Слідкуйте за новими надходженнями літератури до відділу краєзнавчої літератури і бібліографії в рубриці "Що читати про край"

середу, 3 квітня 2024 р.

Невтомний одеський літописець: 110 років від дня народження Юрія Сергійовича Трусова

 

Юрій Сергійович Трусов – поет, прозаїк. (1914-1991), член Спілки письменників України з 1948 року.

Народився 3 квітня 1914 року в Одесі в родині портового службовця. Нащадок старовинного дворянського роду Трусових.

Батько – Трусов Сергій Борисович (1893-1938) – народився у Ризі, ,був офіцером в Першу Світову війну.

Мати – Сіцинська Олександра Максимівна (1890-1970) походила зі старовинного польського дворянського роду, закінчила у Варшаві гімназію, вільно володіла трьома іноземними мовами.

За освітою моторист, мав диплом суднового механіка, працював слюсарем на судноремонтному заводі.

1934 року родина знову повернулася до Одеси, де Юрій навчався в інституті водного транспорту та працював майстром на заводі «Більшовик».

Навесні 1936 року Юрій Трусов одружився з Агнесою Павлівною Лозинською (1913-1995).

У лютому 1937 року у нього народилася донька – Ірина, а у грудні 1937 року заарештували батька Юрія, інспектора одеської митниці. Йому висунули звинувачення у змові , як учаснику контрреволюційної військово-офіцерської організації. У квітні 1938 року батька засудили за статтею 58 Кримінального кодексу і засудили до розстрілу.

Сергія Борисовича Трусова реабілітували вже після смерті Юрія Трусова у 1991 році. У перші повоєнні роки Юрій Трусов співпрацював із одеськими газетами: «Більшовицьке знам'я», «Чорноморська комуна», «Моряк», де друкував статті, нотатки, фейлетони, вірші. Іноді він використовував псевдоніми: Н. Питьохотов, Т. Юрко, Юр'єв, Ю.Т.

1940 року вступив до Одеського педагогічного інституту.

Перші вірші Юрія Сергійовича були опубліковані в одеській газеті «Більшовицьке знам'я» у березні 1938 року. Тоді ж він став членом літературного об'єднання при Одеській письменницькій організації.

Учасник Другої Світової війни. У роки війни Юрій Сергійович публікувався не лише у фронтовій пресі, але й у обласних газетах.

«Одесса встречала»

 

Ветер туман рвал в клочья,

Влажно облизывал штык,

Дыханьем глубоким ночью

К морю звал напрямик.

В Раздельной степное лазорье

Дрожало в огне батарей.

Как будто прибой Черноморья

Гудел одесситам: скорей!

За огненно-дымной завесой,

За каждым пригорком крутым,

Вставала виденьем Одесса

Над пенистым морем родным.

 

Демобілізувався у званні сержанта. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня та медалями. У перші повоєнні роки Юрій Трусов співпрацював із одеськими газетами: «Більшовицьке знам'я», «Чорноморська комуна», «Моряк», де друкував статті, нотатки, фейлетони, вірші. Іноді він використовував псевдоніми: Н. Питьохотов, Т. Юрко, Юр'єв, Ю.Т.

У 1954 році його шлюб з А.П. Лозинською розпався. Тоді ж він познайомився з Лідією Яківною Селютіною (1920-2007), майбутньою письменницею та драматургом. Згодом вона стала його другою дружиною.

Юрій Сергійович із дочкою Іриною , 1954 р.

Цього ж року Юрій Сергійович перейшов на творчу роботу.

Його перший поетичний збірник «Ранок на березі» (1945) та наступні – «На вахті» (1948), «Рідний берег» (1954), «Морська билина» (1976) – присвячені морській романтиці та рідному місту.

Письменники В. Бершадський, І. Гордон., О. Уваров, Є. Бандуренко, Ю. Трусов, телевидуча Н. Харченко на Одеській кіностудії (10.03.1964 р.)


І все ж таки, по-справжньому в літературу він увійшов як прозаїк – автор історичного роману, де головними героями багатьох творів залишилися і Одеса, і порт.

Перший роман «Падіння Хаджибея» (1958) започаткував трилогії «Хаджибей», куди увійшли – друга книга «Ранок Одеси» (1966) та третя «Кам'яне море» (1968). Трилогія, яка присвячена першим десятиліттям життя Одеси, викликала величезний інтерес у читача, оскільки, по суті, стала першою фундаментальною літературною працею з історії міста. За життя автора трилогія перевидавалася вісім разів. Крім роботи над історичними романами, він виступав у прозі як автор інших великих творів. Це романи «Коли поруч друг» (1963) і «Проникнення в таємницю» (1980), повість «Даль» (1974), збірки повістей та оповідань «Зустріч з мрією» (1984) і «Рубець на серці» (1991). В останні роки життя працював над продовженням трилогії. Четверта книга епопеї «Хаджибей» – роман «Зелена гілка» – вийшла 1984 року, а п'ята, заключна – «Золоті еполети» – вже після його смерті (2004).

Деякі твори Трусова видавалися українською, болгарською та молдавською мовами. Крім того, він сам неодноразово виступав як перекладач віршів та оповідань українських літераторів.

Юрій Сергійович Трусов помер 7 березня 1991 року в Одесі.



Останні роки він жив на вул. Бєлінського (нині – вул. Леонтовича), де на фасаді будинку №6 встановлено меморіальну дошку (1992). Його ім'ям названо бібліотеку № 33 на Французькому бульварі, 22.











У відділі краєзнавчої літератури і бібліографії підготовлено виставку «Невтомний одеський літописець: 110 років від дня народження Юрія Сергійовича Трусова».









Підготувала К.Г. Черненко, провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури і бібліографії.

понеділок, 25 березня 2024 р.

Нові надходження до відділу краєзнавчої літератури і бібліографії у І кварталі 2024 року


Представляємо нові книжки, які надійшли до відділу краєзнавчої літератури і бібліографії у І кварталі 2024 року







Букач В. М. Ректори Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського [Текст] : біогр. слов. / Валерій Михайлович Букач. – Одеса : ПНПУ, 2023. – 44с. – Бібліогр. в кінці ст.

Словник містить стислі біобібліографічні дані про керівників Одеського інституту народної освіти - Одеського державного педагогічного інституту - Південноукраїнського педагогічного університету імені К. Д. Ушинського в 1920-2023 роках та розрахований на широке коло читачів.


Дерибасовская-Ришельевская [Текст] : одес. альм. / [Всемир. клуб одесситов]; [ред. Ф. Кохрихт, редкол.: Е. Голубовский, О. Губарь, И. Липтуга].  Одесса : Пласке, 2000. – (Одесская библиотека).

№95 (IV/2023). – 2023.  367 с.

Номер посвящен памяти почетного гражданина Одессы, полного кавалера ордена Маразли Евгения Михайловича Голубовского.

О нем вспоминают, рассказывают, к нему обращаются родные, друзья, ученики, коллеги.

В 95 номере  все рубрики и разделы, в которых материалы и тех авторов, кто публикуется в альманахе с первого выпуска, и тех, кто с нами с недавнего времени. Он создан «Под звуки воздушной тревоги».

Жданов Д. К. Історія старої Аркадії [Текст] / Дмитро Костянтинович Жданов. – Одеса : Фрідман О. С., 2023. – 84 с. : 41 іл.

Ви тримаєте в руках шосту книгу, створену в рамках краєзнавчого проекту ODESA INCOGNITA. Цього разу йтиметься про одеську Аркадію  таку легендарну та водночас маловідому з історичного погляду для широкого загалу місцевість в Одесі. У виданні розповідається про зародження та розвиток аркадійського курорту.


Знаменні і пам’ятні дати Одещини. 2024 рік (Текст] : календар // Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін., Одес. обл. універс. наук, б-ка імені М. С. Грушевського, Від. краєзнав. літ. і бібліогр. ; |підгот. Т. О. Андросова ; допов. матеріалу: К. Г. Черненко, О. М. Ласкевич ; комп’ют. набір К. Г. Черненко ; ред., верстка, обклад. О. М. Ласкевич; відп. за вип. О. А. Булгакова].  Одеса, 2023.  56 с. ; 15x21.  10 прим.: б. ц.

Видання призначено на допомогу бібліотечним працівникам в підготовці заходів до відзначення знаменних дат Одещини у 2024 році, а також краєзнавцям, науковцям, усім, хто цікавиться історією краю.

Кобильніков О. Б. Переможці вогню : спогади з нагоди 50-річчя утворення пожежної охорони м. Чорноморська; / Олексій Борисович Кобильніков ; [літ. ред.: О. В. Людвик, М. С. Бурба].  Одеса : Прес-кур'єр, 2023.  86 с. : іл.

У грудні 2023 року виповнюється 50 років пожежній охороні Чорноморська. У книзі зібрано історичні факти і події, пов'язані з заснуванням, укомплектуванням та введенням в дію у грудні 1973 року професійної пожежної частини №36 з охорони Іллічівська  молодого міста-супутника Одеси, яке нині носить назву Чорноморськ. Автор - один з керівників цього пожежного підрозділу, полковник служби цивільного захисту, ветеран пожежної служби згадує про формування і розвиток підрозділів служби пожежної охорони Чорноморська та його провідних підприємств, про людей, які творили історію ДСНС, робили все для того, щоб мужні захисники могли своєчасно запобігати лихові, рятувати потерпілих і допомагати людям у всіх складних ситуаціях.

Кобилюк О. Бірзула: Маловідомі сторінки історії [Текст] : іст.-краєзнав. дослідж. / Олена Кобилюк ; Поділ. міськ. краєзнав. музей. – 2-ге вид., доп. – Роздільна : Лерадрук : Вид. В.І. Козлов, 2023. – 238 с. : іл.

Перед вами книга, яка ознайомить вас з останніми дослідженнями працівників Подільського міського краєзнавчого музею. В книзі висвітлено багато цікавих та раніше невідомих історичних фактів з історії міста Подільська (до 1935 р.  Бірзула, до 2016 р. – Котовськ) за період з першої згадки до початку Другої світової війни.

Книга вміщує велику кількість наглядного матеріалу, який представлений в формі фотофактів, архівних документів, спогадів очевидців, історичних мап, фотокопій газетних статей тощо. Об’єктивна інформація представлена таким чином, щоб кожен, хто ознайомився з розміщеними матеріалами, зміг зробити власні висновки про ту, чи іншу сторінку історії міста. Книга розрахована на всіх, хто цікавиться історією міста Подільська.

Красовицький О. Справа №4 одеських шпигунок [Текст]: [роман] / Олександр Красовицький, Євгенія Кужавська ; худож.-іл. І. Дубровський; худож.-оформ. М. Мендор. – Харків, Фоліо, 2021. – 381 с. : іл.

Таємничий лист потрапляє до рук колишнього слідчого Тараса Адамовича. Лист пов’язаний з адресою одеської квартири та містить шифр, який старий слідчий Галушко вирішує розгадати, а тому вирушає до Одеси. Розплутувати загадку одеської квартири беруться допомагати його секретарка Міра Томашевич та колишній пілот Олександр Горенко. Слідчого Якова Менчиця теж щось спонукатиме вирушити до міста біля моря - розслідування чи небезпека, що загрожуватиме le famine fatale - Барбарі Злотик? Їм доведеться з'ясувати, чому в місті відбувається сплеск пограбувань, а всі злочинці мають документи на ім’я Марека Апостолова, та куди зникали дівчата-акторки, винаймачки квартири по вулиці Садовій. Містом ширяться чутки про особливу зброю винахідника, яка може завершити Першу світову війну. А Міра Томашевич, оселившись у загадковій квартирі, починає отримувати нові зашифровані послання...

Круглов А. Истребление евреев Одессы в 1941-1943 гг. [Текст] : монография / А. Круглов ; Укр. ин-т изучения Холокоста «Ткама».  2-е изд. – Днепр : ЧП Лира ЛТД, 2023. – 308 с.  (Украинская библиотека Холокоста).

В монографии на основе ранее опубликованных и новых, до этого времени не введенных в научный оборот, архивных документах детально и последовательно изложен процесс уничтожения одесских евреев в период с 1941 по 1943 г. во время Второй мировой войны - в самом городе, а также в тех районах Одесской и Николаевской областей, куда они были депортированы из Одессы.

Автор, используя указы, распоряжения и другие документы оккупационных властей, а также свидетельства очевидцев и участников акций массового уничтожения еврейского населения, которые содержатся в уголовных делах по обвинению исполнителей этих преступлений, раскрывает роль немецких и румынских карательных органов в этой трагедии, в частности, в депортации, подготовке и осуществлении массовых убийств; прослеживает степень их участия в этих событиях; дает критический анализ проблемы количества жертв-евреев; предпринимает попытку устранить имеющиеся противоречия и неточности в исследованиях Холокоста в Одессе.

Книга станет полезным источником информации по данной проблематике для исследователей, преподавателей, учителей студентов и аспирантов, а также всех тех, кто интересуется вопросами истории Холокоста и Второй мировой войны.

Кушнір В'ячеслав Григорович. Сторінками газет і фейсбука [Текст] : краєзнавство ; публіцистика ; рефлексії : збірка до 100-річчя утворення Одес. коміс. краєзнавства при Всеукр. акад. наук / В. Г. Кушнір ; М-во культури та інформ. політики України ; Одес. нац. наук. б-ка. Одес. нац. ун-т ім. І.І. Мечникова [та ін.]; упоряд. В. С. Геник ; відп. за вип. І. О. Бірюкова.  Одеса : Бондаренко М. О., 2023. - 270 с.: іл.

Ця збірка є спробою популяризації краєзнавчих та народознавчих досліджень, якими В’ячеслав Кушнір, доктор історичних наук, декан факультету історії та філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, голова правління Одеської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, заслужений працівник освіти України, займається з початку 1990-х років. Переважно це матеріали про маловивчені сторінки місцевої історії та культури Одещини, співпрацю з українцями і науковцями з Румунії, авторські оцінки сучасних суспільних подій. Автор збірки основною метою репрезентованих матеріалів визначає «пізнання історії і культури свого краю, усвідомлення важливості матеріальної й духовної спадщини як складової національної культури, основи української ідентичності, та не тільки. Це ще й мотивація до активізації пошукової роботи місцевих краєзнавців».

Оприлюднюючи надруковані у різний час у пресі та інтернет-виданнях матеріали В’ячеслава Кушніра, бібліотека продовжує багаторічну практику видання разом із партнерами - науковцями, освітянами, мистецтвознавцями - збірників матеріалів, здійснює інформаційну і просвітницьку діяльність відповідно до потреб користувачів.

Матеріали збірки стануть у пригоді освітянам, студентам вишів, краєзнавцям, усім, хто цікавиться народознавством, історією та культурою рідного краю.

Література про Одеську область за 2021 рік [Електронний ресурс] : наук.-допоміж. бібліогр. покажч. / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культур. спадщини Одес. облдержадмін., Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського, Від. краєзнав. літ. і бібліогр.;Т О Андросова; бібліогр. матеріал підгот. : Т. С. Ступаченко, К .Г. Черненко ; комп'ют. набір : Т. С. Ступаченко, К. Г. Черненко , ред. Т. О. Андросова; відп. за вип. О. А. Булгакова. – Одеса, 2023.  1 електрон. опт. диск (CD ROM).


Одесскій альманахъ [Текст] : лит.-худож. изд. / Благотвор. фонд Р. Колобовой AVE ; [сост., гл. ред. Р. Колобова].  Одесса : Изд. Дом Глаголевских, 2023.  Вып. 1. / рис. Р. Колобовой.  2023.  99 с.: ил.; фот.

Перед вами нове перше видання «Одеський Альманах». Колись, у 1831 році, в Одесі видавалася збірка прози, публіцистики та поезії з такою назвою. «Одеський Альманах».

Через майже два століття «Одеський Альманах» повертається, - повернути його з глибини XIX століття в реальність вирішила Рита Колобова, відомий публіцист, член Національної Спілки журналістів України, Міжнародної Спілки письменників і публіцистів, Спілки письменників Північної Америки, Лауреат премії Американського Радіо, премій «Золотий Платан», ім.К. Паустовського, автор кількох книг поезії і прози, сотень публікацій, Головний редактор літературно-публіцистичного журналу «Золота Піка» і ось тепер «Одеського Альманаху».

Одесика є головною рисою й метою нового видання, і це особливо важливо для збереження тієї ідентичності, що характеризує всі покоління людей, які народилися в нашій Південній Пальмірі, і ані переїзди, ані відстані не применшують того потягу до одесики, яку люблять і цінують не тільки одесити, але й мешканці будь-якої країни світу.

Поява цього «Одеського Альманаху» є яскравою і важливою подією в Одесі, як літературному місті ЮНЕСКО, його читацька аудиторія настільки ж широка, як географія самих одеситів по всьому світі, адже колишніх одеситів не буває.

Професори Одеського національного університету імені І.І. Мечникова [Текст] : біогр. довід. : у 2 т. / М-во освіти і науки України, Одес. нац. ун-т ім. І.І. Мечникова, Наук. б-ка; голов. ред. І.М. Коваль ; відп. ред. М.О. Подрезова ; редкол. : В.В Глєбов [та ін.] ; упоряд. та бібліогр. ред. : О.С. Мурашко, В. П. Пружина, В. В. Самодурова. – Одеса : ОНУ, 2020.

Т.1. : Ректори : (1865-2020). – 2020. – 159 с.: іл.

Видання присвячено 155-річному ювілею Одеського національного університету імені І І. Мечникова Перший том являє собою біографічний довідник, який містить статті про ректорів університету за всю історію його існування (1865-2020).

Професори Одеського національного університету імені І.І. Мечникова [Текст] : біогр. довід. : у 2 т. / М-во освіти і науки України, Одес. нац. ун-т ім. І.І. Мечникова, Наук. б-ка; голов. ред. І. М. Коваль ; відп. ред. М.О. Подрезова ; редкол. : В.В Глєбов [та ін.] ; упоряд. та бібліогр. ред. : О. С. Мурашко, В.П. Пружина, В.В. Самодурова. – Одеса : ОНУ, 2020.

Т.2. : Професори : (2005-2020). – 2020. – 333 с.: іл.

Видання присвячено 155-річному ювілею Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Другий том являє собою біографічний довідник, що містить біографічні статті про професорів університету, які отримали вчене звання професора у період з 2005 по 2020 рр.

Рада представників національно-культурних товариств Одеської області [Текст]: 20-річчю присвяч. / підгот. текстів : кер. нац.-культ, т-в ; ред. та впорядк.: Я. Різникова. Н. Крет, Т. Белова. - Ізмаїл : ТОВ РВА «Ірбіс». 2019. – 60 с.

Брошура, яку ви тримаєте в руках, видана з нагоди двадцятирічного ювілею Ради представників національно-культурних товариств Одеської області, святкування якого відбулось у 2019 році. Збірка містить структуровані матеріали про діяльність 46 товариств як з всеукраїнською, так і місцевою сферою впливу, що в різний час входили до складу Ради. Видання багато ілюстроване фотографічним матеріалом, зібраним в архівах членів товариств, та суттєво доповнює уже відому інформацію про багатство етнокультурного життя Одеського краю.

Видання здійснене за підтримки Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації. Матеріали розраховані на вчених, істориків, краєзнавців, студентів, учнів навчальних закладів, а також всіх хто цікавиться історією регіону.

Підготовка текстів: керівники національно-культурних товариств. Редагування та впорядкування: Ярослава Різникова, Надія Крет, Тетяна Белова.



Підготувала К.Г. Черненко, провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури і бібліографії.

 

 


пʼятницю, 1 березня 2024 р.

165 років від дня народження Шолом-Алейхема: письменники – ювіляри березня 2024 року

 

ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ (справжні прізв., ім’я та по батькові - Рабинович Шолом Нохумович; 02.03(18.02).1859-13.05.1916) - єврейс. письменник, один із класиків літератури мовою ідиш, писав також мовою іврит та російською. Народився в м. Переяслав (нині м. Переяслав-Хмельницький) у сім’ї дрібного крамаря. Дитинство провів у м-ку Вороньків Переяслав. пов. Полтав. губ. (нині село Бориспільського р-ну Київ. обл.). Навч. в хедері (єврейс. початкова реліг. школа), 1873-76 - у Переяслав. повітовому уч-щі. Тоді ж написав перше оповідання "Єврейський Робінзон Крузо". 1877-79 працював домашнім учителем у сім’ї багатого орендатора Е.Лоєва в м-ку Софіївка Київ. губ. 1881-83 служив казенним рабином у Лубнах. Друкуватися почав 1879, коли його перші кореспонденції та публіцистичні статті мовою іврит побачили світ у газетах "Гацефіра" та "Гамейліц". Перші художні твори мовою ідиш - повість "Два камені" та оповідання "Вибори" - з’явилися 1883 в щотижневику А.Цедербаума "Юдішес фолксблатт" (Санкт-Петербург). Тоді ж уперше підписався псевдонімом "Шолом-Алейхем" (мовою ідиш - "Мир вам!"). Упродовж 1880-х рр. у газеті вийшла ціла низка його публікацій.

1887-90 проживав у Києві, де займався комерцією. Переховуючись від кредиторів, побував у Одесі, Чернівцях, Парижі (Франція), Відні. 1891-92 жив у Одесі, працював у "Одесском листке", друкував фейлетони, ліричні нариси ("Вірші у прозі"); видавав журнал "Кол мевасер". 1893 повернувся до Києва, проводив численні творчі вечори. Після єврейс. погрому в Києві в жовтні 1905 переїхав до Львова, де родина проживала до 1907. Ш.-А. багато подорожував, відвідав Женеву (Швейцарія), Лондон (Велика Британія), Варшаву, Вільно (нині м. Вільнюс), Берлін (Німеччина) та ін. міста, виступав перед своїми читачами. У жовтні 1906 прибув до Нью-Йорка (США), був гаряче прийнятий єврейс. громадськістю, там опублікував перші розділи повісті "Хлопчик Мотл". У травні 1908 Ш.-А. виїхав у творче турне Польщею. Захворів сухотами, лікувався на курортах Італії.

Важливим етапом творчої біографії Ш.-А. став організований ним щорічник "Ді ідіше фолксбібліотек" (1888-90), Першими книжечками серії стали романи Ш.-А. "Стемпеню" (1888) та "Йоселе-Соловей" (1889). 1894 в альманасі "Друг дому" (т. 4, Варшава) опублікував першу повість із широко відомого циклу "Тев’є-молочник" (1894-1914). Цей "сільський єврей" із грубою зовнішністю та ніжною душею став одним з улюблених типів письменника. У 1890-х рр. захопився палестинофільством, опублікував низку сіоністських брошур. У краківському щотижневику "Дер юд" Ш.-А. опублікував наступні частини "Тев’є-молочника" (1899-1902). Вийшли перші оповідання із циклу "Весь Бердичів" (пізніша назва - "Нова Касрилівка"), цикл "У маленькому світі маленьких людей" та ін. На підтримку жертв кишинівського погрому в 1903 Ш.-А. упорядкував збірку "Хілф". У Варшаві вийшли твори в 4-х томах "Але верк фун Шолем Алейхем" (1903) та 2-томник "Дерцейлунген ун монологн" (1905). Одним із визначних творів став роман "Блукаючі зірки" (1909-11), яким завершувалася трилогія Ш.-А. про тяжку долю єврейс. талантів. Роман не раз друкувався багатьма мовами світу, ставилися вистави, знімалися кінофільми. Своєрідним літ. коментарем до процесу М.Бейліса став роман "Кривавий жарт" (Лодзь, 1912; більш відомий у сценічному варіанті як "Важко бути євреєм"), який викликав суперечливі відгуки критики та громадськості.

У грудні 1914 письменник переїхав до Нью-Йорка. 1915-16 активно продовжував творчі публічні виступи. 1915-16 працював над автобіографічним романом "З ярмарку", в якому дав епічне зображення батьківського дому, дитинства; завершив роботу над "Хлопчиком Мотлом". Опублікував комедію "Крупний виграш" (сценічний варіант - "200 тисяч"), де викрив зміни людських цінностей через збагачення.

Поява Ш.-А. знаменувала нову сторінку в розвиткові новітньої прози мовою ідиш. Його гол. герої - бідні "маленькі люди", які, незважаючи на важке, злиденне життя, оптимістично дивляться у майбутнє, з гумором оцінюють своє становище, вірять у справедливість та мудрість.








Творчість письменника забарвлена укр. колоритом, у творах подано описи укр. природи, використано укр. лексику, фольклор. Більшість подій, про які пише Ш.-А., відбуваються в Україні. Втім укр. міста та їхнє населення в його творах відіграють хіба що роль декорацій, на тлі яких розгортається драма єврейс. громади. Помер у м. Нью-Йорк, похований на цвинтарі Маунт Кармель у Брукліні.

Після смерті Ш.-А. в США друкувалися численні твори, матеріали з особового архіву, листування, спомини сучасників. Вихід 1926 в Нью-Йорку книги "Дос Шолем Алейхем бух" започаткував наук. вивчення життя і творчості письменника, 1917-25 побачили світ 28 томів найбільш повного зібрання творів. Із 1964 н.-д. роботу із зібрання всієї спадщини Ш.-А. здійснює музей "Бейт Шалом Алейхем" в Тель- Авіві (Ізраїль). На сьогодні існує численна зарубіжна література про Ш.-А.

Твори письменника перекладені 64-ма мовами світу, деякі - екранізовані, п’єси ставляться в театрах України та ін. країн.








Шолом-Алейхем. [Пер. з євр.] Ред. колегія : М. Бажан [та ін. Примітки Ю. Б. Лойцкера]. Т. 1 - К. Дніпро, 1967.

Т. 1. Повісті Тев’е – молочар, Менахем-мендл. - Оповідання : Залізничні історії (Записки комівояжера); Монологи. – 511 с. 5 л. іл.

 





ТЕВ’Е – МОЛОЧАР (переклад єврейської Є. Райцина) складається з монологів «Велика удача», «Химери», «Теперішні діти», «Годл», «Хава», «Шпринця», «Тев’є їде до Палестини», «Іди геть!»

Кожен з монологів-новел книги «Тев’є-молочар» становить сюжетно закінчений твір, який відбивав певну актуальну проблему того часу, коли та чи інша новела написана. Протягом 1894-1914 років Шолом-Алейхем писав ці монологл-новели і друкував у періодичній пресі, а потім об’єднав їх в книзі «Тев’є-молочар».

Твір «Тев’є-молочар» рясніє цитатами із «святого письма», талмуда тощо, але ці цитати часом перекручені, мають показати стремління Тев’є до «ученості». Переклад їх з стародавньої єврейської (гебрайської) мови на ідиш у Тев’є нерідко пародійний, іноді неправильний. Це служить письменникові засобом показати неприступність для людей з народу дійсного смислу тих гебрайських релігійних в основному сентенцій; водночас в такий спосіб вкласти в уста свого героя критику сучасної йому дійсності і гірку іронію на лиху долю бідняка. Наприклад: «Лікуй нас, і вилікуємось» Тев’є тлумачить: «Пошли нам ліки, бо болячок ми маємо самі задосить» («Велика удача») тощо.

Між наведеними Тев’є гебрайськими висловами і Тев’їним «перекладом» на сучасну єврейську мову (ідиш) здебільшого дуже мало спільного, тому пояснювати їх у цих примітках немає рації.

«Велика удача». Цю новелу написано 1894 року і вперше надруковано у збірнику «Дер гойзфрайнд» («Друг дому»), т. IV, Варшава, 1895.

«Химери» - цю новелу написано 1899 року. Цього ж року надруковано у тижневому журналі «Дер юд» («Єврей»).

«Теперішні діти».Як і попередню, цю новелу написано 1899 року надруковано у журналі «Дер юд» («Єврей»).

«Годл» - новела написана і надрукована 1904 року у щоденній газеті «Дер фрайнд» («Друг»)

«Хава» – новела написана і надрукована 1906 р у тижневику «Дос ідише фолк» «Єврейський

народ», Вільно.

«Шпринця» - новела написана і надрукована 1907 р у щоденній газеті «Унзер лебн» («Наше життя»), Варшава.

«Тев’є їде до Палестини» - написано і надруковано 1909 року в щоденній газеті «Дер фрайнд» («Друг»), Варшава.

«Іди геть!»новела написана і надрукована 1914 року в журналі «Ді юдіше велт» «Єврейський світ», Вільно.

 

МЕНАХЕМ-МЕНДЛ. (Переклад єврейської М. Ш. Дубинського).

Книгу «Менахем-Мендл» Шолом-Алейхем написав, як і інші твори, окремими частинами у різні періоди, починаючи від 1892 і кінчаючи 1903 роком. Це стосується лише основних шести серій листів, що їх письменник включив у ювілейне (25-річчя літературної діяльності, 1908 р.) зібрання творів, видане в 1909 році.

До листування Менахем-Мендла з Шейне-Шейндл Шолом- Алейхем звертається і в наступні роки. Однак ці листи до книги «Менахем-Мендл» у жодне видання творів Шолом-Алейхема не включалися.

 

Лондон (Одеська біржа). Це перша серія листів, якою відкривається книга «Менахем- Мендл». Вперше її було надруковано у невеличкому випуску «Колмевасер цу дер «Юдишевр фолкс-бібліотек» («Вісник до «Єврейської народної бібліотеки»), який Шолом-Алейхем видав 1892 року в Одесі замість третього тома збірника «Єврейська народна бібліотека» (два попередніх томи видано в Києві).

«Папірці» (Єгупецька біржа) - друга серія листів написана 1895 року й вперше надрукована у збірнику «Дер гойзфрайнд» («Друг дому»), т. V, Варшава.

«Мільйони» (Купці, маклери, спекулянти) – це третя і найбільша серія листів, написана протягом 1899-1900 років, вперше друкувалася в недільному журналі «Дер юд» («Єврей») за ці ж самі роки.

«Почесна професія» (Менахем-Мендл – письменник) - ця серія листів написана і вперше під назвою «Нова професія» надрукована в газ. «Дер фрайнд» 1903 року. В 1909 р. цю серію листів Шолом-Алейхем переробив і під назвою «Почесна професія» включив до 2-го видання «Менахем-Мендла»

«Не щастить!» (Менахем-Мендл –шадхен) - цього листа Менахем-Мендла написано 1900 року. Вперше надрукований у недільнику «Дер юд» 1901 року під назвою «Дрейфус другий». Під назвою «Не щастить!» листа було вміщено Шолом-Алейхемом до 2-го видання книги «Менахем-Мендл» 1909 року.

«Лиха доля» (Менахем-Мендл – агент) цього листа Менахем-Мендла написано 1900 року і вперше надруковано у недільнику «Дер юд» 1901 року. Перероблено його до 2-го видання книги «Менахем-Мендл» 1909 р.

 

ЗАЛІЗНИЧНІ ІСТОРІЇ (Записки комівояжера) Переклад з еврейської Є. Райцина. Ця книга – це збірка новел-монологів, написаних у період 1902-1910 років Згодом вони вийшли окремою книгою в «ювілейному виданні» творів Шолом-Алейхема, яке друкувалось у видавництві «Прогрес» (пізніше – «Централь»), Варшава, 1909-1914.

 

МОНОЛОГИ. (переклад з єврейської Є. Райцина). Вибрані оповідання в монологічній формі з написаних Шоломом-Алейхемом в період з 1901 по 1916 рік. Перелік оповідань «Горщик», «Порада», «У лікаря», «Йосиф», «Хабни», «То брехня!», «Три вдови», «Гітл Пуришкевич», «Лікарі».

 

Шолом-Алейхем. [Пер. з євр. Єфраїма Райцина] Ред. колегія : М. Бажан [та ін. Примітки Ю. Б.Лойцкера]. - К. Дніпро, 1967.

Т. 2 «Мандрівні зірки». Роман на 2ч.- 1967. – 477 с.; 1 л. іл.

 






МАНДРІВНІ ЗІРКИ

З серії романів Шолом-Алейхема про народні таланти-самородки в чотиритомнику творів письменника вміщено найпопулярніший його роман цього циклу - «Мандрівні зірки», написаний 1909-1911 рр.

Складається роман з двох частин. Перша частина - «Актори» - вперше друкувалася з продовженнями в єврейській щоденній газеті «Ді нає велт» («Новий світ»), Варшава, 1909 - 1910 рр. Друга частина - «Скитальники» - вперше друкувалася в єврейській щоденній газеті «Дер Момент», Варшава, 1910 - 1911 рр.

Характерне висловлення самого автора про свій роман. У листі до редакції «Ді нає велт» від 10 вересня 1909 року Шолом- Алейхем пише:

«Я сам відчув необхідність закінчити свою трилогію третім романом, після «Стемпеню» і «Йоселе Соловей», як я колись обіцяв... Тоді я говорив, що мій третій герой буде вже не музикант і не кантор, а більш високого гатунку, більш тонка душа - артист або художник.

Цілком природно, що за ці двадцять два роки обставини сильно змінилися. Виросли також нові ідеї. З’явилися нові боги. Народилися нові типи. Одне слово, я не жалкую, що мій третій роман дещо запізнився. Добре було б, якби я зараз писав також ті перші два романи, - вони мали б інший вигляд. З цього видно, що мій теперішній, тобто третій роман, зовсім інакше побудований порівняно з тими двома... За своїм змістом він мимоволі - захоплююча історія, роман, повний поезії, але також і життя, дії, і, зрозуміло, це галерея типів і картин - досить гумористичний, та інакше я вже і писати неспроможний, навіть коли б і захотів стати «плакальницею». Крім того, в цьому творі відбито життя певного кола суспільства як в Росії, так і в Америці. Сходи, скажімо, цієї будівлі стоять ногами в нашій країні, а вершиною упираються в Америку, а там і відбувається розв’язка».

 

Шолом-Алейхем. [Пер. з євр.] Ред. колегія : М. Бажан [та ін. Примітки Ю. Б.Лойцкера]. - К. Дніпро, 1968.

Т. 3 складається з «З ярмарку» (повість), «Сендер Бланк та його сімейка» (роман), «Спи, Олексо», (поезія), «Челядь» (п’єса), «Великий виграш», (вистава). – 1968. – 470 с.; 3 л. іл.

 





«3 ЯРМАРКУ»

Автобіографічну повість «З ярмарку» в тому вигляді, в якому вона широко відома, Шолом-Алейхем писав протягом останніх чотирьох років свого життя. Повість складається з сімдесяти восьми розділів (три частини) і відображає тільки перші двадцять два роки життя письменника. Смерть не дала йому змоги завершити свій труд у всьому його обсязі. А задум був грандіозний. Із знайдених після смерті ПІолом-Алейхема автобіографічних матеріалів - чернеток, нотаток, списків тощо видно, що вони - за свідченням біографа Шолом-Алейхема, відомого письменника І.-Д. Берковича,- «мали правити в руках майстра за глину та цеглу для величезної, розкішної будови - колосальної книги обсягом майже десять томів, які б охопили, разом з особистим життям письменника, цілу епоху - п’ятдесят років життя євреїв у Європі та Америці». Сам Шолом-Алейхем вважав цей твір своєю піснею пісень.

Історія виникнення й написання Шолом-Алейхемом повісті «З ярмарку» дуже складна.

Думка про написання автобіографічного твору виникла у Шолом-Алейхема ще в розквіті його літературної діяльності. В 1895 році він писав до свого друга письменника Мордхе Спектора: «Оскільки найкраща книга - це життя, і найкращий роман - людське життя, а моє життя якраз багате на різноманітні епізоди, характери та типи, - я твердо вирішив днями приступити до свого життєпису (автобіографії), докладно, з дня мого народження до двадцяти років. Ви, певно, розумієте, що просто описувати, як я їв, чи вчився, чи спав, стрибав, я не буду. Я виберу найбагатші епізоди, поступово, крок за кроком, які були б особливо цікавими не лише для одного мене, але також для інших».

Перший варіант автобіографії Шолом-Алейхема відноситься до 1903 року, коли, на прохання письменника І.-Х. Равницького, він у першій особі навів відомості про своє життя з ранніх дитячих років до 1887 року. Щось схоже на цю автобіографію,за обсягом і роками охоплення життя письменника, але більш схематичний, публіцистичний за стилем, з наголосом на перелік фактів, а не на ліричному зображенні свого дитинства, - є нарис про його життя, написаний ним 1908 року російською мовою для газети «Киевская мысль», коли він, захворівши на туберкульоз, опинився на курорті Нерві (Італія). Нарис, з нагоди 25-річчя літературної діяльності Шолом-Алейхема, було надруковано в згаданій газеті у вільному викладі, з цитуванням найважливіших місць шоломалейхемівського тексту.

Другий варіант повісті - вже близький до майбутнього повного твору - це автобіографія, що її Шолом-Алейхем почав писати в 1913 року в Лозанні (Швейцарія), заохочений бакинським нафтопромисловцем Шріро, який обіцяв видати книгу на свій кошт і навіть авансувати письменника щомісячно, аби він міг спокійно писати. Шолом-Алейхем ретельно взявся за роботу, написав 46 розділів, які охоплюють його життя до 13 - річного віку. Частина цього варіанта була надрукована у варшавській газеті «Гацефіра» ( «Світанок»), у перекладі на гебрайську (староєврейську) мову І. Д. - Бер ковича. Рукопис цього варіанта - 136 сторінок машинопису під назвою «Лебнс-гешіхте» («Історія життя») і вступ до нього, датований «Грудень 1908, Нерві».

В останній раз Шолом-Алейхем звертається до свого життєпису на початку 1915 р., коли він, напівхворий і знервований злигоднями тяжкого переїзду з Європи до Америки під час першої світової війни, прибув до Нью-Йорка. Він знову оброблює наявні розділи і продовжує писати далі. Частина повісті друкувалася в газеті «Дер тог» («День»), а потім в газеті «Варгайт» («Істина»). Остання видала перші дві частини повісті окремою книгою 1916 року. Третя частина побачила світ уже після смерті письменника в цій самій газеті.

 

БЕНДЕР БЛАНН ТА ЙОГО СІМЕЙНА (Роман без «роману»)

Роман цей написано Шолом-Алейхемом 1885 року. Вперше був надрукований окремим виданням як додаток до тижневої газети «Юдішес фолкеблат» («Єврейська народна газета»), під назвою «Реб Сендер Бланк та його вельмишановна родина - роман без кохання», 1888.

Про свій роман Шолом-Алейхем у листі від 2 вересня 1888 р. пише С. Дубнову: «Реб Сендер Бланк», власне, перша частина роману. Другу частину - «Маркус Бланк» - я закінчую, а третю частину - «Останній з Бланків» - напишу згодом, коли я краще, докладніше, всебічно ознайомлюся з нашим молодим поколінням, яке варте серйозного вивчення. Ви бачите, що я мав на увазі те ж саме, що Е. Золя, коли він написав безсмертний твір «Кар’єра Ругонів» (що не може бути порівняно!!)».

1903 року Шолом-Алейхем грунтовно переробив свій роман. Ним було вилучено багато тексту, багато було додано з сатири, поліпшено мову й стиль твору. Автор також змінив назву на «Сендер Бланк та його сімейка» (Роман без «роману»).

 

«СПИ. ОЛЕКСО...»

«Колискову пісню» - сатиру на царя Миколу II – Шолом - Алейхем написав 1905 року. Звичайно, про друкування такого крамольного твору за царату не могло бути й мови, і вірш цей був таємно розповсюджений у списках. Лише згодом, 1908 року, в Женеві письменник дещо відредагував вірша і видрукував його. До нас дійшов саме цей варіант вірша з підзаголовком «Написано Шолом-Алейхемом. Цей варіант наведений в цьому томі.

 

ЧЕЛЯДЬ

Написано 1907 року. Вперше надруковано у газеті «Унзер ленб» («Наше життя»), Варшава, 1908 р.

 

ВЕЛИКИЙ ВИГРАШ

Комедію «Великий виграш» написав Шолом-Алейхем 1915 року. Вперше її було надруковано в єврейському журналі «Цу - кунфт» («Майбутнє»), Нью-Йорк, 1916 року.

 

Шолом-Алейхем. [Пер. з євр.] Ред. колегія : М. Бажан [та ін. Примітки Ю. Б.Лойцкера]. - К. Дніпро, 1968.

Т. 4 Хлопчик Мотл (повість), «Пісня пісень» (юнацький роман), оповідання. -1968. - 399 с.: 3 л. іл.

 





ХЛОПЧИК МОТЛ

Як і більшість своїх великих торів, повість «Хлопчик Мотл» Шолом - Алейхем писав і друкував протягом кількох років. Перша частина була написана 1907 року. Друкувалася окремими новелами в 1907-1908 роках в журналі «Дер амеріканер» («Американець») Нью-Йорк, у тижневику «Дос юдіше фолк» («Єврейський народ»), Вільно, а коли цей часопис було ліквідовано, друкування твору під назвою «Емігранти», було перенесено до щоденної газети «Дер фрайнд» («Друг»). Окремим киданням ця серія новел вийшла під назвою «Мотл - сип кантора Пейсі (Записки хлопчика сироти)»

Коли ця повість (перша частина) під назвою «Дети черты»  була видана то Шолом – Алейхем надіслав книгу Олексію Максимовичу Горькому до Італії, і той відповів йому листом такого змісту:

«Щиро поважний побратиме? Книгу Вашу одержав, прочитав, сміявся і плакав. Чудова книга! Переклад, мені здасться, зроблено уважно й з любов’ю до автора….»

Другу частину повісті Шолом-Алейхем писав і друкував в Америці 1916 року. Йому не пощастило її закінчити. Смерть обірвала написання цього одного з найкращих його творів.

 

ПІСНЯ ПІСЕНЬ

Цю повість Шолом-Алейхем писав і друкував частинами під окремими назвами в різні часи протягом 1909-1911 років.

Перші дві частини вперше надруковані в газеті «Дер фрайнд», Варшава. 1909 під назвою «Сторінка пісні пісень» (до книги ввійшла під назвою «По велень») та «Іще сторінка пісні пісень» (до книго увійшла під «Бузя»). Продовження цього твору відноситься до І911 р.: третя частина «Пасхальна ніч» (до книги увійшла під назвою «У цю ніч»). Надруковано її у тижневику «Дер американер» («Американець»), Нью-Йорк, 1911 ; четверта частина «Субота після швуес», надруковано в газеті «Юдішес тогблат» («Єврейська щоденна газета»). Нью-Йорк, 1911.

Серед оповідань, які ввійшли до 4 стому це: «Ножик», «Рябчик», «Скрипка», «Мафусаїл», «Пасха на селі», «Мій перший роман», «Зачарований кравець»

 

Шолом-Алейхем. Вибране. – К., 1959. – 556 с.

До цієї збірки увійшли «Тев’є - молочник», «Записки комівояжера», «Монологи», «Пісня пісень», Твори для дітей і про дітей : «Хлопчик Мотл», «Сьогодні свято – не можна плакати», «Що буде з мене ?», «У мене вигідна посада», «Золота торба», «Напій мого брата Елі», «Ми заливаємо світ чорнилом», «Наслідки чорнильної зливи», «Вулиця чхає», «Наш товариш Пиня, «Ми їдемо до Америки!», «Ножик», «Скрипка», «Три голівки», «Рябчик», «Мафусаїл»

 


Шолом-Алейхем. Вибране. [Текст] : [до 150-річчя від дня народж / Шолом-Алейхем.; [пер.: Гершбіна, Милоченка, Райцина; упоряд. А. М. Михайляна] - К.: Україна, 2009. – 384 : іл.

До «Вибраного» увійшли «Потоп», «Тев’є - молочар», «Залізничні історії», (Записки комівояжера), Монологи : «Йосиф» (оповідання «джентльмена»), «То брехня!» (діалог у Галичині), «Три вдови» (Розповідь старого парубка-мізантропа), «Гіта Пурішкевич», «Лікарі» (діалог), «Німець».

Твори для дітей і про дітей : «Хлопчик Мотл», «Ножик», «Скрипка», «Три голівки», «Рябчик» (Єврейський собака), «Мафусаїл» (Єврейська конячина).

 

Шолом-Алейхем Блуждающие звезды. Ч. 1: Актеры. – К.: Гос. Изд-во нацменшин в УССР, 1936. - 365 с.

 






Шолом-Алейхем Блуждающие звезды. Ч. 2: Скитальцы. – К.: Гос. Изд-во нацменшин в УССР, 1937. - 552 с.

 






Шолом-Алейхем Записки комівояжера: Повісті. Оповідання / Пер. з євр. Є. Райцин ; Вступ. ст. М. Бажана; Упоряд. Г. Полянкер. – К.: Дніпро, 1983. – 310 с.

До однотомника класика єврейської літератури ввійшли повісті та оповідання з книг «Веселі бідняки», «Залізничні історії», (Записки комівояжера), «Монологи», «Оповідання для дітей». Основна тема цих творів – тяжке життя єврейського трудового народу, поневіряння маленької людини, яка марно намагається вибитися з віковічних злиднів.

 


Пісня пісень : вибрані твори / Шолом-Алейхем ; пер. з їдишу Єфраїма Райцина. - К. : Знання, 2018. - 191 с. - (Класна література).

Роман Шолом-Алейхема (1859-1916) “Пісня пісень” - один із найпоетичніших в єврейській літературі. Твір написано прозою, але мова й образи уподібнюють його до прекрасної пісні. Це щира й відверта оповідь про тайну зародження першого кохання. Юний Шимек дивиться на світ крізь призму поетичних рядків біблійної “Пісні пісень”, що допомагають йому зрозуміти себе і свої почуття. Охоплені ніжним почуттям юні серця щиро вірять у те, що їхні найзаповітніші мрії обов’язково мають здійснитися. Але реалії життя не завжди збігаються із прагненями людини, і доводиться або протистояти, або миритися з ними. Чи зможе мрійник Шимек так само, як Соломон і Суламіф із біблійної «Пісні пісень», зберегти кохання, подолати всі перешкоди і злетіти у небесну височінь зі своєю царівною ?

До збірки також увійшли дитячі оповідання письменника, які вчать стійко переборювати найважчі випробування в житті та з оптимізмом дивитись у майбутнє.

 

олом-Алейхем. Тев’є-молочник : Оповід. / Пер. З євр. С. Х. Райцина. – К.: Котигорошко, 1993. – 128 с.  - ( Шк. б-ка).

У циклі оповідань «Тев’є-молочник» Шолом-Алейхем здійснив художній аналіз соціальних проблем єврейського народу. Через яскраві образи маленьких людей, їх боротьбу за існування, гострій критиці піддано суспільство на зламі 19-20 – го століть.

 



Шолом-Алейхем Тев’є-молочник / Шолом-Алейхем ; пер. з їдишу Олександри Уралової. - К. : Знання, 2017. - 223 с. - (Скарби).

Повість “Тев’є-молочник" Шолом-Алейхема (1859 - 1916) побудована у формі монологів головного героя, звернених до самого автора, і дає читачеві можливість дізнатися, як жилося незаможній єврейській сім’ї на українських землях. Зі сторінок книги постають “народний філософ” Тев’є, його дружина та доньки. Шолом-Алейхем називав Тев’є найулюбленішим із усіх створених ним літературних типів: він шляхетний і простакуватий, побожний і сповнений протиріч, розуміє людей, відчуває красу природи і ніколи не йде проти совісті. Повний текст твору українською мовою публікується вперше.

 

Шолом-Алейхем. Тев’є-молочар / пер. з їдишу Оксани Щерби. - 2-ге вид. КНИГОЛАВ, 2019. -160 с. - (Серія «Золота полиця»)

Смішна і трагічна історія Тев’є, молочаря з єврейського містечка (штетля),лягла в основу чи не найпопулярнішого бродвейського мюзиклу «Скрипаль на даху» та його численних кіно- та театральних варіацій. Нескінченно мудрі, насичені особливим гумором розповіді Тев’є звернені нібито до автора, а насправді – до кожного особисто. Вони не лише про штетль, про самого Тев’є, його дружину, дочок та їхніх сусідів, вони - про дивовижну красу непростого життя загалом.



***


«Я притискую книжки до серця міцно-міцно, і йду до хедеру швидко-швидко, і присягаюся, що ніколи-ніколи не чіпатиму чужого, ніколи-ніколи не крастиму, ніколи-ніколи не брехатиму, завжди буду чесним, чесним, чесним….» – [Шолом обіцяє собі]

з кн. Шолом-Алейхем. Пісня пісень: вибрані твори / пер. з їдишу Єфраїма Райцина. - К.: Знання, 2018. – С. 68.

 

 

Якщо судилося кланятися, то кланяйся голові, а не ногам.

Догодити цілому світові ніколи не беріться -не вийде! І в миротворці ніколи не лізьте -воно вам боком вилізе.

Коли їстимеш плоди своєї тяжкої праці - буде тобі втішно і добре.

Багатство вік не замінить.

Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. - К.: Богдана, 2009. - С. 51.




Підготувала К.Г. Черненко, провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури і бібліографії


. Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...