Туристическая Азбука Одессы

33 достопримечательности Лучшего Города на Земле в одном видео!
 Автор проекта и исполнитель роли «туриста» - Андрей Войников
Главный оператор - Сергей Аксёнов
Композитор - Денис Аксёнов
Стилист/гримёр - Ольга Войникова
ПОДРОБНЕЕ

Література про Одеську область за 2013 рік

ЛІТЕРАТУРА про Одеську область за 2013 рік: наук.-допоміж. бібліогр. покажч. /Упр. культури і туризму, нац. та релігій Одес. облдержадмін.; Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського; від. краєзнавч. літ.; [підгот. Т.О. Андросова; бібліогр. матеріали підгот.: Т.С. Ступаченко, О.Є. Савченко, А.В.Діденко; комп’ют. набір: А.В. Діденко, Т.С. Ступаченко; ред. Т.О.Андросова; відп. за вип. Т.М. Полянко]. – О., 2014. – 426 с.

Література про Одеську область за 2013 рік

Publish at Calameo or read more publications.

КРИВОРУЧКО ЛИЛИЯ НИКОЛАЕВНА

      О любви, о будущем, немного грустно, но с надеждой пишет очень серьезный человек.

«Мне 18 лет, я студентка. Любимое занятие - чтение книг (предпочитаю детективы), сидя на подоконнике. Также пишу стихотворения, песни (текст и музыку), недавно окончила писать свой первый роман, надеюсь когда-то получиться его издать», - так рассказывает она о себе. 

Закрий своє серце

Закрий своє серце, 

І мрії, нехай не збуваються.

Він, той, хто не прийде, 

Той, хто не розвертається.

Закрий своє серце, 

І поки тебе болить, 

Цінуй, тих хто поруч, 

Цінуй кожну щасливу мить!

Закрий своє серце!

Ти просто терпи.

А завтра, крізь терна –

Крізь перепони!

Закрий своє серце.

Все скоро забудеться.

Сьогодні був поруч, 

Та це вже минулося.

Закрий своє серце, 

Життя, по-іншому живи!

Додай в нього перцю, 

І розітри!

*   *   *   *    *

Обійми мене

Обійми мене, між сотнями ночей, 

І не треба ніяких подарунків, 

Мені досить, - твоїх очей, 

Серед наших ночей незабутніх.

Обійми мене, немов в останнє, 

І нехай повністю все згорить.

Коли поруч - ти, все не звичайне, 

Я ціную з тобою кожну прожиту мить.

Обійми мене, ніби в останній раз, 

Так, як ніхто більше не зможе.

Це лиш мить, і минає час, 

Як без тебе, я жити зможу?

Обійми мене, і ніколи не відпускай!

Нас лиш двоє у всьому світі, 

Я готуватиму тобі щоранку -чай, 

Житимо удвох, в нашому мікросвіті!

*   *   *   *   *

Нам потрібна надія

Нам потрібна надія.

Надія,  на краще майбутнє.

Нам потрібна людина, 

Яка зробить, нарешті, щось путнє!

Нам потрібне - сонце, 

Мирне небо над головою, 

Нам потрібно відкрите віконце, 

У яке, не залітатиме куля.

Нам потрібне - повітря, 

Без отруйного газу.

Нам потрібне - подвір'я

У якому не ходитимуть у протигазах.

Нам потрібне - життя, 

Всі ми жити у мирі бажаєм!

Нам потрібне життя, 

Разом ми все подолаєм!

Нам потрібно - бути добрішими, 

Потрібна нам всім допомога!

Будьте, люди, - щирішими!

Миру потрібна підмога.

*   *    *    *   *    

Шестое лето

Шестое лето без тебя, 

Шестое лето дуют ветры, 

Я так устала ждать тебя-

У меня просто сдают нервы.

Шестое лето-небо то же, 

Шестой закат,  шестого дня, 

И сердце так стучит по коже..

Шестую ночь,  шестого дня.

Шестое лето,  это я 

Та самая…Как прежде,

И лишь немного декабря, 

Меня уже не так уж тешит.

Шестое лето,  нет тебя, 

Шестое лето-этот трепет, 

Я так ждала,  но это зря, 

Я так ждала…Но дело терпит.

Шестое лето,  ты и я, 

в моих рассказах, как и прежде, 

Я полюбила так тебя, 

И ведь люблю, так как и прежде.

Шестое лето,  осень после, 

Ты стал лишь частью –

Той меня,  которая любила –

Осень.

*   *   *   *   *

Я люблю тебе, закритими очами

Я люблю тебе - закритими очами, 

Мить, лиш тільки мить, 

між нашими ночами.

Забуто все,  і мрії ті, 

Є тільки я,  є тільки ти.

Я люблю тебе, -

і це відчуття неймовірне, 

Між хвилинами десь загубились ми.

Чуєш? Тут музика лине, 

Сподіваннями надихає мене.

Я люблю тебе - між нами години.

Наші почуття підіймаються вверх, 

І прекрасна та мить, 

ті хвилини, -

коли я, відчуваю тебе.

Я люблю тебе - скрізь 

Де б не був ти, 

Не чурайся почуття цього, 

Ми з тобою, коханий, -

Одне. Єдине.

Ми - частина світу всього.

*  *   *   *   *

Поняла

Я поняла,  что жалеть не стоит.

Прошлое уже не вернуть, 

И нужно,  что-то новое строить, 

Это то что раньше было, нам нужен новый путь.

Я поняла, что время проходит, 

Оно так быстро бежит, 

И кто-то от нас уходит, 

А кто-то к нам прибежит.

Я поняла, что секунды счастья важнее, 

Чем тысячи бесполезно прожитых часов, 

И время бежит скорее, 

Когда нас хоть где-то ждут.

Я поняла, что ничего не изменишь.

Поняла, что время идет.

Возможно ты меня,  кем-то заменишь, 

А может быть и на оборот.

Я поняла, что безумно скучаю, 

По детским,  беззаботно прожитым часам.

Я часто тебя вспоминаю, 

Когда смотрю на океан.

*   *   *   *   *

Я города печаль чую

Я города печаль чую...

Так тяжело,  когда вокруг не горят огни

Я города печаль чую...

Куда девались те прекрасные дни?

Я города печаль чую...

И мне так хочется кричать...

Я города печаль чую...

И лучше бы мне ничего не знать...

Я города печаль чую...

Разрухи близится час, 

Я города печаль чую.

И мне все же не спится,  в столь поздний час.

Я города печаль чую...

Меня зовут его пути.

Я города печаль чую...

Зачем и как к нему прийти?

Бібліотека: роки і люди. До 135-річчя від часу заснування

БІБЛІОТЕКА: роки і люди

Publish at Calameo or read more publications.

БІБЛІОТЕКА: роки і люди [Текст]: док.-бібліогр. зб. / Упр. культури і туризму Одес. облдержадмін.; Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського; [підгот.: Т.О. Андросова; Т.А. Канєвська; О.А. Булгакова; комп'ют. набір. О.А. Булгакова, О.М. Ласкевич; ху-дож. оформлення О.А. Булгакова, О.М. Ласкевич; відп. за вип. Т.М. Полянко]. – О., 2010. – Вип. 2. Літопис минулого і сьогодення Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Грушевського. – 2010. – 152 с. – (До 135-річчя від часу заснування Бібліотеки).

Ананьїв. 1753-2013: до 260-річчя заснування

АНАНЬЇВ. 1753-2013: до 260-річчя заснування

Publish at Calameo or read more publications.

АНАНЬЇВ. 1753-2013: до 260-річчя заснування [Текст] : бібліогр. покажч. / Укр. культури і туризму Одес. обл. держ. адмін. ; Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського ; від. краєзнавч. л-ри і бібліогр. ; Ананьїв. район. б-ка ; [підгот. : Т. О. Андросова, Л. І. Ротар ; ред. О. А. Таубеншлак ; комп’ют. набір А. В. Діденко ; худож. оформ, редагув. О. М. Ласкевич ; відп. за вип. Т. М. Полянко]. – О., 2013. – Вип. 11. – 2013. – 68 с. ; 15х 21. – (Міста і містечки Одещини). – 35 прим.

Таня Кустурова

Пишет о других, об окружающем мире. Помогает людям найти в себе добрые качества.

- А о себе я понятия не имею что написать. Может то, что я очень хочу, чтоб весь мир был счастлив! Это единственное что я могу о себе сказать!

*  *  *

Я зажигаю свечи,

когда небо выключает свет, -

мой любимый субботний вечер,

Пара книжек и теплый плед.

Ты возможно еще не знаешь,

что я могу сколько хочешь ждать,

ты все падаешь и взлетаешь,

а я грею твою кровать.

Я так близко, может как-то слышишь,

что я часто с тобой болтаю

Ты все ищешь там что-то ищешь,

а я просто с тобой летаю.

Мой любимый субботний вечер

две подушки и теплый плед.

Когда ты дышишь в мои плечи, -

я не верю, что тебя нет.

*  *  *

Намалюй мене або на мені,

Заспівай мені гарних пісень.

Якщо ти море, я хочу жити у вогні,

Як ти ніч, то нехай буде завжди день.

Моє серце чомусь закам'яніло, -

Я весь день до тебе бігла стрімглав,

І як тільки зовсім трошки стемніло,

Ти без жалю мою душу зламав.

Мій метелик порвав собі крила, -

Так до тебе хотів долетіти.

Я тобою жила і боліла,

Як хворіють беззахисні діти.

                                               

*  *  *

Закрывай глаза и в море

Погружай мечты.

В жизни есть одно лишь горе-

Это ты.

Ты такое горе если,

Не вдохнул земли,

Не качался в теплом кресле

У окна зимы.

Посмотри, прохожий, шире

Сколько рядышком чудес,

Сколько красок в этом мире

С моря до небес.

Закрывай глаза и лейся,

Будь доволен и будь рад.

Будь свободным словно песня,

Теплым будь как взгляд

Будь улыбкой и душой,

Ликом красоты.

Помни, вдруг случится горе –

Это ты.

                                               

*  *  *

Его поцелуи такие же сладкие как других,

мы болтали всю ночь, и нам не было ее жаль.

Но как только я понимала, что голос его утих,

мне хотелось далеко от него сбежать.

Его пальцы как муравьи, щекотали мою кожу и жалили,

А я дышала, дышала, дышала,

Замечала как слова его меня плавили,

Но для любви этого наверное мало.

А знаешь, прохожий, совсем же не в нем причина, -

Я нужна ему и верю, он будет мной дорожить.

Он такой как они - обычный себе мужчина,

Жаль, что я так и не научилась любить!

Я выбегала босая, уличным музыкантам песни пела,

они немного неловкие и замерзли, зима же, -

Я с ними плясала, и душу свою раздела, -

Пускай про меня там понарасскажут!

С ними выпью хорошего белого вина

он - обычный мужчина, и это совсем не его вина.

Я его не видела, я скучаю,

Я ж ему обязательно помогу,

буду обнимать его, налью чаю,

Постираю брюки, волосы подстригу...

Господи, почему ты мне такую судьбу,

Я же женщина, сколько любви еще ждать?

Я вот босая все бегу, бегу

С музыкантами уличными танцевать.

А потом возвращаюсь, стираю брюки,

И вроде бы я по нему скучала,

Мне приятны и очень милы его руки

Но для любви этого наверное мало.

Послушай, прохожий, спаси мои раны!

Я верю, ты есть, я буду тебя ждать,

И ты придешь ,постучишь ко мне рано-рано

Скажешь : " На улице дождь, разувайся, пойдем танцевать..!"

Твое небо стало домом моих птиц.

В этом месяце уж больно угрюмая зима.

Я смотрю в отраженье своих лиц.

Убеждаюсь, что я у себя не одна.

Этот город - архив моих детских лет, -

Я присяду у дерева за мостом,

Так пусто вокруг, некому даже сказать "привет"

Только старые дворики с полузакрытым ртом.

Твое море стало домом моих глаз,

А мое превратилось в комок луж.

Просто я устала быть в любой час

Бесплатным приютом для запачканных душ.

Я сижу у дерева за мостом,

Рядом ходит старушка, ругает внучка

Он проказник, бегает за котом,

И таскает за хвост дурачка.

Я не знаю какой этот новый стих

То ли он грустный , то ли он обо мне

Я просто пишу. Мой город притих.

Сверху небо скучает без птиц в январе.

Я кидаю в него поцелуем

Ты бросай все дела, приходи, потанцуем.

*  *  *

В саду моей души уже второй век цветут розы. Их аромат так манит всех, кто проходит мимо, что они не в силах сдержать своего желания насладиться цветами. Они подходят, любуются, рвут и забирают себе. Украшают свои души моими цветами, пока я продолжаю с любовью поливать их и наполнять их своим естеством. Иногда мои розы вянут. Очень жаль, что именно в душе у тех людей, которых я до безумия и со всей искренностью люблю. Они вянут, и вместе с ними вянет очередной осколочек меня...

Пам'ятаємо кожне ім'я: 10 квітня - День визволення Одеси

04 квітня 2014 року в читальному залі до 70-річчя визволення Одеси і Одеської області від німецько-фашистських загарбників пройшли краєзнавчі історико-патріотичні читання "Пам'ятаємо кожне ім'я".

В  рамках заходу відбулась зустріч студентів міста з Дубровим Борисом Івановичем, автором 22-х публіцистичних та художньо-документальних книг, який під час фашистської окупації був в Березівській підпільній організації під керівництвом В.Ф. Д'яченка.

Дубров Б.І. поділився з молоддю спогадами про героїв визволення Одеси та Одещини від німецько-фашистських загарбників: віце-адмірала Г.В. Жукова та маршала Радянського Союзу Р.Я. Малиновського, про Героїв Радянського Союзу, кулеметниць Ніну Онілову та Людмилу Павлюченко.

Опроненко Людмила Миколаївна, автор книги "Герої Соціалістичного Труда Одещини. 1940-1990 рр.", розповіла про героїв, які були визволителями Одеси і області.
По закінченню зустрічі перед молоддю та гостями виступили студенти ліцею будівництва та архітектури під керівництвом художнього керівника Степанової Є.Г. Були прочитані вірші воєнної тематики та пролунали пісні воєнних років.

На фото: Андросова Т.О., зав. відділом краєзнавчої літератури і бібліографії

На фото: Дубров Б.І. та Опроненко Л.М.

На фото: студенти ліцею будівництва та архітектури (керівник Степанова Є.Г.)

Під час заходу була представлена електронна презентація "Пам'ятаємо кожне ім'я"