Нові надходження до відділу краєзнавчої літератури і бібліографії у ІІ кварталі 2026року

 

Шановні друзі!

До відділу краєзнавчої літератури і бібліографії надійшла нова література!

Приходьте! Запитуйте! Читайте! Любіть свій край!

«Арена – все моє життя...» : пам’яті Богдана Сушинського [Текст] : збірник статей, спогадів та філософських роздумів / [упоряд. передм. А. Т. Сушинська]. – Одеса : Астропринт, 2026. – 512c.: іл.

Видання присвячене пам’яті Богдана Сушинського – видатного митця, науковця та одного з провідних ідеологів українського національного відродження. Збірник містить статті, інтерв’ю, рецензії та спогади сучасників про талант і патріотизм автора. Центральну частину становить праця «Із Книги Буття. Духовні сповіді і заповіді» що об’єднує філософські сентенції та крилаті вислови, які сприяють осмисленню вітчизняної історії та пробудженню національної свідомості. Матеріали книги базуються на публікаціях у пресі та публічних виступах оратора.

Видання друкується вперше.

 

Демська О. Одеса. Степом і Морем розказана історія [Текст] / Орися Демська. – Київ : Віхола, 2026. – 172 с. : іл. – Бібліогр. : с. 161-172. – (Серія «Наукпоп»).

Якою мовою говорить Одеса? Греки та скіфи, турки і кримські татари, німці та євреї, французи й італійці, а головне українці. Століттями між степом і морем мешкали дуже різні люди, кожен з яких говорив своєю мовою. «Традиційна» ж російськомовність міста на північному березі Чорного моря це такий собі імперський міф, який плекали роками, переписуючи історичні джерела та стираючи імена.

Нова книжка мовознавиці Орисі Демської розказує мовну історію Одеси та її мешканців. Авторка допомагає нам зазирнути в кав’ярню грека Симона Аспоріді саме серце міста, де за філіжанкою кави збиралися містяни, і почути відгомін багатьох мов, що творять долю міста.

 

Державний архів Одеської області [Текст] : зведений каталог метричних книг, релігійних установ та актових реєстраційних книг примарій / Одес. облдержадмін., Одес. облрада, Держ. арх. Одес. обл. – Одеса : Прес-кур'єр, 2011. – Вип. II: 1852-1922: Православ'я : Херсонська та Подільська духовні консисторії: фонди колекцій метр. кн. від. ДРАЦС Голов. упр. юстиції в Одес. обл. : Ананьїв., Балт., Березів. [та ін.] райони Одес. обл. : Довідник / редкол. : Л. Г. Білоусова (голова), О. В. Мартиненко, О. Ю. Штепко ; упоряд. : Л. Г. Білоусова, С. В. Виногловська, С. М. Герасимова [та ін.]. – 2015. – (Праці державного архіву Одеської області т. XLIV)

Довідник включає відомості про наявні у Державному архіві Одеської області метричні книги Херсонської та Подільської духовних єпархій за період з 1852 по 1922 роки, які зберігаються у фондах колекцій метричних книг, що надійшли до Держархіву в 2007-2015 роках з районних та міжрайонних відділів ДРАЦС (Ананьївський, Балтський, Березівський. Біляївський, Великомихайлівський Іванівський, Кодимський, Котовський, Красноокнянський, Любашівський, Миколаївський, Овідіопольський, Роздільнянський, Фрунзівський, Ширяївський райони Одеської області).

Каталог супроводжується вступною статтею про комплекс описаної документації, переліком включених до Випуску 2 фондів та додатками анотованими списками парафій (приходів) Херсонської та Подільської губерній. До видання укладено географічний та зворотний покажчики населених пунктів.

Для користувачів бібліотеки це видання стане надійним провідником у дослідженні минулого свого роду і свого краю, а для фахівців – важливим довідковим інструментом у щоденній роботі.

 

Державний архів Одеської області [Текст] : зведений каталог метричних книг, релігійних установ та актових реєстраційних книг примарій / Одес. облдержадмін., Одес. облрада, Держ. арх. Одес. обл. – Одеса : Прес- кур'єр, 2011. - Вип. III : 1869-1944 : Бессарабська губернія : Аккерманський (Четатя-Албе) та Ізмаїльський повіти / редкол. : П. Х. Лук'янчук (голова), О. В. Мартиненко, В. В. Сугак, О. О. Синявська; упоряд. : П. Х. Лук'янчук,О. В. Мартиненко, В. В. Сутак [та ін.]. – 2025. – 609 с. – (Праці Державного архіву Одеської області т. XLIVI). 

Державний архів Одеської області. Зведений каталог метричних книг релігійних установ та актовий реєстраційних книг примарій.

Вип. З. Бессарабська губернія: Аккерманський (Четатя-Албе) та Ізмаїльський повіти. 1869-1944 / Одеська обласна державна адміністрація, Державний архів Одеської області; Ред. кол.: П. Х. Лук'янчук (голова та iн.; Biдп. ред. О. В. Мартиненко. – Одеса: Бондаренко М. О., 2025. – 240 с. (Праці Державного архіву Одеської області. – Т. XLIVI).

Довідник включає відомості про наявні в Державному архіві Одеської області Фонди колекцій метричних і актових реєстраційних книг, сформовані відділами державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) : Арцизький, Білгород-Дністровський, Болградський, Ізмаїльський, Кілійський, Ренійський, Саратський, Тарутинський Татарбунарський райони, м. Білгород-Дністровський, м. Ізмаїл Одеської області.

До видання укладено географічний та зворотний покажчики населених пунктів. Довідник розрахований на широкий загал користувачів і є особливо цінним для тих, хто вивчає історію релігійних установ України та здійснює генеалогічні дослідження.

❗Електронна версія зведеного каталогу розміщена на сайті Державного архіву Одеської області, вкладка «Видання Держархіву»

https://archive.od.gov.ua/main/publikacziyi/arhiv-publikaczij/monografiyi-dovidnyky-putivnyky-zbirky/

Перший том каталогу побачив світ у 2011 році, другий – за п’ять років.

Підготовка третього випуску стала результатом масштабної роботи: виявлено, перевірено й систематизовано тисячі документів цивільних і релігійних установ різних конфесій. Загалом опрацьовано відомості про жителів понад 160 населених пунктів Бессарабської губернії майже за столітній період.

Це – десять років кропіткої, системної праці, виконаної відповідно до наукових стандартів попри всі виклики часу. Видання має не лише довідкову, а й дослідницьку цінність. Воно стане в пригоді як тим, хто шукає коріння своєї родини, так і науковцям: матеріали дозволяють простежити демографічні процеси, міграції, національний і конфесійний склад населення, соціальну структуру громад і окремих родин.

Важливо, що каталог підготовлено двома мовами – українською та англійською. Із виданням можна ознайомитися та попрацювати у бібліотеці.

 

Дерибасівська – Рішельєвська [Текст] : одес. альм. / [Всесвіт. клуб одеситів] ; [ред. Ф. Кохрихт, редкол .: Є. Голубовский, О. Губарь, А. Глущак]. – Одеса : Пласке, 2000. – № 99. – 2026. – 383 с .; іл. ; фот.

«Дерибасівська-Рішельєвська» виходить без пропусків із 2000 року. Бібліографи Одеської національної науково бібліотеки зафіксували: це рекорд довголіття для некомерційного літературного видання в історії Одеси.

Традиційно номер відкриває рубрика «Під звуки повітряної тривоги» - уже четвертий воєнний рік поспіль. Це проза і поезія, яку пишуть тоді, коли офіційних слів не вистачає.

Одеса в цьому випуску – різна й справжня: караїми, Лузанівка, родинні архіви одеських учених, матеріали з обласного архіву, сильна сучасна проза й поезія, розділ «Ах, Одеса» – із посмішкою і ніжністю.

Цей номер побачив світ завдяки підтримці благодійного фонду Zhanna Kryuchkova «Інтелектуальний капітал», компанії Stikon та альманаху Huxley, разом із яким нещодавно започатковано літературний конкурс «Одесссіада».

Окрему увагу привернув мистецький розділ:

✔️матеріал про Михайла Жука,

✔️розповідь про одеські коріння Соні Делоне,

✔️історія американського диригента Хобарта Ерла та

✔️одесита Алекса Сіно – лауреата джазових фестивалів США.

А команда альманаху вже працює над ювілейним – 100-м – номером, який вийде до Дня міста.

 

Кларк Е. Д. З Миколаєва до Одеси та з Одеси до Інеади [Текст] : переклад фрагменту книги Едварда Даніеля Кларка «Подорожні записки Росією, Тартарією і Туреччиною» (Travels in Russia, Tartary and Turkey, Edvard Daniel Clarke). Гл. XXIV, XXV / Едвард Деніел Кларк ; пер. з англ. С. Щербаков; авт. ідеї О. Фрідман. – репринт вид. 1839 р. – Одеса : Бондаренко М. О., 2026. – 67 с. : іл. ; портр. авт. – (Серія «Одеса очима чужинців»).

У брошурі вміщено короткий фрагмент з описом Одеси й Одеського регіону за 1839 рік, взятий із книги англійського мандрівника, науковця і професора мінералогії Кембриджського університету Едварда Деніеля Кларка «Подорожні записки Росією, Тартарією, Туреччиною».

❗ Нагадуємо, що маємо ще два унікальних джерела цієї серії:

🔸Стівенс Роберт «Опис Одеси. 3 деякими міркуваннями, що показують переваги торгівлі в регіоні Чорного моря для Сполучених Штатів Америки та переваги торгівельного договору з Туреччиною» та

🔸Спостереження німецького мандрівника Йоганна Георга Коля під час подорожі Південною Україною влітку 1838 р. «Від Тилігула до Аккермана через Одесу та Люстдорф».

 

Книга пам'яті України: Переможці : Одеська область [Текст] / [редкол. : С. А. Бобровська, В. Т. Усенко, Ю. В. Бєляков [та ін.]]. – Одеса : Кн. Пам'яті України, 2016. – Т. 7: Загинули за Україну: Учасники бойових дій Другої світової війни, які повернулися до мирної праці, зараз проживають або померли у післявоєнний час на території Великомихайлівського, Захарівського, Іванівського, Кілійського та Ренійського районів. – 2016. – 638 с. : фот .

Книга Пам’яті України. Переможці. Одеська обл., т. 7: м. Одеса (2016, 638 с.) містить поіменні списки військовослужбовців оперативного командування «Південь», Військово-Морських Сил Збройних Сил України, регіональних управлінь Державної прикордонної служби України, підрозділів Національної гвардії України та Головного управління МВС України в Одеській області, які загинули в АТО.

Також до видання включено відомості про фронтовиків, що перебувають на обліку у Великомихайлівському, Захарівському, Іванівському, Кілійському та Ренійському районних військкоматах і проживали або проживають на території цих районів.

Це видання стане цінним джерелом для істориків, краєзнавців і всіх, хто цікавиться історією рідного краю та долями його людей.

 

Мобільна виставка «Німці в Україні : історія і культура» [Текст] = Wanderausstellung «Deutsche in der Ukraine : geschicyte und kultur» : Рада німців в Україні, БФ «Товариство Розвитку» /[А. Айсфельд, О. Айсфельд, В. Лейсле]. – 2019. – 16 с. – Текст : укр., нім. – Б.ц.

У книзі була зроблена спроба представити історію і культуру німців України у вигляді мобільної виставки.

WANDERAUSSTELLUNG «DEUTSCHE IN DER UKRAINE: GESCHICHTE UND KULTUR»

МОБІЛЬНА ВИСТАВКА «НІМЦІ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ І КУЛЬТУРА»

Володимир Лейсле [ініціатор проєкту. Голова Ради німців України]: «Без минулого – немає майбутнього. Саме тому разом із доктором Альфредом Айсфельдом ми розпочали розробку і наповнення мобільної виставки про історію та культуру німців України. Це перший крок до того, щоб усі бажаючі змогли більше дізнатися про німців України, їхню історико-культурну спадщину вагомий внесок у розвиток нашої країни».

Книга і виставка побачили світ 2019 р. завдяки Раді німців України, за фінансової підтримки Федерального міністерства внутрішніх справ, будівництва і комплексного територіального розвитку Німеччини через Благодійний Фонд «Товариство Розвитку».

Rat der Deutschen der Ukraine Mit finanzieller Unterstützung vom Bundesministerium des Innern, für Bau und Heimat (BMI) durch den Wohltätigkeitsfonds «Gesellschaft für Entwicklung»

Довідник містить дев'ять тематичних QR-підбірок :

1. Етнічна мозаїка України. Німці

Ethnisches Mosaik der Ukraine. Die Deutschen

2. Ми не чужі

Wir sind keine Fremden

3. Етнічні німці Харківщини

Ethnische Deutsche von Charkiw

4. Ельвіра Плесська про депортацію німців України

Elwira Plesska über die Deportation der Deutschen der Ukraine

5. Прогулянка «німецькою» Одесою

Spaziergang durch das „deutsche“ Odessa

6. Ельвіра Плесська. Асканія-Нова. Історія родини Фальц-Фейн. Частина 1

Elwira Plesska. Askanija-Nowa. Geschichte der Familie Falz-Fein. 1. Teil

7. Ельвіра Плесська. Асканія-Нова. Історія родини Фальц-Фейн. Частина 2

Elwira Plesska. Askanija-Nowa. Geschichte der Familie Falz-Fein. 2. Teil

8. Батьківщина, яка була. Частина 1

Die Heimat, die es nicht mehr gibt (1. Teil)

9. Батьківщина, яка була. Частина 2

Die Heimat, die es nicht mehr gibt (2. Teil)

 

Пойзнер М. Б. Перлина біля моря [Текст] / Михайло Борисович Пойзнер, В. В. Шерстобітов. – Одеса: КП ОМД, 2026. – 108 с. : іл.

Пісень про Одесу, які принесли нашому місту славу далеко за його межами, існує безліч. Саме через них, через ці мелодії та слова, народжується уявлення про Одесу навіть у тих, хто ніколи не бачив її на власні очі.

Ці пісні змушують жити в очікуванні зустрічі з містом біля моря, сповненим особливої атмосфери, легенд і настроїв. У них - багатобарвність одеського життя, несподівані повороти долі, колоритні характери, дзвінкі назви вулиць, романтика двориків і неповторний дух Одеси.

Серед великої кількості пісень є чимало простих і буденних, але є й справжні перлини – твори, у яких відчуваються щира любов до міста, пам’ять поколінь і відданість одеській культурі. І якщо ці пісні звучать на різних континентах, на різних паралелях і меридіанах - це свідчить про їхню особливу силу та значення.

За кожною з них стоять конкретні люди – поети, композитори, митці, які оспівали Одесу на всі часи. Вони пропустили через власне серце одеські цінності, характери, традиції та особливий світогляд – яскравий, темпераментний, щирий і життєлюбний.

Видання знайомить читачів не лише з постаттю Олександра Красотова, а й розповідає про інших видатних одеських композиторів – Юрія Знатокова, Модеста Табачникова та Макса Кюсса, чиї імена назавжди вписані в музичну історію Одеси.

 

Спогади про Одесу в польській літературі першої половини XIX століття [Текст] : зб. пер. творів пол. авт. про Одесу першої половини XIX ст. / упоряд., пер. з пол. С. Михайлова. – Одеса : Астропринт, 2026. – 545 с. ; іл.

Щиро і з великою вдячністю приймаємо до фонду відділу краєзнавчої літератури і бібліографії книгу «Спогади про Одесу в польській літературі першої половини ХІХ століття», упорядковану та перекладену з польської Стеллою Михайловою.

Це не просто видання – це жива подорож у часі. Сторінка за сторінкою читач ніби прогулюється старою Одесою: бачить, як одягалися містяни, як проводили дозвілля, які вистави відвідували, чим захоплювалися.

Книга дає рідкісну можливість пізнати Одесу очима іноземців, які закохалися в неї й залишили про це щирі, спостережливі, емоційні свідчення.

Книга не лише збагачує фонд бібліотеки, а й допомагає кожному читачеві відчути зв’язок поколінь та відкрити для себе Одесу по-новому – уважно, вдумливо, з любов’ю.

 

Універсум під назвою Одеса : Історії колекціонування [Текст + Образотворчий матеріал] : зб. інтерв'ю / Департамент міжнарод. співробітництва, культури та маркетингу Одес. міськради ; The Historic Centre of Odesa UNESCO ; уклад. К. А. Піменова ; дизайн : А. Ю. Дувалов – Одеса : ФОП Бондаренко М. О. 2025. – Вип. 1 /дизайн та підгот. до друку Студія Івана Воїна. – 2025.- 84 с. : іл. ; фот.

Збірка знайомить читача з десятьма відомими одеськими колекціонерами, для яких збирання – це спосіб дослідження, збереження й осмислення культурної спадщини Одеси.

Свої історії розповідають: Сергій Верник, Алла Голубовська, Євген Деменок, Олег Дмитренко, Андрій Дроздовський, Євгенія Краснова, Сергій Костін, Фелікс Кохріхт, Євген Лукашов, Тетяна Максимюк, Володимир Томчик.

У книзі – не лише розповіді, а й численні світлини предметів колекціонування, що відкривають перед читачем унікальні сторінки історії та культури нашого міста.

Рекомендуємо всім, хто цікавиться історією та культурою Одеси!

Підготувала К. Г. Черненко, завідувачка відділу краєзнавчої літератури і бібліографії

 

Краєзнавчі розвідки: Ігор Комаровський розповідає про палітурну майстерню свого прадідуся Менделя

 

Краєзнавчі розвідки, присвячені історії родин, родинним зв’язкам і долям окремих людей, мають особливу цінність. Саме через історію однієї сім’ї відкривається ширший контекст епохи, життя громади, міста чи краю. Такі дослідження допомагають зберегти пам’ять про предків, відновити втрачені сторінки минулого та передати їх наступним поколінням.

Кожна родинна історія є унікальною мозаїкою, що складається зі спогадів, документів, світлин і людських доль. Зібрані разом, вони формують живу історію нашого краю, наповнену конкретними іменами, подіями та звершеннями.

Особливо цінними є дослідження, які повертають із забуття людей, чия праця залишила помітний слід у розвитку суспільства. Саме такою є краєзнавча розвідка Ігоря Комаровського, присвячена палітурній майстерні його прадідуся Менделя. Автор не лише відтворює історію родини, а й розповідає про ремесло, яке впродовж багатьох років було важливою складовою книжкової культури. Це дослідження є прикладом того, як особиста зацікавленість і родинна пам’ять можуть стати джерелом важливих відомостей для збереження історико-культурної спадщини нашого краю.

Я, Комаровський Ігор Леонідович, народився в Одесі та маю багаторічний стаж краєзнавця. Сьогодні хотів би розповісти дещо про себе і свою родину.

З раннього дитинства я полюбляв книги, і ця любов залишається зі мною до сьогодні. Моя бабуся Белла Давидівна, ось її фотографія ще дореволюційного часу, прищепила мені любов не лише до краєзнавства загалом, а й до історії власної родини, до її витоків.

Саме від неї я ще змалку знав, що її батько до революції мав власну палітурно-позолотну майстерню, як і його рідний брат. Коли у 1941 році розпочалася радянсько-німецька війна, бабуся евакуювалася аж до озера Байкал. Завдяки цьому їй вдалося зберегти більшість сімейних фотографій.

Серед них є світлини працівників цієї майстерні. Деякі з них я хотів би показати вам, щоб передати атмосферу та життя того часу.

Перша світлина має свою історію. Будинок № 28, де було зроблено це фото, не зберігся до наших днів. Він знаходився на розі Єврейської та Рішельєвської вулиць.

На другій світлині є дарчий напис: «Володарю майстерні».

Фото з дитиною - це світлина одного з працівників, яка також містить дарчий напис. На ній зазначено дату - 10 січня 1916 року.

Ці фотографії зберегли пам'ять про людей, інформація про яких, можливо, залишилася лише на цих світлинах. І такі речі, можу сказати, надзвичайно унікальні. Адже про конкретних осіб, які працювали у приватних закладах понад сто років тому, сьогодні практично неможливо знайти будь-які відомості. Цілком можливо, що це взагалі єдина згадка про конкретну людину.

У 1996 році я вперше звернувся до Державного архіву Одеської області. Саме тоді й розпочалася моя дослідницька робота.

Передусім хочу згадати відомого краєзнавця і бібліофіла Мирона Бельського. Він очолював Міське товариство любителів мініатюрних книг. Ми познайомилися, а згодом між нами розпочалася плідна співпраця.

Завдяки його багаторічним дослідженням історії книговидання в Одесі були видані довідники газет і журналів дореволюційного періоду, а також створена картотека власників книжкових магазинів.

Саме Мирон Бельський звернув мою увагу на документ Державного архіву Одеської області - прохання власника майстерні про дозвіл використовувати шрифти.

У цьому документі міститься звернення 1890 року мого прадідуся, батька моєї бабусі. На той час він уже мав палітурну майстерню. Для того щоб вона могла працювати, необхідно було отримати дозвіл міського градоначальника на використання шрифтів.

Це був перший документ про нього, який мені вдалося знайти. У ньому він просить дозволити використовувати шрифти у своїй майстерні.

Сам документ склав професійний писар, а прадідусь Дувід лише поставив свій підпис як власник майстерні. До прохання додавалися довідки про те, що він не має намірів займатися антидержавною діяльністю. Після цього він отримав дозвіл на використання шрифтів у своїй роботі. Згодом майстерня стала палітурно-позолотною.

Трохи історії.

У дореволюційний час книги, на відміну від сьогодення, видавалися без палітурок. Зараз ми приходимо до книгарні й купуємо вже готову, переплетену книгу. Тоді все було інакше.

Я сам колись цього не знав. Поступово вивчаючи біографію свого прадідуся, я дізнався багато цікавого.

У місті працювало чимало палітурників і власників палітурних майстерень. Серед них був і мій прадідусь.

Під час роботи в Одеській національній науковій бібліотеці я знайшов перший довідник, у якому згадувався прадідусь. Це був довідник по Одесі за 1895 рік. У розділі «Майстерні» зазначалося, що майстерня належала спільно моєму прадідусеві та його рідному братові Мойсею.

Це була перша знайдена мною згадка.

У довіднику 1896 року інформація вже була значно ширшою - там містилася справжня реклама. Брати займалися різними справами, і в оголошенні чітко зазначалося, хто є власником і якими роботами займається. Йшлося не лише про переплетення книг, а й про лакування карт, креслень, планів та багато іншого.

Саме це була перша знайдена мною реклама мого прадідуся.

У родині був і третій брат, який займався сантехнічною справою. Його реклама міститься у довіднику «Вся Одеса» за 1901 рік.

Будинок, якому була майстерня мого прадідуся це будинок 48 (після зміни нумерації будинків у 1903 р. - № 52)

Збереглася ще одна реклама мого прадідуся, дещо іншого змісту, присвячена палітурним роботам.

У довіднику «Вся Одеса» за 1912 рік наведений перелік власників палітурних майстерень міста. Серед них є й мої родичі.

Заможна родина Мендель виховувала чотирьох дітей. Ремесло палітурників приносило достаток, адже попит на нього був великим. Це була важлива й потрібна справа свого часу.

Можу додати ще одну сімейну історію. Єдине, що не збереглося в нашій родині, - це фотографія всіх палітурників Одеси. Бабуся розповідала, що під час евакуації вони їхали потягом Одеського крекінг-заводу разом із заводським обладнанням та верстатами. Велике фото вона просто не змогла взяти із собою.

Я шукаю цю фотографію вже десятиліттями.

Окрему цінність становлять книги. Бібліотекар університету імені Мечникова Володимир Семенович Фельдман відібрав книги, у верхньому лівому куті яких містилися друковані ремісничі марки палітурної майстерні мого прадідуся та його брата. Ці марки були різних форм.

Ще один важливий напрямок моїх досліджень пов'язаний із технічною стороною палітурної справи.

Протягом багатьох років я був знайомий із палітурником Миколою Івановичем, який працював у Літературному музеї. Він показав фотографії обладнання, що замовлялося з Німеччини й використовувалося для палітурних робіт.

Наприклад, папірорізальна машина. Саме така стояла у палітурній майстерні, власником якої був мій прадідусь.

Потім настала нова епоха - 1917 рік.

Суспільна потреба у палітурній справі поступово зникала. Тому мій прадідусь змушений був перейти до іншого заняття - торгівлі молочною продукцією. Але й це тривало недовго. Усі брати померли в перші роки радянської влади.

На жаль, історія палітурної справи в Одесі практично не досліджена. Минув час, багато чого вже втрачено назавжди. Проте ця тема й сьогодні заслуговує на увагу тих, кого цікавить історія книговидання, бібліотек і всього, що пов'язане з книгою.

Саме тому я продовжую свої пошуки, зберігаючи пам'ять про людей, їхню працю та цілу сторінку історії нашого міста.

Одеський регіон у фокусі бібліотечного краєзнавства: між традицією і цифровою трансформацією

28 травня 2026 року у Національній історичній бібліотеці України відбувся круглий стіл «Українське бібліотечне краєзнавство у Добу Незалежності: традиції, досвід, перспективи», присвячений 35-річчю Незалежності України та Всеукраїнському дню краєзнавства.

 

Під час зустрічі фахівці обговорили, як бібліотеки сьогодні зберігають історичну пам’ять, розвивають цифрові краєзнавчі ресурси, документують події сучасної російсько-української війни та популяризують локальну історію.

У центрі уваги – збереження культурної спадщини, розвиток електронних колекцій, усної історії, професійної співпраці та нових форматів роботи з краєзнавчими матеріалами.

Бібліотечне краєзнавство залишається важливим простором пам’яті, знань і взаємодії громад – і сьогодні його значення лише зростає.

 

З доповіддю «Одеський регіон у фокусі бібліотечного краєзнавства: між традицією і цифровою трансформацією» виступила завідувачка відділу краєзнавчої літератури і бібліографії Черненко К. Г.

Бібліотечне краєзнавство є важливою складовою сучасної культурної та інформаційної діяльності бібліотек, оскільки забезпечує збереження, систематизацію та популяризацію знань про певний регіон. У контексті розвитку інформаційного суспільства особливого значення набуває поєднання традиційних форм краєзнавчої роботи із сучасними цифровими технологіями. Саме тому діяльність Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. С. Грушевського є вагомим прикладом інтеграції класичних бібліотечних підходів та інноваційних цифрових практик у сфері регіонального краєзнавства.

 

 

Дякуємо організаторам за запрошення та можливість спільно професійно обговорити актуальні проблеми та перспективи розвитку бібліотечного краєзнавства в Україні.

Імена літераторів з Одещини: конкурс «Літературна мапа рідного краю»

 

 

Впродовж червня 2026 року бібліотекарі відділу краєзнавчої літератури і бібліографії взяли участь у конкурсі «Літературна мапа рідного краю» – розповіли про молодих і талановитих письменниць Одещини.

Анна Стоєва: любов до життя дарує свій голос

https://md-eksperiment.org/post/20260615-yulija-yasna-krayeznavchyj-konkurs-literaturna-mapa-ridnoho-kraju

Лідія Гіска: світло, яке сильніше за темряву

https://md-eksperiment.org/post/20260615-krayeznavcha-kishka-krayeznavchyj-konkurs-literaturna-mapa-ridnoho-kraju

Про конкурс:

Кожен регіон України має свою унікальну літературу, що є живою пам’яттю землі, голосами, які продовжують звучати крізь покоління, і невидимим зв’язком між людиною та місцем, де вона народилася.

Часто в тіні відомих класиків залишаються талановиті локальні автори, чия творчість заслуговує на широке визнання. Щоб привернути увагу до літературної спадщини різних регіонів України та відкрити для читачів нові імена, Портал Експеримент спільно з Видавничий центр «Академія» оголошують краєзнавчий конкурс «Літературна мапа рідного краю». 

Для участі в конкурсі потрібно підготувати унікальну розповідь про маловідомого письменника чи письменницю вашого рідного краю. Текст може бути написаний у довільному стилі та містити уривки з творів автора (поетичні чи прозові). Наприкінці обов’язково зазначте бібліотеку, де можна ознайомитися з його або її творчістю. Об’єм тексту — не менше 3 500 знаків (з пробілами).

Надіслати розповідь у форматі Word або txt можна електронною поштою на адресу: mo.eksperiment@gmail.com з позначкою Літературна мапа рідного краю. У листі обовʼязково вкажіть ваше ім'я та прізвище (або псевдонім).

За результатами конкурсу визначать чотирьох переможців. Кожен з них отримає сертифікат на придбання будь-яких книжок від «Академії».

Термін подачі робіт: до 30 червня 2026 року.