Українська книга на Одещині: 2026

 Співробітники відділу краєзнавчої літератури і бібліографії бібліотеки та активісти клуба «Краєзнавча варта Одещини» не могли залишити поза увагою вагому подію. В ці дні Одеса традиційно приймала поважну та дуже вподобану містянами та професійною спільнотою Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині»

Особливо надихає те, що навіть зараз, на п’ятому році війни, українці не забувають про могутню силу книги. До організації ХХVI взялися всі, від Міністерства культури України, Української видавничої асоціації, Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», ДУ «Український інститут книги» та всеукраїнської громадської організації «Бібліополіс» до регіональних структур та, звичайно, Одеської національної наукової бібліотеки.

На форумі щодня була запланована дуже насичена програма. В неділю почався ОдесаБібліоСаміт. Бібліотекарі зі всієї України обмінюються своїми досягненнями, новаціями, дарують натхнення та надихаються самі.

Серед найактуальніших тем для обговорення – необхідність іти в ногу з часом. Наприклад, частіше проводити книжкові фестивалі, основними організаторами яких є бібліотеки. Необхідно відмовлятися від традиційних форматів і вчитися оформлювати суть в більш популярні зараз форми.

У книжковій виставці на цей раз взяло участь чимало великих та маленьких видавництв з Одеси, Києва, Львова та інших українських міст. Письменники особисто презентували свої твори. Що ж до тематики представленої літератури, то вона, звичайно ж, була дуже різноманітна. Від дуже серйозних довідкових видань та фундаментальних досліджень до малючкових казочок-розмальовок.

Звичайно, тих, хто цікавиться історією своєї землі, в першу чергу цікавила краєзнавча література. Не сказати, щоб її було море, але дослідження різноманітних аспектів минулого Одещини, всього півдня України та їх результати презентувало кілька видавництв. Миколаївське видавництво ЯСЛАВ та один з його поважних авторів, Юрій Ковальський, передало до фонду бібліотеки одразу декілька видань, присвячених древньому періоду історії нашого регіону та дослідженням про життя видатних персоналій, зв’язаних з ним.

Не можна було не помітити й актуальну зараз для всіх нас тематику. Війна. Про неї збірки документальних нарисів та репортерських фото, про неї художня література: романи, повісті, вірші. А найстрашніше – вона згадується навіть у дитячих творах. Але нічого, українці – дивовижно сильна нація, ми переживемо це лихо та підемо далі! Зараз одна з найактуальніших задач на рівні держави - підтримати наших людей на окупованих територіях. Людей, які вимушені знаходитися серед ворогів. Це настільки важко, що складно уявити. Підтримка таких людей – одне з найважливіших завдань для бібліотек.

Юлія Чернецька - провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури і бібліографії

Інноваційний розвиток бібліотечного ресурсу Одещини «Одеський краєзнавець» у 2026 році: в рамках науково-практичноої конференції «Бібліотечна справа України крізь призму часу», присвяченій 100-річчю Першого Всеукраїнського з'їзду бібліотечних робітників

 

4 червня 2026 року співробітники відділу краєзнавчої літератури і бібліографії на чолі з завідувачкою Катериною Черненко гідно представляли Одеську обласну універсальну наукову бібліотеку імені Михайла Грушевського на онлайновій науково-практичній конференції «Бібліотечна справа України крізь призму часу», присвяченій 100-річчю Першого Всеукраїнського з'їзду бібліотечних робітників.

Спеціально для цього форуму Катерина Черненко підготувала доповідь на тему «Інноваційний розвиток краєзнавчого ресурсу "Одеський краєзнавець" у 2026 році».

А саме розповіла про сучасний стан краєзнавчого ресурсу бібліотеки, а також поділилася своїм баченням перспектив його подальшого розвитку в умовах цифрової трансформації суспільства.

Особливий акцент було зроблено на актуальних зараз цифровізації та оцифруванні фондів, створенні повнотекстових електронних колекцій, розвитку інтерактивних сервісів. А також впровадженні технологій штучного інтелекту та розширенні освітньо-наукових можливостей бібліотеки.

До учасників конференції було донесено позицію одеських бібліотекарів: ми глибоко впевнені, що краєзнавчі ресурси відіграють дуже важливу роль у збереженні історико-культурної спадщини краю, формуванні локальної ідентичності та популяризації регіонального знання серед широкого кола користувачів.

Серед перспективних напрямів розвитку ресурсу «Одеський краєзнавець» визначено:

• подальшу цифровізацію краєзнавчих фондів;
• створення інтерактивних карт та віртуальних екскурсій;
• використання інструментів штучного інтелекту для пошуку та рекомендації інформації;
• розвиток освітніх проєктів, вебінарів і партнерств із закладами освіти;
• інтеграцію до сучасного міжнародного інформаційного простору.

Щиро дякуємо організаторам конференції — Міністерству культури України, Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка, Харківській державній академії культури, Українському державному університету науки і технологій (м. Дніпро) та ВГО «Українська бібліотечна асоціація» — за високий рівень організації заходу, цікаву професійну дискусію та можливість долучитися до обговорення актуальних питань розвитку бібліотечної справи в Україні.

Від минулого до сьогодення: Край Овідія в описах мандрівників Південною Україною

 

«Від минулого до сьогодення: Край Овідія в описах мандрівників Південною Україною». Так член Одеського регіонального відділення Національної спілки краєзнавців України,  Сергій Агеєнко назвав свій доклад, присвячений рідному краю та Всеукраїнському дню краєзнавства. Який він зробив  у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії бібліотеки.

Одещина – українська перлина Причорномор’я, а  Овідіопольський край взагалі на просторовій карті південної України своїми контурами нагадує серце, або виноградну лозу. І це ніби визначає її соціальний та народногосподарський статус. Тут з давніх давен  проживають люди різних національностей, однаково працьовиті та закохані в рідну землю, містечка й села. Сільськогосподарські угіддя, чудові пляжі курортів та мальовничі схили надлимання. Багатий рослинний та тваринний світ, розмаїті пам’ятки старовини: починаючи з курганів, городищ, решток стоянок та поселень різних епох і аж до оборонних споруд. Усе це зустрілось та переплелось у просторі та часі. У зв’язку з цим Сергій Миколайович  згадав слова видатного письменника, історіографа, нашого земляка, Юрія Липи: « Це така нормальна річ – сприймати свій край за середину світу».

Багаторічний відданий читач та друг бібліотеки імені Михайла Грушевського,  Сергій Миколайович багато років присвятив вивченню історії документальних джерел, присвячених згадкам про Одещину в різні історичні періоди. Таке глибоке та ретельне вивчення минувшини своєї землі, яке місцеві ентузіасти  почали ще більш сторіччя тому, виводить нас на лідируючі позиції в цьому напрямку історико-краєзнавчої діяльності.  Свого часу, підкреслив Сергій Агеєнко, на нього справило величезне враження серйозне фундаментальне дослідження історії його рідного Овідіопольського району від найсивішої давнини до нашого сьогодення «Край Овідія. Археологія та історія Овідіопольського району».  В різних аспектах досліджень цієї колективної монографії брало участь величезне число науковців та аматорів, які  ретельно вивчали та систематизували інформацію в тій чи іншій галузі. Про досліди багатьох із них краєзнавець розповідав з особливим захопленням. Кожен населений пункт унікальний та має свою особисту, неповторну історію, яка теж ревно описана небайдужими дослідниками….

Унікальним джерелом з історії Одеського краю стали спостереження німецького мандрівника Йоганна Георга Коля, які він занотовував під час подорожі Південною Україною в 1838 році. Особливу увагу краєзнавця привертає історія поселень колоністів навкруги. Німецьких, зокрема. Самобутні культурні та соціальні особливості кожного народу лишали не тільки очевидний вплив на оточення, але іноді пізніше призводили  до неочікуваних наслідків. Так, в  ХIХ столітті просторами регіону прокотилося кілька сильних хвиль пограбування древніх поховань. При детальному вивченні питання краєзнавці виявили, що території навкруги німецьких поселень найменше постраждали від мародерів: традиційні дисциплінованість та добропорядність місцевого населення була досить сильним щитом від грабіжників.

Кожне нове, молоде покоління одеситів в найширшому сенсі цього слова, повинно вивчати й поважати історію землі, на якій жили їх предки, вважає Сергій Миколайович. А тому  з особливим теплом розповідає про свої зустрічі з дітлахами з місцевого дитячого центра. Особливо важливо з дитинства вчити любити й поважати свою землю, її історію, своїх предків, впевнений краєзнавець Агеєнко. Бо без поваги до минулого немає перспектив у майбутнього.

Мільйони звичайних людей: до Дня пам’яті жертв політичних репресій

 

«Мільйони звичайних людей» - саме так називалася зустріч з одеситами, яку підготували й провели співробітники відділу краєзнавчої літератури та бібліографії та краєзнавець Ігор Комаровський, голова «Одеського Меморіалу», член Національної комісії з реабілітації при Українському інституті пам’яті, Голова Одеської ГО «Постраждалі від політичних репресій», завідувач «Музею історії політичних репресій 1917 – 1991 років». Слід зазначити, що це унікальний заклад: єдиний в країні музей подібного напрямку, який знаходиться не в держвласності, а котрим опікується громадськість.

Музей створено більше чверті століття тому, за цей період було проаналізовано колосальний об’єм матеріалу. Члени ГО та співробітники краєзнавчого відділу  ООУНБ ім. М. Грушевського буквально по крихті добували корисну інформацію про наших земляків, рідні й близькі котрих постраждали від радянських політичних репресій. Виявилося, що постраждало чимало одеситів та мешканців всієї Одещини. Наприклад, родина Балашових, доля котрих лишила глибокий слід в серці кожного, хто розшукував в старих документах бодай якийсь їхній слід.

 На зустрічі з містянами, серед яких були й представники молодіжного парламенту Одеси,  наші краєзнавці  показали и розповіли чимало цікавого. Завдяки сучасним технологіям та підходу до пошукової роботи, зібраний ними матеріал став ще вразливішим: старі фотографії, пожовклі листи з нерівними буквами, що написані вицвілими чорнилами. За кожним з них – людська доля, трагедія сім’ї, ба, навіть цілого покоління. Нажаль, справедливість було відновлено далеко не у кожному відомому випадку.

Захід не дарма називався «Мільйон звичайних людей». Одесити й жителі інших регіонів, що прийшли на зустріч з краєзнавцями, розповідали щемливі в своїй правдивості історії власних родин, родичів, які постраждали від політичних репресій в часи радянської влади. Деяких було реабілітовано, а добре ім’я інших і досі не відновлено.  Старші покоління через неспростовні закони природи відходять у вічність, все менше наших сучасників пам’ятає ті страшні часи. Навіть, якщо було репресовано батька чи брата, в сім’ях про це не розмовляли. Навіть знищували їх листи та фотографії, щоб не постраждала вся родина.

На жаль, ця тема не втрачає актуальності й зараз. Ігор Комаровський наголосив:

«Україна має створити свій погляд на власну історію та робити висновки, бо інакше все буде повторюватись. Як приклад зараз - окуповані території, звідти було депортовано багато цивільного населення, наші полонені знаходяться в імперських загарбників: повертаються методи 37-го року Для того, щоб ці трагічні історії більше не повторювалися, треба вивчати свою історію та аналізувати її.»

Тож, якщо в вашій родині колись розповідали про репресованих родичів, і ви хочете дізнатися про їх долю, обов’язково звертайтеся до тих, хто знає, як треба шукати те, що режим волів би приховати.

Політичні репресії: чому на окупованих територіях повертаються методи 37-го року [Електронний ресурс] : [інтерв’ю з Ігорем Комаровським, співорганізатором акції «Мільйони звичайних людей», яка відбулася 14 трав. 2026 р. Ініціатори акції – співробітники Укр. ін-ту нац. пам’яті та Одес. обл. універс. наук. б-ки ім. М. Грушевського] / Перший міський. Одеса // YouTube.ua : відеохостинг. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=SiJK4mtLPNY. – Назва з екрана. – Дата публ.: 15.05.2026.

В Одесі до дня пам’яті жертв політичних репресій відбулась акція «Мільйони звичайних людей» [Електронний ресурс] : [висвітлення віїзної події, що відбулася 14 трав. 2026 р. в Одесі та ініціаторами якої стали співробітники Укр. ін-ту нац. пам’яті та Одес. обл. універс. наук. б-ки ім. М. Грушевського, у новинах телеканалу «Прямий» (м. Київ). Інтерв’ю з Ігорем Комаровським, завідувачем Одес. Музею політ. репресій та співорганізатором акції «Мільйони звичайних людей» (сюжет 12.12 хв)] // Прямий : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=fHs9CNm-owg. – Назва з екрана. – Дата публ.: 15.05.2026.

Сьогодні відбулася зустріч «Мільйони звичайних людей», присвячена пам'яті жертв політичних репресій [Електронний ресурс] : [на зустрічі разом з Ігорем Комаровським, зав. Одес. музею політ. репресій 1917-1991 років, чл. Нац. комісії з реабілітації, співробітником від. краєзнав. літ. і бібліогр. Одес. обл. універс. наук. б-ки ім. М. С. Грушевського обговорили іст. контекст і архів. матеріали, а також людські долі, зламані репресив. системою] / Департамент внутріш. політики Одес. міс. ради // Fecebook : соц. мережа. – Режим доступу: https://www.facebook.com/share/p/1CuhjknJyj/. – Назва з екрана. – Дата публ.: 14.05.2026.

14 травня, напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій, який в Україні відзначається щороку у третю неділю травня, у приміщенні Центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради (вул. Косовська, 2д) відбувся пам’ятний захід під назвою «Мільйони звичайних людей» [Електронний ресурс] : [модератором події виступив Ігор Комаровський – голова правління громад. орг. «Одеський Меморіал» та «Постраждалі від політичних репресій», очільник Музею історії політ. репресій 1917-1991 років, член Нац. комісії з реабілітації при Укр. ін-ті нац. пам’яті, співробітник від. краєзнав. літ. і бібліогр. Одес. обл. універс. наук. б-ки ім. М. С. Грушевського. На запрошення організаторів у заході взяла участь зав. б-ки КЗ ОХФК ім. М. Б. Грекова Тетяна Іванова. Подія нагадала присутнім, що це не просто дата у календарі, а день пам’яті про мільйони знищених життів, які могли змінити хід історії, але натомість стали жертвами «великої чистки»] / Одес. худож. фах. коледж ім. М. Б. Грекова // Fecebook : соц. мережа. – Режим доступу: https://goo.su/k7qJjV9. – Назва з екрана. – Дата публ.: 14.05.2026.

Чернецька Ю. «Мільйони звичайних людей» [Текст] : [співробітники від. краєзнав. літ. та бібліографії Одес. обл. універс. наук. б-ки ім. М. Грушевського і краєзнавець , чл. Нац. комісії з реабілітації при УІНП, голова ГО «Одеського Меморіалу», ОГО «Постраждалі від політичних репресій», завідувач «Музею історії політичних репресій 1917-1991 років» Ігор Комаровський провели зустріч до Дня пам'яті жертв політичних репресій] / Юлія Чернецька // Чорномор. новини. – 2026. – 18 трав. – С. 1 : фот. 

Довідки організацій ГО «Одеського Меморіалу», ОГО «Постраждалі від політичних репресій»: https://docs.google.com/document/d/1xgdz-JH7GdML0L3ndk-cT3Ys219nGzum/edit?usp=sharing&ouid=105491533726144776182&rtpof=true&sd=true

Громадська організація «Одеський меморіал» заснована за ініціативою Одеського відділення філософського товариства та редакції газети «Вечірня Одеса» у 1988 році. Зареєстрована відділом культури Одеського міськвиконкому 1989 року. Статут організації, затверджений у 1990 році, (у подальшому були затверджені інші редакції статуту: 1993, 1998 та 2017 року).

На території другого кладовища у 90-ті роки XX століття організація проводила роботи по виявленню місць поховання жертв репресій. Біля входу на кладовище у 1990 році за ініціативою, у тому числі громадської організації «Одеський меморіал», була встановлена меморіальна дошка в пам'ять похованих на кладовищі жертв репресій. У той же час, приблизно, почалися дослідження іншого місця поховання жертв репресій в Одесі радянської доби у районі 6-го кілометру Овідіопольської дороги.

Організація ініціювала видання серії книг «Одеського меморіалу». Це були спогади репресованих, пов'язаних з нашим містом та інших авторів щодо трагічних подій нашого минулого XX століття, пов'язаних з добою репресій. Процес зміни поколінь в нашій організації був започаткований у 2013 році і таким чином сталося, що в той же час, коли проводилася конференція, почалася Революція гідності.

З 2018 року почався новий етап реабілітації жертв репресій. Була прийнята нова редакція закону. Наша організація наприкінці 2018 року подала кандидатуру для участі у загальнодержавному конкурсі щодо членства у Національної комісії з реабілітації при Українському інституті національної пам'яті.

В результаті конкурсу представник організації став членом Національної комісії з реабілітації від громадських організацій. Рішення Національної комісії з реабілітації щодо встановлення кількісного складу Національної комісії з реабілітації додається. Географія членів Національної комісії з реабілітації:

Це семеро киян, представників Вищих органів влади та управління, один керівник громадської організації і один львів'янин від Центру досліджень дозвільного руху.

Стан справ по цілому по Україні - надається довідка, яка була оформлена станом на 4 травня 2026 року та розіслана всім членам Національної комісії з реабілітації, в тому числі громадській організації «Одеський меморіал», (додається).

Зараз ведеться підготовка до проведення 38-го засідання Національної комісії з реабілітації. У всіх цих засіданнях представник громадської організації «Одеський меморіал» приймає безпосередньо участь.

У 2021 році з ініціативи громадської організації «Одеський меморіал» Одеська міська рада своїм рішенням встановила щомісячну адресну допомогу новій категорії осіб - потерпілих від політичних репресій.

Таким чином ті особи, справи яких розглянути Національною комісією з реабілітації і встановлений цей статус, отримують кожен місяць від Одеської міськради грошову допомогу.

У 2025 році прийнятий Закон «Про засади державної політики національної пам'яті Українського народу», згідно з пунктом 2 статті 4 якого політика національної пам'яті є складовою основ національної безпеки України, важливим чинником формування суспільного імунітету проти порушення прав людини.

З листопада 2025 року почалися плідні контакти громадської організації «Одеській меморіал» з новоствореною Одеською міською військовою адміністрацією.

Наша організація є єдиною в місті, яка подавала кандидатури осіб зі встановлення статусів реабілітованої чи потерпілої від репресій (всі інші відповідні заяви, які подавалися до регіональної комісії з реабілітації при Одеській обласній військово-цивільній адміністрації, стосувалися конкретних осіб - чи самі вони подавали, чи стосовно їх рідних.

Голова правління громадської організації «Одеський меморіал», член Національної комісії з реабілітації при Українському інституті  національної пам'яті Ігор Леонідович Комаровський.

Комаровський І. Л. очолює також організацію, яка  переймається питаннями збереження пам'яті жертв репресій, але дещо іншого напрямку. Це Одеська громадська організація «Постраждалі від політичних репресій».

Вона була заснована у 1995 році під назвою «Діти жертв незаконних політичних репресій». Статут був затверджений Одеським міськвиконкомом. Перша редакція - 1995 рік, потім 1998, 2015, 2016 роки.

Назва організації у 1998 році була змінена і наразі вона звучить так - Одеська громадська організація «Постраждалі від політичних репресій». Приміщення для функціонування Одеської громадської організації «Постраждалі від політичних репресій» було надане рішенням Одеського міськвиконкому у 1996 році. Зараз організація продовжує знаходитись по цій же адресі.

Були зміни: спочатку це була вулиця Піонерська, потім Варламова, тепер Академічна, будинок 24.

За ініціативою Одеської громадської організації «Постраждалі політичних репресій був створений на території 2-го кладовища та відкритий у 1997 році Меморіальний комплекс жертвам політичних репресій.

У складі Одеської громадської організації «Постраждалі від політичних репресій» створений підрозділ під назвою «Музей історії політичних репресій 1917-1991 років».

Він почав формуватися наступним чином. Перші кроки на шляху створення експозиції датуються 1997 роком, а офіційне відкриття з відображенням у пресі - це 2000 рік. У 2025 році Одеська громадська організація «Постраждалі від політичних репресій» зверталася до Міністерства культури та стратегічних комунікацій і отримала відповідний лист, у якому сказано, що на теренах всієї України відповідних музеїв - підкреслюю; недержавною форми власності в - Україні немає. Є тільки Національний музей-заповідник «Тюрма на Лонцького» у Львові і все. Таким чином, наш музей є унікальним у межах всієї України.

Серед відвідувачів музею за різні роки, зокрема, були : у 2020 році представники Європейського Союзу. Тоді були місцеві вибори і вони приходили, спілкувалися з керівником стосовно різних питань і їм були надані конкретні відповіді.

У 2021 році був цікавий гість - зі Швейцарії. Вона була журналісткою, представницею найстарішої газети, яка й сьогодні виходить у Швейцарії (була заснована ще у XVIII ст.). Була дуже змістовна екскурсія, надані відповіді на багато запитань.

9-го травня 2026 року, музей відвідав гість - колишній поліцейський зі Сполучених Штатів. Він був дуже зацікавлений цією темою, спеціально приїхав, мешкає у штаті Колорадо і на протязі більш як цілої години йому було надано можливість познайомитися з різноманітними експонатами музею. Таким чином пан Самсунг був дотичним до трагічної сторінки в історії.

Наразі питання функціонування музею є предметом контакту з Одеською міською військовою адміністрацією. Треба вирішити деякі питання організаційного характеру.

Питання функціонування музеїв при громадських організаціях є предметом спілкування Одеської громадської організації «Постраждалі від політичних репресій» з ЮНЕСКО. Було звернення до центрального офісу у Парижі, а також у бюро ЮНЕСКО в Україні, яке знаходиться у місті Київ.

І як підсумок, слова І. Л. Комаровського: «У нас є один напрямок - це процес реабілітації жертв політичних репресій, встановлення статусу осіб, які потерпіли від репресії. З іншого боку, наш музей надає можливість багатьом широким верствам населення дізнаватись безпосередньо про страшні часи і в нашому сьогоденні, отримати відповіді на питання, чому в Україні були такі часи, де мільйони людей піддавалися репресіям, та щоб більше ніколи такого не повторювалося.

Це є головне наше завдання, щоб запобігти у наступному повторенню цих трагічних подій. Але треба підкреслити, що незважаючи на те, що є частина населення, яка думає, що треба взагалі це забути, у нас позиція принципова. Для того, щоб не було повторення цих жахів, треба наступним поколінням передавати ПРАВДУ історії.

У зв'язку з тим, що кількість жертв репресій за всі роки радянської влади в Україні, по дуже приблизним оцінкам складає десь приблизно до 10 мільйонів людей, таким чином ця тема стосується практично кожної родини !

Тут головне відновити історичну справедливість, щоб пам'ять про тих людей залишилася як для родини, так і для країни. Тому і проводиться робота по встановленню статусів реабілітованих і потерпілих від репресій.

І підкреслюю, на засіданнях Національної комісії з реабілітації з повагою до кожної людини, яка стала жертвою репресій радянської доби, проводиться окреме збирання матеріалів і, незважаючи на великий обсяг проведеної роботи, ми по кожній людині проводимо відповідні дослідження, та виносимо рішення шляхом голосування.

Ми ніколи не проводимо реабілітації скопом чи якимись списками. От є конкретна людина зі своєю конкретною долею і ми виносимо конкретні рішення».

Композитор, педагог, майстер своєї справи: 90 років з дня народження Олександра Красотова

 

5 травня 2026 року виповнюється 90 років з дня народження Олександра Олександровича Красотова – визначного українського композитора та педагога, заслуженого діяча мистецтв України, професора Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової.

Олександр Красотов залишив глибокий слід в культурній традиції не тільки Одеси, але далеко за її межами.  Різні періоди життєвого та творчого шляху цієї неординарної людини, талановитого композитора та ще більш талановитого викладача широко висвітлені на шпальтах регіональних та національних періодичних видань, персональних випусків тематичних літературно-музичних циклів. Численні публікації в випусках газет та журналів за різні роки широко представлені у фондах бібліотеки.

Все почалося з дитинства. Олександр Олександрович народився в дуже інтелігентній родині, де батько був суворим викладачем технічних дисциплін, а мама – чудовою піаністкою та талановитим педагогом. Крім того, в нашій дивовижній Одесі  так повелося, що дітей з «культурних» родин обов’язково навчали музики. Спочатку в хлопчика ці екзерсиси не викликали особливого захоплення. Але все раптово змінилося в підлітковому віці. Перші свої твори юний композитор почав писати, ще навчаючись у школі імені професора Столярського, і лише у чотирнадцятирічному віці зізнався батькам, що створює музику. Про це він дуже любив згадувати протягом всього життя, та ділитися спогадами з молоддю.

У 1959 році Олександр Красотов закінчив Одеську державну консерваторію, де його основними викладачами були Т. С. Сидоренко-Малюкова (композиція), Б. А. Чарковський (фортепіано), А. Л. Коган (історія музики), та незабаром почав педагогічну кар’єру саме в своїй Alma mater. За понад 40 років викладання композиції в Музичній академії імені Нежданової професор Красотов виховав кілька поколінь молодих талановитих композиторів, які з повагою та любов’ю завжди називали його «наш Сан Санич» та на все життя запам’ятали його кредо: «Навчи так, щоб потім було в кого вчитися».

1960–1970-ті роки - центральний етап у творчості Олександра Красотова, період становлення. Саме в цей час формується індивідуальний стиль, виявляється жанрова універсальність молодого композитора. У 1966 році він офіційно долучився до Спілки композиторів України.

1980-ті роки у творчості Олександра Красотова - вже час зрілого майстерства. У цей період помітно посилюється його інтерес до камерних та інструментальних жанрів.

Особливе місце у творчості Красотова займають пісні, і насамперед — ті, що присвячені його рідному місту Одесі. У цих піснях вона постає найколоритнішим та найулюбленішим в світі місцем.  Найщиріше признання в серцях людей отримала його пісня «Свидание с Одессой» на вірші Юрія Михайлика, яка майже одразу «пішла в народ». ЇЇ першим виконавцем став незрівнянний народний улюбленець Михайло Водяний. Запис цього співу й донині звучить у виставі театра Музкомедії.

1987го року музичні досягнення Олександра Красотова було відзначено присвоєнням йому почесного звання Заслуженого діяча мистецтв України.

Період 1990–2000-х років у творчості майстра стає своєрідним підсумком. Музика цих років відзначається особливою зосередженістю, філософською заглибленістю та якоюсь особливою кришталевою ясністю.

Три опери, чотири симфонії, п’ять концертів, ораторії, кантати, мюзикли, оперети, безліч пісень і театральної музики — усе це далеко не повний творчий доробок Олександра Красотова, що яскраво свідчить про його природну даровитість та широкий творчий діапазон.

Маестро раптово пішов із життя 5 жовтня 2007 року, та знайшов останній прихисток в Одесі на одній із центральних алей Другого Християнського кладовища.

Мистецька зустріч, присвячена 90-річчю від дня народження видатного одеського композитора і педагога Олександра Красотова, яка відбулась у відділі краєзнавчої літератури і бібліографії бібліотеки 5 травня 2026 р., поєднала презентацію виставки з живою пам’яттю про людину, яка виховала плеяду музикантів.

У межах зустрічі було представлено періодичну виставку та книгу «Перлина біля моря» авторів Михайла Пойзнера і Валерія Шерстобитова, де йдеться про життя та творчість О. О. Красотова та ще трьох одеських композиторів, чиї імена сформували музичне обличчя міста.

Пойзнер М. Б., Шерстобітов В.В. Перлина біля моря. Одеса : КП ОМД, 2026. – 108 с.

 

Пісень про Одесу, які склали нашому місту славу і чи не світову, безліч. Саме за ними, за цими піснями, формуються одеські враження у тих, хто цю Одесу і в очі не бачив.

Пісні ці змушують жити ніби передчуваючи, трепетно чекаючи на зустріч із цим містом-привидом. У піснях є все – різнобарвне життя і паралельні світи, i несподівані повороти, і нестандартні ситуації, і дзвінкі назви наших вулиць,  і завидні долі.

У них багато зарифмованої банальності, але є і справжні іскорки - іскорки відданості, пам'яті та кохання. Якщо пісні співають скрізь, на всіх паралелях та меридіанах - це вже говорить багато про що.

Але у пісень є конкретні автори слів і композитори, які в них життя, оспівали Одесу на всі часи. Люди, що вдихнули пропустили через себе одеські цінності, одеські норми моралі одеські характери - яскраві, палкі, нетерплячі. Хто ці люди ? Хто знає їхні прізвища імена? Як взагалі вони виглядають?

Давайте придивимося уважніше.

Видання розповідає не лише про самого Олександра  Красотова, а й про ще трьох одеських композиторів – Юрія Знатокова, Модеста Табачникова, Макса Кюсса, чиї імена вписані в музичну історію міста.

 

Зворушливою частиною зустрічі стали виступи його талановитих учнів.

Своїми спогадами поділилися:

Кармела Цепколенко – композиторка, професорка Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужена діячка мистецтв України;

Людмила Самодаєва – композиторка, лауреатка всеукраїнських мистецьких премій;

Сергій Шустов — композитор, доцент Академії.

Виступаючі згадували свого Вчителя з великою теплотою і вдячністю, говорили про його рідкісний педагогічний дар, про атмосферу творчої свободи, яку він умів створити, і про те, що саме завдяки Олександру Олександровичу багато з них знайшли свій власний музичний шлях.

Зустріч стала не лише презентацією виставки і книги, а живим свідченням того, як учитель продовжує жити у своїх учнях, у їхній творчості, у пам’яті міста.

Пам'ятаємо кредо Сан Санича: «Навчи так, щоб потім було у кого вчитися».

 

Література про життя і творчість О. О. Красотова

 

1. Розенберг Р. Олександр Красотов. – К. : Муз. Україна, 1984. - 48 с. – (Твор. портрети укр. композиторів).
2. Козлов-Петровский, И. А [Красотов О. О. Захоронення. Друге Християнське кладовище] : [Текст] // И. Козлов-Петровский, В. Шерстобитов, И. Арутюнова. Пантеон Одессы. Второе христианское кладбище : Люди и судьбы ; Катастрофы; Тайные истории; Воспоминания современников ; Под ред. Е. Женина. - Одесса : КП ОГТ, 2020. -  С. 35-37 : фот.
3. [Красотов О. О.] [Текст] : [народився 5 травня в м. Одеса] // Знаменні і пам'ятні дати Одещини 2025 рік [Текст] : календар / Департамент культури, національностей, релігії та охорони об'єктів культур. спадщини Одес. облдержадмін.; Одес. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського; Від. краєзнав. літ. і бібліогр.; [підгот. Т. О. Андросова, комп'ют. набір К. Г. Черненко, худож. оформ. та заг. редагув. О. М. Ласкевич; відп. за вип. О. А. Булгакова. - Одеса, 2024. – С. 13.
4. Пойзнер М. «… Но все чужие гавани, чужие города на сердце не оставили следа…» [Текст] : [5 мая 2026 г. исполнится 90 лет со дня рождения выдающегося композитора, основателя южноукр. композитор. школы А. А. Красотова] / Михаил Пойзнер // Дерибасівська – Рішельєвська [Текст] : одес. альм. / [всесвіт. клуб одеситів] ; [ред. Ф. Кохріхт, редкол.: Є. Голубовський, О. Губарь, А. Глущак] – Одеса : Пласке, 2000. - № 98 . – 2025. – С. 314 - 318. : фот.

 

*** 

• Бродавко Р. Две памятные даты [Текст] : [в 2016 г. исполняются 90 лет со дня рождения композитора Юрия Знатокова (1926-1998) и 80 лет со дня рождения композитора Александра Красотова (1936-2007), которые сыграли большую роль в муз. жизни не только Одессы, но и всей страны] // Мистец. простір Одеси. – 2016. - № 1(7). – С. 24-27. – фот.

• Гудыма М. Памяти Александра Красотова [Текст] : [на сцене одес. филармонии состоялся концерт памяти Одес. композитора, засл. деятеля искусств Украины А. Красотова] // Веч. Одесса. – 2008. – 23 окт. - С. 3 : фот.

• Бродавко Р. Наш Сан Саныч [Текст] : [Твор. портрет засл. деятеля искусств Украины композитора проф. А. Красотова] // Одес. вестн. – 2008 – 9 окт. – С. 7 : фот.

• Гудыма М. Так сплетается струнная фраза [Текст] : [композитор А. А. Красотов] // Одесса. – 1996. – № 3 – С. 46.

• Гипфрих Л. Как сочетается музыка с прозой? [Текст] : [одес. композитору Александру Красотову – 60 лет] // Веч. Одесса. – 1996. – 7 мая. – С. 4.

• О присвоении тов. Красотову А. А. Почетного званная заслуженного деятеля искусств Украинской ССР : Указ Президента Верховного Совета Украинской ССР 20 марта 1987 года // «Знамя коммунизма». – 1987. – 22 марта.

• Илюшин И. На юбилейных вечерах : А. А. Красотов [Текст] : [об авторском концерте одес. композитора] // Сов. Музыка. - 1987. – № 1. – С. 137.

• Сокол О. Широкою нивою : О. О. Красотову – 50 // Культура і життя. - I986. – 11 трав. – С. 7 : іл.

• Сокол А. Быть собой [Текст] : [одес. композитору А. Красотову – 50 лет] // Веч. Одесса – 1986. – 6 мая.

• Красотов О. Радість творіння [Текст] : [бесіда з одес. композитором О. Красотовим / Записав В. Чередниченко] // Музика. – 1986. – № 2. – С. 15.

• Красотов А. А. Услышать музыку моря [Текст] : [интервью с одес. композитором, лауреатом Междунар. конкурса, лауреатом премии им. Э. Багрицкого, доц. Одес. Гос. консерватории А. А. Красотовым / Беседу вела Г. Полонская] – Моряк. – 1983. – №43.- [20 окт.]. – С. 8.

• Крейнина Ю. На авторских концертах И. Карабица и А. Красотова, В. Гаврилина и В. Азарошвили. – Сов. Музыка, 1980. – № 12. – С. 57.

• Красотов А. А. Вдохновляет современность [Текст] : [о творчестве одес. композиторов рассказывает ответственный секретарь областной организации Союза композиторов УССР] // Рабочая газ. – 1979. – 1 апр.

• Шварцман Ю. На вірші Ніколаса Гільєна [Текст] : [про романси О. Красотова на вірші кубинського поета Ніколаса Гільєна] // Літ. Україна. – 1978. – 3 жовт.

• На вірші Ніколаса Гільєна [Текст] : [про виконання в концертному залі консерваторії ім. Нежданової романсів, написаних з одес. композитором О. Красотовим] // Рад. Україна. - I978. - 20 верес.

• Илюшин И. «Таежная песня» [Текст] : [опера одес. композитора А. Красотова о молодых строителях БАМа в постановке оперной студии консерватории им. А. В. Неждановой] – Сов. культура. – 1977. – 25 февр.

• Бурименко Г. Опера О. Красотова «Пісня тайги» [Текст] : [про новий твір одес. композитора] // Музика. – 1977. – № 5. – С. 19. : іл.

• Красотов А. Музыка и кафе [Текст] : [заметки одес. композитора] // Знамя коммунизма. – 1974. – 19 июля.

• Красотов А. Австрийские картинки [Текст] : [одес. композитор о поездке по Австрии и её выдающееся музыкантах и композиторах] // Веч. Одесса. – 1974. – 9-10 июля.

• Песни солидарности [Текст] : [один из лауреатов первых премий конкурса на лучшую песню солидарности в Берлине – одес. композитор А. Красотов и поэт А. Амбаров – за песню «Твой дом, твой мир, твой век»] // Знамя коммунизма. – 1973. – 11 февр.

• Красотов А. Две девочки [Текст] : [песня. Сл. В. Бершадского] // Знамя коммунизма. – 1970. – 15 февр.

• Горбунов Б. Горизонти композитора [Текст] : [про одес. композитора О. Красотова] // Чорномор. комуна. – 1970. – 1 лют.

• Дубовик В. Ода сонця [Текст] : [про творчість молодого одес. композитора О. Красотова – канд. на здобуття премії ім. Е. Багрицького] / В. Дубовик // Комсомольська іскра. – 1967. – 1 жовт.

• Поздоровляємо перших лауреатів [Текст] : [обласної премії ім. Е. Багрицького. О. Красотова] // Комсомольська іскра. – 1967. – 28 жовт.

• Красотов О. Присвячую сучаснику [Текст] : [композитор розповідає над чим працює і про зв’язки з Одесою] // Чорномор. комуна. – 1966. – 15 берез.

 

Творча біографія О. О. Красотова: спогади Олексія Красотова, сина композитора

До 90-річчя Олександра Красотова: відеоспогад Лідії Красотової

Alexander Krasotov- Олександр  Красотов: офіційний YouTube-канал

 

Чернецька Ю. Композитор, педагог, майстер: до 90-річного ювілею видатного одесита Олександра Красотова [Електронний ресурс] : [у від. краєзнав. літ. і бібліогр. Одес. обл. універс. наук. б-ки ім. М. Грушевського відбулася зустріч членів клубу «Краєзнавча варта Одещини» з учнями композитора] / Юлія Чернецька // Правда за Одессу : сайт. – Режим доступу : https://zaodessu.com.ua/articles/kompozitor-pedagog-majster-do-90-richnogo-yuvileyu-vidatnogo-odesita-oleksandra-krasotova/

Черненко К. Справжній учитель живе у своїх учнях [Текст] : [у від. краєзнав. літ. і бібліогр. Одес. обл. універс. наук. б-ки ім. М. Грушевського відбулася мистецька зустріч, присвяч. одес. композитору О. Красотову (05.05.1936 -5.10.2007] / Катерина Черненко, Юлія Чернецька // Чорномор. новини. – 2026. – 14 трав. – С. 3 : фот.

Черненко К. Учні – про свого вчителя [Текст] : [у від. краєзнав. літ. і бібліогр. Одес. обл. універс. наук. б-ки ім. М. Грушевського відбулася мистецька зустріч, присвяч. одес. композитору О. Красотову (05.05.1936 -5.10.2007] / Катерина Черненко // Веч. Одеса. – 2026. – 14 трав. – С. 5 : фот.

Підготувала Черненко К. Г., завідувачка відділу краєзнавчої ліітератури і бібліографії.