У відділі краєзнавчої літератури і бібліографія
представлена книжкова виставка «Художники-ювіляри
грудня (155 років від дня народження Євгена Йосиповича Буковецького; 155 років
від дня народження Василя Васильовича Кандинського; 125 років від дня
народження Леоніда Овсійовича Мучника).
БУКОВЕЦЬКИЙ Євген Йосипович (5 (17).XII 1866 р., Одеса-27.VІІ 1948 р., Одеса) український
живописець. У 1890 році закінчив Одеську рисувальну школу, де навчався у Киріака
Костанді. Деякий час відвідував Петербурзську академію мистецтв та академію
Жюльєна в Парижі. Член Товариства південноросійських художників, брав участь у
виставках передвижників. Працював у галузі побутового жанру («У багатого
родича», 1891; «В суді», 1895) та портрета (портрети К. Чуковського, 1903.1.
Буніна, 1919, академіка В. Філатова, 1939). За ініціативою Буковецького було
засновано Товариство художників імені К.К. Костанді в Одесі (1922-1929).
КАНДІНСЬКИЙ Василь Васильович (4 (16).ХІІ 1866 р., Москва - 13.XII
1944 р. Нейї-сюр-Сен, поблизу Парижа – російський живописець, один із засновників і
теоретиків абстрактного мистецтва. До Одеси майбутній живописець переїхав у
1871 році. Навчався у гімназії (1876-1885).
Закінчив Московський університет. В 1897-98 роках навчався в Мюнхені - у Антона
Ажбе, в 1900 році - в академії мистецтв у Ф. Штука. Навчаючись в Мюнхені, Кандінський одночасно
дебютував своїми роботами на виставці Товариства південноросійських художників
в Одесі. На протязі 14 років В. Кандінський регулярно експонував свої роботи на
виставках Товариства південноросійських художників та інших художніх товариств,
показав в Одесі 200 творів, що відносяться до напруженішого та плідного періоду
його творчості. В Мюнхені (разом з Ф. Марком) заснував мистецьке об’єднання
«Синій вершник». Кандінський створив теорію «підсвідомого» мистецтва, яке, на
його погляд, мало бути виразом «чистого духу», звільненого від матерії.
Відповідно до цієї теорії написав картини «Імпровізація № 7» (1910),
«Композиція № 10» (1939), які являють собою сполучення беззмістовних
різнокольорових плям та ліній. В 1914 році повернувся до Росії, з кінця 1921
року жив У Німеччині, з 1933 року - в Парижі.
МУЧНИК Леонід Овсійович (17.XII 1896 р., Одеса - 08.01.1966,
Одеса) – український живописець. У 1911-1914 рр. навчався в Одеському
художньому училищі під керівництвом видатних педагогів Киріака Костанді та Геннадія
Ладиженського. В 1926 році закінчив Одеський художній інститут. Вже в
студентські літа Л.О. Мучник бере участь у виставках Товариства імені К.К. Костанді.
В 1934 році на УІ всеукраїнській виставці у Києві було показано його картину
«Підвіз провіанту до броненосця «Потьомкін» у 1905 р.» Ще твори Л.О. Мучника:
«Повстання на крейсері «Очаков» (1937, Харківський художній
музей), «Ми ще повернемося!» (1944-1947), «Потьомкінці виносять на берег тіло
вбитого Г. Вакуленчука» (1947-1957), обидва - в Одеському художньому музеї,
краєвиди.
