Слідкуйте за новими надходженнями літератури до відділу краєзнавчої літератури і бібліографії в рубриці "Що читати про край"

неділя, 15 січня 2023 р.

Письменники – ювіляри січня 2023 року

 


95 років від дня народження Михайла Євгенійовича Циби


Михайло Євгенович Циба (18 січня 1928, Олексіївка - пом.16 лютого 2017, Одеса) - український письменник, кінодраматург. Член Національної спілки письменників України.

Народився 18 січня 1928 року в селі Олексіївка Луганської області.

Після закінчення школи працював у колгоспі причіплювачем, трактористом, обліковцем тракторної бригади.

З 1948 року перебував у лавах армії. Закінчивши військове училище зв'язку, тривалий час служив офіцером повітряно-десантних військ.

Цивільну освіту здобував у державному інституті кінематографії.

Працював сценаристом на Ялтинській та Одеській кіностудіях.

Помер на 90-му році життя 16 лютого 2017 року в Одесі. Урна з прахом перебуває у колумбарії Новоміського кладовища.

Автор романів «На зламі», «Марко Хорунжий», «Солдатки», «По той бік екрану», а також збірок «Бесстыжая», «Обратный путь дороже», «Син приїздив».



85 років від дня народження Олега Семеновича Олійникова


Олійників Олег Семенович (14. 01. 1938, Одеса – 02. 08. 2018, там само) – письменник, фольклорист, краєзнавець. Чл. НСПУ (1992). Закін. Одес. морехідне уч-ще, служив на Пн. флоті. Після демобілізації, як фольклорист вступив на філол. ф-т Одес. ун-ту, по завершенню навч. (1967) викладав літ-ру, мову та естетику в серед. мор. і тех. уч-щах. У твор. доробку – легенди, казки, оповідання, повісті, новели та вірші, в яких домінує мор. тематика, а також розвідки з історії та краєзнавства. Автор, упорядник та укладач кн. «Сторінки історії Одеси та Чорноморського краю» (1999), «Сторінки історії Чорноморського козацького війська», «Козацтво, народжене на Одещині» (обидві – 2001), «Легенди, казки та новели Чорного моря» (2002), «Мистецтво від душі та серця: з історії Українського музично-драматичного, Оперного театру та кіномистецтва в Одесі» (2003), «Українці у Кримській війні» (2004), «Велич і багатство української мови» (2005), «Наснага одеської душі: одеські храми та добродійні товариства і осередки» (2008; усі – Одеса). Твори Олега Семеновича сприяють патріот. вихованню українців, пізнанню історії рідного краю та України, розширенню знань про красу й багатство укр. мови, прищепленню любові та поваги до традицій укр. народу.

Тв.: Під крилом шторму. 1979; Солоні вітри. 1988; Кінець отамана Чорного. 1990; Мелодії незайманої мрії. 1998; Батьківщина понад усе. 1998; Пелюстки серця і мрії. 2001; Голос моря. 2003; Радість і біль усмішки. 2003; З нами Бог і Україна. 2003; З ім’ям Великого Тараса межи люди. 2010; З молитвою та піснею дорогами надій. 2010; Народжений під колискову хвиль. 2013 (усі – Одеса).




85 років від дня народження Дмитра Романовича Шупти


Дмитро Романович народився 20 січня 1938 року в с. Курінці на Полтавщині в селянській сім’ї. Закінчив Сімферопольське медучилище та Кримський медінститут. Тривалий час працював хірургом. Автор поетичних збірок «Полум’я мелодій» (1968), «Колиска поколінь» (1975), «Знак літа»(1981), «Біль стебла» (1985), «Звичаї землі» (1987), «Чаїне озеро», «Світовщина» (1989), «Осягнення» (1993), «Єрусалим квітів» (1995), «Сонях сонетів» (1996), «Листя клена» (1997), «Плавба», «Птахи попелу», «Жінка і ніч», «Дажбожа сторона», «Конотоп» (1998), «Межінь» (2000), «Сонях сонетів» (2001), «Чорнобривці», «Грай, козацька кобзо», «Лицар моря» (2004); збірки вокальних циклів: «Єрусалим квітів», «Осягнення» (1997), «Пташеня на промені» (1998), «Лебідь з Зеленої Неділі» (1999).

Лауреат премії Г. Сковороди.




85 років від дня народження Валентина Леонідовича Мороза



Мороз Валентин Леонідович (31. 01. 1938, Кропивницький – 30. 01. 2013, Одеса) – поет, журналіст, перекладач. Чл. НСПУ (1965). Премії ім. Е. Багрицького (1967), ім. П. Тичини (1993). Закін. Одес. ун-т (1960). Працював у немирів. рай. газеті (Вінн. обл.), вид-ві «Маяк» (Одеса), Одес. літ. музеї, на Одес. обл. радіо; викладав піїтику в неділ. ліцеї в Одесі (від 1992). Відп. секр. Одес. орг-ції НСПУ (від 1965), гол. ред. ж. «Літературна Одеса» (1997–2008). Друкувати вірші почав 1955 у періодиці; дебютував поет. зб. «Говоріть, колоски, говоріть» (К., 1962), що отримала схвальні відгуки П. Тичини та А. Малишка. У твор. доробку – лірика філос. спрямування, вірші про природу, культурол. поезія, гостросюжет. поезії, поет. публіцистика. Звертався до теми Т. Шевченка – цикл «На Шевченкові слова» («Передчуття», «Старі дерева»). Заслуговують також уваги вірші під заг. назвою «З варіацій на теми українського фольклору», зокрема приваблює його вміння шукати в невичерп. джерелах нар. творчості споріднені мотиви, образи, паралелі, розвивати їх і осучаснювати. Новатор. явищем в укр. поезії були антивірші Мороза за автор. задумом, – це твір, позбавлений зовні поет. начала, гол. героєм якого є неприваблива, жорстка, некрасива правда. Поезії інтим. тематики є у більшості його збірок, але кращі з них – в «Ім'я тобі – кохана» (О., 2000). Перекладав із груз., рос., авар., болгар. літ-р, окремі вірші перекладено рос., груз., узбец., болгар., угор. мовами. Його ім'я присвоєно серед. школі у с. Люшнювате (Голованів. р-н Кіровогр. обл.), в якій він навч.

Тв.: Ми – земля. О., 1967; Дерево на обрії. О., 1969; Білий-білий світ. О., 1971; Тінь дощу. О., 1975; Крило трави. О., 1978; Крізь пам'ять. О., 1982; Земле моя – доле моя. К., 1984; У ритмі сонця. О., 1986; Поезії. К., 1988; Осінній сад. О., 1990; Пісочний годинник. О., 1993; Моя душа – як пташка на долоні. 1997; Дорога в осінь: Вибр. поезії. О., 2004; Ми листуємося з лісом. О., 2007; Зелена кров веселої верби. О., 2009; Життєдайні джерела: Вибр. поезії. О., 2017.




У відділі краєзнавчої літератури і  бібліографії до ювілейних дат письменників підготовлена книжкова виставка.







Підготувала К.Г. Черненко, провідний бібліотекар відділу краєзначої літератури і бібліографії



Немає коментарів:

Дописати коментар

. Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...