана і Юрія Лип ; редкол.: Ю. С. Амельченко, О. А. Бачинська, Т. Г. Гончарук [та ін.] ; упоряд.: Є. В. Забіянов, К. І. Сорокіна ; рец.: Н. М. Діанова, І. В. Нечиталюк ; відп. за вип.: О. А. Булгакова ; обкл.: І. Макарчук. – Одеса : Вид. Букаєв Вадим Вікторович, 2026. – С. 185–187. – Бібліогр.: 7 назв.

Читати та завантажити можна ТУТ

Матеріали розміщені у збірнику:

Одеська «Просвіта» в боротьбі за здобуття та збереження Незалежності України: до 120-річчя заснування [Текст] : матеріали Всеукр. наук. конф. 26 листоп. 2025 р. : [наук. вид.] / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін., КУ «Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського», Каф. історії України та спец. іст. дисциплін Одес. нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова, Благод. фонд Івана і Юрія Лип ; [редкол.: Ю. С. Амельченко, О. А. Бачинська, Т. Г. Гончарук [та ін.] ; упоряд.: Є. В. Забіянов, К. І. Сорокіна : рецензенти: Н. М. Діанова, І. В. Нечиталюк : відп. за вип. О. А. Булгакова ; обклад. І. Макарчук]. – Одеса : Вид. Букаєв Вадим Вікторович, 2026. – 224 с. : фот., іл. – Бібліогр. в кінці ст.

У збірнику матеріалів висвітлюється історія просвітянського руху, його роль у становленні національної ідентичності, розвитку культури, освіти й державотворчих процесів. У наукових розвідках досліджено діяльність членів «Просвіти», внесок організації у боротьбу за незалежність України, сучасні виклики й перспективи.

Адресовано науковцям, викладачам, студентам, бібліотечним і музейним працівникам, краєзнавцям та широкому колу читачів, які цікавляться історією України.

Читати та завантажити можна ТУТ

Краєзнавчі розвідки. Сергій Агеєнко про колонії «Німецької балки»

 

 

Мене звати Сергій Агеєнко. Я голова Овідіопольської місцевої краєзнавчої організації Національної спілки краєзнавців України.

Сьогодні ми перебуваємо в селі Петродолинське – колишній німецькій колонії Петерсталь, розташованій на лівому березі річки Барабой. Ця місцевість охоплює кілька німецьких колоній, які в минулому й досі об'єднують під назвою «Німецька балка».

Хочу розповісти вам про історію самої колонії та кірхи Святого Петра, біля якої ми зараз знаходимося. Лютеранська громада виникла майже одночасно із заснуванням поселення.

Колонію Петерсталь заснували у 1804 році, а вже у 1805–1806 роках була створена релігійна громада. Оскільки колонія отримала назву на честь святого Петра, так само назвали й кірху.

Після здобуття Україною незалежності відродилася і кірха, і місцева німецька громада.

Сьогодні тут проживають місцеві жителі, переселенці зі сходу України, а також етнічні німці, які після депортації повернулися на свою історичну батьківщину.

До колишнього Грослібентальського колоністського округу входили Петерсталь (нині Петродолинське), Фрейденталь (нині Мирне), Йозефсталь, Лібенталь, Марієнталь, Нейбург, Олександргільф і Грослібенталь.

На території колишніх колоній і сьогодні збереглося чимало історичних пам'яток: житлові будинки, криниці та господарські споруди, зведені з місцевого дикого каменю.

Саме з такого каменю будували не лише оселі й криниці, а й підпірні стіни, обкладали дерева та зводили мури між городами.

Такі кам'яні мури виконували важливу практичну функцію: вони накопичували вологу, затримували сніг узимку, завдяки чому ґрунт довше залишався зволоженим. Цей досвід і сьогодні використовують місцеві жителі, обкладаючи камінням дерева для збереження вологи.

На північ звідси розташована колонія Лібенталь. Вона була заснована як дочірня колонія Грослібенталя у 1825 році. Цікавою є й історія її назви.

Спочатку ця місцевість мала назву Брайтлос, що німецькою означає «великий відрізок». Вона лежить між річками Барабой і Акаржанкою.

Після смерті Леніна колонію перейменували на Ленінталь. Під час німецької окупації у 1941 році вона отримала назву Адольфсталь. Після завершення Другої світової війни назву Ленінталь повернули, а у 2025 році колонії офіційно відновили її історичну назву – Лібенталь, що означає «улюблена долина».

Лібенталь розташований на межі з Великодальницькою громадою колишнього Біляївського району. Сьогодні і ця територія, і Петродолинське входять до складу Одеського району.

Саме там серед степу збереглася мальовнича балка, заросла деревами й кущами. Цікаво, що місцеві жителі називають балку не «балкою», а рипою. Походження цієї назви пов'язують із німецьким словом der Rappe, яким колоністи називали яр або балку. Згодом це слово увійшло до місцевого побуту, і сьогодні його однаково використовують українці, болгари, молдовани та представники інших національностей, які проживають у нашому краї.

Біля цієї рипи росте великий масив бузку, відомий як «Бузкова роща». Серед безкрайого степу вона виглядає особливо мальовничо. Тут є невеликий ставок, а в минулі роки саме в цьому місці проводили майовки, народні гуляння та різноманітні святкові заходи.

Втім, існує й інша версія походження цієї назви. Жителі Великого Дальника розповідають, що колись тут був маєток поміщика Картасова. Від маєтку майже нічого не залишилося - лише руїни, які називали «Графськими розвалинами», та бузковий гай. Саме тому у Великому Дальнику це місце нерідко називають «Картасовою рощею».

Такі краєзнавчі історії допомагають краще зрозуміти минуле нашого краю, адже кожна місцевість має свої легенди, перекази та історичну пам'ять.

Запрошуємо всіх відвідати «Німецьку балку». Під час екскурсії ви зможете ознайомитися з історією німецьких колоній, побачити пам'ятки, що збереглися до наших днів, почути цікаві маловідомі факти та відчути гостинність нашого краю.

Дякую за увагу.