Слідкуйте за новими надходженнями літератури до відділу краєзнавчої літератури і бібліографії в рубриці "Що читати про край"

середу, 26 жовтня 2016 р.

Прозаїк, драматург, автор відомих п’єс і сценаріїв Л.І.Славін: до 120-річчя від дня народження


Славін Лев Ісайович – письменник, прозаїк, драматург – народився 27 жовтня 1896 року в Одесі в сім'ї службовця. В Одесі навчався в гімназії Іліаді (приватна гімназія І. Р. Раппопорта, сьогодні – одеська школа № 68) та Новоросійському університеті, але навчання було перерване мобілізацією в діючу армію під час Першої Світової війни. Брав участь у громадянській війні в рядах Червоної Армії. Саме ці події і лягли згодом в основу його роману «Спадкоємець».
Після демобілізації в 1920 році почав займатися журналістикою. 1919 року в Одесі разом з Е. Багрицьким, С. Гехтом, І. Ільфом, Ю. Олешей, В. Катаєвим був одним з організаторів Літературного об'єднання «Колектив поетів». Перші оповідання Л. Славіна були опубліковані в журналі «Комуніст».
У 1924 р Л. Славін переїхав до Москви, співпрацював в газеті «Гудок» та «Вечірня Москва». Перший значний твір Л. Славіна – роман «Спадкоємець» (1930), частково автобіографічна розповідь про важкий шлях молодої людини з буржуазної родини до прийняття революції. Розповідь у романі пронизане іронією і своєрідним одеським гумором. Роман перевидавався кілька разів, в тому числі в 1957 р, після значної перерви, пов'язаного з опалою письменників «південно-західної» школи і посиленням антисемітизму.
Славін Л. увійшов в «одеську» обойму, в першу чергу, як драматург, який прийняв естафету авангарду Одеси двадцятих років п'єсою «Інтервенція» (1932 р., поставлена в театрі імені Є. Вахтангова в 1933 р.), яка продемонструвала драматургічний талант автора, володіння законами сценічної умовності, завдяки яким він створив іронічне, часом гротескне зображення соціальних конфліктів. Деякі репліки персонажів п'єси стали крилатими виразами. У 1968 р «Інтервенція» була екранізована режисером Г. Полокою, проте фільм вийшов на екран лише в роки перебудови. Цензурою була дозволена до постановки і п'єса Л.Славіна «Червона площа». За сценаріями Л.Славіна були поставлені фільми «Приватне життя Петра Виноградова» (1935), «Син Монголії» (спільно з Б. Лапін (1905 – 1941) і З. Хацревіним (1903 – 1941), «Повернення Максима» (спільно з Г. Козинцевим і Л. Траубергом, 1937). За повістю Л. Славіна «Мої земляки» був знятий фільм «Два бійці» (режисер Л. Луков, 1943).
Життя Л. Славіна було тісно пов'язане з армією. У 1939 році він був кореспондентом, який висвітлював військовий конфлікт на Халхін-Голі, в 1941 – 1945 рр. – військовим кореспондентом газет «Красная звезда» та «Известия». Опублікував безліч заміток, статей, нарисів (в т.ч. з блокадного Ленінграду). У документальному нарисі «Останні дні фашистської імперії» (1946) представлена виразна картина краху гітлерівської Німеччини.
В оповіданнях «Мадонна придорожня» (1945), «Поїздка в Цербст» (1945) та ін. Л.Славін продемонстрував мистецтво новеліста, забарвлене характерним для письменника лукавим гумором. У повоєнні роки Л. Славін все частіше звертався до спогадів про життя друзів, які пішли з життя, з якими був пов'язаний його творчий шлях. Його нариси про Е. Багрицького та М. Залка були опубліковані ще до війни, а в 1946 р. Л.Славін опублікував спогади про Б. Лапіна і З. Хацревіна, в 1963 – 1968 рр. – про І. Бабеля , Ю. Олешу, А. Платонова, М. Свєтлова, В. Кіне, І. Ільфа, Н. Лур'є та ін. в збірниках «Портрети і записки» (1965), «Передбачення істини» (1968).
До початку 1970-х рр. Л. Славін – автор біографічних книг: «За нашу і вашу свободу» (1968 р., про польського революціонера Я. Домбровському), «Шалений» (1973р., про В. Бєлінського), «Криза, що вдарила в дзвін» (1979 р., про А. Герцена). Роман «Арденнские страсти» (1976), присвячений контрнаступу німецької армії проти військ союзників взимку 1944 – 1945 рр.
З нагоди восьмидесятиріччя Л. Славіна нагородили Орденом Трудового Червоного Прапора.

Нагороди:
  • Орден «Знак Пошани» (1939)
  • Орден Червоної Зірки (21.02.1945)
  • Орден Трудового Червоного Прапора (1981)

Помер Лев Славін 4 вересня 1984 року в Москві, не доживши двох років до дев’яносторіччя.
На фасаді будинку №16 по вулиці Ніжинській, де жив письменник, встановлено меморіальну дошку.

Про життя та творчість Славіна Л.І. в мережі Інтернет
  • Яворская А.   Славин Лев Исаевич (1896-1978) – драматург, писатель [Электронный ресурс] // Они оставили след в истории Одессы: биогр. справ. – Режим доступа: http://odessa-memory.info/index.php?id=355.
  • Славин, Лев Исаевич [Электронный ресурс] // ВикипедиЯ. – Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD,_%D0%9B%D0%B5%D0%B2_%D0%98%D1%81%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87.
  • Славин Лев Исаевич [Электронный ресурс] // Чисто одесский сайт. – Режим доступа: http://odesskiy.com/s/slavin-lev-isaevich.html.
  • Яворская, А.   Скромный наследник [Электронный ресурс] // Мигдаль: альм. – Вып. 15. - Режим доступа: http://www.migdal.org.ua/times/15/2510/
  • Славин, Лев Исаевич [Электронный ресурс] // Академическая Вики-энциклопедия по еврейским и израильским темам. – Режим доступа:http://www.ejwiki.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD,_%D0%9B%D0%B5%D0%B2_%D0%98%D1%81%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87.

Творчість Славіна Л.І.
  •  Спадкоємець (1931) – роман
  • Інтервенція (1932) - п'єса
  • Гамбург - Америка лінія (1934) – розповідь
  • Приватне життя Петра Виноградова (1934) – сценарій
  • Син Монголії (1936) – сценарій
  • Багрицький (1936) - історична біографія про Е. Багрицьким
  • Повернення Максима (1937) – сценарій
  • Справа по Картамишева (1939) – розповідь
  • Мої земляки (1942) - повість, пізніше видавалася під назвою «Два бійці», лягла в основу сценарію
  • Дороги йдуть на Захід (1943) – розповідь
  • Уралец (1943) – розповідь
  • Мадонна придорожня (1945) – новела
  • Поїздка в Цербст (1945) – новела
  • Останні дні фашистської імперії (1946) - документальний нарис
  • Про Лапін і Хацревіне (1946) - історична біографія про Б.Лапіне і З.Хацревіне
  • По ту сторону пагорба (1958) – повість
  • Андрій Платонов (1963) - історична біографія про А. Платонова
  • неугодних жертва (1964) – новела
  • Мій Олеша (1964) - історична біографія про Ю. Олеша
  • Портрети і записки (1965) - біографії та мемуари
  • Ільф і Петров (1965) - історична біографія про І.Ільфа і Є.Петрова
  • Захоплення Всеволода Іванова (1965) - історична біографія про В. Іванова
  • Передбачення істини (1966) – розповідь
  • Інтервенція (1967) - сценарій за власною п'єсою
  • Кафе «Канава» (1967) – розповідь
  • За нашу і вашу свободу! (1968) - історична біографія про Я.Домбровском
  • Риси з життя Михайла Свєтлова (1968) - історична біографія про М. Свєтлова
  • Вірменія! Вірменія! (1970) – розповідь
  • Кармеліна (1972) – розповідь
  • Роман з вежею (1972) – розповідь
  • Несамовитий (1973) - історична біографія про В. Бєлінського
  • Мій чутливий друг (1973) - розповіді, записки, портрети
  • Арденнские пристрасті (Славін) Арденнские пристрасті (1976) – роман
  • Вдарила в дзвін (1979) - історична біографія про А.Герцене
  • Вибране (1981) - збірка оповідань і нарисів.

Читати та скачувати книги можна на сторінках сайтів




Немає коментарів:

Дописати коментар

. Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...