Черненко К. Одеський регіон у фокусі бібліотечного краєзнавства: між традицією та цифровими трансформаціями

 

Черненко К. Одеський регіон у фокусі бібліотечного краєзнавства: між традицією та цифровими трансформаціями / Катерина Черненко, Сергій Агеєнко // Українське бібліотечне краєзнавство у Добу Незалежності: традиції, досвід, перспективи : зб. повідомлень Круглого столу, 28 трав. 2026 р. [м. Київ] : [Електронне видання] / М-во культури України, Нац. іст. б-ка України, Нац. спілка краєзнавців України ; ред. кол.: Т. Боровський (голова), Н. Волошінська, О. Михайлова, Р. Маньковська, О. Покропивна, М. Цінська. – Київ, 2026. – С. 79–82.

Читати та завантажити можна ТУТ

Шановні друзі!

28 травня 2026 року в Національній історичній бібліотеці України відбувся круглий стіл «Українське бібліотечне краєзнавство у Добу Незалежності: традиції, досвід, перспективи».

Круглий стіл був присвячений актуальним питанням бібліотечного краєзнавства і став важливою професійною платформою для обговорення ролі бібліотек у збереженні історичної пам’яті, культурної спадщини та національної ідентичності в умовах сучасних суспільних  викликів.

Захід об’єднав представників національних і регіональних бібліотек, наукових установ, музеїв, краєзнавців та дослідників з різних областей України.

Матеріали збірника ТУТ

Сподіваємося, що видання буде цікаве працівникам бібліотек, музеїв, архівів, краєзнавцям, викладачам та студентам профільних навчальних закладів.

Черненко К., Агеєнко С. Від незалежності до сьогодення: шлях одеської «Просвіти» крізь призму «Чорноморських новин

 

Черненко К. Від незалежності до сьогодення: шлях одеської «Просвіти» крізь призму «Чорноморських новин» [Текст] / Катерина Черненко, Сергій Агеєнко // Одеська «Просвіта» в боротьбі за здобуття та збереження Незалежності України: до 120-річчя заснування : матеріали Всеукр. наук. конф. (26 листоп. 2025 р.) / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін., КУ «Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського», Каф. історії України та спец. іст. дисциплін Одес. нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова, Благод. фонд Івана і Юрія Лип ; редкол.: Ю. С. Амельченко, О. А. Бачинська, Т. Г. Гончарук [та ін.] ; упоряд.: Є. В. Забіянов, К. І. Сорокіна ; рец.: Н. М. Діанова, І. В. Нечиталюк ; відп. за вип.: О. А. Булгакова ; обкл.: І. Макарчук. – Одеса : Вид. Букаєв Вадим Вікторович, 2026. – С. 185–187. – Бібліогр.: 7 назв.

Читати та завантажити можна ТУТ

Матеріали розміщені у збірнику:

Одеська «Просвіта» в боротьбі за здобуття та збереження Незалежності України: до 120-річчя заснування [Текст] : матеріали Всеукр. наук. конф. 26 листоп. 2025 р. : [наук. вид.] / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін., КУ «Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського», Каф. історії України та спец. іст. дисциплін Одес. нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова, Благод. фонд Івана і Юрія Лип ; [редкол.: Ю. С. Амельченко, О. А. Бачинська, Т. Г. Гончарук [та ін.] ; упоряд.: Є. В. Забіянов, К. І. Сорокіна : рецензенти: Н. М. Діанова, І. В. Нечиталюк : відп. за вип. О. А. Булгакова ; обклад. І. Макарчук]. – Одеса : Вид. Букаєв Вадим Вікторович, 2026. – 224 с. : фот., іл. – Бібліогр. в кінці ст.

У збірнику матеріалів висвітлюється історія просвітянського руху, його роль у становленні національної ідентичності, розвитку культури, освіти й державотворчих процесів. У наукових розвідках досліджено діяльність членів «Просвіти», внесок організації у боротьбу за незалежність України, сучасні виклики й перспективи.

Адресовано науковцям, викладачам, студентам, бібліотечним і музейним працівникам, краєзнавцям та широкому колу читачів, які цікавляться історією України.

Читати та завантажити можна ТУТ

Краєзнавчі розвідки. Сергій Агеєнко про колонії «Німецької балки»

 

 

Мене звати Сергій Агеєнко. Я голова Овідіопольської місцевої краєзнавчої організації Національної спілки краєзнавців України.

Сьогодні ми перебуваємо в селі Петродолинське – колишній німецькій колонії Петерсталь, розташованій на лівому березі річки Барабой. Ця місцевість охоплює кілька німецьких колоній, які в минулому й досі об'єднують під назвою «Німецька балка».

Хочу розповісти вам про історію самої колонії та кірхи Святого Петра, біля якої ми зараз знаходимося. Лютеранська громада виникла майже одночасно із заснуванням поселення.

Колонію Петерсталь заснували у 1804 році, а вже у 1805–1806 роках була створена релігійна громада. Оскільки колонія отримала назву на честь святого Петра, так само назвали й кірху.

Після здобуття Україною незалежності відродилася і кірха, і місцева німецька громада.

Сьогодні тут проживають місцеві жителі, переселенці зі сходу України, а також етнічні німці, які після депортації повернулися на свою історичну батьківщину.

До колишнього Грослібентальського колоністського округу входили Петерсталь (нині Петродолинське), Фрейденталь (нині Мирне), Йозефсталь, Лібенталь, Марієнталь, Нейбург, Олександргільф і Грослібенталь.

На території колишніх колоній і сьогодні збереглося чимало історичних пам'яток: житлові будинки, криниці та господарські споруди, зведені з місцевого дикого каменю.

Саме з такого каменю будували не лише оселі й криниці, а й підпірні стіни, обкладали дерева та зводили мури між городами.

Такі кам'яні мури виконували важливу практичну функцію: вони накопичували вологу, затримували сніг узимку, завдяки чому ґрунт довше залишався зволоженим. Цей досвід і сьогодні використовують місцеві жителі, обкладаючи камінням дерева для збереження вологи.

На північ звідси розташована колонія Лібенталь. Вона була заснована як дочірня колонія Грослібенталя у 1825 році. Цікавою є й історія її назви.

Спочатку ця місцевість мала назву Брайтлос, що німецькою означає «великий відрізок». Вона лежить між річками Барабой і Акаржанкою.

Після смерті Леніна колонію перейменували на Ленінталь. Під час німецької окупації у 1941 році вона отримала назву Адольфсталь. Після завершення Другої світової війни назву Ленінталь повернули, а у 2025 році колонії офіційно відновили її історичну назву – Лібенталь, що означає «улюблена долина».

Лібенталь розташований на межі з Великодальницькою громадою колишнього Біляївського району. Сьогодні і ця територія, і Петродолинське входять до складу Одеського району.

Саме там серед степу збереглася мальовнича балка, заросла деревами й кущами. Цікаво, що місцеві жителі називають балку не «балкою», а рипою. Походження цієї назви пов'язують із німецьким словом der Rappe, яким колоністи називали яр або балку. Згодом це слово увійшло до місцевого побуту, і сьогодні його однаково використовують українці, болгари, молдовани та представники інших національностей, які проживають у нашому краї.

Біля цієї рипи росте великий масив бузку, відомий як «Бузкова роща». Серед безкрайого степу вона виглядає особливо мальовничо. Тут є невеликий ставок, а в минулі роки саме в цьому місці проводили майовки, народні гуляння та різноманітні святкові заходи.

Втім, існує й інша версія походження цієї назви. Жителі Великого Дальника розповідають, що колись тут був маєток поміщика Картасова. Від маєтку майже нічого не залишилося - лише руїни, які називали «Графськими розвалинами», та бузковий гай. Саме тому у Великому Дальнику це місце нерідко називають «Картасовою рощею».

Такі краєзнавчі історії допомагають краще зрозуміти минуле нашого краю, адже кожна місцевість має свої легенди, перекази та історичну пам'ять.

Запрошуємо всіх відвідати «Німецьку балку». Під час екскурсії ви зможете ознайомитися з історією німецьких колоній, побачити пам'ятки, що збереглися до наших днів, почути цікаві маловідомі факти та відчути гостинність нашого краю.

Дякую за увагу.

 

Одеський регіон у фокусі бібліотечного краєзнавства: між традицією і цифровою трансформацією

28 травня 2026 року у Національній історичній бібліотеці України відбувся круглий стіл «Українське бібліотечне краєзнавство у Добу Незалежності: традиції, досвід, перспективи», присвячений 35-річчю Незалежності України та Всеукраїнському дню краєзнавства.

 

Під час зустрічі фахівці обговорили, як бібліотеки сьогодні зберігають історичну пам’ять, розвивають цифрові краєзнавчі ресурси, документують події сучасної російсько-української війни та популяризують локальну історію.

У центрі уваги – збереження культурної спадщини, розвиток електронних колекцій, усної історії, професійної співпраці та нових форматів роботи з краєзнавчими матеріалами.

Бібліотечне краєзнавство залишається важливим простором пам’яті, знань і взаємодії громад – і сьогодні його значення лише зростає.

 

З доповіддю «Одеський регіон у фокусі бібліотечного краєзнавства: між традицією і цифровою трансформацією» виступила завідувачка відділу краєзнавчої літератури і бібліографії Черненко К. Г. 

  

Бібліотечне краєзнавство є важливою складовою сучасної культурної та інформаційної діяльності бібліотек, оскільки забезпечує збереження, систематизацію та популяризацію знань про певний регіон. У контексті розвитку інформаційного суспільства особливого значення набуває поєднання традиційних форм краєзнавчої роботи із сучасними цифровими технологіями. Саме тому діяльність Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. С. Грушевського є вагомим прикладом інтеграції класичних бібліотечних підходів та інноваційних цифрових практик у сфері регіонального краєзнавства.

 

 

Дякуємо організаторам за запрошення та можливість спільно професійно обговорити актуальні проблеми та перспективи розвитку бібліотечного краєзнавства в Україні.

Від минулого до сьогодення: Край Овідія в описах мандрівників Південною Україною

 

«Від минулого до сьогодення: Край Овідія в описах мандрівників Південною Україною». Так член Одеського регіонального відділення Національної спілки краєзнавців України,  Сергій Агеєнко назвав свій доклад, присвячений рідному краю та Всеукраїнському дню краєзнавства. Який він зробив  у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії бібліотеки.

Одещина – українська перлина Причорномор’я, а  Овідіопольський край взагалі на просторовій карті південної України своїми контурами нагадує серце, або виноградну лозу. І це ніби визначає її соціальний та народногосподарський статус. Тут з давніх давен  проживають люди різних національностей, однаково працьовиті та закохані в рідну землю, містечка й села. Сільськогосподарські угіддя, чудові пляжі курортів та мальовничі схили надлимання. Багатий рослинний та тваринний світ, розмаїті пам’ятки старовини: починаючи з курганів, городищ, решток стоянок та поселень різних епох і аж до оборонних споруд. Усе це зустрілось та переплелось у просторі та часі. У зв’язку з цим Сергій Миколайович  згадав слова видатного письменника, історіографа, нашого земляка, Юрія Липи: « Це така нормальна річ – сприймати свій край за середину світу».

Багаторічний відданий читач та друг бібліотеки імені Михайла Грушевського,  Сергій Миколайович багато років присвятив вивченню історії документальних джерел, присвячених згадкам про Одещину в різні історичні періоди. Таке глибоке та ретельне вивчення минувшини своєї землі, яке місцеві ентузіасти  почали ще більш сторіччя тому, виводить нас на лідируючі позиції в цьому напрямку історико-краєзнавчої діяльності.  Свого часу, підкреслив Сергій Агеєнко, на нього справило величезне враження серйозне фундаментальне дослідження історії його рідного Овідіопольського району від найсивішої давнини до нашого сьогодення «Край Овідія. Археологія та історія Овідіопольського району».  В різних аспектах досліджень цієї колективної монографії брало участь величезне число науковців та аматорів, які  ретельно вивчали та систематизували інформацію в тій чи іншій галузі. Про досліди багатьох із них краєзнавець розповідав з особливим захопленням. Кожен населений пункт унікальний та має свою особисту, неповторну історію, яка теж ревно описана небайдужими дослідниками….

Унікальним джерелом з історії Одеського краю стали спостереження німецького мандрівника Йоганна Георга Коля, які він занотовував під час подорожі Південною Україною в 1838 році. Особливу увагу краєзнавця привертає історія поселень колоністів навкруги. Німецьких, зокрема. Самобутні культурні та соціальні особливості кожного народу лишали не тільки очевидний вплив на оточення, але іноді пізніше призводили  до неочікуваних наслідків. Так, в  ХIХ столітті просторами регіону прокотилося кілька сильних хвиль пограбування древніх поховань. При детальному вивченні питання краєзнавці виявили, що території навкруги німецьких поселень найменше постраждали від мародерів: традиційні дисциплінованість та добропорядність місцевого населення була досить сильним щитом від грабіжників.

Кожне нове, молоде покоління одеситів в найширшому сенсі цього слова, повинно вивчати й поважати історію землі, на якій жили їх предки, вважає Сергій Миколайович. А тому  з особливим теплом розповідає про свої зустрічі з дітлахами з місцевого дитячого центра. Особливо важливо з дитинства вчити любити й поважати свою землю, її історію, своїх предків, впевнений краєзнавець Агеєнко. Бо без поваги до минулого немає перспектив у майбутнього.

Агеєнко С., Черненко К. «І віднайшли вони землю обітовану»: до 220-ої річниці з дати заснування німецьких колоній на Півдні України

Агеєнко С., Черненко К. «І віднайшли вони землю обітовану»: до 220-ої річниці з дати заснування німецьких колоній на Півдні України / Сергій Агеєнко, Катерина Черненко // Камертон. – 2025. – № 3-4 (6). – С.182-185.

Читати та завантажити можна ТУТ

Черненко К., Агеєнко С. «Одеський краєзнавець» : блог плюс YouTube-канал. Виклики та їх рішення в умовах збройної агресії

 

Черненко К., Агеєнко С. «Одеський краєзнавець» : блог плюс YouTube-канал. Виклики та їх рішення в умовах збройної агресії [Текст] / Катерина Черненко, Сергій Агеєнко // Причорномор’я: історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри: збірник наукових праць. Вип. 10 ; відп. ред. М. І. Михайлуца ; упоряд.: О. Дзинглюк, К. Поткіна. – Одеса: Олді+, 2025. – С. 550-555. – Бібліогр.: 25 назв.

 

Читати та заванажити можна ТУТ

Друковані матеріали Х Міжнародної наукової конференції «Причорномор'я: історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри» (Вип. 10. Одеса: Олді+, 2025. 586 с.) можна прочитити ТУТ

Збірник наукових праць присвячений історії Причорноморського регіону та Подунав'я у різні періоди й епохи, державно-правовим відносинам та соціальним процесам; проблемам національної/іноземної гермінології, методикам комунікації та перекладу; культурі та традиціям; історії конфесій; міжнародним зв'язкам регіону тощо.

До збірки увійшли матеріали круглого столу, присвяченого 95-й річниці від заснування Одеського національного морського університету.

Видання розраховане на вчених — істориків, правників, краєзнавців, мовознавців, психологів, учителів, студентів і всіх, хто цікавиться історією та духовністю від минулого до сучасності. 

Черненко К. Г. Агеєнко С. М.Василь Вельможко: голос Народного Руху в регіоні

 

Черненко К. Г. Агеєнко С. М. Василь Вельможко: голос Народного Руху в регіоні [Текст] / Катерина Черненко, Сергій Агеєнко // Народний рух України: місце в історії та політиці : матеріали ХІ Всеукр. наук. конф., (м. Одеса, 8-9 верес 2025 р.). / Нар. Рух України, Одес. обл. орг. НРУ, КУ «Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського» ; [редкол.: Г. І. Гончарук, В. І. Вельможко, Т. Г. Гончарук [та ін.] ; упоряд.: О. А. Булгакова, В. Є. Забіянов, К. І. Сорокіна]. – Одеса : Екологія, 2025. – С. 97-102. – Бібліогр.: 9 назв.

Читати та завантажити можна ТУТ

 

Відгук краєзнавця Сергія Агеєнка на книгу Захарченка О. В., Аргатюка С. С. «Таїрове»

 

Цінуємо відгуки наших читачів та їх рекомендації щодо популяризації читання

Відгук краєзнавця Сергія Агеєнка на книгу Захарченка О. В., Аргатюка С. С. «Таїрове».

Таїрове: історія селища і населених пунктів Таїровської об'єднаної територіальної громади - історико-краєзнавчі нариси / О. В. Захарченко, С. С. Аргатюк, Одеса: КП «Одеська міська друкарня», 2025. 328 с., іл.

 

Книга написана на основі історичних і архівних джерел, а також спогадів мешканців краю. В ній вперше зібрані матеріали, які висвітлюють історію сучасних населених пунктів Таїровської об'єднаної територіальної громади та ін. населених пунктів, які у різні історичні періоди входили до Одеського градоначальства (у ХІХ - поч. ХХ ст.), а в радянський період до Одеського і Овідіопольських районів. Хронологічно книга охоплює період з найдавніших часів до наших часів.

Книга призначена для істориків, краєзнавців, етнографів, учнів та студентів, вчителів шкіл та усіх тих, хто цікавиться прадавньою історією краю.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ІСТОРИКА ОДЕСИ В. О. ЯКОВЛЄВА (1840-1896)

 

Шановні друзі!

У відділі краєзнавчої літератури і бібліографії вже є паперовий варіант збірки «Кочубіїв – Хаджибей – Одеса : матеріали Другої Всеукраїнської наукової конференції з нагоди 6l0-річчя першої письмової згадки про місто Кочубіїв, (23-24 трав. 2025 р., м. Одеса).

Збірку до бібліотеки передав особисто науковий редактор, к.і.н., доцент кафедри філософії, історії та політології Національного університету «Одеська політехніка» Олег Мельник та його друг Чюня [собачка] .

Кочубіїв — Хаджибей — Одеса : матеріали Другої Всеукраїнської наукової конференції з нагоди 6l0-річчя першої письмової згадки про місто Кочубіїв, (23-24 трав. 2025 р., м. Одеса) / ред. кол.: О. В. Мельник, голова, наук. ред ), А. В. Красножон, О. А. Бачинська [та ін.]; Нац. ун-т «Одес. політех.» ; Одес. нац. ун-т ім. І. І Мечникова. — Одеса : Екологія, 2025. — 236 с.

Читати та завантажити можна ТУТ

Збірка містить матеріали Другої Всеукраїнської наукової конференції «Кочубіїв — Хаджибей — Одеса», присвяченої 610-річчю першої письмової згадки про місто Кочубіїв.

У виданні представлено результати досліджень істориків, археологів, краєзнавців культурологів, філософів із різних міст України, а також США.

Тематика доповідей охоплює широкий спектр питань історії Одеси : литовського, османського періоду і до сучасних процесів деколонізації та формування культурної ідентичності міста.

Вчені досліджують не лише питання датування міста, але й розвиток Одеси  та регіону в історичній, економічній, культурно-філософській площинах.

Особливу увагу приділено питанням української ідентичності міста та процесам декомунізації і деколонізації.

Видання адресоване історикам, краєзнавцям та всім, хто цікавиться історією Південної України та Одеси зокрема.

Черненко К., Агеєнко С. Життєвий шлях історика Одеси В. О. Яковлєва (1840-1896) // Кочубіїв — Хаджибей — Одеса : матеріали Другої Всеукраїнської наукової конференції з нагоди 6l0-річчя першої письмової згадки про місто Кочубіїв, (23-24 трав. 2025 р., м. Одеса) / ред. кол.: О. В. Мельник, голова, наук. ред ), А. В. Красножон, О. А. Бачинська [та ін.]; Нац. ун-т «Одес. політех.» ; Одес. нац. ун-т ім. І. І Мечникова. — Одеса : Екологія, 2025. — С. 204-209.

Розглянуто походження, дитинство, становлення одеського історика другої половини XIX ст. Володимира Олексійовича Яковлева, українського літературознавця, педагога, бібліотекаря і громадського діяча. Здійснено аналіз кар'єри. Спроби видавництва. Активна громадська та наукова, бібліотечна діяльність. Членство в різних одеських товариствах.

Загальний вклад вченого в історію Одеси та української гуманітарної науки.

Довідка про авторів наукової статті:

Катерина ЧЕРНЕНКО, завідувач відділу краєзнавчої літератури і бібліографії, Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.С. Грушевського, Україна, м. Одеса.

та

Сергій АГЕЄНКО, голова Овідіопольської місцевої організації НСКУ, Україна, Одеська обл., м. Овідіополь.

«І віднайшли вони «Землю Обітовану»: 220-й річниці з дати заснування німецьких колоній на півдні України

 

16 квітня 2025 року із зацікавленістю гості відділу краєзнавчої літератури і бібліографії бібліотеки поринули в історичні часи початку XIX – XXI століть.

Під час розповіді, присвяченій 220-й річниці з дати заснування німецьких колоній на півдні України, від краєзнавця, голови Овідіопольської місцевої організації НСКУ С. М. Агеєнка дізнались про Грос-Лібентальський колоністський округ Херсонської губернії - «І віднайшли вони «Землю Обітовану», а саме:

1. Грос-Лібенталь - перша німецька колонія на території сучасної України, заснована в 1804 році поблизу Одеси.

2. Колонію створили переселенці зі Швабії, Баварії, Ельзасу, Пфальцу та інших регіонів Німеччини.

3. Поселення мало високий рівень організації: школа, церква, ремесла, самоврядування.

4. Колоністи зберігали німецьку мову, традиції, релігію (переважно лютеранську), та дотримувалися дисципліни.

5. У XX столітті через політичні репресії та депортації колонія занепала.

6. Сьогодні Грос-Лібенталь - частина селища Великодолинське, Одеська область.

7. Збереглися деякі архітектурні елементи та культурні сліди німецької присутності.

8. Ведеться дослідницька та просвітницька робота зі збереження пам’яті про колонію.

9. Грос-Лібенталь - важливий елемент українсько-німецької історичної спадщини.

10. Його історія ілюструє міжкультурну взаємодію та вплив німецьких колоністів на розвиток Південної України.

Висловлюємо слова щирої вдячності за те, що Сергій Агеєнко приймає активну участь в заходах нашої бібліотеки: цікавих краєзнавчих розвідок, читання лекцій, відгуків на краєзнавчі книги, запису сучасного контенту.

 

АГЕЄНКО С. Грос-Лібенталь – складова мозаїки українського півдня [Текст] : [до 220 річниці заснування нім. колоній на півдні України] / Сергій Агеєнко , Катерина Черненко // Чорномор. новини. – 2025. – 29 трав. – С. 3.

Відгук краєзнавця Сергія Агеєнка на книгу історика Олександра Середи

 

Цінуємо відгуки наших читачів та їх рекомендації щодо популяризації читання

Відгук краєзнавця Сергія Агеєнка на книгу історика Олександра Середи. 

Середа О. Османсько-українське степове порубіжжя в османсько-турецьких джерелах XVIII ст. / Олександр Середа. - Одеса: Астропринт, 2015. - 312 с.