Дружать міста - дружать народи: до Всесвітнього дня поріднених міст

Кожної останньої неділі квітня відзначається Всесвітній день поріднених міст.

У 1957 році у французькому місті Екс ле Бен на установчому конгресі була створена Всесвітня федерація поріднених міст ( ВФПМ ) . Вона об'єднує більше 700 міст 54 країн Європи , Азії та Африки. Її мета - сприяти розвитку дружніх зв'язків між містами всіх країн незалежно від їх соціально -політичної системи . У статуті федерації підкреслюється , що вона відкидає всякого роду дискримінацію за національними, расовими, релігійними ознаками . ВФПМ виступає на підтримку принципу мирного співіснування держав з різними соціально - політичними системами, за співпрацю та взаєморозуміння народів. А в 1963 року було ухвалено кожну останню неділю квітня відзначати як Всесвітній день поріднених міст.

Одеська область – регіон давніх, традиційних зв’язків із країнами Європи, Африки, Азії, що знаходиться на перепутті найважливіших міжнародних шляхів. З чотирьох міжнародних транспортних коридорів, що проходять по території України, два проходять безпосередньо по території Одеської області. У складі населення Одещини представлені чи не всі національності Європи, а зараз і Африки, і Азії, які пліч-о-пліч живуть, працюють і навчаються в наших містах і селах.

На сьогодні місто Одеса має 25 поріднених міст.

• Міста-побратими на мапі світу

        

Міста-побратими: Александрія (Єгипет), 1963; Балтімор (США), 1975; Валенсія (Іспанія),1981; Ванкувер (Канада), 1971; Варна (Болгарія), 1958; Генуя (Італія), 1957; Єреван (Вірменія), 1995; Йокогама (Японія), 1965; Калькутта (Індія), 1986; Кишинів (Молдова), 1994; Констанца (Румунія), 1974; Ліверпуль (Великобританія), 1957; Лодзь (Польща), 1993; Марсель (Франція), 1972; Нікосія (Кіпр), 1996; Оулу (Фінляндія), 1956; Пірей (Греція), 1993; Регенсбург (Німеччина), 1990; Сегед (Угорщина), 1961; Спліт (Хорватія), 1964; Стамбул (Туреччина), 1997; Тріполі (Ліван), 1958; Хайфа (Ізраїль), 1992; Циндао (Китай), 1993; Марракеш (Марокко), 2019.

Міста-партнери: Брест (Білорусь), 2004; Вальпараїсо (Чилі), 2004; Відень (Австрія), 2006; Волгоград (Росія), 2001; Гданськ (Польща), 1996; Клайпеда (Литва), 2004; Ларнака (Кіпр), 2004; Любляна (Словенія), 1992; Мінськ (Білорусь), 1996; Москва (Росія), 1995; Нінбо (Китай), 2008; Ростов-на-Дону (Росія), 1999; Рош Ха"айин (Ізраїль), 2006; Санкт-Петербург (Росія), 2002; Таганрог (Росія), 1993; Таллінн (Естонія), 1997; Тбілісі (Грузія), 1996.

• Про міста побратими Одеси 

• Про міста-партнери Одеси

Скульптура «Якір-серце» була створена на основі туристичного логотипу нашого міста, затвердженого розпорядженням Одеського міського голови №807-01 від 15.09.2012 р «Про використання туристичного логотипу м.Одеси», з метою підтримки позитивного міжнародного іміджу та презентації туристичного та інвестиційного потенціалу Одеси в поріднених містах.

У відділі краєзнавчої літератури і бібліографії підготовлено книжкову виставку «Дружать міста - дружать народи».

Одесса и породненные с ней города: краеведческий очерк / А.Г. Белоус, И.М. Дузь, Ю.М. Мазур. – Одесса: Маяк, 1989. – 192 с. 
В сборнике краеведческих очерков рассказывается о разнообразных формах сотрудничества между Одессой и пятнадцатью городами стран Европы, Азии, Африки и Латинской Америки.

Одесса-Александрия. Каталог. – Одесса: Маяк, 1965. – 25 с. 

Одесса – Варна. Фотокнига. – Москва: Прогресс, 1977. – 343 с.

Одесса-Марсель. – Одесса: Одесское книжное издательство, 1960. – 67 с.

Одесса – город международного сотрудничества. 2005-2010. 
Краткий обзор международной деятельности мэрии Одессы за 2005-2010 годы. Издание знакомит с основными проектами и достижениями в указанной сфере за истекшие пять лет.

Весь мир. Города мира. – Минск: Харвест, Москва: АСТ, 2000. – 400 с. 

Эта книга включает сведения о городах-побратимах Одессы: Александрия (Египет) – С. 52-53; Балтимор (США) – С. 361; Валенсия (Испания) – С. 103; Ванкувер (Канада) – С. 322-335; Варна (Болгария) – С. 75-76; Генуя (Италия) – С. 121-129; Ереван (Армения) – С. 180-1891; Йокогама (Япония) – С. 45-46; Калькутта (Индия) – С. 11-12; Кишинев (Молдавия) – С. 74-75; Констанца (Румыния) – С. 180; Ливерпуль (Великобритания) – С. 80-82; Марсель (Франция) – С. 225-226; Никосия (Кипр) – С. 206-209; Стамбул (Турция) – С. 320-321; Триполи (Ливан) – С. 339-340; Циндао (Китай) – С. 33-35.

Знаменитые столицы и города мира. Справочник. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – 512 с.

В этом справочнике собраны детальные сведения о городах-побратимах Одессы: Александрия (Египет) – С. 447-448; Ванкувер (Канада) – С. 263-264; Варна (Болгария) – С. 32-33; Генуя (Италия) – С. 99-101; Ереван (Армения) – 307-308; Йокогама (Япония) – С. 426-427; Калькутта (Индия) – С. 332-333; Кишинев (Молдавия) – С. 122-123; Констанца (Румыния) – С. 165-166; Ливерпуль (Великобритания) – С. 44-45; Лодзь (Польша) – С. 137-138; Марсель (Франция) – С. 198-199; Никосия (Кипр) – С. 353-354; Сплит (Хорватия) – С. 210-211; Стамбул (Турция) – С. 410-411; Хайфа (Израиль) – С. 328.

Одеса та її побратими: Бібліогр. покажч./ Упр. культури і туризму Одес. обл. держ. адмін.; Одес. обл. універс. наук. б-ка М.Грушевського; Від. краєзнавч. л-ри і бібліографії; Підгот. Т.О. Андросова; ред. О.А.Таубеншлак; комп’ют. набір О.А.Булгакова; худож. оформлення О.А.Булгакова; відп. за вип. Т.М.Полянко. - О., 2009. - 52 с.

Про міста-побратими на сторінках періодичних видань

• Дмитренко Л. Оулу [Текст] / Л. Дмитренко // Одес. вестн. – 2006. – 17 авг. - С. 12.

• Дубасов В. Одесса – Генуя: грани сотрудничества [Текст] / В. Дубасов // Одес. вестн. – 2008. – 2 сент. – С. 3 : фот.

• Ефимов Б. Встреча с делегацией Циндао [Текст] / Б. Ефимов // Одес. вестн. – 2008. – 2 сент. - С. 2 : фот.

• Марсель [Текст] // Деловая Одесса. – 2008. – 11 янв.

• Маршина С. Меридианы дружбы [Текст] / С. Маршина // Одес. известия. – 2012. – 28 апр. - С. 5.

• Остроухова А. Давние дружеские связи [Текст]: [Марсель (Франция)] / А. Остроухова // Одес. вестн. – 2010. – 1 июл. - С. 1 : фот.

• Остроухова А. Пример плодотворного сотрудничества [Текст] [город-побратим Марсель (Франция)] / А. Остроухова // Одес. вестн. – 2010. – 3 июл. - С. 1 : фот.

• Сегед [Текст] // Одес. вестн. – 2006. –9 сент. - С. 12.

• Соловьев И. Побратимские связи укрепляются [Текст] [о сотрудничестве с городом-побратимом Стамбулом] / И. Соловьев // Одес. вестн. – 2010. – 13 апр - С. 3 : фот. 

• Царюк Е. Александрия [Текст] / Е. Царюк // Одес. вестн. – 2006. – 23 сент. - С. 12 : фот. 

• Царюк Е. Балтимор [Текст] / Е. Царюк // Одес. вестн. – 2006. – 21 окт. - С. 12 : фот. 

• Царюк Е. Валенсия [Текст] / Е. Царюк // Одес. вестн. – 2006. – 28 окт. - С. 12 : фот. 

• Царюк Е. Варна [Текст] / Е. Царюк // Одес. вестн. – 2006. – 18 нояб. - С. 12 : фот. 

• Царюк Е. Генуя [Текст] / Е. Царюк // Одес. вестн. – 2006. – 30 сент. - С. 12 : фот. 

• Царюк Е. Ереван [Текст] / Е. Царюк // Одес. вестн. – 2007. – 3 февр. - С. 12 : фот. 

• Царюк Е. Йокогама [Текст] / Е. Царюк // Одес. вестн. – 2006. – 16 сент. - С. 12 : фот. 

• Царюк Е. Кишинев [Текст] / Е. Царюк // Одес. вестн. – 2007. – 20 янв. - С. 13. 

• Царюк Е. Лодзь[Текст] / Е. Царюк // Одес. вестн. – 2006. – 16 дек. - С. 13. 

• Царюк Е. Марсель [Текст] / Е. Царюк // Одес. вестн. – 2006. – 7 окт. - С. 12 : фот. 

• Царюк Е. Никосия [Текст] / Е. Царюк // Одес. вестн. – 2007. – 10 февр. - С. 13. 

• Царюк Е. Пирей [Текст] / Е. Царюк // Одес. вестн. – 2006. – 23 дек. - С. 13 : фот. 

• Царюк Е. Сплит [Текст] / Е. Царюк // Одес. вестн. – 2006. –14 окт. - С. 12 : фот. 

• Царюк Е. Стамбул [Текст] / Е. Царюк // Одес. вестн. – 2007. – 3 марта - С. 12 : фот. 

• Царюк Е. Хайфа [Текст] / Е. Царюк // Одес. вестн. – 2006. – 9 дек. - С. 13. 

• Царюк Е. Циндао [Текст] / Е. Царюк // Одес. вестн. – 2007. – 13 янв. - С. 13 : фот.

 

Відеопрезентацію підготувала Черненко Катерина, бібліотекар відділу краєзнавчої літератури і бібліографії. Є можливість прочитати повнотекстові статті з періодичних видань.

Література про Одеську область за 2018 рік

Література про Одеську область за 2018 рік: наук.-допоміжн. бібліогр. покажч. // Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін.; Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського, [від. краєзнавч. літ. і бібліографії ; підгот. Т.О. Андросова ; бібліогр. матеріали підгот. Т.С. Ступаченко ; комп’ют. набір Т.С. Ступаченко ; ред. Т.О. Андросова; відп. за вип. О.А. Булгакова]. – Одеса, 2021. – 285 с.

До покажчика «Література про Одеську область за 2018 рік» увійшли матеріали з місцевої преси.

Література, що не увійшла у цей покажчик,є у краєзнавчій картотеці.

Довідковий розділ складають «Іменний покажчик», «Географічний покажчик» та «Перелік періодичних видань, публікації з яких увійшли в даний випуск».

Читати та завантажити можна ТУТ

Хроніка Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Грушевського. 2020 рік

Хроніка Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Грушевського. 2020 рік [Текст] : інформ. бюл. / Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського ; від. електрон. бібл.-бібліогр. інформації ; [підгот. О. А. Булгакова ; комп’ют. набір О. А. Булгакова ; верстка, заг. редагування, худож. оформ. О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2021. –

Вип. 1-4 (16). – 2021. – 64 с. ; 15х21. – 45 прим. : б. ц.

Читати та завантажити можна ТУТ

Заради життя: подвиг безстрашної одеської кулеметниці (до 100-річчя Ніни Онілової)

10 квітня виповнюється 100 років з дня народження Ніни Андріївни Оніловой– старшого сержанта, кулеметниці 25-ї Чапаєвської дивізії Окремої Приморської армії,  Героя Радянського Союзу.

 

Біографія довжиною в 21 рік

Ніна Онілова народилася 10 квітня 1921 року в селі Новомиколаївка Тираспольського повіту Одеської губернії. Дитиною, після смерті батька Ніна потрапила в дитячий будинок. Вона закінчила вечірню школу в Одесі і курси. Працювала швачкою на Одеській трикотажній фабриці. Навчалася в стрілецькому гуртку ОСОАВІАХІМа, причому вибрала кулемет «Максим».

Влітку сорок першого року, з початком війни, Онілова подала заяву в діючу армію. З серпня 1941 - на фронті. Перший бій Ніни Онілової був нічним.

Ось що писав фронтовий кореспондент Олександр Хамадан: «Внезапно ударили вражеские минометы, значит, скоро враги пойдут в атаку. Потом огонь минометов перекатился дальше вглубь расположения наших войск. Послышался стрекот автоматов наступающих.

– Ну, давай, начинай! – нетерпеливо кричит Ониловой один из бойцов ее пулеметного расчета. Но она не отвечает бойцу и не стреляет. Чужие головы все ближе. Кто-то оттуда, из темноты, выкрикивает пьяным голосом грубые ругательства на ломаном русском языке. Очереди автоматов стучат громко, точно стреляют над ухом. Только когда глаз выхватил из темноты силуэты идущих в атаку врагов, комсомолка Нина Онилова внезапным и сильным огнем начала свой первый бой.

Очередь за очередью... Огненные струи яростно хлещут вопящих, падающих и еще бегущих по инерции врагов. Бойцы расчета с трудом поспевают за пулеметчицей. Утихают автоматы, больше не слышно чужих голосов. Только «максимчик» все так же гневно и яростно вышивает на черном бархате ночи узорную огненную строчку. Утром Нина увидела свою работу: десятка четыре фашистских солдат и офицеров валялось в лощине.

– Только начало, – сказала она вслух. Сноровистая, аккуратная, смелая, она пришлась по душе бойцам и командирам. Ее сразу прозвали «нашей Анкой»

Теперь надо сказать правду. Пулеметчицу Нину Онилову хорошо, ласково приняли в батальоне. Но многие до этого ночного боя не верили, что женщина может быть стойким и суровым воином. Теперь, после ночного боя, когда Нина проявила стойкость и бесстрашие закаленного бойца, подлинная боевая слава осенила юную пулеметчицу. Нина приобрела доверие бойцов и командиров».

В одному з боїв Ніна була важко поранена осколками міни. Після одужання в листопаді 1941 року вона повернулася в свій полк, який разом з Приморською армією вже захищав головну базу Чорноморського флоту - Севастополь. 

А за героїзм при обороні Одеси дівчина нагороджена орденом Бойового Червоного Прапора.

В своєму щоденнику вона записала: «Не надо думать о смерти, тогда очень легко бороться. Надо понять, за что жертвуешь своей жизнью. Если для красоты подвига и славы – то это очень плохо. Только тот подвиг красив, который совершается во имя народа и Родины».

З листа Ніни до виконуючої ролі «Анки-пулеметчицы» в фільмі «Чапаев» акторки В. Мясниковой: «Настоящей Анке-пулемётчице из Чапаевской дивизии, которую я видела в кинокартине “Чапаев” :  незнакома вам, товарищ, и вы меня извините за это письмо. Но с самого начала войны я хотела написать вам и познакомиться. Я знаю, что вы – не настоящая чапаевская пулемётчица. Но вы играли, как настоящая, и я вам всегда немного завидовала. Я мечтала стать пулемётчицей и так же храбро сражаться. Когда случилась война, я была уже готова, сдала на «отлично» пулемётное дело. Я попала – какое это было счастье для меня! – в Чапаевскую дивизию, ту самую, настоящую. Я со своим пулемётом защищала Одессу, а теперь защищаю Севастополь. С виду я, конечно, просто девушка – в чем-то очень слабая, маленькая, худая. Но я вам скажу правду: у меня ни разу не дрогнула рука. Первое время я ещё боялась... А потом все прошло! Когда защищаешь дорогую, родную землю и свою семью, а у меня нет родной семьи, я – детдомовская, и поэтому весь народ – моя семья, тогда делаешься очень храброй и не понимаешь, что такое трусость. Я Вам хочу подробно написать о своей жизни и о том, как вместе с чапаевцами борюсь против фашистских...».

Дописати Ніна не встигла: почався бій. Лист з нерозбірливим останнім словом так і залишився в кишені її шинелі, коли відважну кулеметницю поранену винесли з поля бою. Разом з листом знайдений був текст пісні «Раскинулось море широко у крымских родных берегов» і виписки з книги Л. Н. Толстого «Севастопольские рассказы».

Олександр Хамадан в нарисі «Смерть Нины Ониловой» написав: «За жизнь девушки шла упорная борьба. Пізно вночі видатний фахівець, професор Кофман, тремтячим голосом сказав: «Все средства испробованы. Больше ничем помочь нельзя. Она продержится еще несколько часов».

Потім нам повідомили прохання Ніни Ониловой. Опритомнівши від забуття, вона сказала: «Я знаю, что умираю, и скажите всем, чтобы не утешали меня и не говорили неправду».

В ніч з 7 на 8 березня 1942 року Ніна померла від ран в польовому госпіталі і похована на кладовищі Комунарів в Севастополі. 

 

Указом Президіума Верховної Ради СРСР від 14 травня 1965 року старшому сержанту Оніловій Ніні Андріївні посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

 

В Одесі на будинку по вулиці Велика Арнаутська №80 (кут пер. Онілової), де вона жила, встановлена меморіальна дошка.

Пам'ятник Н. А. Оніловій (вул. О. Невського, 39. Трикотажна фабрика «Друзья детей». Скульптор В. І. Князик, 1984 р.)

Література про життя Ніни Онілової

Задание выполнено [Текст] : [бой с участием Н. Ониловой возле с. Татарка; защита участка в районе Спартаковки (территория Сухого лимана, в направлении к Большому Фонтану] // Алещенко, Н. Они защищали Одессу. – М.: ДОСААФ, 1970. –С. 129-131.

Автор повісті «Вони захищали Одесу» Микола Михайлович Алещенко народився в 1920 році. Він закінчив історичний факультет Московского педагогічного інституту, де захистив вченую ступінь кандидата історичних наук.

Підполковник Алещенко пройшов великий шлях фронтовика, був двічі важко поранений під Одесою і Орлом. Він нагороджений бойовими орденами і медалями.

Пропонована увазі читачів книга - друге перероблене, додаткове видання. Про бої, битви, подвиги часів ВВВ, у тому числі і про героїчну оборону Одеси. Але це зовсім не означає, що літопис завершений. Далеко не все розказано нащадкам про героїв війни, живих і мертвих, можливо,  ще невідомих , але чия слава не померкне в віках.

Бершадский В. Одесса (героическая хроника)[Текст] :[стихотворение об Н. Ониловой “Моряки”] // Берег славы. – О.: Маяк, 1964. – С. 19-42.

Васьковський, Яков Яковлевич. Подвиг пулеметчицы : [Текст] : [о Герое Сов. Союза пулеметчице Разинского полка 25-й Чапаевской дивизии Н. А. Ониловой]. - Одесса : Маяк, 1985. – 86 с.: 4 л. ил.

В нарисі колишній комсорг Разинського полка 25-ої Чапаївської дивізії Я. Я. Васьковський розповідає про Героя Радянського Союзу, свою однополчанку, кулеметницю Ніну Онілову -участницю оборони Одеси і Севастополя в роки ВВВ. Розрахований на широке коло читачів.

Немеркнучою славою овіяні імена защитників Одеси і Севастополя. 73 і 250! Стільки днів і ночей у стін цих міст йшли кровопролитні бої з відбірними фашистськими дивізіями. І каждый бій народжував героїв - мужніх, стійких, безстрашних. Серед цих героїв була і славна дочка одеситка Ніна Онілова. і Ледве Ніна наділа робочу спецівку - грянула війна. І юна патріотка одна з перших пішла на фронт і у свої двадцять років стала умілою кулеметницею, нещадно винищювала фашистських загарбників. Їй довелося витримати не один бій. Але жодного разу не здригнулася, не відступила. На рубежах оборони Одеси і Севастополя гриміла слава про подвиги дівчини-бійця, яку по праву називали Анкою-кулеметницею.

Герой Советского Союза Нина Онилова. Александр Нечипоренко [Текст]: [очерки о героях]. - Одесса, Маяк, 1973. - 8 с.: фот.

В книзі розповідаються про дві долі легендарних захисників міст-героїв Одеси та Севастополя - Н. А. Онілової та О. Нечипоренка.

Селищев И. Не надо думать о смерти…[Текст]: [о Герое Советского Союза Н. А. Ониловой] // Героини. Очерки о женщинах - Героях Советского Союза. –Вып. 2. – М., 1969. – С. 95-101.

Другий випуск збірки очерків "Героїні", так само як і перший, присвячений славним дочкам народу, удостоєним звання Героя Радянського Союзу. Про їх безмежну любов до своєї Батьківщини, про самовідданий захист її свободи і незалежності в роки Великої Вітчизняної війни раскажуть у своїх нарисах письменники і журналісти.

Письмо командира кулеметного расчета Н. Ониловой. Декабрь 1941 г. – январь 1942 г. [Текст]: [письмо написано исполнительнице роли Анки-пулеметчицы в кинокартине “Чапаев” – актрисе В. Мясниковой] // Говорят погибшие герои. Предсмертные письма советских борцов против немецко-фашистских захватчиков (1941-1945 гг). – М.: Госполитиздат - 1963. – С. 80-81.

Некрасов П. А. Одеса в роки Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу (1941-1945) [Текст]: [про Н. Онілову] // Знай свій край : зб.: учбово-методичних ст. з історії Одещини. – Одеса. – 1960. – С. 169-170.

Важливе значення в навчанні відіграє краєзнавча робота. Використання історії місцевого матеріалу підвищує інтерес і активність учнів в навчанні, полегшує засвоєння знань. Вивчення історії, економіки і культурного життя свого села, міста, району, краю активізує учнів. Даний збірник учбово-методичних статей допомагає вчителю історії у використанні краєзнавчого матеріалу на практиці.

Онилова Нина Андреевна [Текст]: [биогр., родилась в с. Новониколаевка, Тираспольского уезда, Одес. губернии] // Память огненных лет: Герои Советского Союза, родившиеся в городе Одессе и Одесской области. – Одесса, 2015. – С. 38. – Фот.: С. 38.

У книзі “Пам'ять вогняних років” про Героїв Радянського Союзу, народжених в Одесі і Одеській області, розміщені фотографії, короткі біографії про їх подвиги з вказівкою дати Указу ВС СРСР про привласнення Золотої Зірки Героям, яких виростила і виховала Одеська земля.

Онилова Нина Андреевна [Текст]:[очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одес. обл.] // Подвиг во имя жизни. – Одесса: Маяк, 1984. – С.217-220 : фот.

Книга нарисів розповідає про Героїв Радянського Союзу - уродженців Одеської області, удостоєних високого звання за мужність і відвагу проявлені на фронтах Великої Вітчизняної Війни.

Пустовойтенко Н .Между Большим Аджалыкским и Куяльницким лиманами [Текст]: [1941 г. Онилова] // По местам боевой славы Одессы. – Одесса : Маяк, 1976 - С.37-40 : фот. - С. 38 : фот.

Немеркнучою славою покрили себе захисники Одеси в суворі дні 1941 року. Ілюстрований путівник розповідає про битви із загарбниками на рубежах.

Оборона Одессы: день за днем. Бои на дальних подступах [Текст]: [3 сент, среда 1941г.; 14 окт., вторник.Онилова Н.] // 73 героических дня. – Одесса: Маяк. – 1988. - С. 142 ; 270.

Задача выполнена. Борьба продолжалась до победы [Текст]: [о присвоении Звания Героя Советского Союза Н. А. Ониловой] // 73 героических дня. – Одесса: Маяк. – 1988. - С. 288.

Ця книга - документальна розповідь про про оборону Одеси в 1941 році, однієї з найбільш яскравих її сторінок, що увійшла до історії. У книзі послідовно показані події усіх 73 днів героїчної епопеї. Для масового читача.

Гармаш П. Анка-пулеметчица. Письмо старшего сержанта Нины Ониловой [Текст]: [о героине Одессы и Севастополя Н. Ониловой] // Строки, обогренные кровью. Последнее слово павших героев. – Симферополь : Крым – 1968. - С. 122-127 : фот.

Фадеев, А. В. Город-герой [Текст]:[отвага и стойкость в бою О. Ониловой] // Подвиг Одессы. – М, 1958. – С. 32.

Файтельберг В. Р. Пулеметчица комсомолка Онилова Нина Андреевна [Текст]: [Герой Советского Союза за заслуги в боях под Одессой] / В. Р.Файтельберг-Бланк В. Р., Б. Н. Разумный // Одеса во время Великой Отечественной войны. – О.: Печатный дом, 2009. - С. 115-143.

Підготувала Катерина Черненко, бібліотекар відділу краєзнавчої літератури і бібліографії

 

Богдан Сушинський. Письменник навіки

 

 10 квітня 2021 року мало б виповнитись 75 років від дня народження Богдана Івановича Сушинського.

Богдан Сушинський - відомий письменник, науковець, громадський діяч. Історик та ідеолог сучасного українського козацтва. Академік Міжнародної академії наук, освіти, промисловості та мистецтв (при ЮНЕСКО, США).

Його твори перекладали сімнадцятьма мовами світу. Відзначався дивовижною працездатністю і плідністю: опублікував понад 200 книжок, зокрема наукових монографій, історичних, пригодницько-авантюрних і фантастичних романів, творів для дітей.

За видатний внесок у розвиток вітчизняної і світової культури Б. Сушинський відзначений Американським біографічним інститутом золотою американською медаллю честі.

Лауреат Міжнародної літературної премії ім. О. Дюма, Міжнародної літературної премії ім. І. Мазепи, премії Українського козацтва «Лицарське перо», премій ім. І.Буніна, ім. М.Трублаїні, ім. Е.Багрицького, Аркадійської літературної премії тощо.

За заслуги в розвитку літератури, історії та культури, козацького і лицарського руху в Україні Богдан Іванович також пошанований низкою інших урядових, патріарших, козацьких та лицарських нагород.

Богдан Сушинський дебютував як письменник 1968 року новелою «Кладка» у журналі «Горизонт». 1972 року у видавництві «Маяк» під однойменною назвою побачив світ збірник новел та повістей молодого прозаїка. Тривалий час Богдан Іванович перебував на журналістській роботі. Він був членом Національної спілки письменників України, віце-президентом Української асоціації письменників, а також членом Міжнародної асоціації письменників баталістів та мариністів і членом Національної спілки журналістів України, засновником та президентом мистецької організації «Аркадійський клуб» Мав почесне звання “Заслужений журналіст України”.

Богдан Сушинський – автор 200 книжкових видань (понад 140 книжок - за назвами, без перевидань; в їх числі – 61, опублікованого в Україні чи за кордоном, роману), та близько трьох тисяч публікацій в періодиці.

Сушинський є також автором прозових творів для дітей, зокрема, повісті «Танець степового коня», «Острів забуття і покаяння», «Візьми мене з собою, „Магеллане“», «Зоряний берег», «Ріка далеких мандрів»… В його упорядкуванні з'явилася антологія-довідник «Письменники Одещини на межі тисячоліть».

Автор серії книг «Козацька слава», видав першу в світі «Всесвітню козацьку енциклопедію» про всі козацтва світу плюс відомості про письменників, що писали про козацтво і мали стосунок до нього. Богдан Іванович був серед тих, хто відроджував козацтво в Україні, був наказним отаманом з питань ідеології українського козацтва, заснував Чорноморсько-Дністровське козацтво..

Також його називають «Останнім письменником Другої світової війни». Він написав понад тридцять романів, що складають цикл «Війна імперій». Кожен його роман з цього циклу-певна таємниця другої світової війни. Яку Богдан Іванович розкривав з присутньою йому майстерністю...

Життєвий шлях Богдана Івановича - зразок людської гідності і працелюбства. Своїми книгами він вніс неоціненний вклад в розвиток української культури, сприяв збереженню національних традицій і пробудженню української національної свідомості.

Для нашої бібліотеки Богдан Сушинський був не тільки улюбленим письменником, а й другом. Він мав чимало регалій, але завжди представляли його нашим читачам словами «хороша людина».

Сьогодні – День його пам’яті. Тому з вдячністю та великою повагою до його таланту представляємо теплий відеофільм про його творчій та життєвий шлях...