Довідник «Герої одеських вулиць»

 

26 липня 2024 року голова Одеської ОД(В)А Олег Кіпер підписав розпорядження про перейменування 432 вулиць, скверів та провулків в регіоні. Серед них 85 — в самій Одесі. До списку потрапили вулиці в центрі міста — Пушкінська, Буніна, Жуковського, Дворянська, бульвар Жванецького, Думська площа, Паустовського, Катаєва, Ільфа та Петрова.

Наприкінці року в Одесі був презентований Довідник «Герої одеських вулиць», в якому міститься системне фактологічне дослідження одеських топонімів через призму деколонізації. Довідник пояснює причини та механізми зміни назв вулиць, розвінчує міфи та легенди про деколонізацію, а також пропонує глибокий аналіз наслідків цих змін для культурної та історичної спадщини міста.

Довідник «Герої одеських вулиць» доступний для завантаження у форматі PDF за посиланням: https://bit.ly/3ZWYR05

У друкованому вигляді можна переглянути у відділі краєзнавчої літератури в бібліографії бібліотеки.

Нові книги про Одещину за 2023-2024 роки

Нові книги про Одещину за 2023-2024 роки [Текст] : бібліогр. покажч. / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культур. спадщини Одес. облдержадмін., Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського, Від. краєзнав. літ. і бібліогр. ; [підгот. Т. О. Андросова ; комп'ют. набір К. Г. Черненко ; ред. О. М. Ласкевич ; верстка, худож. оформ., обклад. О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2024. – 16 с. ; 15×21. – (Що читати про край ; вип. 20-21).

Читати та завантажити можна ТУТ

Література про Одеську область за 2022 рік

 

Література про Одеську область за 2022 рік [Текст] : наук.-допоміжн. бібліогр. покажч. // Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін., Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. C. Грушевського, Від. краєзнав. літ. і бібліографії ; [підгот. Т.О. Андросова; бібліогр. матеріали підгот. Т.О. Андросова; К.Г. Черненко комп’ют. набір К.Г. Черненко; ред. Т.О. Андросова; відп. за вип. Т. О. Андросова]. – Одеса, 2024. – 198 с.

Читати та завантажити можна ТУТ

Нові надходження до відділу краєзнавчої літератури і бібліографії у IV кварталі 2024 року

 Шановні друзі!

До відділу краєзнавчої літератури і бібліографії надійшла нова література!

Приходьте! Запитуйте! Читайте! Любіть свій край!

Дерибасівська – Рішельєвська [Текст] : одес. альм. / [Всесвіт. клуб одеситів]; [ред. Ф. Кохріхт, редкол.: Є. Голубовський, О. Губар, А. Глущак та ін. ]. – Одеса: Пласке, 2000. – (Одеська бібліотека). – №96 (I / 2024). – 2024 – 382 с.

Вже третій рік кожен номер альманаху відкривається розділом під девізом «Під звуки повітряної тривоги», який містить вірші та прозу членів літературного клубу «Зелена лампа». В них думки та почуття, викликані війною, яка вирує в Україні.

Стор. 5

Про багату та різноманітну матеріальну та духовну спадщину нашого міста, яка має міжнародне значення, розповідають урядовці та культурологи.

Стор. 16

Професор Вадим Хмарський публікує дослідження щодо цікавих сторінок історії Одеси в 30-ті роки XIX століття.

Стор. 40

Пам’яті видатного поета, нашого земляка Бориса Нечерди присвячені спогади Анатолія Глущака.

 

Археолого-историко-этнографические описания Буджака [Текст]: ст. 1884 г. с коммент. и ил. / Ин-т культур, наследия М-ва культуры Респ. Молдова, Нац. спілка краєзнавців України, Миколаїв. обл. орг.; [отв. ред., авт.-сост. И. В. Сапожников ; науч. ред., авт. сост. И. И. Думиника ; лит. ред. Т. В. Зайковская ; отв. за вып.: В. В. Левчук, В. Кондрацкий, Н. Ерошенко, Д. Бельбенко [и др.]] – Одеса ; Кишинев : Бондаренко М. А., 2023. – 240 с. : 52 ил. – Текст : рус., укр., болг., рум. – Библиогр.: С. 227-233.

Книга состоит из 15 статей, созданных учителями в 1884 г, в рамках программы Одесского общества истории и древностей о: Леово, Килие, Тузлах, Комрате, Колибаше, Вулканештах, Орловке, Озерном, Городнем, Ровном, Кулевче, Кырпештах, Александровке (украинской), Казацком и Тараклие (селе). Статьи сопровождены комментариями авторов-составителей и иллюстрациями. Последние состоят в основном из топографических материалов XIX в. из коллекции И. Сапожникова, причем большая часть публикуется впервые. Особенно ценны карты с административными границами и земельными наделами сел и городов, с обозначениями селищ (поселений XVII – начала ХIХ в.), курганов, оборонительных сооружений эпохи Римской империи – Нижнего, Верхнего Траяновых и Нижнеднестровского валов, а также укрепленного района переправы через Дунай у с. Картал (Орловка).

 

Галяс О. Легенди Преображенської, 8 : Популярна історія Одеського національного економічного університету [Текст] / О. Галяс, А. Ковальов. – Одеса : ОНЕУ, 2024. – Ч. 1 : Одеське комерційне училище – ALMA MATER української економічної освіти. – 2024. – 84 с. : іл.

Одеське комерційне училище (ОКУ) є фактично першим в історії України навчальним закладом економічного профілю. Створене на хвилі «великих реформ» 1860-х, воно відіграло суттєву роль в економічному і суспільному житті не лише міста, але й всієї країни. За 55 років своєї діяльності (1862-1917) училище підготувало більше тисячі випускників, деякі з яких здобули визнання навіть на світовому рівні.

На жаль, абсолютна більшість документів цього навчального закладу загубилося у вихорі буремних подій 1917-1921 рр. Лише зараз вдалося відтворити історію ОКУ зусиллями працівників Одеського національного економічного університету, який є повноправним продовжувачем училища.

 

Жданов Д. Неспокійна земля : Одеські землетруси [Текст] / Дмитро Константинович Жданов. – Одеса : Бондаренко М. О., 2024. – 80 с. : іл. – Бібліогр. : С. 76-78.

Восьма книга із серії ODESA INCOGNITA.

Без сумніву, багато хто з представників старшого покоління згадає землетруси 1977, 1986, 1990 років .Дехто згадає про землетрус 1940 року. Любителі історії Одеси, які читали Скальковського, згадають вигаданий землетрус 1799 року, а ті, які читали путівники В. Коханського, згадають фейковий землетрус 1837 року (так, і в першоджерелах трапляються помилки). Але (спойлер) у місцевості, яку займала Одеса, з найдавніших часів і до кінця XX століття було кількадесят землетрусів різної інтенсивності. В одеських газетах є багато історій про наслідки землетрусів, які зазвичай приходять до нас прямісінько із Карпат. І, звісно ж, Одеса не була б Одесою, якби навіть під час такого небезпечного явища в нашому місті досить часто не обходилося без кумедних випадків. Історичні рамки матеріалів книги – від стародавніх часів до кінця XX століття.

Хочете дізнатися, як, гуляючи околицями Одеси, побачити наслідки рухів величезних літосферних блоків? Чи цікаво дізнатися, що до напівсмерті налякало робітницю похоронної контори в 1893 році? Чому поряд із ресторанами одеситів «качало» набагато сильніше під час землетрусів? Що трапилося з Хаджибейським маяком? Чи руйнувалися в Одесі будинки під час землетрусів? Чому під час знаменитого ялтинського землетрусу багато одеситів ночували на вулиці? Як Африка може спровокувати землетрус, який матиме наслідки і в Одесі? Про все це та багато іншого розповідається на сторінках нової книги.

 

Єдисан від А до Я [Текст] : альманах / О. Городилов, О. Середа, О. Сидорчук [та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2024. – 248 с. ; іл.

Єдисан – це така ж органічна частина нашої України, як і Полинь, Галичина, Київщина, Слобожанщина, Чернігівщина, Поділля чи Буковина. Але, на відміну від вищезгаданих країв, – наш, обрамлений річками Дністер, Ягорлик, Кодима, Південний Буг і Чорним морем, – став чи не найбільшою жертвою московської пропаганди.

З перших років московської окупації, назву Єдисан витіснила штучна «Нова Греція», яка трансформувалася у «новоросію». Московити цей край називали чим завгодно: «диким полем», Причорномор’ям і навіть якимось незрозумілим «юговостоком», щоразу вигадуючи свою власну «ісконність» на наших теренах.

Чи не вперше дослідники висунули власну історичну гіпотезу, що Єдисан є тією проміжною ланкою, що зв’язує український та кримськотатарський етноси в єдину політичну українську націю, що нині боронить свою Свободу і Незалежність.

Єдисан – це не лише про ногайський період історії України. Це про безперервність цивілізаційного розвитку України від античної Скіфії, через ранньослов’янських уличів, Велике князівство Литовське, Османську Імперію – до часів окупації московітів.

В альманасі звернули увагу на утаємничений український регіон з тюркською назвою Єдисан.

 

Историко-этнографические и археологические очерки учителей Бессарабии 1884 года с комментариями и иллюстрациями, посвящ. памяти историка Георга Безвиконного (1910, Житомир –1966, Бухарест) / Ин-т культур, наследия М-ва культуры Респ. Молдова, Нац. спілка краєзнавців України, Миколаїв, обл. орг.; [отв. ред., авт.-сост. И. В. Сапожников ; авт.-сост., отв. за вып. В. В. Левчук ; авт.-сост. И. И. Думиника ; науч. ред. : Д. Е. Никогло, И. Яцимирский, Е. Кобец, К. Шатунов [и др.]] – Одеса ; Кишинев : Бондаренко М. А., 2024. – 256 с. ; 95 ил.

В книге опубликованы статьи школьных учителей, созданные в 1884 г. в рамках программы Одесского общества истории и древностей, которые посвящены описанию сел и местечек Центральной и Северной Бессарабии – ныне ряда районов Республики Молдова и Черновицкой области Украины, хранящиеся в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины. Это – Ганчешты, Атаки, Бричаны, Пугачевы, Унцешты (Четырены), Брынзены, Киперчены, Гординешты, Кайнары-Веке, Грибово (Надушита), Васкауцы, Ванчикоуцы, Долыняны, Шиловцы. Очерки сопровождены комментариями и иллюстрациями, состоящими в основном из топографических карт XVIII – нач. XX ст. Издание предназначено для ученых археологов, историков, этнографов и др. специальностей, преподавателей вузов и школ, краеведов, сотрудников местных органов власти и любителей истории края.

 

Камертон [Текст]: Південноукр. літ.-мистец. часоп. / засн., голов. ред. М. Забуранна ; редкол. : Є. Баран, О. Косенко, Р. Кракалія [та ін.]. – Одеса : Астропринт, 2024. – (Товариство письменників і журналістів імені Івана Франка). – № 1. – 2024. – 200 с.: іл.

 

Роман Тарасович Кракалія [Текст]: біобібліогр. покажч. / М-во культури та інформ. політики України, Одес. нац. наук, б-ка ; упоряд. Л. М. Бур’ян ; відп. за вип. Л. В. Арюпіна ; ред. І. С. Шелестович – Одеса : Бондаренко М. О., 2024. – 340 с.; 22 с. іл. – («Письменники Одеси», вип. 47).

Черговий випуск серії біобібліографічних покажчиків «Письменники Одеси» присвячено життю і творчості відомого українського журналіста, письменника Романа Тарасовича Кракалії. Підготовка посібника провадилася за фондами Одеської національної наукової бібліотеки та за особистим архівом Р. Кракалії. У покажчику зафіксовано творчий доробок за понад шістдесятилітній період (1961-2022). Зібраний матеріал описано за чинними правилами і згруповано у відповідних розділах. У рамках певного розділу матеріал подано в хронологічному, а в рамках року - в алфавітному порядку. Завершують посібник покажчики імен, періодичних видань, псевдонімів та криптонімів, абревіатур.

Покажчик призначено для істориків літературного процесу в Україні, бібліотечних фахівців, викладачів вишів, журналістів, студентів, учителів та широкого загалу тих, хто цікавиться українською культурою і літературою, творчістю її знаних представників.

 

Лейдерман Л. М. Коханая выйдет [Текст] : сб рассказов / Леонид Моисеевич Лейдерман. – Одесса : Политехпериодика, 2024. – 296 с.

Сборник содержит рассказы разных лет, в том числе опубликованные в одесских альманахах «Палисадник» и «Дерибасовская – Ришельевская». освященные житейским коллизиям обыкновенных людей, рассказы представляют зарисовки жизни Одессы конца двадцатого века.

 

Південний Захід – Одесика [Текст] : іст.-краєзнав. наук. альм. / Нац. спілка краєзнавців України, Асоц. європ. культури «Золота акація» ; [редкол. : О. П. Тригуб, О. Г. Бажан, О. А. Бачинська [та ін.]] ; голов. ред. В. А. Савченко – Одеса: Оптімум, 2006. – Бондаренко М. О. (нове вид-во), 2023 (нова назва). – Вип. 36. – 2024. – 248 с .: іл.

У 36-му випуску історико-краєзнавчого наукового альманаху «Південний Захід. Одесика» вміщені цікаві, історичні дослідження, тому новий випуск є вкрай актуальним, адже на підставі історичного досвіду та аналізу історичних процесів визначаються нагальні проблеми та формується наукове підґрунтя щодо сучасного стратегічного бачення розвитку українського геополітичного простору, державної економічної політики та національної безпеки.

Яскравим прикладом цього є робота академіка НАН України, доктора історичних наук Володимира Литвина «Історія під замовлення» для російської агресії: українська відповідь». а також статті В. Савченка «Зліт та падіння трьох самозванців: аналіз «одеського» політичного режиму генерала О. Гришина-Алмазова», Т. Гончарука «Володимир Яковлєв та його концепція історії Хаджибея-Одеси», А. Карпеченкова «Перехрестя та квартали історичного центру Одеси, внесеного до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, в контексті дослідження місцевої архітектури XIX – поч. ХX ст.».

Приємно зазначити, що триває та поглиблюється дослідження і реконструкція історичного розвитку теренів Одещини. Цього разу – Дністровського Ліману, Усатівських катакомб, с. Василівка Одеського району, освітньо-просвітницької діяльності Одеської повітової земської управи тощо.

 

Сушинський Б. І. Забутий десант [Текст] : роман / Богдан Іванович Сушинський. – Одеса: Астропринт, 2023. – 272 с.

Події, що розгортаються у романі повертають нас до часів Другої світової війни. Двом десантникам пощастило вціліти, але шлях до порятунку ще довгий і важкий. Звичайний хлопчина ціною власного життя спасає їх. Події воєнних років давно минули, але і сьогодні наслідки тієї страшної історії жорстоко відбиваються на долях сучасників. Роман «Забутий десант» публікується повністю вперше.

 

Письменники - ювіляри грудня 2024 року

 

Шановні друзі! Завітайте до відділу краєзнавчої літератури і бібліографії на виставку «Письменники - ювіляри грудня», присвячену 205-річчю від дня народження Якова Полонського; 105-річчю Миколи Майорова; 100-річчю Володимира Грідіна

 

 

Володимир Михайлович ГРІДІН (1924-2006)

Журналіст, письменник, активний член ГО «Одеський меморіал» (з моменту створення).

Ініціатор та редактор енциклопедії «Одессика», яка друкувалася на шпальтах газети «Одесский вестник» (1995-1998).

Засуджений (1959). Реабілітований (1989).

Автор книжок «Прощай, мой табор. Книга о Петре Лещенко», «Он пел, любил и страдал», а також численних публікацій в місцевій пресі.

Народився в Одесі.

 Микола Кирилович МАЙОРОВ (1919-1993)

Прозаїк.

Був членом Спілки письменників України з 1955 року.

Микола Майоров народився 19 грудня 1919 р. в м. Великоолександрівці на Херсонщині, в селянській родині. Освіту здобував в Одеському машинобудівному технікумі (1939).

Учасник Другої світової війни, воював у партизанському загоні. Відзначений урядовими нагородами.

Писав російською та українською мовами. Автор книжок: «Незабываемые дни» (1963), «Отряд "Ураган» (1967), «Суворі випробування» (1968), «За велінням серця» (1976), «Уходили в поход» (1979); збірок сатири та гумору: «Перший постріл" (1954), «Гуморески» (1956), а також «Вручить адресату", «Замашна мітла», «Гарячі припарки», «Без промаху», «Кінець нейтралітету», «В цель и рикошетом», «Не сховатися», «На прицілі» та інших.

 

Яков Петрович ПОЛОНСЬКИЙ (1819- 1898)

Літератор, поет. Жив в Одесі в 1844-1846 рр.

Прославив Одесу в автобіографічному романі «Дешевый город» («Дешеве місто») (1879 р.), основою якого стали враження одеського життя поета.

Знаменні і пам’ятні дати Одещини. 2025 рік

Знаменні і пам’ятні дати Одещини. 2025 рік [Текст] : календар / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін., Одес. обл. універс. наук. б-ка імені М. С. Грушевського, Від. краєзнав. літ. і бібліогр. ; [підгот. Т. О. Андросова ; комп’ют. набір К. Г. Черненко ; ред., верстка, обклад. О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2024. – 36  с. ; 15х21. – 10 прим.: б. ц.

Читати та завантажити можна ТУТ

Письменники – ювіляри жовтня: 80 років від дня народження Миколи Олександровича Палієнка; 70 років від дня народження Тараса Олексійовича Федюка

 

У відділі краєзнавчої літератури і бібліографії представлена книжкова виставка «Письменники – ювіляри жовтня»: 80 років від дня народження Миколи Олександровича Палієнка; 70 років від дня народження Тараса Олексійовича Федюка

МИКОЛА ПАЛІЄНКО (03.10.1944 – 16.02.2022)

Поет, Член Спілки письменників України з 1976 року, Член Спілки журналістів з 1963 року.

 

У кожної людини є свій заповітний куточок, при одній лиш миттєвій згадці про який, цей край дитинства тепліє в душі. Таким куточком на неосяжній нашій планеті для поета Миколи Палієнка було село Семенівка на Миколаївщині, де він народився 3 жовтня 1944 року.

Вікна хатин рідного села, заснованого ще в часи козаччини, дивляться па плесо віковічного Південного Бугу, на берегах якого, трохи нижче Семенівки, в козацькі часи стояла Бугогардівська паланка Запорізької Січі. Досі у багатьох віршах веде читачів до витоків своєї творчості. В одному з них він пише:

«У цих краях чудовий древній Буг,

Очерети, мов стріли голосисті.

Колись отут стояв Іван Богуй -

Терпла шабля у руці...

Колись тут

Ішли полки в задумі віковій...»

Перед службою у прикордонних військах встиг попрацювати кореспондентом Братської районної газети па своїй Миколаївщині та в луганській обласній газеті "Молода гвардія". Закінчив філологічний факультет Одеського державного університету і Вищі літературні курси при Літературному інституті. Довгий час працював у сільській редакції Одеського обласного радо, від 1979 - в Одеській обласній організації НСПУ.

Друкуватися почав в шкільні роки. У поетичному доробку домінує тема хліба, села, шевченкіана.

Микола Палієнко - автор поетичних книжок "Лукашева сопілка" (1972), "Щедриця" (1975), "Зелені космодроми" (1979), "Тяжіння поля" (1984), "Заповідаю долю" (1986), "Зоря Шевченка" (1998), багатьох добірок віршів в періодиці. На його вірші композитори написали пісні, окремі поезії перекладено на інші мови.

Коли знайомишся з книжками Миколи Палієнка, впадає в око, що вони заселені людьми. Автор пише конкретно, експресивно, своєрідно. Його хвилює доля сільської доярки, з долонь якої злітають у небесну вись пелюстки літ і космічні кораблі; хвилює доля сусіда-комбайнера, котрий не помічає, як із кишені його старої фуфайки проростають зернини із минулорічних жнив; хвилює смуток путівця, яким уже не пробігають у степове надвечір'я кошенята...

М. Палієнко – лауреат Всеукраїнських премій імені Павла Тичини (2007) та імені Степана Олійника (2008), обласної премії імені Макара Посмітного (1997), міської премії «Твої імена, Одесо» (2002), «Українська мова – мова єднання», Міжнародної премії Фонду Тараса Шевченка (2013).

ТАРАС ФЕДЮК (06.10.1954)

 

Народився Тарас Олексійович Федюк 6 жовтня 1954 року в місті Ананьєві на Одещині в родині вчителів. Закінчив Одеський університет, українську філологію (1972 р.)

Перша публікація - лютий 1971 року.

Перша книжка віршів «Досвітні журавлі» - січень 1975-го року.

Автор 13-ти оригінальних поетичних книг серед яких: «Досвітні журавлі», «Віч-на-віч», «Дві хвилини уваги», «...і промовчати не посмів», «Політ осінньої бджоли», «Чорним по білому», «Хрещаті південні сніги», «Золото інків», «Таємна ложа», «Обличчя пустелі», «Трансністрія», «Горище», «Хуга».

У перекладі російською - книжка віршів «Зимний стадион».

Один з організаторів та багаторічний президент Асоціації українських письменників.

Автор багатьох фестивальних та книговидавничих проектів серед яких фестиваль сучасного українського мистецтва «Південний хрест», фестиваль «Зона Овідія» та ін. Засновник та продюсер поетичної серії «Зона Овідія» в якій побачили світ 53 книги поезій сучасних українських та іншомовних поетів.

Вірші перекладались багатьма мовами світу.

Лауреат Національної премії України імені Т.Г. Шевченка, низки інших літературних премій.

У 2009-2010 роках - головний редактор журналу «Сучасність».

З листопада 2011 року - знову на посаді головного редактора цього журналу.

Віце-президент Асоціації українських письменників.