Повага до праці як основа гідного суспільства: думка одеського вчителя Олега Таранішина

 

14 лютого 2026 року, у Міжнародний день дарування книг та День любителів бібліотек, у відділі краєзнавчої літератури і бібліографії відбулася розмова про те, що повага до будь-якої праці є наріжним каменем гідного суспільства.

Праця – це те, що щодня підтримує кожну людину, наше місто й державу загалом. Саме завдяки щоденній, інколи непомітній роботі тисяч людей функціонують установи, працює транспорт, навчаються діти, лікуються пацієнти, підтримується порядок на вулицях. Але чи завжди ми замислюємося над тим, скільки зусиль стоїть за звичним для нас комфортом? Чи завжди помічаємо тих, хто створює навколо нас безпеку, стабільність і лад?

Саме про це йшлося під час вебінару, який провів одеський учитель, письменник та краєзнавець Олег Таранішин.

Будь-яке суспільство складається з людей. І від того, наскільки кожен із них свідомий, відповідальний і вихований, безпосередньо залежить майбутнє окремої родини, міста й країни загалом. Адже успішне та сильне суспільство – це передусім достойні люди, переконаний педагог. Свідома праця на різних посадах – це щоденний внесок у комфорт і безпеку нашого життя, інколи в таких речах, про які ми зазвичай навіть не замислюємося. Це як повітря: поки воно є, його не помічаєш, але варто лише зникнути – і його відсутність відчувається миттєво.

Для кращого розуміння було наведено простий життєвий приклад. У кав’ярні через зневажливе ставлення звільнилася прибиральниця. Здавалося б, незначна обставина. Проте в брудний заклад почало приходити менше відвідувачів, прибутки впали, і зрештою бізнес збанкрутував. Постраждав не лише власник – держава недоотримала податки, з яких формуються бюджети й підтримуються соціальні програми. А якщо таких випадків багато – економічні втрати стають відчутними для всієї країни.

Олег Таранішин особливо наголосив, що для формування емоційно здорового, гідного суспільства, здатного вистояти в найскладніші часи та впевнено вести свою державу до розквіту, кожен громадянин має чітко усвідомлювати: не можна ставитися зневажливо до чесної праці. Ні до двірника, ні до вчителя, ні до поліцейського. Це розуміння починається з поваги до себе. Спочатку людина усвідомлює важливість власної роботи, а згодом – значущість того, що завдяки праці інших відбувається довкола.

Поважне ставлення до людей має виховуватися з наймолодшого віку — у родині, підкреслив педагог. Якщо мама пояснить дитині, що двірник щодня, у будь-яку погоду, виходить прибирати подвір’я, і сама покаже приклад, викинувши сміття до контейнера, а не поруч із ним, — малюк засвоїть цю модель поведінки. І зростатиме з розумінням, чому в їхньому дворі чисто, затишно й приємно жити.

Окрему увагу під час вебінару було приділено сьогоденню – особливостям і складнощам освіти та виховання молодшого покоління українців у суворих реаліях нашого часу. Педагогам, батькам і самим дітям нині надзвичайно непросто. Блекаути, нестача тепла, постійна напруга – усе це суттєво ускладнює життя. Проте, попри всі випробування, важливо пам’ятати: ми обов’язково повернемося до мирного життя.

І щоб це життя було гідним, стабільним і справедливим, уже сьогодні маємо навчитися з повагою ставитися до кожного, хто щоденно забезпечує нам комфорт і безпеку, хто своєю працею робить суспільство більш злагодженим, а отже – більш сильним у розвитку. Кожен із нас гідний поваги. А разом ми – сила!

 

Жіночий погляд одеситок на лицарів підводної безодні: зустріч з О.О. Калініченком

У відділі краєзнавчої літератури і бібліографії бібліотеки відбулася надзвичайно цікава зустріч з капітаном далекого плавання, доктором філософії (PhD) з історичних дисциплін Олександром Калініченко. 

Більшу частину свого життя Олександр Олександрович присвятив морю, деякі з найяскравіших спогадів свого офіцерського життя автор зібрав у книгу «Підводна одіссея командора», яка вже витримала сім перевидань та трансформувалася із збірки оповідань в серйозну колективну монографію. 

 До речі, зустріч з читачами в бібліотеці не випадково була призначена на 10 лютого. Саме в цей день 80 років тому одеський підводник Олександр Марінеско виконав одну із своїх найгучніших підводних атак. 

Тож, Олександр Калініченко розкрив тему зустрічі «Жіночий погляд одеситок на лицарів підводної безодні». Це результат багаторічних досліджень, особливо цікавих та щемливих для нашого сонячного та морського міста. 

До збірки «Підводна одіссея Командора» увійшли розповіді про дванадцять дуже різних за своїм фахом, досвідом, та характером жінок, яких об’єднала любов до моря та повага до людей, що несуть службу у його безодні. 

На жаль, не кожного з цих непересічних, з непохитним духом, лицарів безодні гідно оцінювали за життя, тому капітан далекого плавання Калініченко виступив з ідеєю створення міжнародного проекту «Зірка Командора» - із заснування ордену та Всеукраїнського проекту «Морська слава України» , що передбачує медалі чотирьох ступенів. 

На завершення зустрічі капітан далекого плавання Олександр Калініченко подарував кілька примірників публікацій тих самих одеситок, які писали про лицарів підводної безодні, з особистої бібліотеки та цілий добірок видань на цю таємничу та захопливу тематику.

 

Пересип. Діти війни

  

31 січня 2026 року, попри засніжений холодний день і вулиці, вкриті товстим прошарком льоду, у бібліотеці зібралися учасники читацького клубу «Краєзнавча варта Одещини» — люди, яких об’єднує щира любов до Одеси та її історії.

Сюди приходять не заради формальностей, а заради живої розмови про місто: його вулиці й дворики, людей і долі, відомі події й маловідомі сторінки минулого. Кожна зустріч клубу — це ще одна спроба уважно й дбайливо перечитати історію Одеси, відчути її глибину та зв’язок поколінь.

Навіть негода не стала перешкодою для тих, хто прагне зберігати пам’ять про рідне місто, відкривати нові краєзнавчі сюжети й ділитися власною любов’ю до Одеси з однодумцями.

Пересип у 1941–1944 роках – промислове серце Одеси, яке пройшло крізь оборону, окупацію, підпільний опір і визволення.

Цю історію ми почули через долі трьох одеситок — дітей війни: Мілки Журавльової з вулиці Отамана Головатого, Людмили, виховательки дитячого садка, та Таїсії Токарченко.

Підпільна боротьба, виснажлива праця на підприємствах, навчання в умовах війни, останні масові розстріли напередодні визволення у квітні 1944 року — Пересип став свідком жорстоких подій окупації та трагедії Голокосту.

Доповідачка Марта Ніяка провела болісну паралель із сьогоденням: війна — слова жіночого роду, але жінка є початком життя, тоді як війна — його заперечення й кінець.

Ми пам’ятаємо жінок, які вистояли: працювали й навчалися, тримали на собі економіку міста й навіть у найтемніші часи знаходили сили будувати своє тихе, людяне жіноче щастя.

Презентація книги-дослідження "Історія та пам'ять: мацева та огель" Ольги Чіненої

30 січня 2026 року, наприкінці робочого тижня, у відділі краєзнавчої літератури і бібліографії відбулась дуже цікава зустріч. 

Науковиця-історик, аспірантка кафедри археології, етнології та всесвітньої історії факультету історії та філософії ОНУ імені І. І. Мечникова, наукова співробітниця Музею Голокосту в Одесі Ольга Чінена зустрілася з членами читацького клубу " Краєзнавча варта Одещини" та презентувала свою нову книгу-дослідження "Історія та пам'ять: мацева та огель".

Авторка та "вартові" впевнені, що краєзнавство - то не тільки фіксація місця, де живе та чи інша народність. Щоб дійсно знати свій край, необхідно глибоко вивчати культуру мешканців у найширшому розумінні. Навіть, якщо слідів лишилося мало.

Так вирішила Ольга Чінена, коли бралася за справу виявлення ідентичності єврейської громади Балти та Кодими.У кращі часи євреїв тут було до 40 відсотків від всього строкатого населення регіону. Кодима носила неофіційне, але почесне прізвисько "мала Одеса" за жвавість життя, яке подарувала залізна дорога. Щоб добре вивчити ту чи іншу етнічну групу, треба добре знати її повсякденні звички. Не тільки релігійні, але й побутові. А коли документів, будівель та інших матеріальних ознак лишається вкрай мало, на допомогу приходить камінь. Надгробний. Він може розповісти дуже багато.

Для тих, хто не в курсі, Ольга Чінена переклала: "мацева"- то назва надгробного обеліску на єврейській могилі, а "огель"- то своєрідний шатер, який зводили над мацевою на місці останнього пристанища шанованих духовних лідерів.

Тож метою вивчення, а в результаті, й джерелом край цікавої інформації, стали юдейські кладовища в Кодимі та селищі Крути. Сама організація некрополя відрізняється від інших етносів, а найстаріші поховання тут датуються ще 18-м сторіччям. Немало зусиль дослідникам довелося докласти, щоб спочатку роздивитися оздоблення, написи на древніх мацевах, потім розшифрувати. А потім - всі відомості про кожне поховання внести до детального каталогу, який допоможе краще знати історію свого краю, своєї "малої батьківщини" і сучасним мешканцям Одещини, а ще більше - майбутнім поколінням. І які б важкі часи не переживала наша країна, головне - знати, що наші пращури вже побороли подібні лиха, в це означає, що ми теж зможемо, впевнена Ольга Чінена.

 

 

ЧЕРНЕЦЬКА Ю. «Історія та пам’ять: мацева та огель» [Електронний ресурс] : [науковиця-історик, співробітник Музею Голокосту Ольга Чінена презентувала  клубу «Краєзнавча варта Одещини» свою книгу-дослідження] / Юлія Чернецька // Веч. Одеса. – 2026. – 5 лют. – Режим доступа: https://vo.od.ua/rubrics/raznoe/52187.php

ЧЕРНЕЦЬКА Ю. Краєзнавчі читання: «Історія та пам’ять: мацева та огель» [Електронний ресурс] : [в Одес. ОУНБ ім. М. С. Грушевського пройшла дуже цікава зустріч. Науковиця-історик Ольга Чінена, співробітник одес. музею Голокосту, аспірантка каф. археології, етнології та всесвітньої історії ф-ту історії і філософії ОНУ ім. І. І. Мечникова, зустрілася з членами чит. клубу «Краєзнавча варта Одещини» та презентувала свою нову книгу-дослідження «Історія та пам’ять: мацева та огель»] / Юлія Чернецька // Правда за Одесу : сайт. – Режим доступу : https://zaodessu.com.ua/articles/krayeznavchi-chitannya-istoriya-ta-pam-yat-matseva-ta-ogel/. – Назва з екрану. – Дата публ.: 04.02.2026.

 

Історія Південної України очима А.О. Скальковського

20 січня 2026 року відбулася значуща подія – перша зустріч читацького клубу «Краєзнавча варта Одещини». 

Вона пройшла у форматі змістовної та жвавої лекції, присвяченої постаті Аполлона Олександровича Скальковського. 

Непомітно промайнув час зустрічі з кандидаткою історичних наук, доценткою Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Людмилою Володимирівною Новіковою. Присутні ніби занурилися в атмосферу ХІХ століття, відкриваючи для себе складний і багатогранний історичний контекст епохи. Під час обговорення йшлося про Скальковського не лише як краєзнавця, а й як дослідника локальної історії Півдня України – Степової України. Учасники дискутували про поєднання «місцевого патріотизму» та «імперських окулярів» у його працях, його бачення історії Одеси й запорозького козацтва, а також про участь історика в діяльності наукових товариств і тогочасних інтелектуальних дискусіях. 

Щиро дякуємо всім учасникам за цікаві запитання й активне обговорення життя та творчості Аполлона Скальковського, а також його вагомого внеску в розвиток історії, статистики, архівознавства й краєзнавства.

  

Онлайн-презентація книги Анни Стоєвої-Колісниченко «Загадки та міфи Аккерманської фортеці»

 

 

24 січня 2026 року у відділі краєзнавчої літератури і бібліографії відбулась онлайн-презентація книги нашої землячки Анни Стоєвої-Колісниченко «Загадки та міфи Аккерманської фортеці».

Зовсім недавно було засновано читацький клуб «Краєзнавча варта Одещини», який об’єднав насправді закоханих в свій край, його історію людей. Серед яких опинилася і Анна Стоєва-Колісниченко, яка народилася й виросла в Білгороді-Дністровському, а зараз проживає в Чехії, але підтримує тісні зв’язки з батьківщиною. Тому з задоволенням подарувала Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Михайла Грушевського свою нову книгу, що зовсім недавно вийшла з друку.

Південне сонце та свіжий подих Дністровського лимана з юності надихав дівчину на вивчення цікавих та маловідомих моментів в історії рідного міста, вік якого сягає майже двох з половиною тисяч років та його фортеці, найстаріші споруди якої було зведено 800 років тому. За 6 років, що Анна працювала екскурсоводом в Аккерманській фортеці, вона прагнула розповідати гостям не лише численні офіційні факти, а й місцеві легенди та цікавинки, які запам’ятовуються найкраще.

Одна  з найулюбленіших історій пов’язана з Дівочою вежею, де по легенді, було замуровано вродливу та жорстоку доньку молдавського господаря Тамару і привид якої досі іноді завиває в стінах вежі. Або пов’язана з вежею Темницею легенда про турецького пашу да нескорену місцеву дівчину Парасковею, яка силою свого духу приголомшила суворого воїна.

Багатовікові загадки фортечного підземелля, численні сліди некрополів різних епох: від Римського періоду до часів панування Османів та вільних українських козаків, досі ще не досліджені в повній мірі, тому це ще попереду, впевнена Анна.

З кожною частиною фортеці пов’язано чимало історій, тому робота над книгою зайняла доволі багато часу, але авторка задоволена, що вона вийшла саме зараз, а не торік, тому що в кінці 2025го року Аккерманську фортецю було внесено до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО.

Під час онлайн-спілкування Анна Стоєва-Колісниченко розповіла про свої творчі плани, а також зі вдячністю прийняла від членів «Краєзнавчої варти Одещини» кілька дуже цікавих для вивчення тем, які безсумнівно знайдуть своє відображення в наступних творах.

 

ЧЕРНЕЦЬКА Ю. Аккерманську фортецю взято під захист ЮНЕСКО [Електронний ресурс] : [в Одес. ОУНБ ім. М. С. Грушевського пройшла онлайн-презентація книги нашої землячки Анни Стоєвої-Колісниченко «Загадки та міфи Аккерманської фортеці»] / Юлія Чернецька // Правда за Одесу : сайт. – Режим доступу : https://zaodessu.com.ua/articles/akkermansku-fortetsyu-vzyato-pid-zahist-yunesko/. – Назва з екрану. – Дата публ.: 02.02.2026.

Література про Одеську область за 2023 рік

 

Література про Одеську область за 2023 рік : наук.-допоміж. бібліогр. покажч. // Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін., Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського, Від. краєзнав. літ. і бібліогр ; [підгот.: Т. О. Андросова, К. Г. Черненко ; допов. матеріалу: О. Л. Попова, О. В. Данилюк; комп’ют. набір К. Г. Черненко ; ред. К. Г. Черненко; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2026. – 178 с.

Читати та завантажити можна ТУТ