Науковиця-історик, співробітник музею Голокосту Ольга Чінена, зустрілася з членами читацького клубу " Краєзнавча варта Одещини" та презентувала свою нову книгу-дослідження "Історія та пам'ять: мацева та огель".
Авторка та "вартові"
впевнені, що краєзнавство - то не тільки фіксація місця, де живе та чи інша
народність. Щоб дійсно знати свій край, необхідно глибоко вивчати культуру
мешканців у найширшому розумінні. Навіть, якщо слідів лишилося мало.
Так вирішила Ольга Чінена, коли
бралася за справу виявлення ідентичності єврейської громади Балти та Кодими.У
кращі часи євреїв тут було до 40 відсотків від всього строкатого населення
регіону. Кодима носила неофіційне, але почесне прізвисько "мала
Одеса" за жвавість життя, яке подарувала залізна дорога. Щоб добре вивчити
ту чи іншу етнічну групу, треба добре знати її повсякденні звички. Не тільки
релігійні, але й побутові. А коли документів, будівель та інших матеріальних
ознак лишається вкрай мало, на допомогу приходить камінь. Надгробний. Він може
розповісти дуже багато.
Для тих, хто не в курсі, Ольга Чінена
переклала: "мацева"- то назва надгробного обеліску на єврейській
могилі, а "огель"- то своєрідний шатер, який зводили над мацевою на
місці останнього пристанища шанованих духовних лідерів.
Тож метою вивчення, а в результаті, й
джерелом край цікавої інформації, стали юдейські кладовища в Кодимі та селищі
Крути. Сама організація некрополя відрізняється від інших етносів, а найстаріші
поховання тут датуються ще 18-м сторіччям. Немало зусиль дослідникам довелося
докласти, щоб спочатку роздивитися оздоблення, написи на древніх мацевах, потім
розшифрувати. А потім - всі відомості про кожне поховання внести до детального
каталогу, який допоможе краще знати історію свого краю, своєї "малої
батьківщини" і сучасним мешканцям Одещини, а ще більше - майбутнім
поколінням. І які б важкі часи не переживала наша країна, головне - знати, що
наші пращури вже побороли подібні лиха, в це означає, що ми теж зможемо, впевнена
Ольга Чінена.
