Композитор, педагог, майстер своєї справи: 90 років з дня народження Олександра Красотова

 

5 травня 2026 року виповнюється 90 років з дня народження Олександра Олександровича Красотова – визначного українського композитора та педагога, заслуженого діяча мистецтв України, професора Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової.

Олександр Красотов залишив глибокий слід в культурній традиції не тільки Одеси, але далеко за її межами.  Різні періоди життєвого та творчого шляху цієї неординарної людини, талановитого композитора та ще більш талановитого викладача широко висвітлені на шпальтах регіональних та національних періодичних видань, персональних випусків тематичних літературно-музичних циклів. Численні публікації в випусках газет та журналів за різні роки широко представлені у фондах бібліотеки.

Все почалося з дитинства. Олександр Олександрович народився в дуже інтелігентній родині, де батько був суворим викладачем технічних дисциплін, а мама – чудовою піаністкою та талановитим педагогом. Крім того, в нашій дивовижній Одесі  так повелося, що дітей з «культурних» родин обов’язково навчали музики. Спочатку в хлопчика ці екзерсиси не викликали особливого захоплення. Але все раптово змінилося в підлітковому віці. Перші свої твори юний композитор почав писати, ще навчаючись у школі імені професора Столярського, і лише у чотирнадцятирічному віці зізнався батькам, що створює музику. Про це він дуже любив згадувати протягом всього життя, та ділитися спогадами з молоддю.

У 1959 році Олександр Красотов закінчив Одеську державну консерваторію, де його основними викладачами були Т. С. Сидоренко-Малюкова (композиція), Б. А. Чарковський (фортепіано), А. Л. Коган (історія музики), та незабаром почав педагогічну кар’єру саме в своїй Alma mater. За понад 40 років викладання композиції в Музичній академії імені Нежданової професор Красотов виховав кілька поколінь молодих талановитих композиторів, які з повагою та любов’ю завжди називали його «наш Сан Санич» та на все життя запам’ятали його кредо: «Навчи так, щоб потім було в кого вчитися».

1960–1970-ті роки - центральний етап у творчості Олександра Красотова, період становлення. Саме в цей час формується індивідуальний стиль, виявляється жанрова універсальність молодого композитора. У 1966 році він офіційно долучився до Спілки композиторів України.

1980-ті роки у творчості Олександра Красотова - вже час зрілого майстерства. У цей період помітно посилюється його інтерес до камерних та інструментальних жанрів.

Особливе місце у творчості Красотова займають пісні, і насамперед — ті, що присвячені його рідному місту Одесі. У цих піснях вона постає найколоритнішим та найулюбленішим в світі місцем.  Найщиріше признання в серцях людей отримала його пісня «Свидание с Одессой» на вірші Юрія Михайлика, яка майже одразу «пішла в народ». ЇЇ першим виконавцем став незрівнянний народний улюбленець Михайло Водяний. Запис цього співу й донині звучить у виставі театра Музкомедії.

1987го року музичні досягнення Олександра Красотова було відзначено присвоєнням йому почесного звання Заслуженого діяча мистецтв України.

Період 1990–2000-х років у творчості майстра стає своєрідним підсумком. Музика цих років відзначається особливою зосередженістю, філософською заглибленістю та якоюсь особливою кришталевою ясністю.

Три опери, чотири симфонії, п’ять концертів, ораторії, кантати, мюзикли, оперети, безліч пісень і театральної музики — усе це далеко не повний творчий доробок Олександра Красотова, що яскраво свідчить про його природну даровитість та широкий творчий діапазон.

Маестро раптово пішов із життя 5 жовтня 2007 року, та знайшов останній прихисток в Одесі на одній із центральних алей Другого Християнського кладовища.

Мистецька зустріч, присвячена 90-річчю від дня народження видатного одеського композитора і педагога Олександра Красотова, яка відбулась у відділі краєзнавчої літератури і бібліографії бібліотеки 5 травня 2026 р., поєднала презентацію виставки з живою пам’яттю про людину, яка виховала плеяду музикантів.

У межах зустрічі було представлено періодичну виставку та книгу «Перлина біля моря» авторів Михайла Пойзнера і Валерія Шерстобитова, де йдеться про життя та творчість О. О. Красотова та ще трьох одеських композиторів, чиї імена сформували музичне обличчя міста.

Пойзнер М. Б., Шерстобітов В.В. Перлина біля моря. Одеса : КП ОМД, 2026. – 108 с.

 

Пісень про Одесу, які склали нашому місту славу і чи не світову, безліч. Саме за ними, за цими піснями, формуються одеські враження у тих, хто цю Одесу і в очі не бачив.

Пісні ці змушують жити ніби передчуваючи, трепетно чекаючи на зустріч із цим містом-привидом. У піснях є все – різнобарвне життя і паралельні світи, i несподівані повороти, і нестандартні ситуації, і дзвінкі назви наших вулиць,  і завидні долі.

У них багато зарифмованої банальності, але є і справжні іскорки - іскорки відданості, пам'яті та кохання. Якщо пісні співають скрізь, на всіх паралелях та меридіанах - це вже говорить багато про що.

Але у пісень є конкретні автори слів і композитори, які в них життя, оспівали Одесу на всі часи. Люди, що вдихнули пропустили через себе одеські цінності, одеські норми моралі одеські характери - яскраві, палкі, нетерплячі. Хто ці люди ? Хто знає їхні прізвища імена? Як взагалі вони виглядають?

Давайте придивимося уважніше.

Видання розповідає не лише про самого Олександра  Красотова, а й про ще трьох одеських композиторів – Юрія Знатокова, Модеста Табачникова, Макса Кюсса, чиї імена вписані в музичну історію міста.

 

Зворушливою частиною зустрічі стали виступи його талановитих учнів.

Своїми спогадами поділилися:

Кармела Цепколенко – композиторка, професорка Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужена діячка мистецтв України;

Людмила Самодаєва – композиторка, лауреатка всеукраїнських мистецьких премій;

Сергій Шустов — композитор, доцент Академії.

Виступаючі згадували свого Вчителя з великою теплотою і вдячністю, говорили про його рідкісний педагогічний дар, про атмосферу творчої свободи, яку він умів створити, і про те, що саме завдяки Олександру Олександровичу багато з них знайшли свій власний музичний шлях.

Зустріч стала не лише презентацією виставки і книги, а живим свідченням того, як учитель продовжує жити у своїх учнях, у їхній творчості, у пам’яті міста.

Пам'ятаємо кредо Сан Санича: «Навчи так, щоб потім було у кого вчитися».

 

Література про життя і творчість О. О. Красотова

 

1. Розенберг Р. Олександр Красотов. – К. : Муз. Україна, 1984. - 48 с. – (Твор. портрети укр. композиторів).
2. Козлов-Петровский, И. А [Красотов О. О. Захоронення. Друге Християнське кладовище] : [Текст] // И. Козлов-Петровский, В. Шерстобитов, И. Арутюнова. Пантеон Одессы. Второе христианское кладбище : Люди и судьбы ; Катастрофы; Тайные истории; Воспоминания современников ; Под ред. Е. Женина. - Одесса : КП ОГТ, 2020. -  С. 35-37 : фот.
3. [Красотов О. О.] [Текст] : [народився 5 травня в м. Одеса] // Знаменні і пам'ятні дати Одещини 2025 рік [Текст] : календар / Департамент культури, національностей, релігії та охорони об'єктів культур. спадщини Одес. облдержадмін.; Одес. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського; Від. краєзнав. літ. і бібліогр.; [підгот. Т. О. Андросова, комп'ют. набір К. Г. Черненко, худож. оформ. та заг. редагув. О. М. Ласкевич; відп. за вип. О. А. Булгакова. - Одеса, 2024. – С. 13.
4. Пойзнер М. «… Но все чужие гавани, чужие города на сердце не оставили следа…» [Текст] : [5 мая 2026 г. исполнится 90 лет со дня рождения выдающегося композитора, основателя южноукр. композитор. школы А. А. Красотова] / Михаил Пойзнер // Дерибасівська – Рішельєвська [Текст] : одес. альм. / [всесвіт. клуб одеситів] ; [ред. Ф. Кохріхт, редкол.: Є. Голубовський, О. Губарь, А. Глущак] – Одеса : Пласке, 2000. - № 98 . – 2025. – С. 314 - 318. : фот.

 

*** 

• Бродавко Р. Две памятные даты [Текст] : [в 2016 г. исполняются 90 лет со дня рождения композитора Юрия Знатокова (1926-1998) и 80 лет со дня рождения композитора Александра Красотова (1936-2007), которые сыграли большую роль в муз. жизни не только Одессы, но и всей страны] // Мистец. простір Одеси. – 2016. - № 1(7). – С. 24-27. – фот.

• Гудыма М. Памяти Александра Красотова [Текст] : [на сцене одес. филармонии состоялся концерт памяти Одес. композитора, засл. деятеля искусств Украины А. Красотова] // Веч. Одесса. – 2008. – 23 окт. - С. 3 : фот.

• Бродавко Р. Наш Сан Саныч [Текст] : [Твор. портрет засл. деятеля искусств Украины композитора проф. А. Красотова] // Одес. вестн. – 2008 – 9 окт. – С. 7 : фот.

• Гудыма М. Так сплетается струнная фраза [Текст] : [композитор А. А. Красотов] // Одесса. – 1996. – № 3 – С. 46.

• Гипфрих Л. Как сочетается музыка с прозой? [Текст] : [одес. композитору Александру Красотову – 60 лет] // Веч. Одесса. – 1996. – 7 мая. – С. 4.

• О присвоении тов. Красотову А. А. Почетного званная заслуженного деятеля искусств Украинской ССР : Указ Президента Верховного Совета Украинской ССР 20 марта 1987 года // «Знамя коммунизма». – 1987. – 22 марта.

• Илюшин И. На юбилейных вечерах : А. А. Красотов [Текст] : [об авторском концерте одес. композитора] // Сов. Музыка. - 1987. – № 1. – С. 137.

• Сокол О. Широкою нивою : О. О. Красотову – 50 // Культура і життя. - I986. – 11 трав. – С. 7 : іл.

• Сокол А. Быть собой [Текст] : [одес. композитору А. Красотову – 50 лет] // Веч. Одесса – 1986. – 6 мая.

• Красотов О. Радість творіння [Текст] : [бесіда з одес. композитором О. Красотовим / Записав В. Чередниченко] // Музика. – 1986. – № 2. – С. 15.

• Красотов А. А. Услышать музыку моря [Текст] : [интервью с одес. композитором, лауреатом Междунар. конкурса, лауреатом премии им. Э. Багрицкого, доц. Одес. Гос. консерватории А. А. Красотовым / Беседу вела Г. Полонская] – Моряк. – 1983. – №43.- [20 окт.]. – С. 8.

• Крейнина Ю. На авторских концертах И. Карабица и А. Красотова, В. Гаврилина и В. Азарошвили. – Сов. Музыка, 1980. – № 12. – С. 57.

• Красотов А. А. Вдохновляет современность [Текст] : [о творчестве одес. композиторов рассказывает ответственный секретарь областной организации Союза композиторов УССР] // Рабочая газ. – 1979. – 1 апр.

• Шварцман Ю. На вірші Ніколаса Гільєна [Текст] : [про романси О. Красотова на вірші кубинського поета Ніколаса Гільєна] // Літ. Україна. – 1978. – 3 жовт.

• На вірші Ніколаса Гільєна [Текст] : [про виконання в концертному залі консерваторії ім. Нежданової романсів, написаних з одес. композитором О. Красотовим] // Рад. Україна. - I978. - 20 верес.

• Илюшин И. «Таежная песня» [Текст] : [опера одес. композитора А. Красотова о молодых строителях БАМа в постановке оперной студии консерватории им. А. В. Неждановой] – Сов. культура. – 1977. – 25 февр.

• Бурименко Г. Опера О. Красотова «Пісня тайги» [Текст] : [про новий твір одес. композитора] // Музика. – 1977. – № 5. – С. 19. : іл.

• Красотов А. Музыка и кафе [Текст] : [заметки одес. композитора] // Знамя коммунизма. – 1974. – 19 июля.

• Красотов А. Австрийские картинки [Текст] : [одес. композитор о поездке по Австрии и её выдающееся музыкантах и композиторах] // Веч. Одесса. – 1974. – 9-10 июля.

• Песни солидарности [Текст] : [один из лауреатов первых премий конкурса на лучшую песню солидарности в Берлине – одес. композитор А. Красотов и поэт А. Амбаров – за песню «Твой дом, твой мир, твой век»] // Знамя коммунизма. – 1973. – 11 февр.

• Красотов А. Две девочки [Текст] : [песня. Сл. В. Бершадского] // Знамя коммунизма. – 1970. – 15 февр.

• Горбунов Б. Горизонти композитора [Текст] : [про одес. композитора О. Красотова] // Чорномор. комуна. – 1970. – 1 лют.

• Дубовик В. Ода сонця [Текст] : [про творчість молодого одес. композитора О. Красотова – канд. на здобуття премії ім. Е. Багрицького] / В. Дубовик // Комсомольська іскра. – 1967. – 1 жовт.

• Поздоровляємо перших лауреатів [Текст] : [обласної премії ім. Е. Багрицького. О. Красотова] // Комсомольська іскра. – 1967. – 28 жовт.

• Красотов О. Присвячую сучаснику [Текст] : [композитор розповідає над чим працює і про зв’язки з Одесою] // Чорномор. комуна. – 1966. – 15 берез.

 

Творча біографія О. О. Красотова: спогади Олексія Красотова, сина композитора

До 90-річчя Олександра Красотова: відеоспогад Лідії Красотової

Alexander Krasotov- Олександр  Красотов: офіційний YouTube-канал

 

Підготувала Черненко К. Г., завідувачка відділу краєзнавчої ліітератури і бібліографії.

Хроніка Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. С. Грушевського. 2025 рік

 

Хроніка Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. С. Грушевського. 2025 рік [Текст] : інформ. бюл. / Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського, Від. електрон. бібл.-бібліогр. інформації ; [підгот. О. А. Булгакова ; комп’ют. набір О. А. Булгакова ; верстка, заг. редагування, худож. оформ., обкл. О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2026. –

Вип. 1-4 (22). – 2025. – 124 с. : фот.; 15х21. – 10 прим.: б. ц.

Читати та завантажити можна ТУТ

Молдаванка: більше ніж район — у фокусі професорів

 

Про Молдаванку – найвідоміший район Одеси – розмову ведуть Олена Василівна Лісеєнко, доктор філософських наук, професор кафедри філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, та Тарас Григорович Гончарук, доктор історичних наук, професор кафедри історії України та спеціальних історичних дисциплін Одеського національного університету імені І.І. Мечникова

 

Історія Молдаванки – це багатогранний літопис району, що формувався як унікальний промисловий та культурний осередок Одеси. Структурно її історію можна розглянути через кілька ключових аспектів.

 

Топоніміка та походження назв

Назви вулиць Молдаванки мають переважно «народне» походження, що йшло знизу, а не призначалося офіційно.

Перші домовласники: Більшість вулиць названі на честь перших мешканців або власників ділянок: Колонтаївська, Головківська, М'ясоїдівська, Скиданівська, Розумовського. У цих назвах чітко простежується присутність українців серед першопоселенців.

Описові назви: Деякі вулиці отримали назви через свої особливості, наприклад, Середня (бо йшла посередині) або Скісна (через її хвилясту траєкторію, що виділялася серед прямокутних кварталів).

Національний колорит: У районі існував поділ на «єврейську» та «православну» (молдавську) частини, хоча з часом вони могли змінюватися місцями.

 

Транспортне та індустріальне значення

Молдаванка відіграла критичну роль у розвитку інфраструктури Одеси:

Перша залізниця: Саме тут у 1864-1865 роках з'явилася перша залізниця (лінії Одеса – Паркани та Одеса – Балта), яка спочатку призначалася для експорту зерна. Перший вокзал був розташований на Товарній станції, і лише згодом його перенесли ближче до Тюремної (нині – Вокзальної) площі.

Промисловий район: Молдаванка зберігає статус унікального для Європи промислового передмістя з малоповерховою забудовою (1–2 поверхи), що зберіглося майже в первісному вигляді біля самого центру міста.

 

Освітній та медичний осередок

Район став центром зосередження інтелектуального життя міста:

Інститут шляхетних дівчат: Цей заклад, збудований за проектом архітектора Шашина, дав першу назву вулиці Інститутській (нині – Дідріхсона). Пізніше на його базі та навколо нього виникли провідні виші:

Морський університет (Водний), Будівельна академія, Академія зв'язку та Педагогічний університет імені Ушинського.

Медицина: Знаковим об'єктом є Єврейська лікарня, де працювали відомі лікарі та меценати.

 

Торгівля та побут

Перший «Толчок»: На кордоні Молдаванки та центру міста (в районі Старопортофранківської та Великої Арнаутської) діяв перший одеський речовий ринок, відомий своєю стихійністю та криміногенністю. Його закрили лише наприкінці XIX століття, а традиції торгівлі згодом перейняла Староконка.

Дворова культура:  Район славиться особливою культурою спільних двориків, де мешканці жили як одна велика родина, разом готували їжу та проводили дозвілля.

 

Сучасний етап та збереження спадщини

Сьогодні Молдаванка переживає зміни через нову забудову та перейменування вулиць, хоча фахівці наголошують на важливості збереження історичних назв як частини ідентичності району. Важливим напрямком є вивчення усної історії та фольклору через опитування старожилів, щоб зберегти пам'ять про робітничий побут та автентичну атмосферу, яка поступово зникає.

 

Рекомендована література

 

Донцова Т. Молдаванка : Записки краеведа / Т. Донцова. – Изд. второе, перераб. и дополн. – Одесса : Черноморье, 2016. – 512 с.

«Представляючи перероблений і виправлений варіант книги, виданої в 2001 році, сподіваюся на те, що дана праця внесе певну лепту в загальний літопис нашого міста. Сюди ввійшли не тільки опубліковані в минулому виданні архівні документи, вже введені в науковий обіг, але і ряд нових надрукованих вперше матеріалів молдаванской тематики, т. к. допомагають пояснити ряд загадок загальноміського рівня», – говорить Тетяна Донцова.

Це стосується ґрунтовно забутих сторінок розвитку одеської залізниці, невідомих фактів біографії чудового одеського пейзажиста Г. С. Головкова, «таємниці» будинку-стіни у Воронцовському провулку та багато іншого, що зайвий раз підкреслює краєзнавчу унікальність Молдаванки.

Хочеться нагадати – саме тут, на Молдаванці, першими в місті, а значить у всьому краї з'явилися свого часу, такі знакові заклади як спеціалізований розплідник зелених насаджень, інститут шляхетних дівиць, притулок для незаможних, міське народне училище, залізничний вокзал, міська аудиторія, педагогічний музей, електрика. Навіть перша одеська газета французькою мовою була надрукована в приватному будинку на Молдаванці!

З Молдаванкою пов'язані імена видатних державних чоловіків, архітекторів, учених, священиків, педагогів, митців і культур, які створили матеріальну і духовну основу її розвитку.

Поступово, від природних і аж ніяк неприродних причин - зникають, потім зовсім стираються з пам'яті настільки дорогі серцю реалії. І процес повального руйнування вже перекинувся на топоніміку: звідки взялися ці чужі – «Мельницька», «Скісна»? Напевно, кожному з нас думка про навмисне спотворення свого прізвища видається неприпустимою. Чому ж уродяться старі добрі, історичні назви наших вулиць? Неповага до минулого загрожує незавидним майбутнім. Банально? Але інших прикладів Історія не знає.

 

Майстровой Я. Я. История Одессы в названиях улиц [Текст] : топоним. справ. / Яков Яковлевич Майстровой. – Одесса, Пласке. – 2012. – 438 с. : ил.

Книга Я. Майстрового, написана на основі багаторічних досліджень, присвячена історії назв усіх одеських вулиць, провулків та спусків, площ та скверів, які є повноцінною складовою історії міста. Книга адресована всім, хто за професійною потребою чи душевним розташуванням цікавиться минулим та сьогоденням Одеси – історикам та краєзнавцям, літераторам та містобудівникам, поштовим працівникам та службовцям міських установ, місцевим мешканцям та приїжджим.

 

Смольянинов К. Н. История Одессы. Историчесский очерк. – Одесса : Изв-во «Optimum», 2007 . – 181 с. : ил.

Історичний нарис К. Смольянінова  було опубліковано у 1853 році, але досі не втратив свого значення. Ця праця служить і в наш час безцінним свідченням становлення Одеси та опорою сучасних вчених-краєзнавців.

 

***

Нетребский В. П. Аура Молдаванки: Краеведческие прогулки [Текст] : [очерки] / Валерий Петрович Нетребский, В. В. Шерстобитов. – Одесса : Оптимум, 2011. – 372 с. : ил.

 

Нетребский В. П. Аура Молдаванки [Текст] : [краевед. прогулки] / Валерий Петрович Нетребский, В. В. Шерстобитов. – Одесса : КП ОГТ, 2010 - Кн. I. - 2010. – 144 с. : ил.

 

Нетребский В. П. Аура Молдаванки [Текст] : [краевед. прогулки] / Валерий Петрович Нетребский, В. В. Шерстобитов. – Одесса : КП ОГТ, 2010 – Кн. II. – 2011. – 162 с. : ил.

 

Нетребский В. П. Аура Молдаванки [Текст] : [краевед. прогулки] / Валерий Петрович Нетребский, В. В. Шерстобитов. – Одесса : КП ОМД, 2009 - Кн. III. – 2011. – 143 с. : ил.

 

Нетребский В. П. Аура Молдаванки [Текст] : [краевед. прогулки] / Валерий Петрович Нетребский, В. В. Шерстобитов. – Одесса : КП ОГТ, 2009 – Кн. IV. – 2011. – 166 с. : ил.

 

Періодичні видання

 

• Алёшин П. Молдаванка [Текст] : [гор. этюды] // Одес. газ. «Гласность». – 1994. – 2 сент. – С. 5.

• Донцова Т. Базары Молдаванки [Текст] / Татьяна Донцова // Вестн. региона. – 1997. – 15 февр. – С. 6; 29 февр. – С. 6 : фот. 

• Донцова Т. В поисках далекой Молдаванки [Текст] : [история происхождения р-на г. Одессы] / Татьяна Донцова, Андрей Добролюбский // Слово. – 1999. – 9 дек. – С. 14 : ил.

• Донцова Т. Молдаванка в погонах [Текст] : [обзор старой «военной Молдаванки»] / Татьяна Донцова // Вестн. региона. – 1998. – 29 авг. С. 6 : фот.

• Нетребский В. П. Когда появилась Молдаванка? [Текст] : [полемич. заметки] / Валерий Петрович Нетребский // Работа и отдых. - 2000. – 23-29 сент. – С. 12 ; 30 сент. – 6 окт. - С. 12 ; 7-13 окт. – С. 12 : фот.

 

Архітектори, які створили Одесу: крізь час і камінь

Одеса – це не лише місто біля моря. Це місто, яке народилося з мрії, смаку і таланту. І серед тих, хто надав йому величного вигляду, особливе місце посідають два майстри –  Франческо Карло Боффо та Олександр Бернардацці.

 

Франческо Карло Боффо (1796–1867) - видатний італійський архітектор, який сформував класичне обличчя Одеси.

«В історії української архітектури творчість Франца Карловича Боффо примітна і цікава. Увібравши в себе риси західної, російської і української шкіл зодчества, вона знаменує вищі досягнення зрілого класицизму - ампіру з його регулярною системою планування міст, ансамблевою забудовою, належним рівнем благоустрою і озеленення, виразністю пластично-просторових розв’язань» 

Цит. за: Богословський В. О. Франц Боффо і традиції європейського класицизму на Україні // Українське мистецтво у міжнародних зв'язках. Київ : Наукова думка, 1983. С. 130.

Основні відомості:

• Походження: Народився 1796 року на острові Сардинія (м. Орозеї), Італія.
• Освіта та початок кар'єри: Навчався в архітектора А. Каноніки в Мілані та в Туринському університеті. До переїзду в Україну працював у Польщі архітектором у родині Потоцьких.
• Робота в Одесі: У 1818 році прибув до Одеси, де з 1822 по 1844 роки обіймав посаду міського архітектора. Протягом 40 років він проектував найвідоміші споруди міста.
• Смерть: Помер 10 листопада 1867 року в Херсоні.

 

Найвідоміші проекти:

• Боффо працював у стилі пізнього класицизму та ампіру. Його авторству належать:
• Потьомкінські сходи (спільно з А. Мельниковим) - візитівка Одеси.
• Воронцовський палац - резиденція генерал-губернатора.
• Будівля Старої біржі (нині - Одеська міська рада).
• Палац Шидловського (пізніше - Наришкіної, нині Палац моряків).
• Близько 30-ти приватних будинків та понад 50-ти громадських будівель в Одесі.
• Боффо також брав участь у плануванні Приморського бульвару та створенні ансамблю площ міста.

 

Олександр Йосипович Бернардацці (1831–1907) – видатний архітектор швейцарсько-італійського походження, який визначив архітектурне обличчя Одеси та Кишинева у другій половині XIX століття.

«Крім форм неоренесансу і необароко, Бернардацці майстерно вживав прийоми середньовічних тосканської і венеціанської архітектур, візантійського і московського зодчества, декоративні засоби т. зв. мавританського стильового напряму».

Цит. за: Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII - початку ХХ століть. Киї. Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 35.

Життєвий шлях:

• Походження: Народився 1831 року в родині спадкових архітекторів зі Швейцарії. Його батько, Джузеппе Бернардацці, був одним із розбудовувачів міст Кавказу.
• Освіта: Закінчив Будівельне училище в Санкт-Петербурзі (1850) з відзнакою.
• Кишинівський період (1850–1877): Протягом 22 років був головним архітектором Кишинева. Він займався трасуванням і мощенням вулиць, будівництвом водогону та спроектував понад 30 споруд, включаючи жіночу гімназію Дадіані та церкву святого Пантелеймона.
• Одеський період (1878–1907): Переїхав до Одеси, де працював архітектором Новоросійського університету та міської управи. У 1879 році став головним міським архітектором.
• Смерть: Помер 1907 року на станції Фастів під час поїздки. Похований у Кишиневі.

Найвизначніші проекти в Одесі:

Бернардацці працював переважно в стилях неоренесансу, необароко та неокласицизму. Його шедеври:

• Нова купецька біржа (нині Одеська філармонія) - вважається однією з найкрасивіших будівель міста, виконана у стилі італійської готики та флорентійського Відродження.
• Готель «Брістоль» - розкішна будівля у стилі необароко на вулиці Пушкінській.
• Будинок Новоросійського університету (нині головний корпус ОНУ ім. Мечникова).
• Клінічне містечко на Слобідці та численні прибуткові будинки (наприклад, будинок Анатра).
• Залізничний вокзал «Одеса-Головна» (керував будівництвом за проектом В. Шретера, будівля була зруйнована під час Другої світової війни).

На честь архітектора в Одесі названо вулицю в районі 9-ї станції Великого Фонтану.

 

Ця книжкова виставка — це подорож у місто, яке творили генії.

Місто, де кожна будівля має свого автора, а кожна вулиця — свою історію.

Відкрийте для себе Одесу очима архітекторів. Відчуйте її красу. Побачте її глибину.

 

Нові надходження до відділу краєзнавчої літератури і бібліографії у І кварталі 2026року

 

Шановні друзі!

До відділу краєзнавчої літератури і бібліографії надійшла нова література!

Приходьте! Запитуйте! Читайте! Любіть свій край!

 

Арутюнова И. В. Уходящая Одесса [Текст] : [ист. очерк] / Инна Васильевна Арутюнова, В. В. Шерстобитов. – Одесса : КП ОГТ, 2015. – Кн. 11: [Дома и люди старой Одессы]. – 2021. – 96 с. : ил.

Історики та краєзнавці Інна Арутюнова та Валерій Шерстобитов намагаються зробити крок в наше минуле, зловити натуру історії, розповісти про людей, будинки, вулиці. «Якщо ми зараз про них не дізнаємося, не почуємо, вони кануть в Лету, немов ніколи їх і не було», – говорять нам автори серії книг «Одесса, що минає». 

Біблійні гасла на 2025 рік: «Усе досліджуйте і доброго держіться» (1-е Солунян 5:21) [Текст] / Нім. Євангелічно-лютер. церква України; [пер. євангел. молитовника Д. Цолін]. – Харків : Право, 2025. – 228 с .

 

Біблійні гасла на 2026 рік: «Ось Я творю все нове!» (Об'явлення 21:5) [Текст] / Нім. Євангелічно-лютер. церква України; [пер. євангел. молитовника Д. Цолін]. – Харків : Право, 2026. – 230 с.

 

Біліченко Л. С. Вибрані наукові праці [Текст] / Лідія Сергіївна Біліченко. – Миколаїв: Іліон, 2025. – 296 с.

У даній книзі зібрані наукові праці молодої миколаївської дослідниці Лідії Біліченко. Збірник містить статті з різнопланової тематики: від Всесвітньої історії та історії України до краєзнавчих досліджень.

 

Біліченко Л. С. Діяльність румунської окупаційної адміністрації в Одесі : (1941-1944 рр.) [Текст] : монографія / Лідія Сергіївна Біліченко. – Миколаїв : Іліон, 2025. – 208 с. : іл.

У монографії досліджується діяльність румунської окупаційної адміністрації в Одесі протягом 1941-1944 рр. Доведено, що діяльність Одеського муніципалітету сконцентрувалася, головним чином, на таких аспектах: реформування адміністративної гілки управління, відновлення економіки, реформування органів правопорядку, охорони здоров’я та освіти. Також перед урядовцями Одеського муніципалітету стояло дуже складне завдання з відновлення більш-менш нормального функціонування міста. Восени 1941 р. Одеса являла собою жахливу картину після військових дій: підірвана електростанція, зруйновані водопровід, радіостанція, телефонна станція та лікувальні установи, розграбовані магазини, розбиті склади, хлібозаводи та млини, згарища на місці будинків, зіпсовані мостові. Встановлено, що протягом 1941-1944 рр. урядовцям муніципалітету вдалося відновити електропостачання та трамвайний рух, налагодити постачання води та продовольства у місто, в декотрій мірі відновити зруйновану економіку, провести фінансову реформу, відкрити медичні установи, реформувати шкільну освіту, налагодити поштовий зв'язок тощо.

 

Біліченко Л. С. Іноземні консульства в Одесі (XIX - поч. ХX ст.) [Текст] : препринт / Лідія Сергіївна Біліченко. – Миколаїв : Іліон, 2025. – 36 с. : іл.

У ході дослідження було встановлено, що перші консульські установи в Одесі з'явилися вже за часів правління герцога Е. де Рішельє, який з 1803 по 1814 роки займав посади Херсонського воєнного губернатора та одеського градоначальника. У XIX столітті консули іноземних країн мали кілька основних обов’язків: захист торгових інтересів, допомогу громадянам своєї країни у подорожах та проживання за кордоном, а також ведення консульського обліку.

 

Вельможко В. Українські герої в назвах вулиць Одеси [Текст] : біогр.-краєзнав. довід. / Василь Вельможко; Нац. спілка краєзнавців України, Одес. обл. орг. – Одеса : Астропринт, 2025. – 404 с.

У довіднику подано біографічні відомості про українських героїв, а також діячів культури і науки, імена яких визнані гідними для найменування вулиць обласного центру на Півдні України. Також зазначено розташування вулиць та інших топонімічних об’єктів, а в дужках подано їхні попередні назви.

Видання адресоване учням, студентам та курсантам військових навчальних закладів, гостям міста – всім, хто цікавиться історією рідного краю.

 

Вісник Одеського історико-краєзнавчого музею [Текст] : наук. зб. / М-во культури України, Одес. іст-краєзнав. музей; наук. ред. В. В. Солодова; [редкол. : Л. Г. Білоусова, А. О. Добролюбський, I. М. Озерянська [та ін.]]. – Одеса : Астропринт, 2005 – № 21/2024 / [пер. на англ. мову О. Ю. Рубльова]. – 2024. – 88 с.

Двадцять перший номер збірника містить статті, присвячені особистостям, які жили в Українському Причорномор'ї і чия діяльність вплинула на цивілізаційні процеси у краї, висвітлюються маловідомі сторінки історії. Показується багатство старожитностей, музейних зібрань, їх значення для збереження і продовження культурних традицій, розвитку музейництва.

Матеріали збірника свідчать про взаємозв’язок соціально-політичних змін у суспільстві і стану регіональної історичної науки, рівня освіти і просвітництва, краєзнавчих досліджень, ставлення різних верств населення до пам'яток культури.

Для музейних працівників, викладачів, студентів та учнів старших класів навчальних закладів, краєзнавців і всіх, хто цікавиться історією і культурною спадщиною Півдня України.

 

Гершкович М. З недопитої чаши натхнення [Текст] : вибрані поезії / Михайло Гершкович. – Одеса : Астропринт, 2025. – 160 с.

Збірка відкривається добіркою віршів, так би мовити, чистої лірики часів молодості. Далі вмішено майже всі сонети, написані з 1970 по 2024 рік – їх понад 120! Це, власне кажучи, ліричні роздуми про природу, суспільство, політику, побут та інші життєві явища і події, а також про людські стосунки і почуття (зокрема про кохання). Віриться, що вони припадуть читачам до душі, не залишать їх байдужими.

Видання приурочене до 80-річчя поета (січень 2026 року). 

Езерская (Снисаренко) Л. И. Командир подводной лодки [Текст] : повесть / Лариса Ивановна Езерская (Снисаренко). – Одесса : Ортимум, 1999. – 292 с.

Від походу до походу зростає бойова майстерність командира підводного човна Незвольського. Рішучість та мужність у поєднанні з досвідом множать кількість його перемог над ворожими кораблями. А на березі на капітан-лейтенанта чекає Ніка Велюто, його чиста і пристрасна любов. його богиня Перемоги. Але закони війни суворі та невблаганні...

 

Знаменні і пам'ятні дати Одещини : 2026 [Текст] : календар / Департамент культури, національностей, релігії та охорони об' єктів культур. спадщини Одес. облдержадмін. ; Одес. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського ; Від. краєзнав. літ. і бібліогр.; [підгот. : Т. О. Андросова, К. Г. Черненко ; допов. матеріалу : З. П. Бондаровська, О. М. Ласкевич, Л. І. Федченко ; комп'ют. набір К. Г. Черненко ; ред., верстка, обкл. О. М. Ласкевич; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2025. – 40 с.

Видання призначено на допомогу бібліотечним працівникам в підготовці заходів до відзначення знаменних дат Одещини у 2026 році, а також краєзнавцям, науковцям, усім, хто цікавиться історією краю.

 

Історичне краєзнавство [Текст] : метод. рек. до практ. занять для здобувачів першого (бакалавр.) рівня вищ. освіти спец. 032 «Історія та археологія» / уклад. О. О. Синявська; М-во освіти і науки України, Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, ф-т історії та філософії, Каф. історії України та спец. іст. дисциплін. – Одеса: Олді+, 2025. – 34 с.

У методичних рекомендаціях розкривається програма практичних занять, завдання для самостійної та індивідуальної роботи, а також надаються методичні вказівки для опанування матеріалів лекційного курсу та підготовки до практичних дисципліни «Історичне краєзнавство» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Основна мета рекомендацій - надати методичну допомогу здобувачам вищої освіти у підготовці до практичних занять та організації самостійної та індивідуальної роботи.

 

Історія та сучасність : календар 2026 [Текст + образотворчий матеріал] / худож.-оформ Nadiia Kochurova. – [Б. м .: [Б. в.], [2025]. – 25 с. : фот.

Січень Tarutino (селище Бессарабське Бессарабської селищної ради Болградського району)

Лютий Jekaterinowka Ecaterinovka, MD

Березень Eigenfeld (Надія)

Квітень Kulm (Підгірне)

Травень Kloestitz (Весела Долина)

Червень Sarata

Липень Cnadental (Долинівка)

Серпень Schabo

Вересень Andrejewka (Андріївка)

Жовтень Neu-Arzis (Вишняки)

Листопад Alt-Atzis (Арциз)

Грудень Demir-Chadschi (Зелена Балка)

 

Історія України [Текст] : метод. рек. до самостійн. роботи здобувачам першого (бакалавр.) рівня вищ. освіти спец. ОЗ3 «Філософія» та 034 «Культурологія» / уклад. О. О. Синявська ; М-во освіти і науки України, Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, ф-т історії та філософії, Каф. історії України та спец. іст. дисциплін. – Одеса: Олді+, 2024. – 40 с.

Для здобувачів факультету історії та філософії першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальностями 033 «Філософія» та 034 «Культурологія». У методичних рекомендаціях розкривається програма курсу, даються вказівки для самостійної роботи з метою опанування лекційним матеріалом та підготовкою до практичних занять. Наведено список джерел та літератури до курсу, завдання для індивідуальної роботи, перелік тем для презентацій, форми контролю, критерії оцінювання, перелік контрольних питань.

Для здобувачів факультету історії та філософії першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальностями 033 «Філософія» та 034 «Культурологія».

 

Камертон [Текст] : Південноукр. літ.- мистец. часоп. / засн., голов. ред. М. Забуранна; редкол. : Є. Баран, О. Косенко, Р. Кракалія [та ін.]. – Одеса : Астропринт, 2024. – (Товариство письменників і журналістів імені Івана Франка). – № 3-4 (6) / 2025. – 2025. – 200 с. : іл.

Митці «з гнізда філфаку» ОНУ

Володимир Базилевський. Із книги «Територія болю»

Георгій Тарченко. Музичні акварелі

Світлана Карлічук. Поезія

Нашого цвіту по всьому світу...

Михайло Гафія Трайста. Література & війна...

Проза

Олекса Різників. Синхронність

Христина Кішик Есеї

Аліна Шевченко. Зустрічні

Петро Вірин. Очі

Надія Позняк. Мій брат пасе корову

Олександр Шеховцев. Заклад № 13

Марина Забуранна. А я собі росту

Поезія

Людмила Весела «...щоби не згасло світло поміж нами»

Оксана Бевзюк   

Наталія Дьомова. Горіхове

Ірина Тихончик  

Лариса Гордєєва

Дарина Пожарсъка      

Наталя Леонова 

Переклади

Олександр Гордон. Натхненні Одесою: сонети Адама Міцкевича в перекладах Наталії Горішної   

Наталія Горішна. Адам Міцкевич. Одеські сонети    

Літературний міст Одеса-Монреаль

Ростислав Немцев. Літературний міст

Одеса-Монреаль

Тетяна Рюмшина

Арсеній Півторак

Олексій Півторак

Мирослава Маримончик

Інтерв’ю

Леся Мудрак. «Коріння моє не пересаджується»

Мистецтво

Сергій Савченко. Власність історично-культурного спадку

(Ланцюг або безкінечна структура)

Галерея

Літературознавство та есеїстика

Богдан Дячишин Таїна сили слова (Полілоги думок)

Тетяна Торак Петро Сорока в листах до Євгена Барана

Тетяна Шептицька Поет Іван Маловічко (1909-1937) : штрихи до портрета

Михайло Гершкович Лицар південного степу

Олександр Гордон. 150 років школам української поезії: від Франка до Федюка і далі

Краєзнавство

Тетяна Подерська. Надихаючись власним: Одеса й українські композитори

Світлана Пензова. Соня Делоне, Берта Рапопорт, Ніна Строката: одеситки, які змінили світ

Євген Забіянов. Микола Дідученко: шлях «народного» артиста із села Троїцького

Сергій Агеенко, Катерина Черненко. «І віднайшли вони «землю обітовану»

про Слово

Олекса Різників. Першоджерельність нашої мови

Редакторський експеримент

Марина Забуранна

 

Коль Й. Г. Від Тилігула до Аккермана через Одесу та Люстдорф: Подорожні нотатки німецького дослідника за 1838 рік [Текст] / Йоганн Георг Коль, пер. з нім. – Одеса: Видавець О. Фрідман, 2025. – 120 с. : іл.

Спостереження німецького мандрівника Йоганна Георга Коля під час подорожі Пів- денною Україною влітку 1838 р. - унікальне джерело з історії Одеси та Одеською краю, що містить відомості про економіку, устрій, населення міста і краю; заняття і повсякдення одеситів, мешканців околиць і хуторів; життя колоній та інших прибережних і степових поселень, а також опис природи і клімату.

 

Крізь призму пам'яті і часу: Одеський Рішельєвський ліцей у спогадах сучасників [Текст] : до 200-річчя від дня засн. / авт.- упоряд., передм., іст. розд., комент. О. О. Синявська; Одес. нац. ун-т ім. I. I. Мечникова. – Одеса : Бондаренко М. О., 2017. – 300 с. : іл.

В книзі зібрані мемуари, присвячені Одеському Рішельєвському ліцею, за період з 1820-х років і до перетворення ліцею в університет. Спогади, які є цінним джерелом для вивчення історії навчального закладу, передають відчуття епохи, атмосферу ліцею, його колорит, специфіку, віддзеркалюють моральні установки, поведінку та суспільні погляди професорів, повсякдення ліцеїстів.

 

Лейдерман Л. М. Сім'я Шойхетів, або Пересипська симфонія [Текст] : роман-мозаїка / Леонід Мойсейович Лейдерман. – Одеса: Політехперіодика, 2025. – 216 с.

У романі показано історію одеської сім’ї, де дитинство персонажів припадає на десяті роки двадцятого століття, а долі наступного покоління простежуються до двадцятих років нового століття. Роман є мозаїкою з дев’яти самостійних новел, що не пов’язані точною послідовністю подій. Відгук про книгу можна залишити на сайті leidermanl.wixsite.com/odessa.

 

Література про Одеську область за 2023 рік [Електронний ресурс] : наук.-допоміж. бібліогр. покажч. / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культур. спадщини Одес. облдержадмін, Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського, Від. краєзнав. літ. і бібліогр.; [підгот. Т. О. Андросова, К. Г. Черненко, допов матеріалу: О. Л. Попова, О. В. Данилюк; комп'ют. набір: К. Г. Черненко, рел. К. Г. Черненко; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2024. – 178 с., 1 електрон. опт. диск (CD ROM).

 

Мистецтво та культура є великий магніт [Текст] : матеріали XXVII Міжнар. наук.-практ. конф., 25-26 жовт. 2024 р., м. Одеса: присвяч. 150- річчю від дня народж. М. К. Реріха (1874-1947) / [редкол. : К. Гілевич, М. Лінник, К. Ляхова та ін., упоряд. відп. ред. О. Петренко]. – вид. Одес. буд.-музею ім. М. К. Реріха. – Одеса: Астропринт, 2025. – 228 с. : іл.

Ця збірка містить, наукові статті за матеріалами щорічної XXVII Міжнародної науково-практичної конференції 2024 р., що проходила у Одеському Будинку-музеї імені М. К. Реріха. 

Михайлуца, Микола Іванович. Історія Водного: від проголошення незалежності України до війни за її суверенітет [Текст] : монографія : (до 95-річчя заснування) / М. І. Михайлуца; М-во освіти і науки України, Одес. нац. мор. ун-т. – Одеса: Олді+, 2025. – 448 с.

Історичний нарис присвячено дев’яностоп’ятирічному минулому одного з найвідоміших вишів Півдня України – Одеському національному морському університету (ОНМУ), який свої історичні коріння веде від інженерних спеціальностей морського профілю початку XX століття. Кутнім каменем ідеї книги було описати час, в якому більшості з читачів довелося / пощастило прожити й пропрацювати понад останніх 30 років у славетних стінах ОНМУ.

Хронологічно книга занурює в часи за кілька років перед проголошенням незалежності України і до опаленого війною складного й героїчного сьогодення. Водний у цьому просторі був і є мікрокосмом – своєрідним, неповторним, харизматичним і героїчним, хоча й, часом, мало чим різнився від суспільного загалу.

Книга стане у нагоді фахівцям-історикам, дослідникам вищої освіти періоду Незалежності України, зокрема інженерно-технічної й гуманітарної освіти морського спрямування, краєзнавцям, музейним працівникам, випускникам Водного, студентам вишів та школярам, майбутнім вступникам.

 

Нові книги про Одещину за 2023-2024 роки [Текст]: бібліогр. покажч. / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культур. спадщини Одес. облдержадмін., Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського, Від. краєзнав. літ. і бібліогр. ; [підгот. Т. О. Андросова; комп'ют. набір К. Г. Черненко; ред., верстка, худож. оформ., обкл. О. М. Ласкевич; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2006. – (Серія «Що читати про край»). – Вип. 20-21. – 2025. – 16 с .

Одеська ОУНБ ім. М. Грушевського як головне сховище краєзнавчої літератури відіграє важливу роль у збереженні та розповсюдженні інформації про видання краю. Бібліотека продовжує видання серії «Що читати про край».

Бібліографічний покажчик «Нові книги про Одещину» відображає надходження нової краєзнавчої літератури до фондів бібліотеки, які вийшли друком у 2023 та 2024 роках. Структура покажчика побудована за систематичним принципом і складається з 19 розділів.

В межах розділів описи розташовані за алфавітом. Для зручності користування покажчиком складено довідковий апарат, який містить покажчик імен, алфавітний покажчик назв видань та покажчик видавництв. Сподіваємось, що покажчик сприятиме інформаційному забезпеченню діяльності видавництв, знайде свого читача і буде корисним джерелом інформації для всіх, хто цікавиться літературою рідного краю.

Відбір літератури закінчено станом на 10 грудня 2024 року.

 

Одеський екзархат УГКЦ. Парафії, монастирі, храми [Текст] : шематизм / за заг. ред. владики М. Бубнія ; авт. текстів, упоряд. М. Мудрик; відп. за вид. М. Перун. – Львів : АРТОС, 2024. – 384 с. : іл.

Шематизм Одеського екзархату Української Греко-Католицької Церкви - це перший офіційний довідник, який містить актуальну інформацію про структуру, духовенство, монашество, храми, парафії та душпастирську діяльність Одеського екзархату.

У виданні представлено історію УГКЦ й Одеського екзархату, подано список духовних осіб із найважливішими даними про них, відомості про монастирі та чернечі згромадження, опис храмів і каплиць із зазначенням адрес, окреслено історію виникнення кожної парафії. Окрему увагу присвячено душпастирській діяльності на території екзархату.

Шематизм ґрунтується на унікальній і цінній інформації, яку до читача доносять тексти та яку ілюструє більш ніж тисяча світлин. Видання є важливим джерелом інформаційного матеріалу для вірних УГКЦ, дослідників історії Церкви й усіх, хто прагне пізнати життя і діяльність УГКЦ на півдні України. Книгу приурочено до 10-річчя Одеського екзархату УГКЦ і видано з нагоди 10-ї річниці єпископської хіротонії екзарха Одеського, владики Михаїла Бубнія.

 

Одеський календар : 2025-2026: Приморський бульвар : історія однієї вулиці [Текст] = Odessa Calendar : Prymorskyi Boulevard 2025-2026: Одесі – 231 / Департамент міжнарод. співробітництва, культури та маркетингу Одес. міскради, Одес. літ. музей; [підгот. Т. Ліптуга ; матеріали з колекції Одес. літ. музею А. Дроздовського; координатор проекту І. Ліптуга; упоряд. К. Єргеєва; дизайн, верстка, ред., пер. тексту: Студія І. Воїна; фотозйомка бульвару 2025 р. - Д. Каптур]. – Одеса, 2025. – 23 с. : іл.

 

Оробець Т.  Храм Різдва Христового м. Одеса [Текст] : ця брошура створена у 2004 р. з нагоди 200- річчя заснування Храму Різдва Хрестовогодер, м. Одеси з ініціативи та на кошт авт. / Теодор Оробець (протоієрей) ; Одес. єпархія ПЦУ. – 6-те вид., допов. – Одеса, 2024. – 31 с.

Ця брошурка створена у 2004 році з нагоди 200-річчя заснування храму Різдва Христового, міста Одеси з ініціативи та на кошт автора.

Видавництво для Одеської єпархії ПЦУ.

Брошурка містить теми:

• Короткі свідчення про виникнення міста Одеси.
• Умови розвитку міста в ХІХ ст.
• Низка закладів охорони здоров’я і місце в ній міської лікарні
• Проєкти архітектора Ж. Тома-де-Томона для Одеси
• Коротка історія будівництва лікарні і Церкви при ній
• Історія будівництва Церкви та її описання
• Стан споруди наприкінці ХХ ст.
• Сьогоднішній стан храму

 

Панченко В. Є. Одеський характерник професор Фащенко [Текст] / Володимир Євгенович Панченко. – Черкаси : Одеса : Вид. О. Третяков, 2019. – 108 с. : іл.

Професор Василь Фащенко (1929-1999) – улюбленець кількох поколінь одеських студентів-філологів. Магія його Слова нагадувала чаклування, а сам професор ставав схожим на «характерника», здатного зачаровувати аудиторію логікою й красою думки.

Нарис доктора філологічних наук Володимира Панченка - це розповідь учня про свого вчителя. Про його книги й неординарну особистість. Окрім огляду й аналізу наукового доробку Василя Фащенка, автор пропонує також власні спогади про філологічну Одесу 1970-х – початку 1980-х років та інтерв'ю з професором, яке виявилося для нього останнім.

У додатку – принципово важлива (хоч і призабута!) стаття «пізнього» Василя Фащенка «Митець і влада».

«Думку, хоч би якою була, можна було перевірити, тільки дивлячись в очі слухачів. Це унікальна лабораторія для наукових студій. І тим, хто цього не знає, не варто писати посібники студентам – для них ті писання залишаться сліпими і глухими. Бо момент істини – в діалозі».

Василь Фащенко: «Я не пишу, а думаю...».

Порти Великої Одеси: історія, розвиток, перспективи [Текст] : [А. I. Верлан, В. А. Войниченко, О. Б. Дьомін; ред. О. Д. Кутателадзе, К.О. Ільницький, худож. оформ. Л.А. Фабричнова]. – Київ : Франко Пак, 2025. 1016 с .: іл .

Це унікальне науково-практичне видання вперше комплексно висвітлює історію становлення та розвитку морських портів Великої Одеси - Одеського, Чорноморська та Південного. На основі значного інформаційного матеріалу докладно розглянуто етапи реформ, здобутки й прорахунки, методи роботи та новаторські відкриття. Особливу увагу приділено внеску видатних особистостей, які присвятили своє життя розвитку морських воріт України. Окремий розділ присвячено взаємодії портів з Одеською залізницею. Текст збагачено історичними документами, спогадами сучасників і думками фахівців, що робить книгу цікавою не лише для професіоналів, а й для широкого кола читачів.

 

Південний Захід. Одесика [Текст] : іст.-краєзнав. наук. альм. / Нац. спілка краєзнавців України. Асоц. європ. культури «Золота акація»; [редкол. : О. П. Тригуб, О. Г. Бажан, О. А. Бачинська [та ін.]; голов. ред. В. А. Савченко]. – Одеса: Оптімум, 2006. – Бондаренко М. О. (нове вид-во), 2023 (нова назва) Вип. 39. – 2026. – 248 с .: іл.

Особливого сенсу та актуальності набуває наукове осмислення регіональної спадщини в умовах сучасних викликів. Тому минулого випуску започаткували розділ «Україна у боротьбі». Цього він представлений статтею ветерана війни, історика Артема Филипенка «Гібридний» етап російсько-української війни на Чорному морі: від анексії Криму до широкомасштабного вторгнення 2014-2022рр.)».

Не розчарують наших читачів та краєзнавчу спільноту і нові матеріали традиційних розділів - «Одеські старожитності», «Степи Лукомор’я», «Край в епоху диктатур», «Обличчя земляків», які представлять непересічні, унікальні для історії краю матеріали.

Дуже цікаве дослідження отримали з Чехії від письменника Євгена Деменка, який відкриває для нас карколомні долі видатних митців з одеськими коріннями («Одеське коріння Соні Делоне. Доля батька»).

Молодий дослідник, викладач Чорноморського ліцею Євген Джумига представив у альманах дослідження «Вплив Першої світової війни на умови праці та рівень доходів населення Одеси».

Також представлені дослідження Т. Гончарука, І. Сапожнікова, А. Карпеченкова, В. Савченка, М. Михайлуци, В. Левчука та ін. 

Приморський бульвар : історія однієї вулиці [Текст] = Prymorskyi boulevard : дод. до Одес. календаря 2025-2026 : Одесі 231 / Департамент міжнарод. співробітництва, культури та маркетингу Одес. міскради, Одес. літ. музей; [підгот. Т. Ліптуга; матеріали з колекції Одес. літ. музею А. Дроздовського; координатор проекту I. Ліптуга ; упоряд. К. Єргєєва; цизайн, верстка, ред., пер. тексту: Студія І. Воїна; фотозйомка бульвару 2025 р. – Д. Каптур]. – Одеса, 2025. – 35 с. : іл.

Така вулиця в Одесі – навіть не вулиця, а бульвар, яка концентрує всю історії міста: від вкритої сивиною античності до динамічної та платанами, які влітку створюють густу тінь, величні пам’ятки архітектури, скульптури, розкішна панорама мор'ята порту, що відкривається з високого склону! Бульвар недарма називають «Одеські Єлисейські поля». І справді, схожість є, ось тільки морської панорами на Єлисейських полях немає.

Процес формування Приморського бульвару дещо парадоксальний: від давньо-грецького селища, крізь турецьку фортецю Єні-Дунья – до найвишуканішого простору Одеси.

В кінці XVIII-початку XIX століття на місті майбутнього бульвару були казарми та склади із зерном та сіллю. З часом, в 1812 р., коли Одеса зазнала страшенну епідемію чуми, вздовж майбутнього бульвару була споруджена будівля карантину. Жодна людина, яка приїздила в Одесу по морю, не могла обійти карантин, а герцог Рішельє нарікав, як же важко примушувати жителів Одеси дотримуватись мір карантину.

Якщо зазирнути в глибоку сивину століть, то перші поселення поблизу сучасної Одеси з’являються ще п’ять тисяч років тому відома Усатівська археологічна культура. В VI столітті до нашої ери на місці Приморського бульвару оселяються перші греки-колоністи, вихідці з античного міста Мілет. В XIV столітті тут виникає італійська факторія Джинестра. До першої чверті XV століття належить перша згадка про польсько-литовський порт Коцюбіїв. В другій половині XVI століття турки-османи відновлюють фортецю Хаджибей, яка за даними археологів, була розташована неподалік від пам’ятника Рішельє.

У 1820 р. граф Михайло Воронцов придбав земельну ділянку в пана Куліковського, де з часом побудував свій палац. Цей момент і можна вважати символічним народженням бульвару. Проект бульвару як такого був запропонований французами: архітектором Франсуа Шалем та інженером Карлом Потьє в 1822 р. Через деякий час проект був частково оновлений за проєктом архітектора М. Бугайського.

Період формування архітектурного ансамблю бульвару – середина-кінець 1820 рр.: саме в цей час на бульварі один за одним зростають розкішні палаци та будинки заможних жителів.

В середині XIX століття бульвар стає однією з найбільш фешенебельних вулиць Одеси. Від початку своєї архітектурної забудови, елітарний, орієнтований на аристократичних та-заможних жителів міста, бульвар був позбавлений торгівлі та підприємств.

Також бульвар здавна був містом, де одесити любили фланувати, тобто гуляти без всякої мети - це взагалі риса, притаманна жителям південних міст. Але якщо гуляти, то так, щоб показати себе людям у всій красі! Недарма Іван Нечуй-Левицький в романі «Над Чорним морем» писав: «Оце перейшла бульвар, та як глянула на убори одеських дам, то трохи не осліпла! – сказала Саня. – Рябо, червоно, зелено, жовто, синьо й усяково. Йде проти нас здорова, огрядна купчиха єврейка. Пописана й помальована, неначе індійський ідол. Я на її постаті налічила вісім кольорів!».

Багато разів бульвар змінював назви, причому деякі пропадали та знов вертались. Так, в 1827-1831 рр. він називався Новим, в 1857-1877 рр. – Міським, в 1877-1920 та 1941-1944 рр. – Миколаївським, в 1920-1941 рр. – Фельдмана, в 1831-1857 рр. та з 1944 р. по сьогодення – Приморським. Наприкінці ХIХ століття значна кількість будівель на бульварі була перебудована, саме тоді він набуває такого вигляду, як сьогодні.

 

Н. А. Пучковская в воспоминаниях современников [Текст] : к 100-летию со дня рожд. акад. Н. А. Пучковской / [Ю. А. Марышев, И.С. Збандут, Е. И. Анина и др .; под общ. ред. Н. В. Пасечниковой]. – Одесса: Изд. центр Ин-та ГБ им. В. П. Филатова, 2008. – 90 с. : ил.

Книга присвячена 100-річчю від дня народження видатної жінки-офтальмолога академіка Надії Олександрівни Пучковської.

 

Різниченко О. С. Двострунне грало [Текст] : [сонети] / Олекса Сергійович Різниченко. – Одеса : Сімекс-Прінт, 2015. – 232 с.

«Двострунне грало» – друге видання сонетів, здійснене після присудження автору в 2015 р. міської літературної премії імені Ярослава Дорошенка (див. стор. 197). Сонети писані в роки, коли він був репресований вдруге (1971-1977рр.) в камері Одеського КДБ і в концтаборі № 36 на Пермщині.

Цікавим у них є те, що автор самообмежив себе всього двома римами, замість п’яти-шести канонічних. Та й тематика цікава - про що пишеться там?

 

Синявська О. О. Історія освіти і науки України [Текст] : навч. посіб. / Олена Олександрівна Синявська; М-во освіти і науки України, Одес. нац. ун-т ім. І. I. Мечникова, Ф-т історії та філософії. – Одеса : ОНУ, 2022. – Ч. І: Традиції освіти та накопичення наукових знань у домодерний період. – 2022. – 160 с.

Навчальний посібник спрямований на вдосконалення ефективності підготовки здобувачів з навчальної дисципліни «Історія освіти та науки в Україні». Видання вміщує навчальні матеріали, тексти історичних джерел, біографічні довідки про освітніх та наукових діячів, запитання та завдання для самостійної роботи студентів, зразки тестових завдань, списки рекомендованої та використаної літератури.

Видання адресовано здобувачам гуманітарних спеціальностей бакалаврського рівня вищої освіти.

 

Стівенс, Р. Опис Одеси. З деякими міркуваннями, що показують переваги торгівлі в регіоні Чорного моря для Сполучених Штатів Америки та переваги торгівельного договору з Туреччиною [Текст] / Роберт Стівенс, пер. з англ. – Одеса: ФОП Бондаренко М. О., 2026. – 44 с. : 4 іл. 

У брошурі вміщено опис Одеси 1816-1818 років, зокрема торгівлі через одеський порт, пера американця на ім’я Роберт Стівенс, який він подає у формі численних фактів з метою донести їх до своїх співгромадян. Опис первісно виданий французькою. Переклад українською здійснено за англомовною версією.

 

Стоєва А. Загадки та міфи Аккерманської фортеці [Текст] : іст. фортеці, вірші, оповідання, цікаві факти / Анна Стоєва, іл. Олени Нападовської. – Харків : Слово, 2025. – 51 с.

Аккерманська фортеця, назва якої в перекладі з турецької означає «білий камінь», є пам’яткою архітектури та містобудування національного значення XIII – XVIII ст. і знаходиться під охороною держави.

Стоїть фортеця на скелястому березі Дністровського лиману на місці давньогрецького поліса Тіра (VI cm. до н.е.).

Вона є однією з найбільш збережених фортець в Україні, а за розмірами – найбільша в Східній Європі.

З 2019 року фортеця – кандидат на вступ до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

В 2011 році в ході Всеукраїнської акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци» вона зайняла третє місце.

Аккерманська фортеця завжди приваблює туристів. Ще б пак – окрім історичної та архітектурної цінності вона цікава і культурними подіями та відві-динами. У фортеці було знято кінокартини «Кораблі штурмують бастіони», «Капітан Немо», «Юність Петра», «Скарби кардинала Мазаріні», «Фортеця Хаджибей», «Тарас. Повернення з пустелі» ... А приїздили сюди поети Адам Міцкевич, Леся Українка, Олександр Пушкін, письменник Іван Нечуй-Левицький, драматург Іван Карпенко-Карий, композитор Микола Лисенко та багато інших видатних митців...

 

Стоєва А. Книга непосидьків [Текст] : незвичайні вірші, загадки. казки, оповідання / Анна Стоєва, іл. Олени Нападовської. – Дніпро : Журфонд, 2024. – 76 с.

Цікава, яскрава, життєрадісна, весела, сповнена гумору дитяча книга. Вона занурить вас у веселі, дотепні пригоди дітей та тварин. Не залишить байдужими, навіть, самих непосидючих і допитливих.

В книзі представлені незвичайні вірші казки і оповідання, переплетені із сучасністю.

Книга містить автобіогафію письменниці з м. Білгород-Дністровська Анни Колісніченко (псевдонім Анна Стоєва), супровід талановитої художниці-ілюстратора, сестри А. Стоєвої – Олени Нападовської.

 

Суховецький М. М. Зустрічі у лаврі [Текст] : роман / Микола Михайлович Суховецький. – Одеса : Друк Південь, 2016. – 263 с : іл.

В історичному романі зроблено спробу подати життєво правдиві образи Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелемона Куліша які діяли у 1846 році як будителі українського народу, зокрема, у складі Кирило-Мефодіївського братства і були за це покарані деспотичною царською владою. Разом з ними пережили свої особисті трагедії подруги видатних діячів української історії, про що нечасто пишуть дослідники, оцінюючи боротьбу кирило-мефодіївців з московськими колонізаторами.

«Зустріч у лаврі’» – лише початок розповіді про цю боротьбу.

 

Україна і Центральні держави у 1918 році: співпраця та протистояння в регіоні Північно-Західного Причорномор'я [Текст] = Die Ukraine und die Mittelmachte im... : зб. док. та матеріалів / М-во освіти і науки України, Одес. нац. ун-т ім. І. I. Мечникова, Ф-т історії та філософії [та ін.]; [упоряд., авт. передм. : Т. Вінцковський, О. Синявська; пер. О. Бондаренко]. – Одеса : Гельветика, 2025. – 530 с.

У збірці вперше публікуються документи та матеріали, які відбивають присутність військ країн Четверного союзу на півдні України, передусім в Одесі та прилеглих територіях. Відібрані та систематизовані документи Державного архіву Одеської області, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, періодичної преси висвітлюють особливості суспільно-політичних і соціально-економічних процесів у Причорноморському регіоні у завершальний рік Першої світової війни. Враховуючи специфіку документів, збірка виконана двома мовами – українською та німецькою.

 

Українські обрії Амвросія Ждахи [Текст + образотворчий матеріал] : [альб.-кат.] / за наук. ред. О. Герій ; ІН НАН України; [О. Герій, С. Рибалко. А. Корнєв [та ін.]] ; пер. рос. за ред. авторів. – Харків: Раритети України, 2025. – 208 с. : 304 іл.

Це книжкове видання присвячене вивченню життєвого шляху і творчої спадщини напівзабутого українського художника з Одеси Амвросія Ждахи (1855-1927). У книзі проаналізовано творчий доробок А. Ждахи у різних видах і жанрах мистецтва. Дослідники з Одеси, Харкова, Києва і Львова на матеріалах українських архівів, бібліотечних та музейних фондів розгортають панорамну картину розмаїтої творчості митця, висвітлюють досі невідомі факти його біографії та творчих контактів, намагаються об'єктивно й аргументовано оцінити внесок А. Ждахи у збереження та розвиток української культури - адже велика частка його творчих зусиль була спрямована на вивчення та популяризацію історії степових козаків, народної пісні, українського народного мистецтва й етнографії. Для істориків, мистецтвознавців, студентів закладів гуманітарної освіти, школярів, краєзнавців, туроператорів та усіх, хто цікавиться культурою України.

 

Чінена О. В. Історія та пам'ять : мацева та огель (XIX-початок ХX століття [Текст] / Ольга Віталіївна Чінена; Ф-т історії та філософії Одес. нац. ун-ту ім. І. I. Мечникова. – Одеса: Бондаренко М. О., 2025. 78 с. : іл.

У книзі «Історія та пам’ять: мацева та отель (XIX – початок XX століття)» на основі значного комплексу архівних документів досліджено історію єврейських громад Кодими та Крутих. У XIX – на початку XX століття. Видання ілюстроване унікальними фотоматеріалами та ілюстраціями. Особливу увагу приділено аналізу епітафій зі старих єврейських кладовищ, що дозволило реконструювати ключові аспекти історії, культури та повсякденного життя єврейського населення.

 

Підготувала К. Г. Черненко, завідувачка відділу краєзнавчої літератури і бібліографії.