Следите за новыми поступлениями литературы в отдел краеведческой литературы и библиографии в рубрике "Що читати про край"

вторник, 10 января 2017 г.

Сергій Павлович Корольов – видатний конструктор космічної ери: до 110-річчя від дня народження





 ХХ століття відкрило людству еру освоєння Космосу



Сергій Павлович Корольов – вчений, конструктор, творець ракетно-космічної галузі та найяскравіша постать цієї ери.
Батьківщина С.П. Корольова – Україна. Народився великий конструктор у Житомирі 12 січня 1907 році.
У 1924 р. закінчив в Одесі професійно-технічну школу. Навчався в Київському політехнічному інституті, а з 1927 р. працював в авіаційній промисловості.
Як конструктор С.П. Корольов почав свою діяльність з розробки ряду конструкцій планерів, на яких він літав і сам.
Після знайомства з працями К.Е. Ціолковського С.П. Корольов захопився ідеями створення літальних апаратів ракетного типу. Він розробив ряд проектів крилатих ракет з автоматичним управлінням та ракетопланера РП-318-1.
Головною подією життя С.П. Корольова став запуск у космос корабля «Восток» з Ю.О. Гагаріним. Наукова і технічна підготовка до цього польоту почався з запуску на орбіту супутника Землі науково-дослідницьких кораблів з тваринами.
С.П. Корольов передбачив практичне земне застосування космонавтики. Перші супутники для ретрансляції радіо, телебачення та телефонного зв'язку.
Починаючи з 1960-х років, в Україні було створено потужну сучасну промислову базу, що реалізувала фундаментальні  розробки  вчених  у галузі космічної техніки і технології.
В історії освоєння космічного простору з ім'я С.П. Корольова пов'язана епоха перших визначних досягнень. Видатний організаторський талант великого ученого дали йому змогу впродовж ряду років  спрямовувати роботу чисельних науково-дослідницьких і конструкторських колективів на вирішення комплексних завдань. Наукова і технічна ідея С.П. Корольова дістали широке застосування в ракетній і космічній техніці.




  • Після розлучення батьків, з однорічного віку Сергій жив з дідусем по матері в місті Ніжин. Саме тут хлопчик вперше побачив політ на аероплані льотчика Уточкіна.
  • Корольов серйозно займався спортом, міг пройти на руках весь шкільний коридор.
  • Трудовий стаж майбутнього Головного конструктора почався з шістнадцяти років. «Я буду будівельником ... але тільки літаків».
  • За вищою освітою Сергій вирушив до Київського політехнічного інституту, де в цей час передбачалося розпочати підготовку авіаційних інженерів на механічному факультеті.
  • У вересні 1933 року в створеному Реактивному науково-дослідному інституті Корольов отримав посаду заступника директора. Йому «рекомендували» забути про польоти в космос і зосередитися на ракетобудуванні. Однак через 4 роки Сергія Павловича звинуватили у шкідництві і засудили до 10 років таборів. Він потрапив на Колиму. Але тортури, голод, цинга і нестерпні умови існування не змогли його зломити – свою першу радіокеровану ракету він розрахував прямо на стіні барака. У травні 1940 року Корольов повертається в Москву, а через 4 місяці його засуджують знову до 8 років і направляють до спеціальної в'язниці, де він працює під керівництвом Туполєва.
  • Корольов вірив у прикмети. Наприклад, він дуже не любив, коли під час підготовки до старту на майданчику були жінки. Сергій Павлович завжди носив у правій кишені піджака дві монетки «на щастя». Перебирав їх у складні моменти життя.
  • Корольов керував запуском першого в світі штучного супутника Землі в 1957 році. А також виведенням на орбіту першого в світі космічного корабля з людиною на борту в 1961 році. Це був пілотований корабель «Восток» з льотчиком-космонавтом Юрієм Гагаріним.
  • Одного разу, повертаючись з Далекого Сходу, Сергій Корольов планував вирушити з Магадана на пароплаві «Індигірка». Але всі квитки були розпродані, і йому довелося відкласти поїздку. Це врятувало життя вченому – пароплав потонув недалеко від острова Хоккайдо, потрапивши в сильний шторм.
  • Після запуску першого супутника Нобелівський комітет направив запит на ім’я Хрущова: кому дати премію? Хрущов відповів, що супутник запустив народ соціалістичної країни. «Виправданням» став гриф секретності, який накладався практично на всі розробки Корольова, а разом з ними - і на його особистість. Насправді це було не так - Корольова прекрасно знали і в Європі, і в Америці. Так Нобелівська премія «пройшла» повз вченого. Замість цього він став єдиною людиною в радянській історії, який, не будучи реабілітованим, був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.
  • Мрія про висадку космонавтів на Марсі стала «путівною зіркою» для Корольова. До неї він прагнув протягом усього життя, підпорядковуючи кожен свій крок, кожну реалізовану ідею одному - підкорити Червону планету. У 1959-1966 роках 15 перших міжпланетних зондів, створених під керівництвом Корольова, були послані до Місяця, Венери і, звичайно, Марсу.




Книги про життя та діяльність  С.П. Корольова з фонду бібліотеки:

Шевчук С.В. Сергей Королев / Худож. оформитель Е.В. Вдовиченко. – Харьков: Фолио, 2009. – 122с. – (Замечательные украинцы).
С.П. Королев – один из выдающихся ученных ХХ столетия, который по праву считается отцом космонавтики. Первый искусственный спутник Земли, запуски автоматических межпланетных станций на Луну, создание кораблей «Восток» и «Восход», полет человека в космос – вот далеко не полный перечень задуманного и осуществленного Генеральным конструктором, великим ученым, человеком, ставшим известным всему миру только после смерти.


Романов А.П., Губарев В.С. Конструкторы. – М.: Политиздат, 1989. – 367 с., ил.
Имена героев сборника – С.П. Королева, М.К. Янгеля, В.П. Глушко – знает весь мир. Их самоотверженный труд, преданность избранной профессии сделали реальностью казавшуюся сказочной мечту о космических полетах человека, о возможности освоения космоса для блага людей.
О ярких, полных творческих дерзаний, а порой и во многом драматических судьбах этих людей повествует книга.




Апенченко О. Сергей Королев. – М., Политиздат, 1969. – 143с. С ил. (Когда им было двадцать).
Автор этой книги – журналист Ольга Апенчева знала Сергея Павловича Королева при жизни. На основании с академиком Королевым, на основании документов и свидетельств людей, знавших Сергея Королева в его юношеские годы, и написана эта документальная повесть, в которой рассказывается о первых шагах крупнейшего конструктора и организатора в области ракетно-космической техники, о первом периоде его формирования как личности, о людях, влиявших на его развитие. 


Старостин А.С. Адмирал вселенной. Королев. – М.: Мол. гвардия, 1982. – 223с., ил.
Академик Сергей Павлович Королев начал заниматься ракетами тогда, когда многие ученые и конструкторы называли ракеты чудачеством. Книга эта о       молодости Королева, о времени создания Группы изучения ракетного движения (ГИРД), которое определило направление всей жизни академика С.П. Королева.





Слово про Корольова. Очерки / упоряд. С. Плачинда. – К.: Молодь, 1970. – 308 с.
Про велику, незвичайну людину нашого часу, творця космічних кораблів, славного сина України, всесвітньо відомого вченого – Сергія Павловича Корольова і розповідається в цій збірці. Автори матеріалів – люди, що особисто знали Корольова, довгі роки працювали з ним.






Академик С.П. Королев. Ученый. Инженер. Человек. Творческий портрет по воспоминаниям современников: Сб. статей. – М.: Наука, 1986. – 515с.
В книге собраны  воспоминания более ста авторов – людей, встречавшихся с С.П. Королевым в различные периоды его жизни. Это друзья, родные, сотрудники – видные деятели советского ракетостроения, космонавты, инженеры, рабочие. Расположенные по шести основным разделам, воспоминания воссоздают яркий и многогранный образ С.П. Королева – Главного конструктора, общественного деятеля, доброго и отзывчивого человека. 
Книга рассчитана на читателей, интересующихся историей космонавтики.



Матеріал підготовлено співробітниками відділу виробничої літератури бібліотеки.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

. Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...