Корифей світового океану: 100 років від дня народження українського гідробіолога Ювеналія Петровича Зайцева

 

Зайцев Ювеналій Петрович - акад. НАН України (1997), чл.-кор. АН Укр.РСР (1969), д-р. біол. наук (1964), проф. (1968). Гідробіолог. Народився 18.ІV.1924 р.в с. Байрамчі (тепер с. Миколаївка-Новоросійська Саратського р-ну Одеської обл.) Впродовж двох років вчився на природничому відділенні Кишинівського педагогічного інституту, потім на біологічному факультеті ОДУ ім. І. І. Мечникова (1946-1949). Після закінчення працював лаборантом, старшим лаборантом кафедри зоології хребтових ОДУ, завідував гідробіологічною станцією університету в p-ні Лузанівки м. Одеси (1949). Захистив кандидатську дисертацію (1956). Молодший, потім старший науковий співробітник Одеської біологічної станції Інституту гідробіології АН Укр.РСР (з 1964 р. - Одеське відділення Інституту біології південних морів АН Укр.РСР) (1959). За два роки очолив організований ним відділ гіпонейстону, водночас працював на кафедрі гідробіології ОДУ. Очолював Одеське відділення ІнБПМ (1972-1989). На запрошення Японського товариства сприяння розвитку науки читав лекції в шести провідних університетах Японії (1980). Головний науковий співробітник ІнБПМ (1989).

Ювеналій Петрович Зайцев - автор понад 350 наукових публікацій у видавництвах 20 країн світу та ООН, міжнародний експерт у галузі біологічної різноманітності, біології та екології морів та океанів, впливу діяльності людини на морське середовище, засновник нових наукових напрямів морської нейстонології та концепції контурних біотопів та угруповань морських організмів, діяльність якого відзначена Почесною грамотою, Президії Верховної Ради Української РСР (1984), Премією ім. І.І. Шмальгаузена (1996), Почесним званням «Заслужений діяч науки і техніки України» (2003), двома Почесними нагородами Міжнародної комісії з охорони Чорного моря від забруднення – «Срібний дельфін» (2006) та «Кришталева медаль» (2009) за видатний внесок у дослідження та охорону морського середовища Чорного моря.

 

Про наукове життя Ю. П. Зайцева на сторінках періодичних видань

• Стольная В. Корифей Черного моря [Текст] :[одес. гидробиолог, акад., д-р биолог. наук, засл. деятель наук и техники Украины, авт. науч. работ о Черном море Ю. П. Зайцев отметил 90 лет со дня рождения и 65 лет науч. педагог. деятельности] // Веч. Одесса. – 2014. – 26 апр. – С. 3 : фот.

• Орбатова Т. Слухи о «конце света» несколько преувеличены [Текст] : [биогр. сведенияоб учёном Ю. П. Зайцеве] / Татьяна Орбатова // Всемир. одес. новости. – 2006 - нояб. – С. 11 : фот.

• Орбатова Т. Когда улыбается удача [Текст] : [к 75 летию извест. гидробиолога, акад. Ю. П. Зайцева] / Татьяна Орбатова // Вестн. региона. – 1999. – 17 апр. – С. 2 : фот.

• Мищенко В. Ювеналий Зайцев – академик НАНУ [Текст] : [об избрании акад. НАНУ д-ра биолог. наук Ю. П. Зайцева] / В. Мищенко // Одес. извесвтия. - 1998. – 16 янв. - С. 1.

• Воробьёва Л. Академик Ю. П. Зайцев [Текст] : [ученые Одессы] // Одес. вестник. – 1994. – 30 апр. - С. 6.

• Князюк В. Парадокс подсолнуха [Текст] : [о науч. исследованиях чл.- кор. АН УССР Ю. П. Зайцева в области гидробиологии] / Валерий Князюк // Знамя. – 1976. – Кн. 8. – С. 162-174.

• Князюк В. Таємниця морської хвилі [Текст] : [про дир. Одес. від-ня Ін-ту біології півд. морів Ю. П. Зайцева] / Валерій Князюк // Вітчизна. – 1976. - № 2. – С. 186-198.

• Князюк В. Зелене свічало [Текст] : [про одес. гідробіолога Ю. П. Зайцева] / Валерій Князюк // Вітчизна. – 1970. - № 6. – С. 149-161.

• Князюк В.Акваріум з непрозорими стіками [Текст] : [про відкриття і вивчення гіпонейстону вченим Ю. П. Зайцевим. Одес. морська біол. станція] / Валерій Князюк // Ранок. – 1967. - № 6. – С. 10-11.

• Зайцев Ю. П. До біології нересту луфаря (Pomatomus saltatrix L.) у Чорному морі [Текст] : / Ю. П. Зайцев // Наукові записки Одеської біологічної станції. – Київ: Наукова думка, 1964. - Вип. 5. – С. 100-101.

• Зайцев Ю. П. До вивчення сардини Sardina pilchardus sardina (Risso) Чорного моря [Текст] : / Ю. П. Зайцев // Наукові записки Одеської біологічної станції. – Київ, 1961. - Вип. 3. – С. 125-127.

• Зайцев Ю. П. Показники нересту камси та ставриди в північно-західній частині Чорного моря, визначені за допомогою нової методики [Текст] : / Ю. П. Зайцев // Наукові записки Одеської біологічної станції. – Київ, 1961. - Вип. 3. – С. 45-63.

• Зайцев Ю. П. О существовании биоценоза нейстона в морской пелагиали. [Текст] : [резюме] / Ю. П. Зайцев // Наукові записки Одеської біологічної станції. – Київ, 1960. - Вип. 2. – С. 42.

• Зайцев Ю.П. О нересте луфаря(Pomatomus saltatrix L.) в северо-западной части Черного моря [Текст] : [резюме] / Ю. П. Зайцев // Наукові записки Одеської біологічної станції. – Київ, 1960. - Вип. 2. – С. 110.

 

Рекомендована література

• Ювеналий Петрович Зайцев: биобиблиогр. указ. / Сост. Л. И. Шекера. – О.: 1982. – 35 с. (Сер.: «Ученые Одессы»)

• Ювеналий Петрович Зайцев: біобібліогр. покажч. - Вид. 2, допов. - Упоряд. Л. І. Шекера. – О.:1994. – 78 с. (Сер. : «Вчені Одеси»)

• Зайцев Ю. [Текст] : [д-р біол. наук, чл. кор. АН УРСР, акад. НАН України, гідробіолог. Біогр. довідка] // Випускники Одеського (Новоросійського) університету: Енцикл. слов / Відп. ред. В. А. Сминтина; Заступ. відп. ред. М.О. Подрєзова; Упорядники та бібліогр. ред.: М. О. Подрєзова, В. П. Пружина, В. В. Самодурова. – Одеса: Астропринт, 2005. – Вип. 1. – С. 85 : фот.

• Зайцев Ю. П. Истоки & итоги / Ю. П. Зайцев. – Одесса: ОНУ им. И. И. Мечникова, 2016. – 250 с.: и. – (Серия: «Вони родом із університету»).

 

***

• Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография / Ювеналий Петрович Зайцев. – Ювеналий Петрович Зайцев. – Одесса. – Астропринт, 2014. – 256 с.: ил.

• Основные даты жизни и научной деятельности (краткая автобиография)[Текст] : [засл. деятеля науки и техники Украины, междунар. эксперта в области биологии и экологии морей и океанов Ю. П. Зайцева] // Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография. – Одесса : Астропринт, 2014. – С. 8-100.

• Хронологический указатель научных публикаций [Текст] : [Ю.П. Зайцева за 1950-2012 гг.] // Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография. – Одесса : Астропринт, 2014. – С. 109-171.

• Обратная связь. Восприятие научным сообществом новых идей, терминов и понятий, предложенных автором [Текст] : [по каждому источнику Ю. П. Зайцев приводит год цитирования, инициалы фамилии автором, науч. звание, учреждение, страну, язык] // Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография. – Одесса : Астропринт, 2014. – С. 172-197.

• Награды [Текст] : [полученные акад., гидробиологом, засл. деятелем науки и техники Украины Ю. П. Зайцевым за 1996, 1997, 2003, 2004, 2006, 2009, 2010, 2011, 2013 гг.] // Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография. – Одесса : Астропринт, 2014. – С. 198-199.

• Научно-популярние публикации [Текст] : [акад., гидробиолога Ю. П. Зайцева за 1963,1968,1972-1982, 1984-1987, 1989,1990, 1994-1996, 2001-2004, 2007-2010] // Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография. – Одесса : Астропринт, 2014. – С. 200-209.

• Статьи в энциклопедиях, словарях и других справочных изданиях [Текст] : [акад., гидробиолога, засл. деятеля науки и техники Украины Ю. П. Зайцева за 1989, 1993,1999, 2001, 2012 г.] // Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография. – Одесса : Астропринт, 2014. – С. 210-212.

• Редактирование. Рецензирование [Текст] : [cписок работ которые редактировал Ю. П. Зайцев] // Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография. – Одесса : Астропринт, 2014. – С. 213.
• Статьи и интервью в газетах и других сми [Текст] : [Ю. П. Зайцева за 1949, 1956, 1959, 2004, 2006, 2009, 2010, 2012 гг] // Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография. – Одесса : Астропринт, 2014. – С. 214-215.
• Peksonalia. Высказывания о научной деятельности Ю. П.  Зайцева [Текст] : [за 1955, 1961, 1963-1982, 1984, 1986, 1994, 1997-2000, 2005, 2006, 2008-2013] // Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография. – Одесса : Астропринт, 2014. – С. 216-239.
• Соавторы Ю.П. Зайцева в научных и справочных изданиях [Текст] : [список ф. и. о., годы] // Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография. – Одесса : Астропринт, 2014. – С. 240-246.

Праці Ю. П. Зайцева

• Зайцев Ю. За стеклом подводной маски. – Одесса: Маяк, 1974. – 142 с.

• Зайцев Ю. П. Это удивительное море. – Одесса: Маяк, 1978. – 159 с., 8 л. цв. ил.

• Зайцев Ю. Твой друг море. – 3- е изд., перераб. и доп. – Одесса: Маяк,1985. – 151 с., ил., цв. ил.

• Зайцев Ю. П., Прокопенко В.Ф. Мир дельты: Дунайские плавни: Очерк. – Одесса: Маяк, 1989. – 144 с.: цв. ил.

• Зайцев Ю. Введение в экологию Черного моря. – Одесса: Эвен, 2006. – 224 с.

У відділі краєзнавчої літератури і бібліографії підготовлено книжкову виставку «Корифей світового океану»

Підготувала К. Г. Черненко, провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури і бібліографії.

 

 

Дослідник минулого Одещини: 90 років від дня народження Анатолія Діомидовича Бачинського

 

Пам’яті видатного історика співробітниками відділу краєзнавчої літератури і бібліографії підготовано книжкову виставку «Дослідник минулого Одещини: 90 років від дня народження Анатолія Діомидовича Бачинського».

Матеріали виставки присвячені історику, краєзнавцю, заслуженому працівнику культури України, професору А.Д. Бачинському, діяльність якого з 1961 року була пов’язана з Одеським університетом, де він працював на кафедрі історії України. На виставці представлено літературу та фотоматеріали, що висвітлюють основні віхи життєвого шляху, а також науковий доробок вченого.

21 травня 1933 року народився Анатолій Діомидович Бачинський — український історик, археограф, професор кафедри історії України Одеського університету імені І. І. Мечникова (1991).

В 1957 р. закінчив історичний факультет Одеського університету імені І. І. Мечникова. Один із перших напрямків наукової діяльності, обраний ще у студентські роки, пов'язаний з історією козацтва й селянства на півдні України у XIX ст., став провідним у подальших наукових дослідженнях вченого.

Анатолій Діомидович працював науковим співробітником Одеського державного археологічного музею (1957—1958 рр.) і старшим науковим співробітником Державного архіву Одеської області (1958—1963 рр.).З 1960 р., він розпочав викладати на історичному факультеті Одеського університету імені І. І. Мечникова, на якому потім і пропрацював усе життя.

У 1969 р . захистив кандидатську дисертацію «Народна колонізація Придунайських степів у XVIII — на початку XIX ст.». В дисертації вперше в історіографії на основі архівних джерел зі сховищ Москви, Санкт-Петербурга, Краснодара, Києва, Одеси, Миколаєва, Херсона уведених у наукових обіг, дослідив питання перебування Буджацької орди на території пониззя Дунаю, історії створення Усть-Дунайського козацького війська, перебування задунайського й чорноморського козацтва на території межиріччя Дністра та Дунаю.

У подальшому питання, пов'язані з історією задунайських запорожців і Задунайської Січі, отримали активний розвиток у науковому доробку А. Д. Бачинського: побачила світ монографія «Січ Задунайська. 1775—1828» (1994), яка мала бути підставою для захисту цієї теми у 1995 р. для отримання наукового ступеня доктора історичних наук.

А. Д. Бачинський автор восьми монографій, півтори сотні наукових та близько двох сотень науково-популярних статей, багатьох археографічних публікацій. Деякі з них опубліковані в Болгарії, Росії, Молдові.

Анатолій Діомидович проводив активну громадську роботу. Він був членом редколегії «Науково-інформаційного бюлетеня Архівного управління УРСР» (1960–1964); член Бюро наукової Ради АН України з проблем історичної науки, секція давньої і нової історії України; Археографічної комісії АН України; Дирекції Державного архіву Одеської області (з 1987); членом редакційно-видавничої ради республіканського видавництва «Маяк» (з 1989); головою Одеського товариства краєзнавців (1992) та ін.

Нагороджений:

орденом «Кирил і Мефодій» II ступеня (Болгарія, 1969) за внесок у розвиток і дослідження україно-болгарських зв'язків;

почесним званням «Заслужений працівник культури України» (1993).

Помер у м. Одеса в 8 квітня 1995 року.

Про життєвий шлях вченого

• Владимирский О. Памяти человека и педагога [Электронный ресурс]: [в НБ ОНУ им. И. И. Мечникова состоялась презентация сб. статей посвящ. памяти А. Д. Бачинского – укр. историка, археографа, проф. каф. истории Украины] / Олег Владимирский // Веч. Одесса. – 2008. – 18 нояб. – Режим доступу: http://vo.od.ua/rubrics/raznoe/9480.php

 

• И за учителей своих… [Электронный ресурс]: [о проф. каф. истории Украины А. Бачинском] / подготовил Валерий Варзацкий // Порто-франко. – 2020. – 16 июля. – Режим доступу: http://porto-fr.odessa.ua/index.php?art_num=art018&year=2020&nnumb=20

 

• 86 лет назад в Одессе родился выдающийся историк и археограф [Электронный ресурс]: [о науч. пути А. Бачинского] // odessa.net.ua : сайт. – Режим доступу: https://odessa.net.ua/news/86-let-nazad-v-odesse-rodilsja-vydajuschijsja-istorik-i-arheograf. - Дата публ.: 21.05.2019

 

• А. Д. Бачинский воспитал не одно поколение одесских историков [Электронный ресурс]: [биогр. ученого] // /grad.ua: сайт. – Режим доступу: https://grad.ua/ru/istoriya-odessy/75916-a-d-bachinskiy-vospital-ne-odno-pokolenie-odesskih-istorikov.html. - Дата публ.: 21.05.2018

 

• Станко В. Н. Анатолій Діомидович Бачинський: вчений і друг (до 70-річчя з дня народження [Електронний ресурс]: [біогр. вченого] / Володимир Станко // dspace.onu.edu.ua : сайт. – Режим доступу: http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/25162/1/6-11.pdf

 

• Стаття « Анатолій Діомидович Бачинський (1933-1995): краєзнавець, археограф, учитель і просто одесит» в науковій ЕБ періодичних видань НАН України [Електронний ресурс]: [запис] // nbuv.gov.ua: сайт. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32340?show=full

 

• Анатолій Діомидович Бачинський (1933–1995): Краєзнавець, археограф, учитель і просто одесит / М. Михайлуца, А. Мисечко // Краєзнавство. - 2011. - № 1. - С. 108-113. - Бібліогр.: 9 назв. – укр. – [Електронний ресурс]: dspace.nbuv.gov.ua: сайт. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/32340/11-Michailutsa.pdf

 

• Бачинський Анатолій Діомидович [Електронна бібліотека «Україніка»]: [праці вченого] // http://irbis-nbuv.gov.ua: сайт – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?S21CNR=20&S21REF=10&S21STN=1&C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21All=%3C.%3EA=%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9%20%D0%94%D1%96%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%3C.%3E&S21FMT=preitem&S21SRW=dz&S21SRD=UP

 

•  Чухліб Т. Історія, філософія, релігія: 40 років на службі Кліо: одесит Анатолій Бачинський [Електронний ресурс]: [наук. доробок вченого] / Тарас Чухліб // www.hetman.tv: сайт. – Режим доступу: http://www.hetman.tv/nomera/2012/2012-3-44/bach.html

 

• Чухліб Т. Козацький спадок Анатолія Бачинського [Електронний ресурс]: [21 трав. cповнилося б 80 р. видатному одес. вченому, досліднику історії козацтва на півдні України Анатолієві Бачинському (1933 - 1995)] / Тарас Чухліб // Чорномор. новини. – 2013. - 30 трав. – Режим доступу: https://chornomorka.com/archive/21411/a-2387.html

 

• До 85 річчя Анатолія Бачинського [Електронний ресурс]: [мультимедійна презентація «Анатолій Бачинський – дослідник історії України, археограф»: до 85-річчя від дня народження Анатолія Діомидовича Бачинського»] // Режим доступу: https://odnb.odessa.ua/view_post.php?id=2078

 

• Бачинський Анатолій Діомидович [Електронний ресурс]: [некролог] // Режим доступу: http://history.org.ua/JournALL/journal/1995/3/21.pdf

 

Служити історичній правді. Тарас Гончарук

 

Служити історичній правді. Тарас Гончарук [Текст] : біобібліогр. покажч. / упоряд.: Л. В. Вукович, К. І. Сорокіна ; Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін., Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського, Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова ; [наук. ред.: О. А. Бачинська ; ред. О. М. Ласкевич ; добірка матеріалу та авт. допоміж. покажч. О. М. Ласкевич ; авт. обклад. С. О. Савченко ; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2021. – 212 с. – 15х21. – Текст укр., рос.

Читати та завантажити можна ТУТ

Вчені - ювіляри травня 2026 року

 

У відділі краєзнавчої літератури і бібліографії до ювілеїв одеських вчених підготовлено книжкову виставку

 

МУРЗАКЕВИЧ МИКОЛА НИКИФОРОВИЧ (1806-1883)

Історик, археолог та археограф Микола Мурзакевич народився у Смоленську 21.04.1806 р. в родині священика, що захоплювався історичними дослідженнями. Навчався у Московському університеті. В 1830 році приїхав до Одеси та пов’язав своє життя з цим містом. Він працював на посадах професора та директора Рішельєвського ліцею, був одним з членів-засновників Одеського товариства історії та старожитностей, а потім багаторічним секретарем та віце-президентом цього товариства. Також був засновником музею OTIC, редагував «Записки» товариства, завідував одеською публічною бібліотекою та ін. Помер М. Мурзакевич в Одесі 24.10.1883 року.

Мурзакевич М. Н. [Текст]: [Мурзакевич Микола Никифорович (21.04.1806 – 16.10.1883) – історик, археолог, проф. Одес. Рішельєвського ліцею, засновник Одес. товариства історії та старожитностей, дир. Одес. публіч. б-ки; біогр. довідка] // Державний архів Одеської області. Путівник / упоряд. В. Ф. Онопрієнко. – Одеса: Прес-Кур'єр, 2012. – Вип. 1. Фонди особового походження. – С. 69.

Путівник містить відомості про документи Національного архівного фонду України, які знаходяться на зберіганні в Державному архіві Одеської області в фондах особового походження та колекціях. Описові статті містять дані про фондоутворювачів та склад документальних масивів. Видання розраховано на широке коло дослідників.

Мурзакевич Микола Никифорович (1806-1883 рр) [Текст]: [історик, археолог, археограф] / упоряд. Т. Г. Гончарук // Історія Хаджибея (Одеси) в працях дослідників XIX – XX ст.: хрестоматія. – Одеса: Екологія, 2015. – С. 10-12.

Історія Хаджибея (Одеси) в працях дослідників XIX - XX ст.: хрестоматія подана мовою оригіналу. Пропоновані тексти дозволяють простежити процес нагромадження дослідниками фактологічного матеріалу та зміну підходів щодо вивчення конкретної історико-краєзнавчої проблематики. Читаючи праці, написані за часів Російської імперії та СРСР, треба брати до уваги влив на авторів цензури та державної ідеології. Хрестоматія рекомендована студентам-історикам, викладачам, усім, хто цікавиться історією України та Одеси XV-XVIII ст.

Коциевский, А. Николай Никифорович Мурзакевич (1806-1883) [Текст]: [професор, исполняющий должность директора Ришельевского лицея, вице-президент Императорского Одес. общества истории и древностей, директор музея общества] / А. Коциевский // Одесса. – 1997. - № 5-6. – С. 16-18 : фот. 

[Николай Никифорович Мурзакевич] [Текст]: [род. в 1806 г. в Смоленске; с 1830 г. в Одессе; профессор в Ришельевском лицее; один из организаторов Одес. общества истории и древностей. Мурзакевичу принадлежит заслуга первого археологического изучения остова Змеиного; биогр. справка] // Охотников, С. Б. Археология в Одессе. – Одеса : Смил, 2010. – С. 30-31.

В книзі, розглядаються основні етапи розвитку археології в Одесі - від перших уявлень про давнє минуле півдня України, створення музеїв і наукового товариства до сьогодення. В монографію включені: бібліографія, персоналії, архівні документи, які дозволяють найбільш повно відобразити довгий, багатогранний, часом суперечливий процес становлення археологічної науки в нашому місті.

Корнієнко, В. До історії Одеського товариства історії та старожитностей : листи Миколи Мурзакевича до Платона Бурачкова [Текст]: [Микола Никифорович Мурзакевич (1806-1883) ; Платон Осипович Бурачков (1815-1894) – дослідники історії Півд. України] / В. Корнієнко // Юго-Запад. Одессика = Південний Захід.Одесика : ист.-краеведч. науч. альм / Ассоц. европ. культуры “Золотая акация”[ гл. ред. В. А. Савченко ; ред. кол.: О. Г. Бажан, Т. Г. Гончарук, О. Б. Демин и др. ] – Одесса: Печат. дом, 2006 – Вып. 20. – 2016. – C. 121-149.

• Левин Р. Митрополит Евгений и Н. Н. Мурзакевич [Текст]: [деятельность Мурзакевича в развитии археологической науки, музейного дела и охраны памятников] / Р. Левин // Археологические вести. – Спб., 1999. - № 6. – С. 479-488.

• Три листи Володимира Антоновича до Миколи Мурзакевича (1875-1878) : виправлені штрихи [Текст] : [основою ст. є текст Хмарського В. М. «В. Антонович і Одес. т-во історії та старожитностей»] / У пошуках гармонії… Наукова збірка до 50-річчя проф. Вадима Михайловича Хмарського / М-во освіти і науки України, Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Іст. фак., Каф історії України ; [наук. ред. і упоряд. Е. П. Петровський] – Одеса : ТЕС, 2017. -  С. 70-79.

• Хмарський В. М. Розділ 1. Стан вивчення історії одеського товариства історії і старожитностей та джерела дослідження його археографічної діяльності § 1. Розвідки з історії Товариства у період його існування (друга половина XIX – початок XX ст.) [Текст] : [об’єктом уваги істориків стали найвідоміші члени Товариства : Д. М. Княжевич, М. Н. Мурзакевич] / Вадим Михайлович Хмарський // Хмарський В. М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей : монографія. – Одеса : Астропринт, 2002. - С. 17-22. 

• Хмарський В. М. Розділ 1. Стан вивчення історії одеського товариства історії і старожитностей та джерела дослідження його археографічної діяльності § 2. Оцінка наукової спадщини Товариства після припинення його діяльності 20-ті - сер. 80-х рр. XX ст. [Текст] : [Товариство не стало предметом спец. досліджень] / Вадим Михайлович Хмарський // Хмарський В. М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей : монографія. – Одеса : Астропринт, 2002. - С. 23-27. 

• Хмарський В. М. Розділ 1. Стан вивчення історії одеського товариства історії і старожитностей та джерела дослідження його археографічної діяльності § 3. Новий період у вивченні історії Товариства (кінець 80-х рр. XX ст. – початок XXI ст. [Текст] : [археогаф. діяльність М. Н. Мурзакевича та його дослідники Т. Ф. Григор’єва, Т. М. Попова] / Вадим Михайлович Хмарський // Хмарський В. М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей : монографія. – Одеса : Астропринт, 2002. - С. 27-34. 

• Хмарський В. М. Розділ 1. Стан вивчення історії одеського товариства історії і старожитностей та джерела дослідження його археографічної діяльності § 4. Товариство у контексті історико-археографічних студій [Текст] : [оцінку археографічного доробку Товариства можна знайти у рецензіях на видання або окремі праці чл. Товариства] / Вадим Михайлович Хмарський // Хмарський В. М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей : монографія. – Одеса : Астропринт, 2002. - С. 34-38. 

• Хмарський В. М. Розділ 1. Стан вивчення історії одеського товариства історії і старожитностей та джерела дослідження його археографічної діяльності § 5. Огляд джерел [Текст] : [статути і програмні матеріали, щорічні звіти, протоколи засідань, «Записки», археографічні публікації та ін. праці чл. Товариства, діловод. матеріал, наративні джерела. Найзначніший епістоляр. доробок належить М. Н. Мурзакевичу] / Вадим Михайлович Хмарський // Хмарський В. М. Археоргафічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей : монографія. – Одеса : Астропринт, 2002. - С. 39-52. – Бібліогр. : 52-61.  

• Хмарський В. М. Розділ 2. Одеське товариство історії і старожитностей як загальноісторичне наукове товариство § 1. Передумови виникнення першого історичного товариства на Півдні України [Текст] : [до поч. 30-х років відноситься нова спроба об’єднання зусиль кількох краєзнавців для вивчення історії краю, відома переважно з автобіогафії М. Н. Мурзакевича (1806-1883)] / Вадим Михайлович Хмарський // Хмарський В. М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей : монографія. – Одеса : Астропринт, 2002. - С. 63-75. 

• Хмарський В. М. Розділ 2. Одеське товариство історії і старожитностей як загальноісторичне наукове товариство § 2. Статути і статус : від Товариства аматорів до імператорського товариства [Текст] : [складення проєкту першого статуту можна віднести до 1836-1838 рр. В. його укладанні крім М. Н. Мурзакевича брали участь М. М. Кир’яков та О. С. Стурдза)] / Вадим Михайлович Хмарський // Хмарський В. М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей : монографія. – Одеса : Астропринт, 2002. - С. 75-83. 

• Хмарський В. М. Розділ 2. Одеське товариство історії і старожитностей як загальноісторичне наукове товариство § 3. Склад Товариства : керівники, структура, чисельність [Текст] : [на 1 січ. 1913 р. Товариство складалося з 19 почесних і 145 дісних чл. та 61 кореспондента. У роки Кримської війни М. Н. Мурзакевич змушений був самотужки опікуватися долею Товариства і рятувати його колекції] / Вадим Михайлович Хмарський // Хмарський В. М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей : монографія. – Одеса : Астропринт, 2002. - С. 83-91. 

• Хмарський В. М. Розділ 2. Одеське товариство історії і старожитностей як загальноісторичне наукове товариство § 4. Матеріально-технічна база і фінансові справи: успішна боротьба за виживання [Текст] : [один-єдиний шлях, винайдений М. Н. Мурзакевичем – державна допомога. За 12 років XX ст. державна субсидія складала дві третини всіх прибутків Товариства] / Вадим Михайлович Хмарський // Хмарський В. М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей : монографія. – Одеса : Астропринт, 2002. - С. 92-97. 

• Хмарський В. М. Розділ 2. Одеське товариство історії і старожитностей як загальноісторичне наукове товариство § 5. Наукова діяльність Товариства : основні форми і напрямки [Текст] : [основні напрями передбачених досліджень можна визначити так : вивчення античності і середньовіччя у краї на основі речових джерел; вивчення цих діб і пізніших часів на основі писемних джерел; 1841 р. – М. Н. Мурзакевич досліджував о. Зміїний] / Вадим Михайлович Хмарський // Хмарський В. М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей : монографія. – Одеса : Астропринт, 2002. - С. 98-106. 

• Хмарський В. М. Розділ 2. Одеське товариство історії і старожитностей як загальноісторичне наукове товариство § 6. Видання Товариства : загальна характеристика доробку [Текст] : [у роки віце-президенства М. Н. Мурзакевича «Записки» виходили стабільно – через два роки] / Вадим Михайлович Хмарський // Хмарський В. М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей : монографія. – Одеса : Астропринт, 2002. - С. 106-112. 

• Хмарський В. М. Розділ 2. Одеське товариство історії і старожитностей як загальноісторичне наукове товариство § 7. Причини і обставини припинення діяльності товариства [Текст] : [ключова роль у Товаристві належала одній людині – М. Н. Мурзакевичу] / Вадим Михайлович Хмарський // Хмарський В. М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей : монографія. – Одеса : Астропринт, 2002. - С. 113-120. – Бібліогр.: 120-126. 

• Хмарський В. М. Розділ 3. Археографічна діяльність у період становлення товариства (40-ві – середина 50-х рр. XIX. § 1. Перші кроки: шляхом проб і помилок [Текст] : [М. Н. Мурзакевич з 1849 р. піднімає пошукову роботу на новий рівень] / Вадим Михайлович Хмарський // Хмарський В. М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей : монографія. – Одеса : Астропринт, 2002. - С. 130-158. 

• Хмарський В. М. Розділ 3. Археографічна діяльність у період становлення товариства (40-ві – середина 50-х рр. XIX § 2. Підготовка і публікація єдиного окремого археографічного видання [Текст] : [основною рисою, яка відрізняла одеське археографічне видання від московського, була наявність у ньому докладного науково-довідкового апарату. М. Н. Мурзакевич, С. В. Сафонов, М. П. Вертіл’як підготували 106 приміток] / Вадим Михайлович Хмарський // Хмарський В. М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей : монографія. – Одеса : Астропринт, 2002. - С. 158-167. 

• Хмарський В. М. Розділ 3. Археографічна діяльність у період становлення товариства (40-ві – середина 50-х рр. XIX. § 3. Описи історичних джерел : досвід і уроки [Текст] : [щоденники А.О. Скальковського і біографія М. Н. Мурзакевича свідчать про напружений характер їх стосунків] / Вадим Михайлович Хмарський // Хмарський В. М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей : монографія. – Одеса : Астропринт, 2002. - С. 167-178. – Бібліогр. : С. 178-186.

•  Хмарський В. М. Розділ 4. Пошук, збереження і публікація писемних джерел у другій половині 50-х – середині 80-х рр. XIX. : період найбільшої активності §1. Відновлення археографічної діяльності у перше повоєнне п’ятиріччя (1856-1860) [Текст] : [перше повоєнне засід. відбулося 14 черв. 1856 р. на чолі з чл.-засновником і секретарем М. Н. Мурзакевичем. У перше післявоєнне п’ятиліття (1856-1860) Товариство цілком відновило діяльність, видавши четвертий том своїх «Записок»] / Вадим Михайлович Хмарський // Хмарський В. М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей : монографія. – Одеса : Астропринт, 2002. - С. 187-195.

• Хмарський В. М. Розділ 4. Пошук, збереження і публікація писемних джерел у другій половині 50-х – середині 80-х рр. XIX. : період найбільшої активності. §2. Десятиліття розвою : археографічна діяльність у 60-ті роки XIX ст. [Текст] : [21 річна діяльність Товариства (1839-1860), видано 7 томів, де його секретар М. Н. Мурзакевич залишався ключовою постаттю] / Вадим Михайлович Хмарський // Хмарський В. М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей : монографія. – Одеса : Астропринт, 2002. - С. 195-214. 

• Хмарський В. М. Розділ 4. Пошук, збереження і публікація писемних джерел у другій половині 50-х – середині 80-х рр. XIX. : період найбільшої активності. §3. Решетилівська екпедиція та її наслідки [Текст] : [матеріали Решетилівського архіву протягом шістнадцяти років (1867-1883) стали об’єктом наукової уваги Товариства, особливо М. Н. Мурзакевича] / Вадим Михайлович Хмарський // Хмарський В. М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей : монографія. – Одеса : Астропринт, 2002. - С. 215-226.

• Хмарський В. М. Розділ 4. Пошук, збереження і публікація писемних джерел у другій половині 50-х – середині 80-х рр. XIX. : період найбільшої активності. §4. Археографічна діяльність наприкінці 60-х- у першій половині 70-х рр. XIX. : на шляху подальшого поступу [Текст] : [чільне місце серед археографів посідав секретар Товариства М. Н. Мурзакевич, який був причетний до появи переважної більшості джерел] / Вадим Михайлович Хмарський // Хмарський В. М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей : монографія. – Одеса : Астропринт, 2002. - С. 227-246. 

• Хмарський В. М. Розділ 4. Пошук, збереження і публікація писемних джерел у другій половині 50-х – середині 80-х рр. XIX. : період найбільшої активності. § 5. Апогей : археографічна діяльність у роки віце-президенства М. Н. Мурзакевича (1875-1883) [Текст] / Вадим Михайлович Хмарський // Хмарський В. М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей : монографія. – Одеса : Астропринт, 2002. - С. 247-275. - Бібліогр. : С. 275-287.

 

МАРТИНОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР СЕРГІЙОВИЧ (1906-1973)

ВолодимирСергійович Мартиновський народився 22 травня 1906 року в місті Руза Володимирської губернії. Вчений, доктор технічних наук, професор,заслужений діяч науки та техніки України. В 1930 році закінчив суднобудівний факультет Одеського політехнічного інституту і був рекомендований в аспірантуру Одеського інституту водного транспорту, де вперше почав професійно займатися науковою роботою. В 1933 році достроково захистив кандидатську дисертацію. Після цього працював доцентом, викладав технічну термодинаміку і холодильні установки. Пізніше став деканом і потім заступником директора з навчальної та наукової роботи. Перші його статті були опубліковані в 1936 і 1938 роках в журналі «Холодильна техніка». У роки Другої Світової війни брав участь в обороні Севастополя та Північного Кавказу. У 1948 році Володимир Сергійович стає директором Одеського технологічного інституту консервної промисловості. Було видано 9 монографій і підручників, опубліковано понад 150 наукових статей, отримано 25 авторських свідоцтв на винаходи. Під його керівництвом виповнили та захистили кандидатські дисертації близько 30 осіб. На фасаді головної будівлі Одеської державної академії холоду встановлена меморіальна дошка в пам’ять о В.С. Мартиновськом. Помер 2 серпня 1973 року в Одесі.

[Мартыновский В. С.] [Текст] // Сто великих одесситов / сост. А. Либин, Н. Маковец. – Одесса : Optimum, 2009. – С. 247-249.

• Цыкало А. Не говори с тоской: Их нет, Но с благодарностию: Были…. [Текст]: [к 90-летию со дня рождения В. С. Мартыновского] / А. Цыкало // Веч. Одесса. – 1996. – 28 мая. – С. 3 : фот.
• Чумак И. “Не мог работать медленно…”[Текст]: [научный путь В. С. Мартыновского] / И. Чумак // Юг. – 1996. – 29 мая. – С. 4 : фот.
• Зайченко И. Ученый с мировым именем [Текст]: [исполняется сто лет со дня рождения выдающегося ученого, инженера и педагога проф. В. С. Мартыновского] / И. Зайченко // Одес. вестн. – 2006. – 20 мая. – С. 12 : фот.
• Притула В. Академия Холода: остаемся лидерами [Текст]: [исполнилось сто лет со дня рождения проф. В. С. Мартыновского, известного ученого в области термодинамики, низкотемпературной техники, энергетики, организатора науки и образования] / В. Притула // Одес. известия. – 2006 – 23 мая. – С. 4 : фот.
• Цыкало А. Владимир Сергеевич Мартыновский [Текст]: [к 100-летию со дня рождения выдающегося ученого, педагога, инженера] / А. Цыкало // Тыква. – 2006. – 24 мая – С. 7 : фот.

 

РАКОВСЬКИЙ МИХАЙЛО ЮХИМОВИЧ (1916-2003)

МихайлоЮхимович Раковський народився 20 квітня 1916 року в м. Єлець Липецької області. В 1933 році закінчив педагогічний технікум. Вступив на історичний факультет Московського індустріально-педагогічного інституту, який закінчив з відзнакою в 1937 році. Вступив до аспірантури. Друкувався у центральних виданнях (газета «Комсомольська правда», журнал «Молодий більшовик» та ін.). М.Ю. Раковський пройшов нелегкими шляхами війни від Москви до Ельби. Працював доцентом кафедри історії СРСР (1953). Захистив докторську дисертацію в 1966 році. З 1967 року протягом більше двох десятиріч був беззмінним завідувачем кафедри історії СРСР. Під керівництвом професора М.Ю. Раковського захищено більше 25 кандидатських та докторських дисертацій. Був керівником секції «Одесика» при міському Будинку вчених та головою обласної організації «Українського товариства охорони пам’яток історії та культури». Доктор історичних наук. Перу професора М.Ю. Раковського належить біля 300 наукових праць. Його нагороджено почесним знаком «Відмінник народної освіти», багатьма почесними грамотами, орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни І та II ступеня та 11 медалями. 28 липня 2003 року Михайла Юхимовича не стало. 10 вересня 2004 року на будинку, в якому останні сорок років проживав професор М.Ю. Раковський, було відкрито меморіальну дошку.

Чумак, В. М. Профессор М. Е. Раковский. История и время [Текст] // Видные ученые Одессы. По воспоминаниям учеников и сотрудников. – Одесса, 1995. - Вып. 6. - С. 46-51.

Самойлов Ф. А. Профессор М. Е. Раковський ( К 50-летию научно-педагогической и общественной деятельности в Одесском национальном университете им. И. И. Мечникова [Текст] / Ф. А. Самойлов // Записки історичного факультету. – Одеса : Друк, 2001. – Вип. 11 - С. 3-11.

Гошуляк В. В. Ученый, педагог, человек (из личных воспоминаний выпускника исторического факультета) [Текст]: [воспоминания о М. Е. Раковском] / В. В. Гошуляк // Записки історичного факультету. – Одеса : Друк, 2001. – Вип. 11 - С.12-14.

Раковский М. Е. На крутых поворотах истории: российские революции XX века. Методологический аспект [Текст] / М. Е. Раковский // Записки історичного факультету. – Одеса : Друк, 2001. – Вип. 11. - С. 15-21.

Раковський М. Ю. Музейное дело в Крыму и его старатели (XIX начало XX века) [Текст]: [об музейном строительстве в Крыму] / М. Ю. Раковский, Т. М. Попова, А. А. Непомнящий // Записки історичного факультету. – Одеса : Друк, 2001 – Вип. 11. - С. 395-397.

В одинадцятому випуску Записок історичного факультету Одеського національного університету подані дослідження співробітників кафедр та аспірантів факультету, які присвячені питанням археології, етнології і історії України, методологічним і теоретичним проблемам історичної науки, джерелознавства, спеціальних історичних дисциплін та всесвітньої історії.

Одинадцятий випуск Записок історичного факультету Одеського національного університету присвячений ювілею професора кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Раковському Михайлу Юхимовичу.

[Раковський Михайло Юхимович] [Текст]: [біограф. М. Ю. Раковського] // Професори Одеського (Новоросійського) університету : біографічний словник / Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. Наук. б-ка; Відп. ред. Валентин Андрійович Сминтина; Упоряд. В. П. Пружина, В. В. Самодурова. – 2-ге вид.– Одеса : Астропринт, 2005 .

Т.4 (Р-Я). - 2005 - С. 12-16 : фот.

Вчені Одеси: до 100-річчя від дня народження М.Ю. Раковського

Раковський Михайло Юхимович – доктор історичних наук, народився 20 квітня 1916 р. в м. Єлець Липецької обл.

Закінчив семирічну школу та педагогічний технікум (1933). Вступив на історичний факультет Московського індустріально-педагогічного інституту, який закінчив з відзнакою (1937). Вступив до аспірантури.

Був призваний до лав Червоної Армії, за відбором навчався у Московському військово-політичному училищі.

Вів активну діяльність журналіста. Друкувався у центральних виданнях (газета «Комсомольська правда», журнал «Молодий більшовик»).

Від самого початку війни свій талант журналіста та знання історика М. Ю. Раковський присвячує військовій тематиці. Він пройшов нелегкими шляхами війни від Москви до Ельби. Його знання історика та хист журналіста були поставлені на службу великій Перемозі: на посту редактора дивізійної газети «Боевое знамя».

Після демобілізації М. Ю. Раковський повернувся до аспірантури при Інституті історії АН СРСР. Захистив кандидатську дисертацію за темою «Комітети бідноти в боротьбі за зміцнення тилу Червоної Армії» (1951).

Був направлений на викладацьку роботу в Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова. Працював доцентом кафедри історії СРСР (1953). Захистив докторську дисертацію за темою «Консолідація сил революції у боротьбі за владу Рад на Півдні України (1917–1919)» (1966). Отримав вчене звання професора (1968). Протягом більше двох десятирічь був беззмінним завідувачем кафедри історії СРСР (з 1967 р.), під його керівництвом сформувалася школа істориків, предметом наукового аналізу яких є процеси соціально-економічного і суспільного розвитку півдня України, їх історіософське осмислення.

Під керівництвом професора М. Ю. Раковського захищено більше 25 кандидатських та докторських дисертацій.

Він був членом багатьох наукових рад та редколегій, зокрема Проблемної наукової ради Інституту історії АН СРСР, редколегії журналу «Вопросы истории», спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських та докторських дисертацій та ін. Професор М. Ю. Раковський неодноразово брав участь у багатьох регіональних та міжнародних наукових та науково-практичних конференціях, де виступав із доповідями. Він був відповідальним редактором цілого ряду колективних монографій та збірників, у яких також брав участь як автор.

Був керівником секції «Одесика» при міському Будинку вчених та головою обласної організації «Українського товариства охорони пам’яток історії та культури» і, відтак, брав активну участь в організації та розвитку історичного краєзнавства на Півдні України. Зокрема, він був безпосереднім креатором унікального видання, що не має аналогів серед видань подібного роду — історико-краєзнавчого щорічника «Историческая память».

М. Ю. Раковський очолював Раду ветеранів Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Тут вперше у ВУЗах України за його ініціативою та під безпосереднім керівництвом було розпочато видання серії збірок спогадів ветеранів війни та праць університету. Перу професора М. Ю. Раковського належить біля 300 наукових праць.

Його нагороджено почесним знаком «Відмінник народної освіти», багатьма почесними грамотами. За участь у Великій Вітчизняній війні був нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни І та ІІ ступеня та 11 медалями.

10 вересня 2004 р. на будинку, в якому останні сорок років проживав професор М. Ю. Раковський, було відкрито меморіальну дошку.

Про життя та діяльність на сторінках періодичних видань:

• Чумак В. Профессор М.Е.Раковский. История и время [Текст] // Видные ученые Одессы. По воспоминаниям учеников и сотрудников. – Одесса, 1995. - Вып. 6. – С. 46 – 51.
• Раковский М.    История и время [Текст] // Время и годы: (воспоминания ветеранов войны и труда Одесского университета). – Одесса: Астропринт, 1998. – С. 74-77: фото.
• Самойлов Ф. Профессор М.Е.Раковский [Текст]: [к 50-летию науч.-пед. и обществ. деятельности в Одес. нац. ун-те им.И.И.Мечникова] // Записки історичного факультету. – Одеса, 2001. – Вип. 11. – С. 3 – 11: фото.
• Раковський Михайло Юхимович: історик [Текст] // Професори Одеського (Новоросійського) університету: біографічний словник. – Том 4. Р-Я. – Одеса: Астропринт, 2005. – С. 12-17: фото.

Праці М.Ю. Раковського:

Хроніка революційних подій в Одесі: Період боротьби за встановлення Радянської влади (лютий 1917р. – січень 1918р.) – Одеса: Одеське обласне видавництво, 1958. – 183 с. (Упорядник)

Цвілюк С. Народжена в підпіллі: Більшовицька преса півдня України в період іноземної інтервенції та громадянської війни 1918 – лютий 1920. – Одеса: Маяк, 1968. – 204 с. (Відповідальний редактор)

Дорогой созидания. Социалистическое строительство на Одесщине: Документы и материалы (1921 - 1941). – Одесса: Маяк, 1981. – 319 с.  (Руководитель редколлегии)

 

73 героических дня: Хроника обороны Одессы в 1941 году – Одесса: Маяк, 1988. – 320 с.: ил. (Рецензент)

Времена и годы: (воспоминания ветеранов войны и труда Одесского университета). – Одесса: Астропринт, 1998. – Вып. 1. – 144 с.       (Главный редактор)










*   *   *

До 100-річного ювілею Михайла Юхимовича Раковського співробітники наукової бібліотеки Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова підготували віртуальний перегляд літератури, присвячений науковій та громадській діяльності вченого. ТУТ