«З рідною мовою – щасливі довгі літа»: 85 років від дня народження Олекси Сергійовича Різниченка

 

«Ти мене полюбиш не за пісню, 

Ти мене полюбиш не за вроду – 

Ти мене полюбиш за залізну (зітхає) 

Відданість вкраїнському народу...». Олекса Різників «Бажаній нареченій» (1961)

 

 

Олекса Різниченко (Олекса Сергійович Різників) народився 24 лютого 1937 року в Енакієві, на Донбасі. 1948 року родина переїхала до Первомайська Миколаївської області, де починається творчий шлях поета.

В 1958 році Олекса закінчив Одеське державне театральне художньо- технічне училище. В цей час він знайомиться з правозахисниками, починається його політична діяльність.

Перший арешт не забарився. 1 жовтня 1959 року матроса- радіометриста О.С. Різникова заарештовують. Військовий трибунал відміряв йому за антирадянську діяльність півтора роки таборів суворого режиму.

В 1968 році Олекса закінчив українське відділення філфаку Одеського державного університету ім І. Мечнікова. З того часу займається вивченням та пропагандою української мови. Готував книжку віршів, яка мала побачити світ у видавництві “Маяк”.

Перешкодив другий арешт. 19 травня 1972 року Одеський обласний суд засудив Ніну Строкату - на 4, Олексу Різникова - на 5,5, Олексу Притику - на 2 роки суворого режиму.

Після ув’язнення з 1977 року жив і працював у Первомайську, з 1995 року - в Одесі.

Член Національної Спілки письменників України з 1990 року.

Лауреат літературних премій.

Двічі репресований: 1959-1961 рр та 1971-1977 рр.

Відбув у таборах 7 років. 1991 року реабілітований по обох справах.

 

Автор книжок:

"Озон". - Одеса: Маяк, 1990

"Терновий вогонь". - Київ: Український письменник, 1993

"Наодинці з Богом". - Харків-Бровари; 1998

"З людей. Повісті, п'єса". - Дрогобич : Відродження, 2000

"Промінь з Одеси". -  Одеса: Друк, 2000

"Спадщина тисячоліть. Чим українська мова багатша за інші?" .- Одеса: Друк, 2001

"Одноримки".-  Одеса: Друк ,2002

"Двострунне грало". -  Одеса: Друк, 2002

"Спадщина тисячоліть". - Харків: Просвіта (перевидання), 2003

" Кладівниця української мови". - Одеса: Скайбук, 2003

" Їдло 33-го: Словник голодомору". – Одеса : Юридична література, 2003.

"Ілейко, і бога Турейко". - Одеса, 2004

"Сміх на гаку". - Одеса: Друк, 2005.

"Бран. Містерія". – Одеса: Друк, 2006.

"Промінь з Одеси. Поема" – Врадіївка: Коваленко А. Г., 2016.

Література з фондів бібліотеки

Різниченко О. Промінь з Одеси: Ніна Строката в поезії, документах і спогадах. – Одеса: Друк, 2000. – 268 с.

Ця книжка - про видатну політичну і громадську діячку, одну з засновників Української Гельсинської групи, одеситку, вченого-мікробіолога Ніну Строкату-Караванську. Вона була ув’язнена 4 роки, її чоловік Святослав Караванський - 30 років. 1979 року завдяки міжнародній кампанії видавництва «Смолоскип» і українських жіночих організацій радянський уряд змушений був депортувати подружжя за кордон.

20 років перебування у США були сповнені напруженої і результативної боротьби... Одеса може пишатися такими своїми дітьми.

Книжка призначена для студентів, старшокласників, усіх, хто цікавиться історією опозиційного руху 50-70-х років XX століття.

Крім поеми «Промінь з Одеси» тут надруковано спогади, поезії, документи з архівів КДБ.

Різниченко О. Наодинці з Богом : Поезії. – Броварі: Українська ідея, 1998. – 384 с.

"Наодинці з Богом" - третя книга українського поета-шістдесятника, лауреата Премії імені Павла Тичини — Олекси Різниченка. До книги увійшли кілька поем, вірші різних років, сонети.

Олекса Різниченко - людина буревійної особистої долі, двічі репресований за "інакомислення", реабілітований у 1991 році. Про все це і в творах поета - пружних, насичених роздумами і болем.

Книга оформлена репродукціями з картин Заслуженого художника України Андрія Антонюка.

Я винен тим, що українець”: Інтерв’ю Юрія Зайцева з Олексою Різниківим. Документи / Вступна стаття, упоряд. і ред. Ю. Д. Зайцева. - Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2007. - 232 с.: Іл. (Серія - Усна історія України XX ст., № 3)

Талановитий український поет, мовознавець, лауреат літературних премій їм. Павла Тичини, Костянтина Паустовського, Тараса Мельничука двічі політв’язень СРСР і двічі реабілітований України, відомий громадський діяч Олекса Різників щирою, колоритною розповіддю відтворив унікальні сторінки антирежимного спротиву на півдні України, зокрема, в Одесі у 1950 - 1970-х роках XX століття. В книзі досконалими гранями вирізьблено образи споборників святої волі України Ніни Строкатої, Святослава Караванського, їх однодумців. Оповідь ілюстровано архівними документами колишнього КДБ, творами О. Різниківа та світлинами.

Різниченко, Олекса Сергійович Двострунне грало: [Сонети]. - Одеса: Друк, 2002. - 204 с.

«Двострунне грало» - перше видання сонетів, писаних автором в роки, коли він був репресований вдруге (1971-1977рр.) в камері Одеського КДБ і в концтаборі № 36 на Пермщині.

Цікавим у них є те, що автор самообмежив себе всього двома римами, замість п’яти-шести канонічних. Та й тематика цікава - про що пишеться там? 

Різниченко О. З людей. – Дрогобич: Видавнича фірма Відродження, 2000. – 384 с.

Це перша прозаїчна книжка поета шістдесятника Олекси Різниченка. Автор був двічі репресований у часи імперії. Тому зрозумілим стає отой біль, який пронизує всі його твори. Автор шукає відповіді на питання, які хвилювали суспільство у 60-х рр. і актуальні нині: що з нашим народом? Чому він втратив половину себе у 20-му столітті? Чому така наша доля? І ми ще можемо жартувати? І жити? І перемагати?

Різників О.С. Бран. Містерія. — Одеса: Друк, 2006. — 192с.

Нова книжка автора присвячена аналізу душі людини, що зросла у тоталітарній атмосфері кінця XX століття, надихалась отруйних випарів культу особи і партії, але знаходить-таки внутрішні сили переборювати, видушувати з себе раба, совка. На переконання автора особа не є неподільною, вона являє собою віддзеркалення того суспільства, в якому зросла і є, по суті, мікросуспільством.

Містерія «Бран» була надрукована у книзі «Донька Одеси. Ніна Строката в документах і спогадах». (Одеса, «Друк», 2005).

Різниченко, Олекса Сергійович. Сміх на гаку. - Одеса: Друк, 2005. — 188 с.

Пригадуєте байку Григорія Сковороди про рибку, яка ковтнула гачок і світ їй став немилим.

А якщо б від гачка ішла месина до когось у руки, і той хтось весь час посмикував чи й водив, куди хотів?

А якщо б на цьому гачку, чи й гаку, була не губа, а душа людська? Що б вона робила? Ридала б? Плакала? Чи сміялася? І який би був той сміх?

Автор намагався відповідати на ці питання все життя - створюючи коли жартівливі, коли гумористичні, коли сатиричні твори.

Різниченко О. С. Іллейко, з Бога турейко: Епічна поема. – Одеса: Астропринт, 2004. – 140 с.

Епічна поема Олекси Різниченка «Іллейко, з Бога турейко» є спробою відтворити княжої доби Київську Русь, зазирнути в те, що хоч якимось промінчиком душі сучасника висвітлене в глибинах історії нашої Батьківщини. Наскільки той промінчик є людяним, людським, закоханим у життя та в невмирущість духу нашого народу, про те - судити читачеві.

Одеська хвиля. Документи, твори, спогади в’язнів сумління / Упор. П. Отченашенко, О. Різників, Д. Шупта. — Одеса: Друк, 2006. — 256 с.

Документи з архівної справи  №24962 П.;. Різникова О. С. та Барсуківського В. Ф. 1958-1961 рр. ;

Текст листівки, поширеної в Одесі і Кіровограді 7-8 листопада 1958 р. С. 39

Огляд-виписка із Протоколів обшуку у Ол. Різникова та В. Барсуковського 1 жовт. 1959 р. С. 41.

Выписка из протокола судебного заседания. [Текст]: [ця виписка зроблена на вимогу слідчих по другій справі 1971 р.] - С.42.

Вирок суду над О. Різниковим  В. Барсуковським С. 66.

Різників О. Льоня стає Олексою (Уривок зі спогадів) С. 73

Різників О. Вирок суду над Ганною Михайленко С. 101

Різниченко О. Проростання крізь асфальт С. 132

Різниченко О. З біографії Миколи Палія С. 133.

Різників О. Право жити, право знати, право на батьківщину (до 60-тих роковин Юрка Бадзя) С. 187.

Різниченко О. Товарищейки. С. 193.

Різників О. Моя совість чиста С. 245.

Їдло 33-го: Словник голодомору / Зібрав і упорядкував Олекса Різників. – Одеса : Юридична література, 2003. – 168 с.

Цей словник про «їдло» (не їжу, а саме «їдло»! 1933-го року – це документ неймовірної сили про трагедію народу. Він портібен як людська пам’ять, як неперебутнє в людській свідомості горе. Цей словник – унікальне явище. Він, крім того, прислужиться для мовознавчих студентських  пошуків, для вивчення художньої літератури про голодомор, для виховання школярів у дусі правди й високої моралі.

Книга «Ідло 33-го» Олекси Різниченка складена на основі свідчень людей, які пережили ті страшні роки. Вона переконливо доводить, що той голодомор був справді геноцидом проти українського народу. І ми, читаючи її, мусимо чітко усвідомлювати, що найголовніше у країні - панування Закону і Права, дотримання в усьому юридичних норм. Тільки це дасть змогу не допускати у майбутньому подібних трагедій.

Різниченко О. С. Озон: Поезії. – Одеса: Маяк, 1990. - 88 с.

У першій збірці українського поета переважають мотиви любові ліричного героя до рідної землі, до рідного слова, до трудящої людини. У віршах відтворені життєвий досвід автора, його роздуми над проблемами сучасності, оптимістична віра у світлу долю людей.

Різниченко О. Іменем твоїм; Два поети; Два уривки з поеми “Промінь з Одеси”[Текст]: [поезії]// Літ. Одеса. – 2006. – С. 104-106. – Фот.: С. 104.

Різників О. Ми будем жити, як трава [Текст]: [поезія] // Море. – 2006. - №1(6). - С.53-56.

До поезії «Ми будем жити, як трава» увійшли наступні вірші «Екскурсія по музею просто неба», «Історія зі щитом» (пісня), «Стогін хохла-вола», «Протривати!»

Уривок з вірша «Протвивати!»

 «….Не чуємо, Не бачимо, Не ходимо, Не кажемо!

 Щоб в цьому світі протривати,

Ми будем жити, як трава та».

Ісаєнко Л. Домінанта національного у творах Олекси Різниченка [Текст]: [біогр. та творчість] / Любов Ісаєнко // Пам’ять і слово: Українознавча філологічна сторінка Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова: Літературно-критичні нариси. – Одеса: Астропринт, 2004. – С. 156-173.

Різників О. Окупація [Текст]: [уривки з поеми про «Партизанську іскру»] / Олекса Різників // Крізь пам’ять: Збірка поезій. – Одеса: Астропринт, 2005. – С. 156-161. 

Різниченко О. С. Промінь з Одеси. Поема / вступ. слово (2000, 2016 рр.) : О. Різниченко, -Врадіївка: Коваленко А. Г., 2016. -72 с.:іл.

Поема присвячена славетному подружжю правозахисників – одній із засновників Української Гельсінської групи, ученому-мікробіологу, одеситці Ніні Строкатій-Караванській та її чоловікові Святославу Караванському, авторові «Російсько-українського словника складної лексики» (1998).

Видання приурочене 40-им роковинам заснування Української гельсінської групи. 

Різниченко О. Море [Текст]: [Поезія] / Олекса Різниченко // Антологія української морської поезії : від Т. Г. Шевченка до наших днів / Упоряд., передм. Анатолія Глущака. – Одеса: Маяк, 2004. – С. 174.

До антології увійшли твори українських поетів XIX-XX століть, в яких розгорнуто широкий спектр мариністики – сувора романтика трудів і подвигів давніх і сучасних мореплавців, незглибима краса водних просторів, яка з давніх-давен вабить і бентежить людину, заряджає її енергією дії та пошуку, бажанням випробувати себе у шляхетному змаганні зі стихією.

Різниченко О. Коли б зібрати всі усмішки [Текст]: [поезія: «Роздати сміх», «О-т-така рибина», «Весна», «Літак», «Чи є в гієни гігієна», «Корисне гасло», «Зайча захворіло», «Гостювання сонечка», «Мама гусеняток», «Знаки зодіака», «Чоботи», «Пішов чи прийшов»] / Олекса Різниченко // Літ. Одеса. – 2003. - №3(10). – С.106-116. – Фот.: С. 106. 

Різниченко О. «Синюхи сонь і Бога бистрий біг»[Текст]: [поезія] / Олекса Різниченко // Степова пектораль. Поетична антологія. Від Т. Г. Шевченка до наших днів. Упоряд. Глущак А. С. – Одеса, Маяк, 2011. – С. 219.

Степову хрестоматію творило також покоління шістдесятників, поетів порубіжжя XX-XXI століть., серед яких потрібно виділити творчість Олекси Різниченко. 

Різників О. Ми встанемо-повстанемо із тління [Текст]: [Поезія: «Саме тут, ті ж самі…», «Ні?», «Л. С.», «Вишивки», «Очі із середини засмаглі», «Розмова з пірамідою» - пер. з польської О. Різникова] / Олекса Різників // Літ. Одеса. – 2007. - С. 146-152. – С. 146.