О любви, о будущем, немного грустно, но с надеждой пишет очень серьезный человек.
«Мне 18 лет, я студентка. Любимое занятие - чтение книг (предпочитаю детективы), сидя на подоконнике. Также пишу стихотворения, песни (текст и музыку), недавно окончила писать свой первый роман, надеюсь когда-то получиться его издать», - так рассказывает она о себе.
Закрий своє серце
Закрий своє серце,
І мрії, нехай не збуваються.
Він, той, хто не прийде,
Той, хто не розвертається.
Закрий своє серце,
І поки тебе болить,
Цінуй, тих хто поруч,
Цінуй кожну щасливу мить!
Закрий своє серце!
Ти просто терпи.
А завтра, крізь терна –
Крізь перепони!
Закрий своє серце.
Все скоро забудеться.
Сьогодні був поруч,
Та це вже минулося.
Закрий своє серце,
Життя, по-іншому живи!
Додай в нього перцю,
І розітри!
* * * * *
Обійми мене
Обійми мене, між сотнями ночей,
І не треба ніяких подарунків,
Мені досить, - твоїх очей,
Серед наших ночей незабутніх.
Обійми мене, немов в останнє,
І нехай повністю все згорить.
Коли поруч - ти, все не звичайне,
Я ціную з тобою кожну прожиту мить.
Обійми мене, ніби в останній раз,
Так, як ніхто більше не зможе.
Це лиш мить, і минає час,
Як без тебе, я жити зможу?
Обійми мене, і ніколи не відпускай!
Нас лиш двоє у всьому світі,
Я готуватиму тобі щоранку -чай,
Житимо удвох, в нашому мікросвіті!
* * * * *
Нам потрібна надія
Нам потрібна надія.
Надія, на краще майбутнє.
Нам потрібна людина,
Яка зробить, нарешті, щось путнє!
Нам потрібне - сонце,
Мирне небо над головою,
Нам потрібно відкрите віконце,
У яке, не залітатиме куля.
Нам потрібне - повітря,
Без отруйного газу.
Нам потрібне - подвір'я
У якому не ходитимуть у протигазах.
Нам потрібне - життя,
Всі ми жити у мирі бажаєм!
Нам потрібне життя,
Разом ми все подолаєм!
Нам потрібно - бути добрішими,
Потрібна нам всім допомога!
Будьте, люди, - щирішими!
Миру потрібна підмога.
* * * * *
Шестое лето
Шестое лето без тебя,
Шестое лето дуют ветры,
Я так устала ждать тебя-
У меня просто сдают нервы.
Шестое лето-небо то же,
Шестой закат, шестого дня,
И сердце так стучит по коже..
Шестую ночь, шестого дня.
Шестое лето, это я
Та самая…Как прежде,
И лишь немного декабря,
Меня уже не так уж тешит.
Шестое лето, нет тебя,
Шестое лето-этот трепет,
Я так ждала, но это зря,
Я так ждала…Но дело терпит.
Шестое лето, ты и я,
в моих рассказах, как и прежде,
Я полюбила так тебя,
И ведь люблю, так как и прежде.
Шестое лето, осень после,
Ты стал лишь частью –
Той меня, которая любила –
Осень.
* * * * *
Я люблю тебе, закритими очами
Я люблю тебе - закритими очами,
Мить, лиш тільки мить,
між нашими ночами.
Забуто все, і мрії ті,
Є тільки я, є тільки ти.
Я люблю тебе, -
і це відчуття неймовірне,
Між хвилинами десь загубились ми.
Чуєш? Тут музика лине,
Сподіваннями надихає мене.
Я люблю тебе - між нами години.
Наші почуття підіймаються вверх,
І прекрасна та мить,
ті хвилини, -
коли я, відчуваю тебе.
Я люблю тебе - скрізь
Де б не був ти,
Не чурайся почуття цього,
Ми з тобою, коханий, -
Одне. Єдине.
Ми - частина світу всього.
* * * * *
Поняла
Я поняла, что жалеть не стоит.
Прошлое уже не вернуть,
И нужно, что-то новое строить,
Это то что раньше было, нам нужен новый путь.
Я поняла, что время проходит,
Оно так быстро бежит,
И кто-то от нас уходит,
А кто-то к нам прибежит.
Я поняла, что секунды счастья важнее,
Чем тысячи бесполезно прожитых часов,
И время бежит скорее,
Когда нас хоть где-то ждут.
Я поняла, что ничего не изменишь.
Поняла, что время идет.
Возможно ты меня, кем-то заменишь,
А может быть и на оборот.
Я поняла, что безумно скучаю,
По детским, беззаботно прожитым часам.
Я часто тебя вспоминаю,
Когда смотрю на океан.
* * * * *
Я города печаль чую
Я города печаль чую...
Так тяжело, когда вокруг не горят огни
Я города печаль чую...
Куда девались те прекрасные дни?
Я города печаль чую...
И мне так хочется кричать...
Я города печаль чую...
И лучше бы мне ничего не знать...
Я города печаль чую...
Разрухи близится час,
Я города печаль чую.
И мне все же не спится, в столь поздний час.
Я города печаль чую...
Меня зовут его пути.
Я города печаль чую...
Зачем и как к нему прийти?
Немає коментарів:
Дописати коментар