Заради життя: подвиг безстрашної одеської кулеметниці (до 100-річчя Ніни Онілової)

10 квітня виповнюється 100 років з дня народження Ніни Андріївни Оніловой– старшого сержанта, кулеметниці 25-ї Чапаєвської дивізії Окремої Приморської армії,  Героя Радянського Союзу.

 

Біографія довжиною в 21 рік

Ніна Онілова народилася 10 квітня 1921 року в селі Новомиколаївка Тираспольського повіту Одеської губернії. Дитиною, після смерті батька Ніна потрапила в дитячий будинок. Вона закінчила вечірню школу в Одесі і курси. Працювала швачкою на Одеській трикотажній фабриці. Навчалася в стрілецькому гуртку ОСОАВІАХІМа, причому вибрала кулемет «Максим».

Влітку сорок першого року, з початком війни, Онілова подала заяву в діючу армію. З серпня 1941 - на фронті. Перший бій Ніни Онілової був нічним.

Ось що писав фронтовий кореспондент Олександр Хамадан: «Внезапно ударили вражеские минометы, значит, скоро враги пойдут в атаку. Потом огонь минометов перекатился дальше вглубь расположения наших войск. Послышался стрекот автоматов наступающих.

– Ну, давай, начинай! – нетерпеливо кричит Ониловой один из бойцов ее пулеметного расчета. Но она не отвечает бойцу и не стреляет. Чужие головы все ближе. Кто-то оттуда, из темноты, выкрикивает пьяным голосом грубые ругательства на ломаном русском языке. Очереди автоматов стучат громко, точно стреляют над ухом. Только когда глаз выхватил из темноты силуэты идущих в атаку врагов, комсомолка Нина Онилова внезапным и сильным огнем начала свой первый бой.

Очередь за очередью... Огненные струи яростно хлещут вопящих, падающих и еще бегущих по инерции врагов. Бойцы расчета с трудом поспевают за пулеметчицей. Утихают автоматы, больше не слышно чужих голосов. Только «максимчик» все так же гневно и яростно вышивает на черном бархате ночи узорную огненную строчку. Утром Нина увидела свою работу: десятка четыре фашистских солдат и офицеров валялось в лощине.

– Только начало, – сказала она вслух. Сноровистая, аккуратная, смелая, она пришлась по душе бойцам и командирам. Ее сразу прозвали «нашей Анкой»

Теперь надо сказать правду. Пулеметчицу Нину Онилову хорошо, ласково приняли в батальоне. Но многие до этого ночного боя не верили, что женщина может быть стойким и суровым воином. Теперь, после ночного боя, когда Нина проявила стойкость и бесстрашие закаленного бойца, подлинная боевая слава осенила юную пулеметчицу. Нина приобрела доверие бойцов и командиров».

В одному з боїв Ніна була важко поранена осколками міни. Після одужання в листопаді 1941 року вона повернулася в свій полк, який разом з Приморською армією вже захищав головну базу Чорноморського флоту - Севастополь. 

А за героїзм при обороні Одеси дівчина нагороджена орденом Бойового Червоного Прапора.

В своєму щоденнику вона записала: «Не надо думать о смерти, тогда очень легко бороться. Надо понять, за что жертвуешь своей жизнью. Если для красоты подвига и славы – то это очень плохо. Только тот подвиг красив, который совершается во имя народа и Родины».

З листа Ніни до виконуючої ролі «Анки-пулеметчицы» в фільмі «Чапаев» акторки В. Мясниковой: «Настоящей Анке-пулемётчице из Чапаевской дивизии, которую я видела в кинокартине “Чапаев” :  незнакома вам, товарищ, и вы меня извините за это письмо. Но с самого начала войны я хотела написать вам и познакомиться. Я знаю, что вы – не настоящая чапаевская пулемётчица. Но вы играли, как настоящая, и я вам всегда немного завидовала. Я мечтала стать пулемётчицей и так же храбро сражаться. Когда случилась война, я была уже готова, сдала на «отлично» пулемётное дело. Я попала – какое это было счастье для меня! – в Чапаевскую дивизию, ту самую, настоящую. Я со своим пулемётом защищала Одессу, а теперь защищаю Севастополь. С виду я, конечно, просто девушка – в чем-то очень слабая, маленькая, худая. Но я вам скажу правду: у меня ни разу не дрогнула рука. Первое время я ещё боялась... А потом все прошло! Когда защищаешь дорогую, родную землю и свою семью, а у меня нет родной семьи, я – детдомовская, и поэтому весь народ – моя семья, тогда делаешься очень храброй и не понимаешь, что такое трусость. Я Вам хочу подробно написать о своей жизни и о том, как вместе с чапаевцами борюсь против фашистских...».

Дописати Ніна не встигла: почався бій. Лист з нерозбірливим останнім словом так і залишився в кишені її шинелі, коли відважну кулеметницю поранену винесли з поля бою. Разом з листом знайдений був текст пісні «Раскинулось море широко у крымских родных берегов» і виписки з книги Л. Н. Толстого «Севастопольские рассказы».

Олександр Хамадан в нарисі «Смерть Нины Ониловой» написав: «За жизнь девушки шла упорная борьба. Пізно вночі видатний фахівець, професор Кофман, тремтячим голосом сказав: «Все средства испробованы. Больше ничем помочь нельзя. Она продержится еще несколько часов».

Потім нам повідомили прохання Ніни Ониловой. Опритомнівши від забуття, вона сказала: «Я знаю, что умираю, и скажите всем, чтобы не утешали меня и не говорили неправду».

В ніч з 7 на 8 березня 1942 року Ніна померла від ран в польовому госпіталі і похована на кладовищі Комунарів в Севастополі. 

 

Указом Президіума Верховної Ради СРСР від 14 травня 1965 року старшому сержанту Оніловій Ніні Андріївні посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

 

В Одесі на будинку по вулиці Велика Арнаутська №80 (кут пер. Онілової), де вона жила, встановлена меморіальна дошка.

Пам'ятник Н. А. Оніловій (вул. О. Невського, 39. Трикотажна фабрика «Друзья детей». Скульптор В. І. Князик, 1984 р.)

Література про життя Ніни Онілової

Задание выполнено [Текст] : [бой с участием Н. Ониловой возле с. Татарка; защита участка в районе Спартаковки (территория Сухого лимана, в направлении к Большому Фонтану] // Алещенко, Н. Они защищали Одессу. – М.: ДОСААФ, 1970. –С. 129-131.

Автор повісті «Вони захищали Одесу» Микола Михайлович Алещенко народився в 1920 році. Він закінчив історичний факультет Московского педагогічного інституту, де захистив вченую ступінь кандидата історичних наук.

Підполковник Алещенко пройшов великий шлях фронтовика, був двічі важко поранений під Одесою і Орлом. Він нагороджений бойовими орденами і медалями.

Пропонована увазі читачів книга - друге перероблене, додаткове видання. Про бої, битви, подвиги часів ВВВ, у тому числі і про героїчну оборону Одеси. Але це зовсім не означає, що літопис завершений. Далеко не все розказано нащадкам про героїв війни, живих і мертвих, можливо,  ще невідомих , але чия слава не померкне в віках.

Бершадский В. Одесса (героическая хроника)[Текст] :[стихотворение об Н. Ониловой “Моряки”] // Берег славы. – О.: Маяк, 1964. – С. 19-42.

Васьковський, Яков Яковлевич. Подвиг пулеметчицы : [Текст] : [о Герое Сов. Союза пулеметчице Разинского полка 25-й Чапаевской дивизии Н. А. Ониловой]. - Одесса : Маяк, 1985. – 86 с.: 4 л. ил.

В нарисі колишній комсорг Разинського полка 25-ої Чапаївської дивізії Я. Я. Васьковський розповідає про Героя Радянського Союзу, свою однополчанку, кулеметницю Ніну Онілову -участницю оборони Одеси і Севастополя в роки ВВВ. Розрахований на широке коло читачів.

Немеркнучою славою овіяні імена защитників Одеси і Севастополя. 73 і 250! Стільки днів і ночей у стін цих міст йшли кровопролитні бої з відбірними фашистськими дивізіями. І каждый бій народжував героїв - мужніх, стійких, безстрашних. Серед цих героїв була і славна дочка одеситка Ніна Онілова. і Ледве Ніна наділа робочу спецівку - грянула війна. І юна патріотка одна з перших пішла на фронт і у свої двадцять років стала умілою кулеметницею, нещадно винищювала фашистських загарбників. Їй довелося витримати не один бій. Але жодного разу не здригнулася, не відступила. На рубежах оборони Одеси і Севастополя гриміла слава про подвиги дівчини-бійця, яку по праву називали Анкою-кулеметницею.

Герой Советского Союза Нина Онилова. Александр Нечипоренко [Текст]: [очерки о героях]. - Одесса, Маяк, 1973. - 8 с.: фот.

В книзі розповідаються про дві долі легендарних захисників міст-героїв Одеси та Севастополя - Н. А. Онілової та О. Нечипоренка.

Селищев И. Не надо думать о смерти…[Текст]: [о Герое Советского Союза Н. А. Ониловой] // Героини. Очерки о женщинах - Героях Советского Союза. –Вып. 2. – М., 1969. – С. 95-101.

Другий випуск збірки очерків "Героїні", так само як і перший, присвячений славним дочкам народу, удостоєним звання Героя Радянського Союзу. Про їх безмежну любов до своєї Батьківщини, про самовідданий захист її свободи і незалежності в роки Великої Вітчизняної війни раскажуть у своїх нарисах письменники і журналісти.

Письмо командира кулеметного расчета Н. Ониловой. Декабрь 1941 г. – январь 1942 г. [Текст]: [письмо написано исполнительнице роли Анки-пулеметчицы в кинокартине “Чапаев” – актрисе В. Мясниковой] // Говорят погибшие герои. Предсмертные письма советских борцов против немецко-фашистских захватчиков (1941-1945 гг). – М.: Госполитиздат - 1963. – С. 80-81.

Некрасов П. А. Одеса в роки Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу (1941-1945) [Текст]: [про Н. Онілову] // Знай свій край : зб.: учбово-методичних ст. з історії Одещини. – Одеса. – 1960. – С. 169-170.

Важливе значення в навчанні відіграє краєзнавча робота. Використання історії місцевого матеріалу підвищує інтерес і активність учнів в навчанні, полегшує засвоєння знань. Вивчення історії, економіки і культурного життя свого села, міста, району, краю активізує учнів. Даний збірник учбово-методичних статей допомагає вчителю історії у використанні краєзнавчого матеріалу на практиці.

Онилова Нина Андреевна [Текст]: [биогр., родилась в с. Новониколаевка, Тираспольского уезда, Одес. губернии] // Память огненных лет: Герои Советского Союза, родившиеся в городе Одессе и Одесской области. – Одесса, 2015. – С. 38. – Фот.: С. 38.

У книзі “Пам'ять вогняних років” про Героїв Радянського Союзу, народжених в Одесі і Одеській області, розміщені фотографії, короткі біографії про їх подвиги з вказівкою дати Указу ВС СРСР про привласнення Золотої Зірки Героям, яких виростила і виховала Одеська земля.

Онилова Нина Андреевна [Текст]:[очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одес. обл.] // Подвиг во имя жизни. – Одесса: Маяк, 1984. – С.217-220 : фот.

Книга нарисів розповідає про Героїв Радянського Союзу - уродженців Одеської області, удостоєних високого звання за мужність і відвагу проявлені на фронтах Великої Вітчизняної Війни.

Пустовойтенко Н .Между Большим Аджалыкским и Куяльницким лиманами [Текст]: [1941 г. Онилова] // По местам боевой славы Одессы. – Одесса : Маяк, 1976 - С.37-40 : фот. - С. 38 : фот.

Немеркнучою славою покрили себе захисники Одеси в суворі дні 1941 року. Ілюстрований путівник розповідає про битви із загарбниками на рубежах.

Оборона Одессы: день за днем. Бои на дальних подступах [Текст]: [3 сент, среда 1941г.; 14 окт., вторник.Онилова Н.] // 73 героических дня. – Одесса: Маяк. – 1988. - С. 142 ; 270.

Задача выполнена. Борьба продолжалась до победы [Текст]: [о присвоении Звания Героя Советского Союза Н. А. Ониловой] // 73 героических дня. – Одесса: Маяк. – 1988. - С. 288.

Ця книга - документальна розповідь про про оборону Одеси в 1941 році, однієї з найбільш яскравих її сторінок, що увійшла до історії. У книзі послідовно показані події усіх 73 днів героїчної епопеї. Для масового читача.

Гармаш П. Анка-пулеметчица. Письмо старшего сержанта Нины Ониловой [Текст]: [о героине Одессы и Севастополя Н. Ониловой] // Строки, обогренные кровью. Последнее слово павших героев. – Симферополь : Крым – 1968. - С. 122-127 : фот.

Фадеев, А. В. Город-герой [Текст]:[отвага и стойкость в бою О. Ониловой] // Подвиг Одессы. – М, 1958. – С. 32.

Файтельберг В. Р. Пулеметчица комсомолка Онилова Нина Андреевна [Текст]: [Герой Советского Союза за заслуги в боях под Одессой] / В. Р.Файтельберг-Бланк В. Р., Б. Н. Разумный // Одеса во время Великой Отечественной войны. – О.: Печатный дом, 2009. - С. 115-143.

Підготувала Катерина Черненко, бібліотекар відділу краєзнавчої літератури і бібліографії