Корифей світового океану: 100 років від дня народження українського гідробіолога Ювеналія Петровича Зайцева

 

Зайцев Ювеналій Петрович - акад. НАН України (1997), чл.-кор. АН Укр.РСР (1969), д-р. біол. наук (1964), проф. (1968). Гідробіолог. Народився 18.ІV.1924 р.в с. Байрамчі (тепер с. Миколаївка-Новоросійська Саратського р-ну Одеської обл.) Впродовж двох років вчився на природничому відділенні Кишинівського педагогічного інституту, потім на біологічному факультеті ОДУ ім. І. І. Мечникова (1946-1949). Після закінчення працював лаборантом, старшим лаборантом кафедри зоології хребтових ОДУ, завідував гідробіологічною станцією університету в p-ні Лузанівки м. Одеси (1949). Захистив кандидатську дисертацію (1956). Молодший, потім старший науковий співробітник Одеської біологічної станції Інституту гідробіології АН Укр.РСР (з 1964 р. - Одеське відділення Інституту біології південних морів АН Укр.РСР) (1959). За два роки очолив організований ним відділ гіпонейстону, водночас працював на кафедрі гідробіології ОДУ. Очолював Одеське відділення ІнБПМ (1972-1989). На запрошення Японського товариства сприяння розвитку науки читав лекції в шести провідних університетах Японії (1980). Головний науковий співробітник ІнБПМ (1989).

Ювеналій Петрович Зайцев - автор понад 350 наукових публікацій у видавництвах 20 країн світу та ООН, міжнародний експерт у галузі біологічної різноманітності, біології та екології морів та океанів, впливу діяльності людини на морське середовище, засновник нових наукових напрямів морської нейстонології та концепції контурних біотопів та угруповань морських організмів, діяльність якого відзначена Почесною грамотою, Президії Верховної Ради Української РСР (1984), Премією ім. І.І. Шмальгаузена (1996), Почесним званням «Заслужений діяч науки і техніки України» (2003), двома Почесними нагородами Міжнародної комісії з охорони Чорного моря від забруднення – «Срібний дельфін» (2006) та «Кришталева медаль» (2009) за видатний внесок у дослідження та охорону морського середовища Чорного моря.

 

Про наукове життя Ю. П. Зайцева на сторінках періодичних видань

• Стольная В. Корифей Черного моря [Текст] :[одес. гидробиолог, акад., д-р биолог. наук, засл. деятель наук и техники Украины, авт. науч. работ о Черном море Ю. П. Зайцев отметил 90 лет со дня рождения и 65 лет науч. педагог. деятельности] // Веч. Одесса. – 2014. – 26 апр. – С. 3 : фот.

• Орбатова Т. Слухи о «конце света» несколько преувеличены [Текст] : [биогр. сведенияоб учёном Ю. П. Зайцеве] / Татьяна Орбатова // Всемир. одес. новости. – 2006 - нояб. – С. 11 : фот.

• Орбатова Т. Когда улыбается удача [Текст] : [к 75 летию извест. гидробиолога, акад. Ю. П. Зайцева] / Татьяна Орбатова // Вестн. региона. – 1999. – 17 апр. – С. 2 : фот.

• Мищенко В. Ювеналий Зайцев – академик НАНУ [Текст] : [об избрании акад. НАНУ д-ра биолог. наук Ю. П. Зайцева] / В. Мищенко // Одес. извесвтия. - 1998. – 16 янв. - С. 1.

• Воробьёва Л. Академик Ю. П. Зайцев [Текст] : [ученые Одессы] // Одес. вестник. – 1994. – 30 апр. - С. 6.

• Князюк В. Парадокс подсолнуха [Текст] : [о науч. исследованиях чл.- кор. АН УССР Ю. П. Зайцева в области гидробиологии] / Валерий Князюк // Знамя. – 1976. – Кн. 8. – С. 162-174.

• Князюк В. Таємниця морської хвилі [Текст] : [про дир. Одес. від-ня Ін-ту біології півд. морів Ю. П. Зайцева] / Валерій Князюк // Вітчизна. – 1976. - № 2. – С. 186-198.

• Князюк В. Зелене свічало [Текст] : [про одес. гідробіолога Ю. П. Зайцева] / Валерій Князюк // Вітчизна. – 1970. - № 6. – С. 149-161.

• Князюк В.Акваріум з непрозорими стіками [Текст] : [про відкриття і вивчення гіпонейстону вченим Ю. П. Зайцевим. Одес. морська біол. станція] / Валерій Князюк // Ранок. – 1967. - № 6. – С. 10-11.

• Зайцев Ю. П. До біології нересту луфаря (Pomatomus saltatrix L.) у Чорному морі [Текст] : / Ю. П. Зайцев // Наукові записки Одеської біологічної станції. – Київ: Наукова думка, 1964. - Вип. 5. – С. 100-101.

• Зайцев Ю. П. До вивчення сардини Sardina pilchardus sardina (Risso) Чорного моря [Текст] : / Ю. П. Зайцев // Наукові записки Одеської біологічної станції. – Київ, 1961. - Вип. 3. – С. 125-127.

• Зайцев Ю. П. Показники нересту камси та ставриди в північно-західній частині Чорного моря, визначені за допомогою нової методики [Текст] : / Ю. П. Зайцев // Наукові записки Одеської біологічної станції. – Київ, 1961. - Вип. 3. – С. 45-63.

• Зайцев Ю. П. О существовании биоценоза нейстона в морской пелагиали. [Текст] : [резюме] / Ю. П. Зайцев // Наукові записки Одеської біологічної станції. – Київ, 1960. - Вип. 2. – С. 42.

• Зайцев Ю.П. О нересте луфаря(Pomatomus saltatrix L.) в северо-западной части Черного моря [Текст] : [резюме] / Ю. П. Зайцев // Наукові записки Одеської біологічної станції. – Київ, 1960. - Вип. 2. – С. 110.

 

Рекомендована література

• Ювеналий Петрович Зайцев: биобиблиогр. указ. / Сост. Л. И. Шекера. – О.: 1982. – 35 с. (Сер.: «Ученые Одессы»)

• Ювеналий Петрович Зайцев: біобібліогр. покажч. - Вид. 2, допов. - Упоряд. Л. І. Шекера. – О.:1994. – 78 с. (Сер. : «Вчені Одеси»)

• Зайцев Ю. [Текст] : [д-р біол. наук, чл. кор. АН УРСР, акад. НАН України, гідробіолог. Біогр. довідка] // Випускники Одеського (Новоросійського) університету: Енцикл. слов / Відп. ред. В. А. Сминтина; Заступ. відп. ред. М.О. Подрєзова; Упорядники та бібліогр. ред.: М. О. Подрєзова, В. П. Пружина, В. В. Самодурова. – Одеса: Астропринт, 2005. – Вип. 1. – С. 85 : фот.

• Зайцев Ю. П. Истоки & итоги / Ю. П. Зайцев. – Одесса: ОНУ им. И. И. Мечникова, 2016. – 250 с.: и. – (Серия: «Вони родом із університету»).

 

***

• Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография / Ювеналий Петрович Зайцев. – Ювеналий Петрович Зайцев. – Одесса. – Астропринт, 2014. – 256 с.: ил.

• Основные даты жизни и научной деятельности (краткая автобиография)[Текст] : [засл. деятеля науки и техники Украины, междунар. эксперта в области биологии и экологии морей и океанов Ю. П. Зайцева] // Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография. – Одесса : Астропринт, 2014. – С. 8-100.

• Хронологический указатель научных публикаций [Текст] : [Ю.П. Зайцева за 1950-2012 гг.] // Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография. – Одесса : Астропринт, 2014. – С. 109-171.

• Обратная связь. Восприятие научным сообществом новых идей, терминов и понятий, предложенных автором [Текст] : [по каждому источнику Ю. П. Зайцев приводит год цитирования, инициалы фамилии автором, науч. звание, учреждение, страну, язык] // Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография. – Одесса : Астропринт, 2014. – С. 172-197.

• Награды [Текст] : [полученные акад., гидробиологом, засл. деятелем науки и техники Украины Ю. П. Зайцевым за 1996, 1997, 2003, 2004, 2006, 2009, 2010, 2011, 2013 гг.] // Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография. – Одесса : Астропринт, 2014. – С. 198-199.

• Научно-популярние публикации [Текст] : [акад., гидробиолога Ю. П. Зайцева за 1963,1968,1972-1982, 1984-1987, 1989,1990, 1994-1996, 2001-2004, 2007-2010] // Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография. – Одесса : Астропринт, 2014. – С. 200-209.

• Статьи в энциклопедиях, словарях и других справочных изданиях [Текст] : [акад., гидробиолога, засл. деятеля науки и техники Украины Ю. П. Зайцева за 1989, 1993,1999, 2001, 2012 г.] // Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография. – Одесса : Астропринт, 2014. – С. 210-212.

• Редактирование. Рецензирование [Текст] : [cписок работ которые редактировал Ю. П. Зайцев] // Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография. – Одесса : Астропринт, 2014. – С. 213.
• Статьи и интервью в газетах и других сми [Текст] : [Ю. П. Зайцева за 1949, 1956, 1959, 2004, 2006, 2009, 2010, 2012 гг] // Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография. – Одесса : Астропринт, 2014. – С. 214-215.
• Peksonalia. Высказывания о научной деятельности Ю. П.  Зайцева [Текст] : [за 1955, 1961, 1963-1982, 1984, 1986, 1994, 1997-2000, 2005, 2006, 2008-2013] // Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография. – Одесса : Астропринт, 2014. – С. 216-239.
• Соавторы Ю.П. Зайцева в научных и справочных изданиях [Текст] : [список ф. и. о., годы] // Зайцев Ю. П. Наука в моей жизни. Библиография. – Одесса : Астропринт, 2014. – С. 240-246.

Праці Ю. П. Зайцева

• Зайцев Ю. За стеклом подводной маски. – Одесса: Маяк, 1974. – 142 с.

• Зайцев Ю. П. Это удивительное море. – Одесса: Маяк, 1978. – 159 с., 8 л. цв. ил.

• Зайцев Ю. Твой друг море. – 3- е изд., перераб. и доп. – Одесса: Маяк,1985. – 151 с., ил., цв. ил.

• Зайцев Ю. П., Прокопенко В.Ф. Мир дельты: Дунайские плавни: Очерк. – Одесса: Маяк, 1989. – 144 с.: цв. ил.

• Зайцев Ю. Введение в экологию Черного моря. – Одесса: Эвен, 2006. – 224 с.

У відділі краєзнавчої літератури і бібліографії підготовлено книжкову виставку «Корифей світового океану»

Підготувала К. Г. Черненко, провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури і бібліографії.

 

 

Невтомний одеський літописець: 110 років від дня народження Юрія Сергійовича Трусова

 

Юрій Сергійович Трусов – поет, прозаїк. (1914-1991), член Спілки письменників України з 1948 року.

Народився 3 квітня 1914 року в Одесі в родині портового службовця. Нащадок старовинного дворянського роду Трусових.

Батько – Трусов Сергій Борисович (1893-1938) – народився у Ризі, ,був офіцером в Першу Світову війну.

Мати – Сіцинська Олександра Максимівна (1890-1970) походила зі старовинного польського дворянського роду, закінчила у Варшаві гімназію, вільно володіла трьома іноземними мовами.

За освітою моторист, мав диплом суднового механіка, працював слюсарем на судноремонтному заводі.

1934 року родина знову повернулася до Одеси, де Юрій навчався в інституті водного транспорту та працював майстром на заводі «Більшовик».

Навесні 1936 року Юрій Трусов одружився з Агнесою Павлівною Лозинською (1913-1995).

У лютому 1937 року у нього народилася донька – Ірина, а у грудні 1937 року заарештували батька Юрія, інспектора одеської митниці. Йому висунули звинувачення у змові , як учаснику контрреволюційної військово-офіцерської організації. У квітні 1938 року батька засудили за статтею 58 Кримінального кодексу і засудили до розстрілу.

Сергія Борисовича Трусова реабілітували вже після смерті Юрія Трусова у 1991 році. У перші повоєнні роки Юрій Трусов співпрацював із одеськими газетами: «Більшовицьке знам'я», «Чорноморська комуна», «Моряк», де друкував статті, нотатки, фейлетони, вірші. Іноді він використовував псевдоніми: Н. Питьохотов, Т. Юрко, Юр'єв, Ю.Т.

1940 року вступив до Одеського педагогічного інституту.

Перші вірші Юрія Сергійовича були опубліковані в одеській газеті «Більшовицьке знам'я» у березні 1938 року. Тоді ж він став членом літературного об'єднання при Одеській письменницькій організації.

Учасник Другої Світової війни. У роки війни Юрій Сергійович публікувався не лише у фронтовій пресі, але й у обласних газетах.

«Одесса встречала»

 

Ветер туман рвал в клочья,

Влажно облизывал штык,

Дыханьем глубоким ночью

К морю звал напрямик.

В Раздельной степное лазорье

Дрожало в огне батарей.

Как будто прибой Черноморья

Гудел одесситам: скорей!

За огненно-дымной завесой,

За каждым пригорком крутым,

Вставала виденьем Одесса

Над пенистым морем родным.

 

Демобілізувався у званні сержанта. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня та медалями. У перші повоєнні роки Юрій Трусов співпрацював із одеськими газетами: «Більшовицьке знам'я», «Чорноморська комуна», «Моряк», де друкував статті, нотатки, фейлетони, вірші. Іноді він використовував псевдоніми: Н. Питьохотов, Т. Юрко, Юр'єв, Ю.Т.

У 1954 році його шлюб з А.П. Лозинською розпався. Тоді ж він познайомився з Лідією Яківною Селютіною (1920-2007), майбутньою письменницею та драматургом. Згодом вона стала його другою дружиною.

Юрій Сергійович із дочкою Іриною , 1954 р.

Цього ж року Юрій Сергійович перейшов на творчу роботу.

Його перший поетичний збірник «Ранок на березі» (1945) та наступні – «На вахті» (1948), «Рідний берег» (1954), «Морська билина» (1976) – присвячені морській романтиці та рідному місту.

Письменники В. Бершадський, І. Гордон., О. Уваров, Є. Бандуренко, Ю. Трусов, телевидуча Н. Харченко на Одеській кіностудії (10.03.1964 р.)

І все ж таки, по-справжньому в літературу він увійшов як прозаїк – автор історичного роману, де головними героями багатьох творів залишилися і Одеса, і порт.

Перший роман «Падіння Хаджибея» (1958) започаткував трилогії «Хаджибей», куди увійшли – друга книга «Ранок Одеси» (1966) та третя «Кам'яне море» (1968). Трилогія, яка присвячена першим десятиліттям життя Одеси, викликала величезний інтерес у читача, оскільки, по суті, стала першою фундаментальною літературною працею з історії міста. За життя автора трилогія перевидавалася вісім разів. Крім роботи над історичними романами, він виступав у прозі як автор інших великих творів. Це романи «Коли поруч друг» (1963) і «Проникнення в таємницю» (1980), повість «Даль» (1974), збірки повістей та оповідань «Зустріч з мрією» (1984) і «Рубець на серці» (1991). В останні роки життя працював над продовженням трилогії. Четверта книга епопеї «Хаджибей» – роман «Зелена гілка» – вийшла 1984 року, а п'ята, заключна – «Золоті еполети» – вже після його смерті (2004).

Деякі твори Трусова видавалися українською, болгарською та молдавською мовами. Крім того, він сам неодноразово виступав як перекладач віршів та оповідань українських літераторів.

Юрій Сергійович Трусов помер 7 березня 1991 року в Одесі.

Останні роки він жив на вул. Бєлінського (нині – вул. Леонтовича), де на фасаді будинку №6 встановлено меморіальну дошку (1992). Його ім'ям названо бібліотеку № 33 на Французькому бульварі, 22.

У відділі краєзнавчої літератури і бібліографії підготовлено виставку «Невтомний одеський літописець: 110 років від дня народження Юрія Сергійовича Трусова».

Підготувала К.Г. Черненко, провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури і бібліографії.