Слідкуйте за новими надходженнями літератури до відділу краєзнавчої літератури і бібліографії в рубриці "Що читати про край"
Показ дописів із міткою російсько-українська війна. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою російсько-українська війна. Показати всі дописи

неділя, 1 червня 2025 р.

Бойовий медик: Герой України Павло Малофеєнко. Назавжди 25 років

 


30 травня 2025 року в бібліотеці відбулась зустріч з родиною Павла Малофеєнка, Героя України з Одещини.




Павло Малофеєнко народився в 24 жовтня 1997 р. у с. Іванівці Березівського району на Одещині.

В 2017 р. здобув фах кухаря-кондитера у Березівському вищому професійному училищі.

У травні 2021 року вступив до лав ЗСУ, проходив службу у в/ч А 3687 на посаді бойового медика. 24 лютого 2022 р. Павло стає до Військово-Морських Сил ЗСУ та виконує бойові завдання по забезпеченню оборони Одеси.

27 грудня 2022 р. Павла Малофеєнка командування переводить до 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського, він служить на Донецькому напрямку у мінометному взводі роти вогневої підтримки. Побратими казали: «Такої харизматичної людини ми не зустрічали».

17 січня 2023 року у районі Авдіївки, під час одного з ворожих штурмів, під щільним кулеметним вогнем ворога Павло героїчно прикриває відхід поранених до прибуття підкріплення та вступає в бій з російськими окупантами. Зміг утримати позицію морських піхотинців.

30 січня, під час потужного артобстрілу, поблизу Водяного, Павло Малофеєнко зазнав поранення несумісного з життям.

Героїчний вчинок молодого морпіха вразив досвідчених побратимів.

9 лютого поховали Павла Малофеєнка у рідному селі Іванівці Новокальчевської сільської ТГ Березівського району.


«Неможливо передати біль втрати. Братику, ти найкраща людина, взірець для всіх нас. Ми ніколи не пробачимо тих, хто забрав тебе у нас! Цілеспрямований, повний енергії та сил, не переносив на дух несправедливість. Завжди приходив на допомогу, готовий був віддати останнє заради майбутнього рідних, був взірцем для наслідування. Світла і вічна пам‘ять тобі, наш рідненький!» – говорить рідна сестра воїна Марина.

 




Зі спогад класного керівника Зінаїди Адольфівни Кітар: «Павло навчався в Петрівській школі з першого класу. Хлопець з багатодітної сім'ї, другий за віком. Це вплинуло на його стосунки з меншими сестрами, братами. Він був не просто старшим від них, а опікувався як батько, тому вчителі часто зверталися до нього, коли потрібно було вплинути на менших, особливо коли зник безвісти батько.

Павло був завжди стриманим, відповідальним. Спочатку дітей довозив до школи автобус, а коли відмінили рейс, Паша (так його називали всі в школі) приїздив з сусіднього села велосипедом, іноді-пішки.

Настільки він був відповідальним і обов'язковим. Коли Паша вчився в старших класах, стежив, щоб кожен знав своє місце і дотримувався порядку в автобусі.

Не пам'ятаю випадку, щоб він пропустив школу без поважних причин».

 

Зі споминів близького друга, колеги Іллі (позивний «Псих»): «Художник» в моїх спогадах залишиться дуже доброю,життєрадісною людиною,про всіх намагався потурбуватися.

Душа компанії,на роботі працювати з ним було в радість. Сімʼя для Павла завжди була на першому місці,був щирим та відкритим хлопчиною.

Зі мною навіть поділився найпотаємнішим:що хоче зробити пропозицію нареченій.

А з початком повномасштабної війни,коли ми разом були на 0 в самому пеклі в різних напрямках ми з ним переписувались і він дуже підтримував мене морально, підбадьорював».


Й саме 23 травня 2024 року Указом Президента України №344/2024 подвиг воїна мінометного взводу роти вогневої підтримки 2 батальйону морської піхоти 36 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського старшого матроса Павла Малофеєнка із с. Іванівка Новокальчевської сільської громади Березівського району відзначено найвищою державною нагородою – званням Героя України (посмертно).





«Не передати словами, який біль і смуток переповнювали в той момент… ця нагорода не поверне нам Пашу, але найголовніше, що подвиг і спогади залишаться в серцях і пам’яті у кожного з нас!» – Марина Малофеєнко.










Вічна пам’ять і слава Героям! Шануємо мужніх, незламних Героїв сьогодні й завжди!


КРАКАЛІЯ Р. «А він героєм став…» [Текст] : [в бібліотеці ім. М. Грушевського відбувся вечір пам’яті Павла Малофеєнка із с. Іванівка Новокальчевської сіл. громади Березівського р-ну, відзначеного найвищою державною нагородою – званням Героя України (посмертно)] / Роман Кракалія // Чорномор. новини. – 2025. – 14 серп. – С. 2.


Підготувала Катерина Черненко, завідувачка відділу краєзнавчої літератури і бібліографії.


пʼятниця, 23 травня 2025 р.

Павло Малофеєнко, Герой з Одещини: до Дня Героїв

 


23 травня в Україні відзначають День морської піхоти та День Героїв.

День Героїв був заснований 23 травня 1941 року Організацією українських націоналістів (ОУН), щоб увічнити пам'ять видатного українського націоналіста Євгена Коновальця. Згодом ця дата стала символом вшанування всіх борців за свободу України.

В цей день згадують героїв усіх часів, які боролися за незалежність і суверенність України – козаків, Січових стрільців, учасників УНР та УПА, ветеранів АТО і, звісно, українських військовослужбовців, які відстоюють Україну в нерівній боротьбі з російським агресором.

Ця важлива, і водночас сумна дата, нагадує нам, скільки коштує свобода.


За свободу на фронті боровся з ворогом Павло Малофеєнко, Герой з Одещини, з позивним «Художник».



Народився Павло в селі Іванівка Одеської області 24 жовтня 1997 р., закінчив школу в 2013 р, у 2017 р. здобув фах кухаря-кондитера у Березівському вищому професійному училищі. Жив до війни як і його однолітки – працював за спеціальністю в Одесі, займався спортом, грав на гітарі, зустрічався з друзями, любив свою велику родину й допомагав у всьому. І звісно, мав багато планів і мрій на майбутнє.



У травні 2021 року вступив до лав ЗСУ, проходив службу у в/ч А 3687 на посаді бойового медика. 24 лютого 2022 р. Павло стає до Військово-Морських Сил ЗСУ та виконує бойові завдання по забезпеченню оборони Одеси.





27 грудня 2022 р. Павла Малофеєнка командування переводить до 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського, він служить на Донецькому напрямку у мінометному взводі роти вогневої підтримки. Побратими казали: «Такої харизматичної людини ми не зустрічали».

30 січня 2023 року у районі Авдіївки під час одного з ворожих штурмів під щільним кулеметним вогнем ворога Павло героїчно прикриває відхід поранених до прибуття підкріплення та вступає в бій з російськими окупантами.

Але поблизу Водяного Павло Малофеєнко зазнав поранення, несумісного з життям.

Героїчний вчинок молодого морпіха вразив досвідчених побратимів.

Поховали Павла Малофеєнка у рідному селі Іванівці.


«Світлий, скромний, добрий хлопчик. Гарний спортсмен, волейболіст. Добрий друг і товариш. Таким його пам’ятають у нашому навчальному закладі. Старанний і працьовитий, відповідальний і слухняний, спокійний і врівноважений Павло виховувався у багатодітній родині. Мав наречену. Мріяв про щасливе і мирне життя… Пам‘ять про Павла залишиться у наших вдячних серцях. Царство небесне мужньому і відважному герою. Шана на віки вічні!» – написали на сторінці Березівського ВПУ.


«Неможливо передати біль втрати. Братику, ти найкраща людина, взірець для всіх нас. Ми ніколи не пробачимо тих, хто забрав тебе у нас! Цілеспрямований, повний енергії та сил, не переносив на дух несправедливість. Завжди приходив на допомогу, готовий був віддати останнє заради майбутнього рідних, був взірцем для наслідування. Світла і вічна пам‘ять тобі, наш рідненький!» – говорить рідна сестра воїна Марина.


Й саме 23 травня 2024 року Указом Президента України №344/2024 подвиг воїна мінометного взводу роти вогневої підтримки 2 батальйону морської піхоти 36 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського старшого матроса Павла Малофеєнка із с. Іванівка Новокальчевської сільської громади Березівського району відзначено найвищою державною нагородою – званням Героя України (посмертно).




29 серпня 2024 року, у День пам'яті захисників України, в Одесі урочисто відкрили Алею пам'яті полеглих героїв.



Алея доповнюється іменами загиблих захисників і захисниць. Там увічнений і молодий герой Павло Малофеєнко.

Кожне ім’я – це історія мужності та самопожертви. Історія, яку ми збираємо, щоб зберегти правду для наступних поколінь.

На Меморіалі, постійно йде вшанування Героїв, відбувається покладання квітів.

Тут будуть закарбовані імена борців за Україну. Надальше в інтерактивній формі можна буде отримати інформацію про подвиг кожного з полеглих за Україну.

Схиляємо голови перед мужністю та відвагою Героїв, які боронили і нині захищають нашу країну. Пам'ять про них житиме вічно в наших серцях, а живим - наша безмірна вдячність і повага. Саме завдяки вам Україна сильна!

Від імені колективу бібліотеки, висловлюємо глибоке співчуття його матері Наталії Миколаївні, усій родині, рідним, близьким, друзям, побратимам.



Матеріали підготували: Ольга Нагорнюк, завідувачка відділу соціокультурної діяльності, та Катерина Черненко, завідувачка відділу краєзнавчої літератури і бібліографії.

Світлини надані з родинного архіву родини Малофеєнків.

четвер, 8 травня 2025 р.

Герой України Віталій Блажко в пам’яті одеситів


 

Одним із пріоритетів діяльності держави та суспільства є відповідь на виклики і загрози, які в сьогоднішніх умовах здійснюють реальний вплив на формування національної свідомості.

Вшанування Героїв російсько-української війни – важливий напрямок утвердження національної та громадянської ідентичності.

 

8 травня у відділі соціокультурної діяльності бібліотеки відбувся захід, присвячений пам`яті одесита Віталія Блажка – Героя України, повного кавалера ордена «За мужність», багатьох інших державних нагород.







Цей день був вибраний невипадково. Майор Віталій Блажко загинув, захищаючи місто Маріуполь, 8 травня 2022 року.




  

  

Захід організовано відділом соціокультурної діяльності бібліотеки за підтримки ГО «Історія. Культура. Демократія», Ветеранс ХАБ Одеса, Південного відділення Українського інституту національної пам’яті, 11 бригади Національної гвардії України імені М. С. Грушевського, одеського ліцею №22 Одеської міської ради.



Щира вдячність за надані матеріали батькам Віталія Блажка – пану Олегу та пані Наталії.





    

Подяка за фото представникам 11 бригади НГУ імені М. С. Грушевського.













Джерела


  • Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 469/2019 від 27 червня 2019 р. // Президент України. 2019. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4692019-27821
  • Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 168/2022 від 25 березня 2022 р. // Президент України. 2022. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1682022-41813
  • Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 540/2022 від 28 липня 2022 р. // Президент України. 2022. URL: https://www.president.gov.ua/documents/5402022-43193
  • Про присвоєння В. Блажку звання Герой України: Указ Президента України № 496/2023 від 23 серпня 2023 р. // Президент України. 2023. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4962023-47825


Література


 


Підготували: інформаційну частину співробітники відділу соціокультурної діяльності: Олександр Грінніков, Ольга Нагорнюк, Ксенія Сорокіна; бібліографічну частину Катерина Черненко, завідувачка відділу краєзнавчої літератури і бібліографії.



. Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...