«Життя до і після» – новий роман Анни Стоєвої-Колісниченко

 

«Життя до і після» – таку назву має новий роман письменниці з Білгорода-Дністровського Анни Стоєвої-Колісниченко, давнього друга бібліотеки, який вона презентувала 9 червня 2026 року у відділі краєзнавчої літератури і бібліографії.

Стоєва А. Життя до і після. Роман. – Київ : Друкарський двір Олега Федорова, 2026. – 211 с.

Це роман про долі на зламі. Про те, як воскреснути в країні, яку вони не дадуть розікрасти й принизити. Бо життя «після» — це не просто мир. Це щоденна боротьба за право бути людиною, пам'ятати своє ім'я і знати, що за твоєю спиною – правда.

Це роман про те, що кожен із нас – Фенікс. І щоб розправити крила, треба спочатку перестати боятися власного попелу.

Брехня може зламати долю. Правда може воскресити. кохання – поверне додому.

Для кожного українця лютий 2022 року став межею, що розділила життя на «до» і «після», наголосила авторка під час творчої зустрічі з читачами. Саме тому назва нового твору народилася майже відразу. Не довелося довго шукати й тему. Бажання осмислити через художнє слово події, що змінили країну та людей, виникло після численних розмов із тими, хто особисто пережив жахіття війни.

У результаті з’явилася глибока й щира історія про неповторність кожної людської долі, про силу духу, здатність долати найважчі випробування воєнного лихоліття, зберігати любов, віру та надію навіть у найтемніші часи.

Це роман про те, як відродитися разом із країною, яку її народ не дозволить спаплюжити й принизити. Адже життя «після» – це не лише очікування миру. Це щоденна боротьба за право залишатися людиною, зберігати гідність, пам’ятати, що за твоєю спиною – правда.

«Життя до і після» – це роман про те, що кожен із нас здатен відродитися, немов Фенікс. Щоб розправити крила, потрібно перестати боятися власного попелу. Брехня може зламати долю, правда – воскресити, а кохання – повернути додому.

Під час зустрічі Анна Стоєва-Колісниченко поділилася з читачами й цікавими подробицями творчого процесу. Зокрема, розповіла, що спочатку задумувала для роману багатозначний відкритий фінал. Проте читачі, чиїй думці вона довіряє, переконали її завершити історію на світлій і життєствердній ноті. Адже саме надія освітлює кожному з нас шлях у найтемніші часи.

Полинути у вир душі.

О, це якраз все для поета.

Елегії, оди, вірші

Завжди несуть на всю планету

Ідилію, думки чужі, 

Які складаються в сонети (Анна Стоєва).

Стоєва Анна. Я мрію. Я живу. Я сподіваюсь. – Дніпро: Журфонд, 2023. – 132 с.

У збірці Анни Стоєвої представлені вірші різної тематики. Серед них – поезії, присвячені рідній Україні та дорогому серцю авторки Аккерману, пейзажна лірика, проникливі вірші про кохання, яке супроводжує людину впродовж життя, дарує надію, надихає та зміцнює віру в майбутнє. Також до збірки увійшли гумористичні та дитячі вірші, сповнені тепла, доброти й щирості.

Сподіваємося, що кожен читач – і дорослий, і юний – знайде на сторінках цієї книги щось близьке своєму серцю, те, що залишиться в пам’яті та зігріватиме душу ще довгий час.

Шанувальники творчості Анни Стоєвої можуть продовжити знайомство з її поезією на сторінках авторки у Facebook та Instagram, а також на літературних ресурсах «Клуб поезії» і «Анумо знову віршувать», де представлено широкий спектр творчого доробку поетів Одещини.

Відгук на лекцію історика-медієвіста Олега Лугового «Одеські старорежимні підприємці. Відомі, маловідомі та геть невідомі»

 

Катерина Черненко, завідувачка відділу краєзнавчої літератури і бібліографії бібліотеки, вчора відвідала лекцію відомого одеського історика-медієвіста Олега Лугового «Одеські старорежимні підприємці. Відомі, маловідомі та геть невідомі».

Лекція, присвячена старорежимним підприємцям Одеси, стала цікавою нагодою поглянути на підприємницьке життя міста через долі як відомих, так і майже забутих людей. Особливо цінним було використання архівних документів, які дозволили побачити історію не лише через загальні факти, а й через живі свідчення епохи.

Під час зустрічі розглядалися особливості одеського купецтва, його соціальний статус, правове становище та місце в міському житті. Було показано, що купці різних гільдій мали неоднакові права, сплачували різні податки та навіть підлягали різним судовим інстанціям. Окрему увагу приділили відмінностям між купцями першої та другої гільдій, а також тому, як підприємницька діяльність могла стати шляхом до здобуття дворянського статусу.

Серед найцікавіших прикладів були матеріали про купця Котляревського, який торгував мануфактурою та співпрацював із єврейськими й караїмськими партнерами. Його особистий щоденник став яскравим свідченням повсякденного життя підприємця. У записах він фіксував причини вдалих і невдалих торгових днів, зокрема згадував, що торгівля могла залежати навіть від релігійних свят його клієнтів.

Лекція також розширила звичне уявлення про підприємництво. Було показано, що до цієї сфери можна віднести не лише купців і фабрикантів, а й архітекторів, інженерів, скульпторів, лікарів із приватною практикою, директорів театрів та домовласників. Саме домовласники часто володіли значними земельними ділянками та нерухомістю, що приносила суттєві прибутки.

Цікавими були приклади сімейного характеру бізнесу в Одесі. Старші діти нерідко продовжували справу батьків, тоді як молодші обирали інші професійні шляхи. Також згадувалися підприємницькі династії та окремі постаті, серед яких інженер Гаріс - автор важливих інфраструктурних проєктів, пов'язаних із портом, мостами та зерновою торгівлею, а також родини Кац і Мюллерів, діяльність яких залишила помітний слід у господарському житті міста.

Окремий інтерес викликали статистичні дані та довідкові матеріали, що дозволили оцінити масштаби одеського підприємництва. Лекція продемонструвала, наскільки різноманітним був світ підприємців старої Одеси та яку важливу роль вони відігравали в економічному й суспільному розвитку міста.

Зустріч в Jewish Museum of Odessa «Megdal-Shorashim» / Eврейський музей Одеси залишила дуже позитивне враження завдяки великій кількості маловідомих фактів, архівних знахідок і прикладів, які допомагають краще зрозуміти повсякденне життя та ділову культуру старої Одеси. Детальніше читайте про підприємців на сайті: odesadekoolonization.org

Українська книга на Одещині: 2026

 Співробітники відділу краєзнавчої літератури і бібліографії бібліотеки та активісти клуба «Краєзнавча варта Одещини» не могли залишити поза увагою вагому подію. В ці дні Одеса традиційно приймала поважну та дуже вподобану містянами та професійною спільнотою Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині»

Особливо надихає те, що навіть зараз, на п’ятому році війни, українці не забувають про могутню силу книги. До організації ХХVI взялися всі, від Міністерства культури України, Української видавничої асоціації, Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», ДУ «Український інститут книги» та всеукраїнської громадської організації «Бібліополіс» до регіональних структур та, звичайно, Одеської національної наукової бібліотеки.

На форумі щодня була запланована дуже насичена програма. В неділю почався ОдесаБібліоСаміт. Бібліотекарі зі всієї України обмінюються своїми досягненнями, новаціями, дарують натхнення та надихаються самі.

Серед найактуальніших тем для обговорення – необхідність іти в ногу з часом. Наприклад, частіше проводити книжкові фестивалі, основними організаторами яких є бібліотеки. Необхідно відмовлятися від традиційних форматів і вчитися оформлювати суть в більш популярні зараз форми.

У книжковій виставці на цей раз взяло участь чимало великих та маленьких видавництв з Одеси, Києва, Львова та інших українських міст. Письменники особисто презентували свої твори. Що ж до тематики представленої літератури, то вона, звичайно ж, була дуже різноманітна. Від дуже серйозних довідкових видань та фундаментальних досліджень до малючкових казочок-розмальовок.

Звичайно, тих, хто цікавиться історією своєї землі, в першу чергу цікавила краєзнавча література. Не сказати, щоб її було море, але дослідження різноманітних аспектів минулого Одещини, всього півдня України та їх результати презентувало кілька видавництв. Миколаївське видавництво ЯСЛАВ та один з його поважних авторів, Юрій Ковальський, передало до фонду бібліотеки одразу декілька видань, присвячених древньому періоду історії нашого регіону та дослідженням про життя видатних персоналій, зв’язаних з ним.

Не можна було не помітити й актуальну зараз для всіх нас тематику. Війна. Про неї збірки документальних нарисів та репортерських фото, про неї художня література: романи, повісті, вірші. А найстрашніше – вона згадується навіть у дитячих творах. Але нічого, українці – дивовижно сильна нація, ми переживемо це лихо та підемо далі! Зараз одна з найактуальніших задач на рівні держави - підтримати наших людей на окупованих територіях. Людей, які вимушені знаходитися серед ворогів. Це настільки важко, що складно уявити. Підтримка таких людей – одне з найважливіших завдань для бібліотек.

Юлія Чернецька - провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури і бібліографії

Інноваційний розвиток бібліотечного ресурсу Одещини «Одеський краєзнавець» у 2026 році: в рамках науково-практичноої конференції «Бібліотечна справа України крізь призму часу», присвяченій 100-річчю Першого Всеукраїнського з'їзду бібліотечних робітників

 

4 червня 2026 року співробітники відділу краєзнавчої літератури і бібліографії на чолі з завідувачкою Катериною Черненко гідно представляли Одеську обласну універсальну наукову бібліотеку імені Михайла Грушевського на онлайновій науково-практичній конференції «Бібліотечна справа України крізь призму часу», присвяченій 100-річчю Першого Всеукраїнського з'їзду бібліотечних робітників.

Спеціально для цього форуму Катерина Черненко підготувала доповідь на тему «Інноваційний розвиток краєзнавчого ресурсу "Одеський краєзнавець" у 2026 році».

А саме розповіла про сучасний стан краєзнавчого ресурсу бібліотеки, а також поділилася своїм баченням перспектив його подальшого розвитку в умовах цифрової трансформації суспільства.

Особливий акцент було зроблено на актуальних зараз цифровізації та оцифруванні фондів, створенні повнотекстових електронних колекцій, розвитку інтерактивних сервісів. А також впровадженні технологій штучного інтелекту та розширенні освітньо-наукових можливостей бібліотеки.

До учасників конференції було донесено позицію одеських бібліотекарів: ми глибоко впевнені, що краєзнавчі ресурси відіграють дуже важливу роль у збереженні історико-культурної спадщини краю, формуванні локальної ідентичності та популяризації регіонального знання серед широкого кола користувачів.

Серед перспективних напрямів розвитку ресурсу «Одеський краєзнавець» визначено:

• подальшу цифровізацію краєзнавчих фондів;
• створення інтерактивних карт та віртуальних екскурсій;
• використання інструментів штучного інтелекту для пошуку та рекомендації інформації;
• розвиток освітніх проєктів, вебінарів і партнерств із закладами освіти;
• інтеграцію до сучасного міжнародного інформаційного простору.

Щиро дякуємо організаторам конференції — Міністерству культури України, Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка, Харківській державній академії культури, Українському державному університету науки і технологій (м. Дніпро) та ВГО «Українська бібліотечна асоціація» — за високий рівень організації заходу, цікаву професійну дискусію та можливість долучитися до обговорення актуальних питань розвитку бібліотечної справи в Україні.

Від минулого до сьогодення: Край Овідія в описах мандрівників Південною Україною

 

«Від минулого до сьогодення: Край Овідія в описах мандрівників Південною Україною». Так член Одеського регіонального відділення Національної спілки краєзнавців України,  Сергій Агеєнко назвав свій доклад, присвячений рідному краю та Всеукраїнському дню краєзнавства. Який він зробив  у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії бібліотеки.

Одещина – українська перлина Причорномор’я, а  Овідіопольський край взагалі на просторовій карті південної України своїми контурами нагадує серце, або виноградну лозу. І це ніби визначає її соціальний та народногосподарський статус. Тут з давніх давен  проживають люди різних національностей, однаково працьовиті та закохані в рідну землю, містечка й села. Сільськогосподарські угіддя, чудові пляжі курортів та мальовничі схили надлимання. Багатий рослинний та тваринний світ, розмаїті пам’ятки старовини: починаючи з курганів, городищ, решток стоянок та поселень різних епох і аж до оборонних споруд. Усе це зустрілось та переплелось у просторі та часі. У зв’язку з цим Сергій Миколайович  згадав слова видатного письменника, історіографа, нашого земляка, Юрія Липи: « Це така нормальна річ – сприймати свій край за середину світу».

Багаторічний відданий читач та друг бібліотеки імені Михайла Грушевського,  Сергій Миколайович багато років присвятив вивченню історії документальних джерел, присвячених згадкам про Одещину в різні історичні періоди. Таке глибоке та ретельне вивчення минувшини своєї землі, яке місцеві ентузіасти  почали ще більш сторіччя тому, виводить нас на лідируючі позиції в цьому напрямку історико-краєзнавчої діяльності.  Свого часу, підкреслив Сергій Агеєнко, на нього справило величезне враження серйозне фундаментальне дослідження історії його рідного Овідіопольського району від найсивішої давнини до нашого сьогодення «Край Овідія. Археологія та історія Овідіопольського району».  В різних аспектах досліджень цієї колективної монографії брало участь величезне число науковців та аматорів, які  ретельно вивчали та систематизували інформацію в тій чи іншій галузі. Про досліди багатьох із них краєзнавець розповідав з особливим захопленням. Кожен населений пункт унікальний та має свою особисту, неповторну історію, яка теж ревно описана небайдужими дослідниками….

Унікальним джерелом з історії Одеського краю стали спостереження німецького мандрівника Йоганна Георга Коля, які він занотовував під час подорожі Південною Україною в 1838 році. Особливу увагу краєзнавця привертає історія поселень колоністів навкруги. Німецьких, зокрема. Самобутні культурні та соціальні особливості кожного народу лишали не тільки очевидний вплив на оточення, але іноді пізніше призводили  до неочікуваних наслідків. Так, в  ХIХ столітті просторами регіону прокотилося кілька сильних хвиль пограбування древніх поховань. При детальному вивченні питання краєзнавці виявили, що території навкруги німецьких поселень найменше постраждали від мародерів: традиційні дисциплінованість та добропорядність місцевого населення була досить сильним щитом від грабіжників.

Кожне нове, молоде покоління одеситів в найширшому сенсі цього слова, повинно вивчати й поважати історію землі, на якій жили їх предки, вважає Сергій Миколайович. А тому  з особливим теплом розповідає про свої зустрічі з дітлахами з місцевого дитячого центра. Особливо важливо з дитинства вчити любити й поважати свою землю, її історію, своїх предків, впевнений краєзнавець Агеєнко. Бо без поваги до минулого немає перспектив у майбутнього.

Одещина крізь призму історії та пам’яті: до Всеукраїнського дня краєзнавства

 

 

До Всеукраїнського дня краєзнавства у відділі краєзнавчої літератури і бібліографії відбулася своєрідна ретроспектива надзвичайно цікавих і корисних зустрічей, презентацій творчих проєктів та дискусій, що проходили протягом 2025–2026 років завдяки дружній співпраці з дослідниками, істориками, представниками різних професій, яких об’єднують любов до рідної землі та прагнення зберегти пам’ять про її історію.

 

Щиро вдячні краєзнавиці Марті Ніякій, яка особисто завітала привітати колектив зі святом. Саме вона провела чудові зустрічі: «Кілія – місто, де історія дихає з кожного каменю» та «Пересип. Діти війни». Завдяки таким людям народжуються нові ідеї, зміцнюються професійні зв’язки та зростає інтерес до історії рідного краю.

З особливою теплотою згадали всіх спікерів і друзів:

Сергія Агеєнка, чиї дослідження історії німецьких колоній Півдня України та багатовікової історії Овідіопольщини викликають значний інтерес у мешканців регіону, про що свідчить стабільне зростання кількості переглядів і відгуків на сторінках бібліотечного блогу «Одеський краєзнавець»;

Олега Таранішина, чиї зустрічі та бесіди про Слобідку, а також про вкрай важливу роль праці в сучасному суспільстві, викликали жвавий інтерес у читачів;

Ігоря Комаровського, завдяки якому у 2025 та 2026 роках відбулися надзвичайно важливі заходи до Дня пам’яті жертв політичних репресій – «Повернення з небуття» та «Мільйони звичайних людей», які традиційно отримують широкий суспільний резонанс;

молодих дослідників Олексія Фенцика та Марину Берчатову, які відкрили маловідомі сторінки історії Одещини;

Людмилу Новікову, кандидатку історичних наук, яка поділилася своїми дослідженнями історії України та надихнула багатьох слухачів на подальше вивчення минулого;

Анастасію Стоєву-Колісніченко – краєзнавицю та екскурсоводку з Білгорода-Дністровського;

Олену Синявську, кандидатку історичних наук, яка вже багато років підтримує зв’язки з відділом краєзнавчої літератури і бібліографії, неодноразово презентувала свої глибокі проєкти про життя регіону та його мешканців і всіляко сприяє розвитку краєзнавчих досліджень;

Ольгу Чінену, співробітницю Музею Голокосту в Одесі.

Кожна зустріч, кожна лекція, кожна подарована книга – це ще одна важлива цеглинка у справі збереження історичної пам’яті Одещини.

Дякуємо всім, хто досліджує, зберігає та популяризує історію нашого краю. Саме завдяки вам краєзнавство залишається живим, сучасним і потрібним суспільству.

Фізика навколо нас: до Дня науки в Україні

 

До Дня науки в Україні у відділі краєзнавчої літератури і бібліографії бібліотеки відбувся надзвичайно цікавий і пізнавальний захід – «Фізика навколо нас».

 

Двоє науковців, Олександр Черненко та Олексій Сидоров, перетворили звичайний простір на справжню наукову лабораторію просто на очах у дітей та дорослих. Присутні не лише спостерігали, а й активно долучалися до дослідів.

 Діти мали можливість надувати кульки гелієм та дізнатися, чому вони піднімаються вгору. Ми побачили гідростатичну «диковинку» в колбах і наочно переконалися, як працюють закони фізики. Особливе захоплення викликав дослід із втриманням кульок у повітряному потоці - здавалося, ніби вони зависли в повітрі всупереч усім законам тяжіння.

 

Окрему увагу приділили темі освітлення: говорили про адаптивне та суб’єктивне світло, розглядали спектри різних джерел освітлення та вчилися розуміти, як світло впливає на наше сприйняття. Надзвичайний інтерес викликав тепловізор - кожен міг побачити себе в тепловому спектрі та дізнатися, як цей прилад працює, що сьогодні особливо актуально.

 

Не менш вражаючим став експеримент з обертовою водою, яка не виливалася з перевернутого келиха. Воду розкручували за допомогою дриля, і це виглядало справді дивовижно.

 

На завершення ми побачили легендарний дослід «Труба Рубенса» - унікальну візуалізацію звукових хвиль за допомогою полум’я. Під різні звуки полум’я змінювало свою форму, створюючи живу картину фізичних процесів.

Це був неймовірний досвід, який ще раз довів: фізика - це не лише формули в підручнику, а жива наука, яка оточує нас щодня. Дякуємо науковцям за натхнення, емоції та цікаві знання!

 

Довідка.

Спікери: вчені з кафедри фізики та астрономії ФМФІТ – факультету математики, фізики та інформаційних технологій ОНУ імені І. І. Мечникова.

• Олексій Євгенович Сидоров – доцент ФМФІТ, кандидат фізико-математичних наук
• Олександр Сергійович Черненко - професор ФМФIТ, доктор фізико-математичних наук

Приймали активну участь:

члени кружка «Фізичне моделювання» при КЗ «Рішельєвський науковий ліцей».