Поет і вчитель: до 85 річчя від дня народження Валентина Леонідовича Мороза

Мороз Валентин Леонідович (31.01.1938-30.01.2013) – український поет, журналіст, член Національної спілки письменників України. Був відповідальним секретарем Одеської організації СПУ. Нагороджений медалями. Лауреат літературних премій ім. Едуарда Багрицького, премія ім. П. Г. Тичини, ім. Костянтина Паустовського.

Лиш тільки той народ, що має

Ім’я безстрашного бійця,

Що все життя оберігає

Свою свободу до кінця,

Що материнське ніжне слово

Не дав на згубу ворогам, —

Лиш той народ і тую мову

Не вбить ні людям, ні вікам!..

Валентин Мороз, «Земля і слово».

Валентин Леонідович Мороз – один із найяскравіших українських поетів кінця ХХ – початку ХХI століття. Його пристрасні та мелодійні твори увійшли до сімнадцятьох прижиттєвих книжок. Але передусім це був щирий, високоморальний чоловік, який для багатьох і молодих, і поважного віку людей залишається на все життя вчителем.

Знаний в Одесі зберігач української культури Тарас Максим’юк упевнено називає Валентина Мороза своїм життєвим наставником. Щиру сповідь-спогад Максим’юка «Про Валентина Мороза – друга, поета та… вчителя» опубліковано у книзі «Я міст до тебе, Україно…» (Одеса, ТОВ «Лерадрук», 2016). Її укладачка Ірина Олексіївна Меліхова – дружина поета, вірна подруга по нелегкій життєвій та творчій дорозі-долі митця – готує до друку друге, доповнене та виправлене видання.

Письменник Олег Олійників згадує, що Валентин Мороз допомагав одеським педагогам у проведенні літературних свят, зустрічей та конкурсів, у яких охоче брали участь Анатолій Глущак, Георгій Горст, Микола Палієнко, Василь Півень, Олекса Різників, Станіслав Стриженюк, Володимир Гаранін, Станіслав Конак, Олекса Шеренговий і сам Олег Семенович.

Валентин Леонідович Мороз народився в селі Люшнювате (нині — Голованівського району Кіровоградської області).

«Пам’ятаю, — згадував Валентин Леонідович, — звичний, здавалось би, день 22 червня 1941 року. Нібито ніщо не провіщало лиха. Удень прийшов додому батько і приніс нам подарунки: величезну ляльку для дворічної сестрички Тамари, що була більша за неї, а нам із братом Станіславом — цілу жменю гільз: у той день батько був на стрільбищі… Тоді ніхто з нас і гадки не мав, що то було останнє побачення з батьком. А ті гільзи довго зберігалися у нашій родині як дорогоцінна пам’ять про батька». Загинув батько у червні 1941-го.

Мати — Катерина Яківна — була вчителькою. У перші дні війни, коли почалося несподіване та жорстоке бомбардування Самбора, ситуація вимагала рухатися на схід. Через певний час родина зупинилася в Казахстані, а через кілька років повернулася до села Люшнювате Кіровоградської (тоді Одеської) області, де жили родичі. Там Валентин закінчив семирічну школу. Далі були одеська середня школа №39, невдала спроба вступити на історичний факультет університету і повернення в рідне село, на береги Південного Бугу...

Чарівна природа, роздуми про пережите, по-новому осмислена творчість письменників української та світової літератури позначилися на виборі нового факультету — ним став філологічний факультет Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. В університеті була доброзичлива, творча атмосфера. Молоді таланти перебували під постійною опікою закоханих у свою професію викладачів.

Із 1955 року Валентин Мороз починає друкувати вірші в періодиці, що засвідчують вправність та майстерність поета-початківця. У 1962-у в Києві виходить його перша поетична книга «Говоріть, колоски, говоріть», хоча творилася вона більше десяти років. Її вихід у світ благословили такі корифеї української поезії, як Павло Тичина та Андрій Малишко.

«Поезії, що увійшли до збірки, вирізняються гостротою мистецького зору, власним поетичним стилем, умінням використовувати художні засоби, майже кожна з них базується на реальних подіях, переживаннях і роздумах автора; поет живиться тією життєдайною енергією, що дарує йому натхнення, творчу радість, породжує упевненість у своїх силах та впливала на самовдосконалення», — професійно оцінював творчість побратима по перу Володимир Гаранін у нарисі «Валентин Мороз: життя і творчість».

Після закінчення ОДУ працював, зокрема, в Немирівській районній газеті, видавництві «Маяк», Одеському літературному музеї, на Одеському обласному радіо.

На обласному радіо 60–70–х років минулого століття займалися журналістикою потужні творчі сили: там працювали майбутні лауреати республіканських та національних премій Олекса Шеренговий, Володимир Рутківський, Валентин Мороз, ціла когорта тодішньої творчої молоді – Василь Сагайдак, Василь Полтавчук, Василь Піддубняк. А ще заходили до Валентина Мороза «на вогник» пограти в шахи хлопці з телебачення, кіностудії, видавництва. Саме тут готувалися радіопередачі, виносили на творчий суд новели й вірші. І в центрі цього виру творчого життя був він – завідувач редакції пропаганди Валентин Леонідович Мороз.

«Перша драматична поема Валентина Мороза «Земля і слово» (на превеликий жаль, й остання!) приваблює читача щирістю автора, художньо поетичної правди, неповторністю поетичної «сповіді», емоційною насиченістю, вдалою розбудовою граматичних конструкцій, цікавими метафоричними блискітками, стислістю, вдалою діалогічною «симетричністю» та послідовним розвитком, логічністю сюжетної лінії; поету вдалося сконструювати правдиві, чітко окреслені характери персонажів. Поет порушив низку суспільно-по-літичних проблем, що хвилювали на початку 60-х років двадцятого століття і українське суспільство: нація, патріотизм, національна мова, культура, правдива інтерпретація історичних подій тощо», — зазначав В. Гаранін.

Друга збірка В. Мороза «Ми — земля» удостоєна літературної премії імені Едуарда Багрицького. Згодом у видавництвах Києва та Одеси виходять його книжки «Дерево на обрії», «Тінь дощу», «Білий-білий сніг», «Крило трави», «Земле моя — доле моя», «У ритмі сонця», «Моя душа — як пташка на долоні» та інші (загалом 17 поетичних книг).

У 1990 році поет готує до друку чергову збірку «Осінній сад». Вона викликала схвальні оцінки та рецензії в засобах масової інформації, і Валентин Мороз став лауреатом Всеукраїнської премії імені Павла Тичини. Містить цикл «На Шевченкові слова». Тема Шевченка не випадкова у творчості В. Мороза. Автор працює над нею упродовж десятиліть.

У цьому циклі йде «Передчуття». Тут відчутні традиції вірша Тараса Шевченка «Чи не покинуть нам, небого…». Це останній його твір, закінчений за 10 днів до відходу у інший світ. Поет записав його олівцем на офорті автопортрета 1860 року. Під першими 36 рядками поет написав дату «14 февраля». Останні 36 рядків датовано «15 февраля».

Завершальний вірш циклу – «Старі дерева». В. Мороз любить звертатися до образу дерева. Воно для поета – символ життя, краси. Кожен доторк Шевченкової руки до дерева залишає свій слід, і це символізує той слід, який залишає у нашій духовній скарбниці слово Шевченка, залишає його на віки.

У 1997-у Валентин Леонідович підготував до друку книгу із символічною назвою «Моя душа — як пташка на долоні», до якої включив вірш «Канівські строфи». У цій поезії він по-новому пізнає світ Кобзаря після відвідин Чернечої гори, де бував неодноразово. Цей алегоричний твір варто прочитати кожному, щоб за-глибитися у філософський та емоційний світ геніального українського поета, відчути величний образ нашого національного пророка.

Заслуговують на прочитання і вірші під загальною назвою «З варіацій на теми українського фольклору», які виводять автора на нову орбіту розуміння сучасної поезії. Відомий письменник і науковець Анатолій Колісниченко, ана-лізуючи витоки творчої манери Валентина Мороза, спосіб його мислення, писав: «Однією з привабливих рис творчості В. Мороза є уміння шукати в невичерпних джерелах народної творчості споріднені мотиви, образи, паралелі, розвивати їх і «осучаснювати», шукати імпульс думки й уяви».

Українську фольклорну тематику органічно доповнює цикл «З варіацій на теми грузинського фольклору». Мабуть, Всевишній мудро розпорядився, доленосно поєднавши в 1961 році Валентина Мороза з Іриною Мелеховою. Вона — випускниця українського відділення філологічного факультету ОДУ ім. І.І Мечникова 1962 року — писала новели, прочитавши які, Павло Тичина сказав, що Бог наділив її справжнім талантом. А Григорій Андрійович В’язовський новелу студентки Ірини Мелехової (писалися новели і в співавторстві з однокурсницею-подругою Зоєю Купченко) виніс на практичне заняття для літературознавчого аналізу. Ірина Олексіївна стала кандидатом психологічних наук, видавала підручники, писала наукові статті з курсу психології, якими послуговуються у вищих навчальних закладах. Її мати була з дворянського грузинського роду. Часто відвідуючи Грузію, зустрічаючись з письменниками, науковцями, краєзнавцями, буваючи в тамтешніх горах, одеський поет знайомився з храмами та історією братньої країни: все це давало матеріал для творчості. Багато творів грузинських поетів Валентин Мороз переклав українською мовою.

Новаторським явищем в українській поезії назвав «Антивірші» Валентина Мороза Євген Прісовський: «Антивірші — парадоксальне поняття, коли йдеться про визначення суті поетичного твору. Але парадокс завжди був засобом вияскравлення загостреного вияву головної думки й головного почуття. Антивірші, за авторським задумом, — це твір, позбавлений зовні поетичного начала; твір, головним «героєм» якого є неприваблива, жорстка, некрасива правда».

У Валентина Леонідовича була особливість, яка, може, й іншим поетам притаманна, але ж не такою мірою: він — ідеаліст і філософ, романтик у найкращому сенсі цього слова, глибокий лірик, який звертався до найпотаємніших закутків людської психіки, особливого стану творчої душі, щирих почуттів.

Вірші інтимної тематики зустрічаємо у більшості його збірок, але кращі з них — в «Ім’я тобі — кохана» (2000). Ця кишенькова книжечка — поезії про високе почуття кохання, яке повинно бути чистим, вірним — від першого подиху й до останнього. Ця мініатюрна збірка вибраної любовної лірики — по-справжньому цікаве й неповторне явище у нашій сучасній поезії.

Валентин Мороз любив працювати з молодими, давав багато цінних порад, основними вимогами до майбутніх поетів називав відповідальне ставлення до слова, необхідність постійного розширення поетичного словника, вдосконалення техніки віршування. Неперевершеною школою майстерності вважав щоденне читання найкращих зразків поезії та прози: «Начитайтесь — і відчуєте флюїди в серці, потяг до поезії». Завжди радив початківцям: «Частіше думайте про велике».

Особливе місце у творчому житті Валентина Мороза займав Пушкінський недільний ліцей, створений 1992 р. при середній школі № 107 за директорства Лідії Адольфівни Щербини – викладачки російської мови та літератури, вченої-пушкіністки, заслуженої вчительки України. Доцент кафедри російської мови, кандидат філологічних наук Віктор Федорович Шишов викладав у ньому культуру мовлення та польську мову, Валентина Анатоліївна Максимова – спецкурс з історії театру, а Валентин Мороз – піїтику.

Володимир Немерцалов – нині доцент, кандидат біологічних наук, береже в пам’яті уроки ставлення до світу, природи, до людей, знайомства з шедеврами світової літератури та творчістю українських авторів – від митрополита Петра Могили і гетьмана Івана Мазепи до наших сучасників Сергія Жадана й Андрія Любки. В. Немерцалов опублікував в інтернеті переклад англійською мовою вірша В. Мороза «Україна», надсилав його на конкурс віршів Бібліотеки Конгресу США. Володимир підкреслює, що навчився від наставника здатності дивуватися світові, любові та прихильності до людей, вмінню радіти за інших. «Валентин Леонідович – глибокий філософ, – говорить учений. – Він умів просто вести мову про найскладніші речі».

Моряк із юридичною освітою Олександр Коробейников згадує 2005 рік, вихід його книжки «Избранное», до якої ввійшли перекладені ним разом із В. Немерцаловим російською мовою вірші В. Мороза.

Видала кілька книжок поезій і колишня студентка філфаку ОНУ Олександра Григор’єва.

Юрист, депутат Одеської облради, автор популярних пісень Ігор Шавров вважає, що Валентин Мороз дав йому багато цінних порад, сформував своєрідний кодекс поета, основними вимогами якого назвав відповідальне ставлення до слова, необхідність постійного розширення свого словника, вдосконалення техніки віршування. А неперевершеною школою вважав В. Мороз щоденне читання найкращих зразків поезії.

Відійшов у засвіти за день до свого 75-річчя (30 січня 2013 р.) один із найавторитетніших письменників Одеси, Одещини, журналіст, який працював у Немирівській районній газеті, у видавництві «Маяк», Одеському літературному музеї, на Одеському обласному радіо. Валентин Мороз був відповідальним секретарем Одеської організації НСПУ, довгий час (з 1997 до 2008 року) був головним редактором журналу Одеської обласної організації НСПУ «Літературна Одеса».

«Не вмер… А просто пішов у майбуття однією з непомітних, а може, й загадкових доріг», — написав у спогадах побратим письменник Олег Олійників. Пішов із життя на переломі несподівано сніжної зими. 

Літературні твори

1962 — «Говоріть, колоски, говоріть» (Поезії)

1967 — «Ми — земля» (Поезії)

1969 — «Дерево на обрії» (Лірика)

1971 — «Білий-білий світ» (Лірика)

1975 — «Тінь дощу» (Поезії)

1978 — «Крило трави» (Поезії)

1982 — «Крізь пам'ять» (Вірші)

1984 — «Земле моя, доле моя» (Поезії)

1986 — «У ритмі сонця» (Поезії)

1988 — «Поезії»

1990 — «Осінній сад»  (Поезії) премія ім. П. Г. Тичини, 1993

1993 — «Пісочний годинник» (Поезії)

1997 — «Моя душа — як пташка на долоні» (Поезії)

2000 — «Ім'я тобі — кохана» (Вибрана любовна лірика)

2004 — «Дорога в осінь» (Вибрані поезії)

2007 — «Ми листуємося з лісом» (Лірика)

2009 — «Зелена кров веселої верби» (Збірка поезій)

Твори В.Л. Мороза з фондів бібліотеки

Мороз В. Білий-білий світ [Текст] : Лірика / В.Мороз. – Одеса: Маяк, 1971. – 80 с.

Філософське осмислення дійсності, складна асоціативність, емоційна напруга кожного рядка – ось риси, притаманні поезії Валентина Мороза, якого читач уже знає з кількох цікавих збірок. В цій збірці – вірші про непросту простоту сьогодення, відповідальність окремої людини за долю всього людства, невідборність прогресу, творення нового життя. Чимале місце в ній займають також варіації на теми українських народних пісень та поезії про кохання.

 

«Наді мною зашелестіла

Золота вечірня зоря.

І кричали лебеді білі,

Вилітаючи з-під пера.

Повернутись благаю слізно…

Ах, болюча прощання мить !

А нічого не вдієш – пізно.

І ночами серце болить…» [с. 37]

Мороз В. Говоріть, колоски, говоріть [Текст] : Поезії / Валентин Мороз. – К.,1962. – 58 с.

«Говоріть, колоски, говоріть» - перша збірка молодого поета. Вірші Валентина Мороза підкупляють щирістю і молодечим запалом, життєвою правдою і ліризмом.

«З комбайна знявши полотно,

Від спраги й втоми трохи сонні,

Любили ми вночі зерно

Пересипати на долоні.

І нам здавалося воно

Важким, як піт, що лоб карбує

О, недарма народ зерно

Дорожче золота цінує !»  [с. 6]

 

«Лиш тільки той народ, що має

Ім’я безстрашного бійця,

Що все життя оберігає

Свою свободу до кінця,

Що материнське ніжне слово

Не дав на згубу ворогам, –

Лиш той народ і тую мову

Не вбить ні людям, ні вікам !...» [«Земля і слово», с. 48]

Мороз В. Дерево на обрії [Текст] : Лірика / В.Мороз. – Одеса: Маяк, 1969. – 96 с.

« Яблуня усміхається,

Дозріває усмішками…

Візьміть собі по хорошій усмішці

І усміхайтеся на здоров’я

То – непорушний закон природи,

Скоріться йому беззастережно.

Та не подумайте

Не усміхнутися –

Відразу засохнете, як стара гілляка…»

Мороз В. Дорога в осінь [Текст] : Вибрані поезії / В.Мороз. – Одеса: Астропринт, 2004. – 300 с.

У книзі лауреата літературних премій імені П. Тичини та імені Едуарда Багрицького Валентина Мороза «Дорога в осінь» зібрані найвартісніші вірші недавніх літ, що здобули авторові популярність в Україні та за її межами.

Поет висловлює віру в Україну, надію на її щасливе майбутнє. Запорукою тому є наші майбутні покоління, що продовжують нашу справу. Довірливий тон звертання поєднується з внутрішнім, щирим пафосом.

 

«Крізь завірюхи всіх негод

Вперед – неспішно, та невпинно.

Везем в майбутнє свій народ

Й надіємось на Україну…» 

Мороз В. Зелена кров веселої верби [Текст] : Зб. поезій / В.Мороз. – Одеса: Астропринт, 2009. – 72 с.

Відомий поет Валентин Мороз розповідає про нерозривний зв’язок людини і природи, радощів і печалі. Людина в його поезії – глибоке ціле, ім’я якому – життя.

«Межа моєї мови – це життя,

Це Україна вільна і щаслива,

В якій цвітуть і пісня, і жита,

І наша воля незборима». [«Межа моєї мови», c. 12]

Мороз В. Земле моя – доле моя [Текст] : Поезії / В.Мороз. – К.: Дніпро, 1984. – 143 с.

В збірку сучасного українського поета ввійшли вірші його попередніх видань. Лейтмотивом через все проходить тема творчих дій людини, її взаємодії з суспільством та природою.

«Не кожній і людині на віку

Судилось джерело високогірне,

Судилось шукати так настирно

В собі самій гармонію струнку». [«Зоряний вітер. Цикл Ріка» , с. 31]

Мороз В. Ім`я тобі - кохана [Текст] : Вибрана любовна лірика / В.Мороз. – Одеса: Астропринт, 2000. – 104 с.

В книзі представлені кращі вірші про кохання з попередніх книжок автора, а також нові поезії, присвячені цьому високому та прекрасному почуттю.

 

«…Це – як енергетичне поле,

Чи як серця гарячий стиск.

Перетнулися наші долі,

І тепер їм не розійтись…

Хоч ми, певно, погані актори.

І відчули усі отож

Те, що ми цілувались вчора,

І сьогодні будем також». [«Міська мелодрама», c. 14]

Мороз В. Крізь пам`ять [Текст] : Вірші / В.Мороз. – Одеса: Маяк, 1982. – 71 с.

В новій збірці український поет розмірковує над джерелом духовної сили людини, про її високі цілі та благородні справи.

 

«Це добре, що не ви мене любили….

Я, мабуть би, не витримав і вмер,

Якби в крові зненацька, отепер,

Здійнялася така шалена хвиля…» [c. 57]

Мороз В. Крило трави [Текст] : Поезії / В.Мороз. – Одеса: Маяк, 1978. – 78 с.

Внутрішній світ сучасника, любов до рідної землі, до життя у всій його складності, тісний зв’язок людини з природою, постійне оновлення довколишнього світу – основні мотиви, що визначили ідейно-тематичне спрямування віршів шостої збірки поета. Вони відрізняються філософським осягненням важливих істин, поєднанням інтимних і громадянських почуттів, пройняті життєстверджуючим настроєм.

 

«Мені здається часом, що солдати,

Які не повернулися з боїв,

Не у землі лишилися лежати,

А стали клином білих журавлів». [«Журавлі», с. 14]

Мороз В. Ми - Земля [Текст] : Поезії / Валентин Мороз. – Одеса: Маяк, 1967. – 70 с.

«Ми - земля»  - друга книжка віршів В. Мороза. Написана одним поетичним подихом, вона приваблює філософськими роздумами, силою ліричного почуття, пошуками свіжого слова, барвистістю мови.

«Життя і смерть, любов і старість – всі

Несуть в собі прощання і цвітіння.

Все сіється, леліється в росі,

Все восени дає своє насіння». [присвяч. Павлу Тичині, с. 8]

Мороз В. Ми листуємося з лісом [Текст] : Лірика / В.Мороз. – Одеса: Астропринт, 2007. – 84 с.

У книзі знаного поета, лауреата кількох літературних премій Валентина Мороза читачі знайдуть філософські роздуми про сенс людського буття і творчості, які складають основу його віршів, написаних в останні роки.

«Не кожна людина, що видала книжку віршів – поет.

Не кожний поет,

Що видав книжку віршів. -

Людина.

Не кожні вірші, що надруковані в книжці – поезія.

І це найважча загадка з тих,

Які я придумав для вас…» [c.43]

Мороз В. Моя душа – як пташка на долоні [Текст] : Поезії / В.Мороз. – Одеса: Маяк, 1997. – 96 с.

Автор тяжіє до філософського осмислення сучасних проблем. Його вірші сповнені свіжих метафор, несподіваних поворотів думки, особливо в публіцистично загострених поезіях.

«Так воно мало статись,

Так воно є:

Б’ється у мене в грудях

Серце твоє…

Стукає тяжко в ребра,

Клітку трясе.

Бо і в коханні воля –

Понад усе!

Тож обніми мене, мила!

Тож обніми!

Тільки в обіймах вільні

Будемо ми…» [c. 82]

Мороз В. Осінній сад [Текст] : Поезії / В.Мороз. – Одеса: Маяк, 1990. – 96 с.

Щемке відчуття єдності з рідним народом, з материнською землею, потреба відстоювати людське в людині і в світі, який її оточує, мир, як найбільша цінність нашого буття – головні мотиви збірки поета.

«Ще не вмерла мова України,

А звучить, ви чуєте: звучить,

Вона кличе нас усіх до дії,

Де і хто не був би – все одно,

В цьому наша віра і надія,

Наша зброя й наше знамено!»

«Мова України» [c.3]

Мороз В. Пісочний годинник [Текст] : Поезії / В.Мороз. – Одеса: Маяк, 1993. – 112 с.

Роздуми про бурхливий час, про долю рідного краю – лейтмотив книжки відомого українського поета з Одеси. Складний внутрішній світ сучасника постає і в інтимній ліриці автора.

«Одвіку жили у народі

Не фраза красива, не жест –

Але ідеали свободи

І честь України, і честь»

«І честь України» [с. 3]

Мороз В. Поезії [Текст] / В.Мороз. – К.: Дніпро, 1988. – 189 с.

До збірки українського поета ввійшли кращі твори його попередніх видань. Книжка приваблює філософськими роздумами, силою ліричного почуття, пошуками точного слова. Помітне місце в ній займають вірші на теми українських та грузинських народних пісень, поезії про кохання, тонка пейзажна лірика.

 

«Вже сивіє, нарешті, волосся,

Але ми залишились, як ми

Пізнаю тебе в житнім колоссі,

В квітці, в дереві, поміж людьми….» [с. 129]

Мороз В. Тінь дощу [Текст] : Поезії / В.Мороз. – Одеса: Маяк, 1975. – 76 с.

Вірші, які входять до цієї збірки присвячені сьогоденню, стверджують високі тогочасні ідеали. Сенс шукань поет вбачає у звеличенні творчої праці свого народу. Окремий розділ книги складають варіації на тими українських та грузинських пісень.

« Любове, вколо нас таке життя –

Все крутиться в турботах, поспішає,

І закохатися – часу не вистачає…

Тим більш прекрасні наші почуття !

Не може буть, таки ми ж не останні

На золотому острові кохання…»

Мороз В. У ритмі сонця [Текст] : Поезії / В.Мороз. – Одеса: Маяк, 1986. – 86 с.

В збірці поет оспівує багатий духовний світ людини. Важливе місце займає твори про Другу світову війну, про мир на Землі.

 

«Такий мені ввижається мій край:

Округла й щедра золота хлібина.

На білій скатертині в кожній хаті,

І в глиняному глеку - молоко…». [«Мій край», с.7]

Мороз В. І. Життєдайні джерела : вибрані поезії / Валентин Леонідович Мороз ; уклад. Ірина Олексіївна Меліхова; худ. Лариса Дем’янишина. - О.: Астропринт, 2017. – 280 с.

Збірка поезій Валентина Мороза, видатного поета-філософа, лауреата літературних премій, автора 17 книг поезій. Для широкого кола читачів.

Цю книгу вибраного з найкращих творів свого чоловіка видала його дружина Ірина Олексіївна. Ця книга є духовним заповітом Поета, який щиро любив Україну. Масштаб творчості Мороза не може не вражати. До збірки «Життєдайні джерела» ввійшли 347 найкращих віршів, які всебічно представляють скарб автора.

*   *   *

• Мороз В. «…А я пошукаю іще одне слово» : [вірші] / В.Мороз // Чорномор. новини. – 2012. – 2 черв. – С. 7.
• Мороз В. «В старих фортецях і земля стара…»; З щоденника; Як на мене…; «А місто так нагадує про море…»; Нічне купання; Гроза минула; Мотив Яніни Дугутіте / В.Мороз // Веч. Одесса. - 1981. – 21 марта.
• Мороз В. «Здіймаються гори і падають гори…» : [вірш] – В кн.: Мій комсомол. Поезії. – К., 1975. – С. 328.
• Мороз В. «Найкраще відчуцваю вічний рух…» - «Кують зозулі зброю на зорі…» - «Вікна сном замело…» : [вірші] / В.Мороз // Ранок. – 1971. – № 9. – С. 21.
• Мороз В. «Посеред сніжно-білої пітьми…» : [вірші] // Веч. Одесса. – 2008. – 31 янв. – С. 3. – фот.
• Мороз В. «Світанок плив, обвітрений і сірий….»; По струнах скрипки; «Весна прийшла зненацька, уночі…», «У скверику шуркочуть голуби…»: [вірші] / В.Мороз // Комс. іскра. – 1984. – 27 груд.
• Мороз В. «Став мотор, позіхнувши тяжко…» : [вірш] / В.Мороз // Літ. Одеса. – 1959. – № 23. – С. 100.
• Мороз В. «Що має статися з цим неприкаяним світом» : [поезія] // Чорномор. новини. – 2013. – 2 лют. – С. 7.
• Мороз В. «Я відчуваю, що починаю вростати в землю…» : [вірш] / В.Мороз // Жовтень. – 1964. – № 11. – С. 119.
• Мороз В. «Я шукаю до серця поезії… : [вірші з кн. «Зелена кров веселої верби»] // Дум. площа. – 2009. – 25 груд. – С. 7.
• Мороз В. «Як захмелілий нині від роси…» : [вірш] / В.Мороз // Веч. Одесса. – 1974. – 28 янв.
• Мороз В. 22 червня 1941 року; Осінній вальс : [стихи] / В.Мороз // Веч. Одесса. - 1984. – 8 нояб.
• Мороз В. А день увечері… Ти – тки існуєш – чистота! Щось із чимось завжди розминається… : [вірші] / В.Мороз // Горизонт. – 1969. – № 5. – С. 40.
• Мороз В. Аби лиш істина торжествувала : [поезія] / В.Мороз // Літ. Одеса. – 2005. – № 1 (16). – берез. - С. 34-39. – фот.
• Мороз В. Автопортрет. – Ворожіння. – Варіації на теми прелюдів Дебюссі; 1. Дівчина з волоссям кольору льону. – 2. Тераса, освітлен місяцем : [вірші] / В.Мороз // Дніпро. – 1969. - № 4. – С. 3..
• Мороз В. Ах, осене, ти справді золота : [поезія] / В.Мороз // Літ. Одеса. – 2007. – №2 (25). – трав. - С. 114-117. – фот.
• Мороз В. Ах, осене, ти справді золота : [поезія] / В.Мороз // Літ. Одеса. – 2005. – №2 (17). – черв. - С. 27-29. – фот.
• Мороз В. Балада про похід; «Сьогодні, перно, миють небеса…» : [вірші] / В.Мороз // Чорномор. комуна. – 1984. – 6 берез.
• Мороз В. Балада про сиву зозулю . – Поезія, 1983, вип. 1, С. 54.
• Мороз В. Батарея, підйом! : [вірші] // Вітчизна. – 1968. – № 2. – С. 12-13.
• Мороз В. Берізка. – Серце ріки. – Море навесні : [вірші] // Комс. іскра. – 1975. – 4 лют
• Мороз В. Білий жмуток вітру : [вірші] : Українська пісня. – Бенкет. – «Чим же все-таки твіст…» - «І що це коїться, і що це тільки чиниться?...» / В.Мороз // Дніпро. - 1964. - № 7. – С. 4-6.
• Мороз В. Білий-білий світ [Текст] : Лірика / В.Мороз. – Одеса: Маяк, 1971. – 80 с.
• Мороз В. Білий-білий світ [Текст] : Лірика / В.Мороз. – Одеса: Маяк, 1971. – 80 с.
• Мороз В. В нічному : [вірш] / В.Мороз // Чорномор. комуна. - 1967. - 8 січ.
• Мороз В. В пісні моя кохана : [поезія] / В.Мороз // Літ. Одеса. – 2006. – № 4 (23). – листоп. - С. 36-39. – фот.
• Мороз В. В Шевченковій майстерні; Сім маленьких скрипалів : [поезія] // Комс. іскра. – 1988. – 30 січ.
• Мороз В. Варіації на тему грузинського фольклору : [поезія] / В.Мороз // Літ. Одеса. – 2005. – № 3 (18). – серп. - С. 19-22. – фот.
• Мороз В. Вербова балада. Очищення. : [вірш] / В.Мороз // Комсомольс. іскра. - 1969. – 13 листоп..
• Мороз В. Вересень 1943 року;  Переправа через Дніпро; Південна зима : [вірш] / В.Мороз // Знамя коммунизма. - 1988. – 31 янв.
• Мороз В. Виноград. – Сонет про меч. - Голос Гнатюка. – Надвечір`я : [стихи] / В.Мороз // Веч. Одесса. - 1976. – 25 окт.
• Мороз В. Вірую в сонце. – «Як згусток часу, - на мрїм вікні…» : [вірші] / В.Мороз // Дніпро. - 1968. - № 6. – С. 8.
• Мороз В. Вірші : [22 червня 1941 року; Сестрі Тамарі; Екскурсія в одеські катакомби; Дума-балада; Вересень-1943 року. Переправа через Дніпро; Балада про марафон; І земля озивалась: «Одвіку!...»] // Крізь пам`ять / Зб. Поезій. – О.: Астропринт, 2005. – С. 120-124.
• Мороз В. Вірші : [про Одесу] // Дум. площа. – 2001. – 27 лип. – С. 10.
• Мороз В. Вставай, народе мій, збудися : [поезія] / В.Мороз // Літ. Одеса. – 2007. – № 4 (27). – груд. - С. 58-60. – фот.
• Мороз В. Говоріть, колоски, говоріть [Текст] : Поезії / В.Мороз. – К.: Радянський письменник, 1962. – 58 с.
• Мороз В. Григорівські сонети. - В кн. Крила подвигу. – Одеса: Маяк, 1981. – С. 99-101.
• Мороз В. Григорівські сонети. – В кн.: Мороз В. Крило трави : [Поезії] – Одеса, 1978. – С. 6-7.
• Мороз В. Дерево на обрії [Текст] : Лірика / В.Мороз. – Одеса: Маяк, 1969. – 96 с.
• Мороз В. Дерево часу. – Горобина ніг. – А на вікні : [вірші] / В.Мороз // Комсомольська іскра. - 1974. – 20 черв.
• Мороз В. Дивлюсь вслід хмільній весні : [вірші] // Літ. Одеса. – 2003. - № 2 (9). – трав. – С. 68-70.
• Мороз В. Дивлюся вслід хмільній весні : [поезія] / В.Мороз // Літ. Одеса. – 2003. – № 2 (9). – трав. - С. 68-70. – фот.
• Мороз В. Добірка віршів / В.Мороз // Літ. Одеса. – 2004. – № 4 (15). – груд. - С. 31-34. – фот.
• Мороз В. Дорога в осінь [Текст] : Вибрані поезії / В.Мороз. – Одеса: Астропринт, 2004. – 300 с.
• Мороз В. Дума про плавання під водою : [вірші] / В.Мороз // Горизонт. - 1966. - № 1. – С. 27.
• Мороз В. Дума про смерть хлібороба; Плавання під водою; У світі білому бувають дивні речі; «Забриніла струна межи серцем моїм і тобою» : [вірші] – В кн.: Дніпрові райдуги. Антологія молодої поезії України. – К., 1978. – С. 351-355.
• Мороз В. Дума про червоного птаха : [вірш] / В.Мороз // Чорномор. комуна. – 1974. – 4 січ.
• Мороз В. Дума-балада : [поезія] // Одес. известия. – 2011. – 7 мая. – С. 6.
• Мороз В. З нових віршів : [вірш] / В.Мороз // Чорномор. новини. – 1993. – 16 жовт.
• Мороз В. З нових віршів : [вірш] / В.Мороз // Чорномор. новини. – 1992. – 2 квіт.
• Мороз В. З нових віршів : [вірш] / В.Мороз // Чорномор. новини. – 1982. – 19 лют.
• Мороз В. З нових поезій : [вірші] / В.Мороз // Веч. Одесса. – 2003. – 27 февр.. - С. 2.
• Мороз В. З щоденника; Перший кленовий листочок; Світанок; Мій шпак; Імпровізація на березі моря; «В останні літні дні дихне пора осіння…» : [вірш] – В кн.: Горизонт. Літ.-худож. і громад.-політ. іл. зб. Спілки письменників України. – Одеса, 1984. – С. 103-106.
• Мороз В. З щоденника; Як на мене; Нічне купання; Гроза минула; Мотив Яніни Дегутіте : [вірш] / В.Мороз // Веч. Одесса. – 1984. – 21 марта.
• Мороз В. За кимось плакати зарано : [вірші] // Море. – 2005. - № 3 (4). – верес. – С. 136-138.
• Мороз В. Завірюха : [вірш] / В.Мороз // Дніпро. – 1966. – № 1. – С. 17.
• Мороз В. Зелена кров веселої верби [Текст] : Зб. поезій / В.Мороз. – Одеса: Астропринт, 2009. – 72 с.
• Мороз В. Земле моя – доле моя [Текст] : Поезії / В.Мороз. – К.: Дніпро, 1984. – 143 с.
• Мороз В. Зоряний вітер : [вірш] / В.Мороз // Чорномор. комуна. – 1974. – 12 жовт.
• Мороз В. Из лирической тетради : [стихи] / В.Мороз // Одес. известия. – 1993. – 2 февр.
• Мороз В. Из новых стихов : [стихи] / В.Мороз // Одес. известия. – 1992. – 7 нояб.
• Мороз В. Имя героя – творец : [образ современника в творчестве поэта] / В.Мороз // Веч. Одесса. – 1981. – 18 марта.
• Мороз В. І серце б`є схвильовано і чисто : [вірші] / В.Мороз // Комсомольска іскра. – 1970. – 4 черв.
• Мороз В. І як щемить солона кров у жилах : [поезія] / В.Мороз // Літ. Одеса. – 2007. – № 3 (26). – верес. - С. 76-78. – фот.
• Мороз В. Ідилія : [стихи] / В.Мороз // Знамя коммунизма. – 1985. – 29 сент.
• Мороз В. Із збірки поезій «Моя душа – як пташка на долоні» // Чорномор. новини. – 1998. – 31 січ. – С. 2. – фот.
• Мороз В. Із книги «Ім`я тобі – кохана. Вибрана любовна лірика» // Чорномор. новини. – 2001. – 26 лип. – С. 3.
• Мороз В. Із циклу «Антивірші» : [сатирич. вірші] // Чорномор. новини. – 1999. – 18 берез. – С. 3.
• Мороз В. Ім`я твоє вимовляю: [стихи] / В.Мороз // Друг читача. – 1982. – 4 берез. – С. 5.
• Мороз В. Ім`я тобі - кохана [Текст] : Вибрана любовна лірика / В.Мороз. – Одеса: Астропринт, 2000. – 104 с.
• Мороз В. Імпровізація на світанку: [вірш] / В.Мороз // Чорномор. комуна. – 1984. – 23 груд.
• Мороз В. Карпатські медитації. Верлібри про тебе, кохана: [вірші] / В.Мороз // Літ. Україна. – 1968. – 13 груд.
• Мороз В. Коли пахне світ росою : [поезія] // Літ. Одесса. – 2009. – № 1 (32). - жовт. – С. 77-80.
• Мороз В. Кольори молодої зорі : [поезія] / В.Мороз // Літ. Одеса. – 2006. – № 1 (20). – лют. - С. 118-120. – фот.
• Мороз В. Крило трави [Текст] : Поезії / В.Мороз. – Одеса: Маяк, 1978. – 78 с.
• Мороз В. Крізь пам`ять [Текст] : Вірші / В.Мороз. – Одеса: Маяк, 1982. – 71 с.
• Мороз В. Лирическая тетрадь : [стихи] / В.Мороз // Веч. Одесса. – 1980. – 19 нояб.
• Мороз В. Ліс переходив через річку; Світанок : [вірші] / В.Мороз // Комс. іскра. – 1980. – 30 серп.
• Мороз В. Ми - Земля [Текст] : Поезії / В.Мороз. – Одеса: Маяк, 1967. – 70 с.
• Мороз В. Ми : [вірш, присвяч. Т.Г.Шевченкові] // Дум. площа. – 2001. – 9 берез. – С. 9.
• Мороз В. Ми листуємося з лісом [Текст] : Лірика / В.Мороз. – Одеса: Астропринт, 2007. – 84 с.
• Мороз В. Мистецтво : [вірші] / В.Мороз // Дум. Площа. – 2007. – 23 берез. – С. 5. – фот.
• Мороз В. Моя душа – як пташка на долоні : Поезії. – О.: Маяк; Ред. «Ріно», 1997. – 96 с.
• Мороз В. Моя земля; В долонях квітки; Тиша в лісі; Дитячий малюнок : [вірші] / В.Мороз // Веч. Одесса. – 1979. – 11 июля.
• Мороз В. Музика. – Вишня зацвіла… : [вірші] / В.Мороз // Комс. іскра. – 1977. – 26 берез..
• Мороз В. На Шевченкові слова : [поезія присвячується пам`яті Т.Шевченка] / В.Мороз // Літ. Одеса. – 2006. – № 2 (21). – трав. - С. 83-85. – фот.
• Мороз В. Наша земля зелена… : [вірш] / В.Мороз // Чорномор. комуна. – 1965. – 7 груд.
• Мороз В. Не схитнутись, не зламатись : [поезія до 150-річчя від дня народження І.Я.Франка] / В.Мороз // Літ. Одеса. – 2006. – № 3 (22). – серп. - С. 27-28.
• Мороз В. Ода Дніпру; «Аж кришталевий нині від роси»; Рядки про мене, двох пташок і про їхнє гніздо» : [вірші] – В кн.: Дві хвилі [вірші поетів міст-побратимів Одеси і Варни]. – Одеса, Варна, 1973. – С. 113-117.
• Мороз В. Одна Дніпру : [вірш] / В.Мороз // Комсомольська іскра. – 1971. – 16 верес.
• Мороз В. Останнє яблуко. – Серпень. - Літо : [вірші] / В.Мороз // Веч. Одесса. – 1977. – 25 июня.
• Мороз В. Пабло Неруда : [вірш] / В.Мороз // Комсомольська іскра. – 1974. – 11 лип.
• Мороз В. Перед пам`ятником Шевченку в Одесі : [вірші] // Дум. площа. – 2008. – 8 лют. – С. 7.
• Мороз В. Передчуття весни і неспокою : [поезія] / В.Мороз // Літ. Одеса. – 2008. – № 4 (31). – груд. - С. 127-130. – фот.
• Мороз В. Північ в горах. Карпатська медитація. Дума про твої очі : [вірші] – В кн.: Поезія, 1969. – Вип. 4. – К., 1969. – С. 41-42.
• Мороз В. Пісочний годинник [Текст] : Поезії / В.Мороз. – Одеса: Маяк, 1993. – 112 с.
• Мороз В. Поезії // Юг. – 1998. – 31 янв. – С. 5. – фот.
• Мороз В. Поезія // Чорномор. новини. – 2013. – 7 берез. – С. 7.
• Мороз В. Поезія : [з кн. «Дорога в осінь»] // Чорномор. новини. – 2005. – 26 лют. – С. 7.
• Мороз В. Полудень; Імпровізація на давню тему; При дорозі : [вірші] / В.Мороз // Комсомольська іскра. – 1982. – 30 верес.
• Мороз В. Посеред сніжно-білої пітьми : [поезія] / В.Мороз // Літ. Одеса. – 2008. – № 1 (28). – берез. - С. 44-47. – фот.
• Мороз В. Прапор : [вірш] / В.Мороз // Чорноморська комуна. – 1965. – 21 листоп.
• Мороз В. Прапор «Потьомкіна» - Баркарола: [вірші] / В.Мороз // Чорномор. комуна. – 1977. – 12 черв.
• Мороз В. Прапор «Потьомкіна»; Весняний етюд з ластівками; Берізка : [вірші] – В кн.: Веселка над берегами. – Одеса: Маяк, 1981. – С. 70-72.
• Мороз В. Прислухайтесь – які бентежні луни : [поезія] / В.Мороз // Літ. Одеса. – 2008. – № 2 (29). – трав. - С. 94-97. – фот.
• Мороз В. Про шинок і кабак : [вірші] // Веч. Одесса. – 1999. – 1 апр. – С. 4.
• Мороз В. Прогулянка з дочкою: [вірші] / В.Мороз // Чорномор. комуна. – 1970. – 1 лют.
• Мороз В. Революційний мотив : [вірш] / В.Мороз // Веч. Одесса. – 1980. – 7 нояб.
• Мороз В. Ровесники: [вірш] / В.Мороз // Комсомольське плем`я. – 1960. – 10 лип.
• Мороз В. Сонети : [вірші] / В.Мороз // Веч. Одесса. – 1974. – 12 сент.
• Мороз В. Танки над п`єдесталах; Нічна балада: [вірші] / В.Мороз // Літ. Україна. – 1985. – 15 серп. – С. 4.
• Мороз В. Твій кожен рух : [вірші] / В.Мороз // Літ. Одеса. – 2003. – № 1 (8). – берез. - С. 84-88. – фот.
• Мороз В. Тінь дощу [Текст] : Поезії / В.Мороз. – Одеса: Маяк, 1975. – 76 с.
• Мороз В. Травневі дощі. – Жаго моя! – «Але я відчуцваю тебе…» : [вірші] / В.Мороз // Комсомольська іскра. – 1971. – 11 трав.
• Мороз В. У боротьбі добра і зла : [вірші] / В.Мороз // Літ. Одеса. – 2004. – № 2 (13). – черв. - С. 48-5. – фот.
• Мороз В. У попри всі невдачі і облуди : [поезія] / В.Мороз // Літ. Одеса. – 2007. – № 1 (24). – лют. - С. 102-105. – фот.
• Мороз В. У ритмі сонця [Текст] : Поезії / В.Мороз. – Одеса: Маяк, 1986. – 86 с.
• Мороз В. Українська пісня. – Бенкет та інші вірші : [вірші] / В.Мороз // Дніпро. – 1964. – № 7. – С. 4-6.
• Мороз В. Фантазія; Балада про божевільну зозулю : [вірші] / В.Мороз // Знамя коммунизма. – 1983. – 17 июля.
• Мороз В. Черт его знает, ем пахнет солома… : [стихи] / В.Мороз // Веч. Одесса. – 1980. – 5 сент.
• Мороз В. Шагает женщина степенно : [стихи. Пер. С укр. Я.Измайловского] / В.Мороз // Літ. Одеса. – 2008. – № 3 (30). – верес. - С. 131-135. – фот.
• Мороз В. Що значить «вічність», а що значить «мить» : [вірші] // Чорномор. новини. – 2008. – 31 січ. – С. 3.
• Мороз В. Щоб ми не забули; Настояні на сонці і меду; Баркаролла; «Кипить земля… В її крутийокріп» : [вірші] / В.Мороз // Дніпро. – 1979. – № 12. – С. 14-15.
• Мороз В. Я тобі вклоняюся, любове : [вірші] / В.Мороз // Комсомольська іскра. – 1971. – 23 січ. 
• Мороз В. Якщо там, де зливаються небо й земля : [вірші] / В.Мороз // Знамя коммунизма. – 1985. – 27 окт.

Про життєвий та творчий шлях В. Мороза

• [Валентин Леонидович Мороз] [Текст] : [одес. поэт. Дебютировал сб. поэзии «Говоріть, колоски, говоріть», который был издан в Киеве в 1962 г. И отмечен вниманием П.Тычины и А.Малышко. вышли кн. В.Мороза «Ми – земля», «Дерево на обрії», «Тінь дощу», «Білий-білий сніг», «Крило трави», «Земле моя – доле моя», «У ритмі сонця», «Моя душа – як пташка на долоні». За кн. «Осінній сад» поэт отмечен лит. премией им. П.Тычины] // Дом князя Гагарина : сб. – О., - 2011. – Вып. 6. – Ч. 2. – С. 362, 363.
• «Земле моя – доле моя» : [В.Морозу – 65 лет] // Веч. Одесса. – 2003. – 6 февр. – С. 3.
• Бандуренко Е. Солнечная книжка : [рец. кн. В.Мороза «Говоріть, колоски, говоріть»] / Е.Бандуренко // Знамя коммунизма. – 1962. – 18 нояб.
• Басов А. Пружність думки та образу : [рец. на кн. В.Мороза Ми - Земля] / А.Басов // Літ. Україна. – 1967. – 4 лип.
• Борецький В. Сповідь на вершині : [про творчість поета В. Мороза] // Літ. Одеса. – 2004. - № 4 (15). – груд. – С. 130-137.
• Бродавко Р. «Гармония всегда в противоборстве…» : [о творчестве одес. поэтов В.Мороза, И.Неверова] / Р.Бродавко // Веч. Одесса. – 1977. – 5 сент.
• Бродавко Р. Высоту отдавать нельзя : [творчество поэта В.Мороза] / Р.Бродавко // Знамя коммунизма. – 1979. – 20 янв.
• Бродавко Р. Голоса памяти : [о кн. В.Мороза Крізь пам`ять] / Р.Бродавко // Знамя коммунизма. – 1982. – 10 июля.
• Бродавко Р. Красная птица поэзии : [рец. сб. стихов В.Мороза Тінь дощу] / Р.Бродавко // Знамя коммунизма. – 1976. – 24 марта.
• Бродавко Р. Сборник стихов или книга поэта? : [рец. на кн. В.Мороза Крило трави] / Р.Бродавко // Знамя коммунизма. – 1979. – 19 июля.
• Валентин Мороз : [біогр. довідка: Вірш «Антивірші про шинок і кабак»] // Варена сокира : Антологія сатири й гумору поетів Одещини. – О.: Астропринт, 2008. – С. 128-130. – фот.: С. 128.
• Валентин Мороз нар. 1938 р. [Текст] : [поезія] // Степова пектораль. Поетична антологія. Від Т.Г.Шевченка до наших днів. – Одеса: Маяк, 2011. – С. 229-230.
• Валентин Мороз, письм. – нагороджений медаллю Громад. благодійного фонду Степана Олійника «За благодійну діяльність» // Здоровше з гумором живеться. Лауреати літератрної премії ім. Степана Олійника – Вид. 2-е; перероб. і доп. – Одеса: Астропринт, 2005. – С. 147. – фот.
• Валентин Мороз. – В кн.: О.В.Килимник, О.І.Пейровський Письменники Радянської України. Довідник. – К., 1976. – С. 236.
• Вихристенко В. Опік полум`ям свічки : [про поета В.Л.Мороза] // Одес. вестн. – 1996. – 27 июля. – С. 9.
• Воротняк Т. Звіряючи час рядком : [про кн. В.Мороза Ми - земля] / Т.Воротняк // Комсомольська іскра. – 1967. – 5 лип.
• Гаранін В. «Вслухаюсь в шелест кожного зела» : [поетові В.Морозу - 65] // Чорномор. новини. – 2003. – 1 лют. – С. 5.
• Гаранін В. «Вслухаюсь в шелест кожного зла» : [поетові В.Морозу - 65] // Чорномор. новини. – 2003. – 1 лют. – С. 5.
• Гаранін В. І солодко, і щемно пахне зілля… : [В.Морозу - 65] // Дум. Площа. – 2003. – 7 лют. – С. 3. – фот.
• Гаранін В. І солодко, і щемно пахне зілля… : [Валентину Морозу - 65] // Дум. Площа. – 2003. – 7 лют. – С. 3. – фот.
• Гаранін В. Одеському поету Валентину Морозу – 60 // Одес. вестн. – 1998. – 29 янв. – С. 7. – фот.
• Глущак А. Лірик, філософ, патріот : [творч. портр. одес. поета В.Мороза] / А.Глущак // Веч. Одесса. – 2013. – 31 янв. – С. 3. – фот.
• Глущак А. Насущний хліб поезії : [про зб. Поезій В.Мороза Ми - земля] / А.Глущак // Чорномор. комуна. – 1967. – 27 черв.
• Глущак А. Пам`яті поета Валентина Мороза : [некролог] / А.Глущак // Веч. Одесса. – 2013. – 2 февр. – С. 4. – фот.; Прес-кур`єр. – 2013. – 7 лют. – С. 16. – фот.
• Горст Г. Послідовність ффілософії оборонця : [рец. на кн. В.Морроза «дорога в осінь»] // Море. – 2006. - № 3 (8). – верес. – С. 118 – 120. – фот.
• Друга молодість чи друга зрілість? : [поету В.Морозу - 60] // Чорномор. новини. – 1998. – 31 січ. – с. 2. – фот.
• Дузь І. Світ поетичного бачення / І.Дузь // Чорномор. комуна. – 1972. – 28 січ.
• Ісаєнко Л. Неповторний дух правдивої душі Валентина Мороза : [до 2-ї річниці з дня відходу у Вічність В.Л.Мороза] / Л.Ісаєнко // Вечерняя Одесса. – 2015. – 29 янв. – С. 3. – фот.
• Колесниченко А. Этот старый строгий сонет : [о сб. В.Мороза Крило трави] / А.Колесниченко // Веч. Одесса. – 1979. – 3 янв.
• Колісниченко А. Чар поезії і краси понад усе! : [творчість одес. письменника В.Мороза] // Веч. Одесса. – 2014. – 27 марта. – С. 3. – фот.
• Конак С. «Дивлюся вслід хмільній весні…» : [рец. на зб. поезій В.Мороза «Ми листуємося з лісом» (О.; Астропринт] // Чорномор. новини. – 2007. – 13 верес. – С. 3.
• Конак С. «Щоб людська потужна мисль за добро була в одвіті» : [некролог: одес. поет В.Л.Мороз] / С.Конак // Чорномор. новини. – 2013. – 7 берез. – С. 7. – фот.
• Конак С. «Я кожному з вітрів сказав: прощай…» : [минула річниця з дня смерті одес. поета В.Л.Мороза: вірші] // Чорномор. новини. – 2014. – 23 січ. – С. 3. – фот.
• Конак С. Долоні квітки : [о сб. стихов В.Мороза Крізь пам`ять] / С.Конак // Друг читача. – 1982. – 18 листоп. – С. 5.
• Конак С. Долоні квітки : [о сб. стихов В.Мороза Крізь пам`ять] / С.Конак // Комс. іскра. – 1982. – 5 жовт.
• Конак С. Сивина як сніг передвесняний : [творчість одес. поета В.Мороза. до 70-річчя з дня народження] // Чорномор. новини. – 2008. – 31 січ. – С. 3. – фот.
• Конак С. Чим пахне солома?.. : [із споминів про В.Мороза] // Чорномор. новини. – 2013. – 13 черв. – С. 3.
• Корінь А. З джерел натхнення і любові : [про зб. віршів В.Мороза Крізь пам`ять] / А.Корінь // Молодий комунар. – 1983. – 20 серп.
• Кракалія Р. «Моє життя – мов пташка на долоні» : [в Будинку письменників пройшов творч. вечір одес. поета В.Мороза] / Р.Кракалія // Чорномор. новини. – 2010. – 25 берез. – С. 3.
• Кракалія Р. «Тоді теплішає на світі, коли всміхається Мороз» : [вшанування поезії В.Мороза у Літ. музеї] // Дум. Площа. – 2005. – 25 лют. – С. 3. – фот.
• Кракалія Р. Щире серце поета // Чорномор. новини. – 1998. – 5 лют. – С. 4.
• Кульова В. Схвильований і тривожний : [рец. кн. В.Мороза «Дерево на обрії»] / В.Кульова // Дніпро. – 1971. - № 3. – С. 151-153.
• Лауреати літературних пресмій : [Мороз Валентин Леонідович. Песпублік. Премія ім. П.Тичини. Обл. премія ім. Е.Багрицького] // Одеська обласна організація Національної Спілки письменників України. – Одеса: Астропринт. – 2004. – С. 6.
• Макаров А. Марні емоції : [рец. на кн. В.Мороза Ми - Земля] / А.Макаров // Вітчизна. – 1968. - № 5. – С. 142-153.
• Марко В. Трудність перших підсумків : [рец. сб. стихов В.Мороза Тінь дощу] / В.Марко // Молодий комунар. – 1976. – 22 черв.
• Мороз В. : [Поет. Чл. Нац. Спілки письм. України з 1965 р. Лауреат премії ім. П. Тичини. Коротка біогр. Вірші] // Одеське літературне віче. Т. 1. Антологія поезії. – Одеса: Астропринт, 2004. – С. 296-303. – фот.
• Мороз В.Л. – В кн.: Письменники Радянської України. Бібліогр. довід. – К., 1981. – С. 184.
• Мороз Валентин Леонідович : [одес. письменник. Біогр. довідка] // Випускники Одеського (Новоросійського) університету / Енцикл. слов. – О.: Астропринт, 2005, Вип. 1. – С. 143. – Фот.
• Немировская Э. Вторая книга : [о кн. В.Мороза Мы – земля] / Э.Немировская // Знамя коммунизма. – 1967. – 21 июля.
• Полтавчук В. Шістдесятник, якому – 70 : [творч. портр. одес. поета В.Мороза, до 70-річчя з дня народження] // Дум. площа. – 2008. – 8 лют. – С. 7.
• Прісвський Є. Протистояня творчості і суєти : [про кн. В.Л.Мороза Крізь пам`ять] / Є.Прісовський // Прапор. – 1982. - № 9. – С. 118-119.
• Прісовський Є. Віковічність життєвих начал : [про зб. В.Мороза Крило трави] / Є.Прісовський // Комс. іскра. – 1978. – 5 жовт.
• Прісовський Є. Життєтворчі джерела : [рец. на кн. В.Мороза Крило трави] / Є.Прісовський // Літ. Україна. – 1980. – 29 лип.
• Прісовський Є. Листування з красою, з любов`ю, з Україною : [рец. зб. поезій В.Мороза «Ми – українці» вид-ва «Астропринт», 2007 р.] // Чорномор. новини. – 2007. – 19 лип. – С. 3. – фот.
• Прісовський Є. Межі людської тривоги : [рец. кн. В.Мороза «Дерево на обрії»] / Є.Прісовський // Вітчизна. – 1970. - № 6. – С. 202-205.
• Прісовський Є. Притистояння творчості і суєти : [про зб. віршів В.Мороза Крізь пам`ять] / Є.Прісовський // Чорномор. комуна. – 1982. – 17 берез.
• Прісовський Є. Притистояння творчості і суєти : [про зб. віршів В.Мороза Крізь пам`ять] / Є.Прісовський // Прапор. – 1982. – № 9. – С. 118-119.
• Прісовський Є. Серце, сповнене лююбові // Дум. Площа. – 1998. – 28 січ. – С. 6. – фот.
• Різників О. Ой Морозе, Морозенку, славний наш гетьмане : [некролог: одес. поет В.Л.Мороз] / О.Різників // Чорномор. новини. – 2013. – 2 лют. – С. 7. – фот.
• Різниченко О. Душа на долоні : [нов. Зб. поезій В.Мороза «Моя душа – як пташка на долоні»] // Чорномор. новини. – 1998. – 20 січ. – С. 3.
• Рой Ю. Прагнення висоти : [рец. на кн. В.Мороза Крило трави] / Ю.Рой // Друг читача. – 1978. – 8 груд.
• Суховецький М. Любов і парадокси : [творч. Валентина Мороза] // Дум. Площа. – 2005. – 10 черв. – С. 9. – фот.
• Суховецький М. Поет і жінка : [рец. на нов. Зб. віршів В.Мороза «Ім`я тобі – кохана»] // Дум. Площа. – 2001. – 9 лют. – С. 3.
• Сушинський Б. Исповедь на вершине познания : [о творчестве поэта Валентина Мороза к 70-летию со дня рождения] // Одес. известия. – 2008. – 31 янв. – С. 13.
• Сушинський Б. письма – самому себе : [о кн. В.Мороза «Ми листуємося з лісом»] // Одес. известия. – 2007. – 27 сент. – С. 13.
• Трохліб В. «І душа олодіє жива…» : [до 75-річчя одес. письменника, лауреата премії ім. П.Тичини В.Мороза про його творчість] // Одес. известия. – 2013. – 31 янв. – С. 6. – фот.
• Черевиченко В. «Моя душа – як пташка на долоні» : [в Літ. музеї відбувся творчий вечір, присвяч. 70-річчю В.Мороза] // Дум. Площа. – 2008. – 8 лют. – С. 7. – фот.
• Черкасов М. Коли дозрівають яблука : [рец. кн. В.Мороза «Дерево на обрії»] / М.Черкасов // Лт. Україна. – 1969. – 26 груд.
• Шевченко Ю. «І честь України, і честь» : [творчість В.Мороза] // Юг. – 2001. – 6 дек. – С. 3.

З мережі Інтернет

• Глущак А. Лірик, філософ, патріот : [творч. портр. одес. поета В.Мороза] / А.Глущак // Веч. Одесса. – 2013. – 31 янв. - http://vo.od.ua/rubrics/kultura/24260.php
• Ісаєнко Л. Вічний неспокій Валентина Мороза : [біографія] / Л.Ісаєнко // Чорноморські новини. – 2015. – 29 січ. - http://chornomorka.com/archive/a-5170.html
• Ісаєнко Л. Неповторний дух правдивої душі Валентина Мороза : [до 2-ї річниці з дня відходу у Вічність В.Л.Мороза] / Л.Ісаєнко // Вечерняя Одесса. – 2015. – 29 янв. - http://www.vo.od.ua/rubrics/kultura/32305.php
• Конак С. «Щоб людська потужна мисль за добро була в одвіті» : [некролог: одес. поет В.Л.Мороз] / С.Конак // Чорномор. новини. – 2013. – 7 берез. - http://chornomorka.com/archive/a-2060.html
• Мефодовський С. «Поета доля – світ оберігати» / С.Мефодовський // Чорномор. новини. – 2016. – 5-7 трав. - http://chornomorka.com/archive/a-7452.html
• Одесса прощается с поэтом, журналистом Валентином Морозом : [биограф.] Взгляд из Одессы - https://od-news.com/2013/01/31/34414/
• Поет і вчитель : [про Валентина Леонідовича Мороза] // Одеські вісті. – 2017. – 11 лютого. - https://izvestiya.odessa.ua/uk/2017/02/14/poet-i-vchitel
• Різників О. Ой Морозе, Морозенку, славний наш гетьмане : [некролог: одес. поет В.Л.Мороз] / О.Різників // Чорномор. новини. – 2013. – 2 лют. - http://chornomorka.com/archive/a-1905.html
• Трохліб В. «І душа молодіє жива…» : [до 75-річ. укр. письменника В.Мороза] / В.Трохліб // Одеські вісті. – 2013. – 31 січня. - https://izvestiya.odessa.ua/uk/2013/01/31/i-dusha-molodiye-zhyva

Творчість В. Л. Мороза знана серед різних поколінь, особливо серед молоді. Його поезії вивчаються у курсі «Література рідного краю» у школах та вищих навчальних закладах.

22 вересня 2017 р. Одеською обласною радою заснована премія ім. В. Л. Мороза для молодих письменників за внесок в розвиток української літератури.

Різникова Я. Перша лауреатка премії В. Мороза - Ірина Лазоревич [Текст]: [за зб. поезій «Тону. Ти» в Одес. обл. універс. наук. б-ці ім. М. Грушевського вперше відбулось вручення літ. премії для молодих поетів ім. одесита В. Л. Мороза (31 січ. 1938 - 30 січ. 2013) - поета, журналіста, лауреата премії ім. П. Тичини (1993) за кн. «Осінній сад»; обл. премії ім. Е. Багрицького за кн. «Ми земля»; муніципал. премії ім. К. Паустовського (2005) за кн. «Дорога в осінь»] / Ярослава Різникова // Веч. Одесса. – 2022. – 10 февр. – С. 5 : фот.

У відділі краєзнавчої літератури і бібліографії підготовлено книжкову виставку творів письменника.

Матеріал підготували  К. Черненко, Н. Магла, провідні бібліотекарі відділу краєзнавчої літератури і бібліографії