Следите за новыми поступлениями литературы в отдел краеведческой литературы и библиографии в рубрике "Що читати про край"

вторник, 25 августа 2015 г.

Письменники-ювіляри серпня 2015 року



У серпні місяці 2015 року відзначається 110 років від дня народження Володимира Ієронімовича Івановича та 80 років від дня народження Василя Івановича Вихристенка.


Іванович В.І. народився 27 серпня 1905 р. в Одесі в сім’ї робітника.
Працював замолоду на заводі машиністом, учився на робітфаці. Закінчив Одеський педінститут.
Учасник Великої Вітчизняної війни.
Друкувався з 1927 р. Виступав переважно як поет-сатирик і гуморист. Перша книжка гумору і сатири «Свиня на пасіці» вийшла 1950 р. Дотепним словом картав всіляких політиканів у міжнародному житті, весело «прополював» грядки нашого буття від лихого проросту - егоїзму, власницької плісняви на людських душах, бюрократичних замашок деяких керівників тощо. У творах пафосного спрямування прославляв героїзм воїнів, оповідав значущі життєві історії.
Помер 26 серпня 1985 р.
Вийшли збірки поетичних творів: «Низенько кланяємось!» (1953), «Весела прополка» (1956), «Кропивою сміху по всякому лиху» (1957), «Перебендя посміхається» (1960), «На городі бузина, а за морем сатана» (1963), «Бичок —губернатор» (1964), «Поезії» (1967), «Сміхомовки» (1974), «Червоний огнецвіт» (1975), «Ловись, рибко!» (1976), «Семь цветов радуги» (1982) та ін.


Іванович, В.   Перебендя посміхається: жарти, прислів’я, байки, гуморески, бувальщини, казки. – Одеса: Одеське книжкове видавництво, 1960. – 187 с.
Іванович, В.   На городі бузина, а за морем сатана: сатира і гумор. – Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1963. – 91 с.
Іванович, В.   Три торби сміху людям на втіху: байки та гуморески. – Київ: «Дніпро», 1967. – 174 с.










Іванович, В.   Поезії. – Київ: Радянський письменник, 1967. – 109 с. ицтво, 1960. – 187 с.










Іванович, В.   Червоний огнецвіт: Жарти, прислів’я, байки, гуморески, бувальщини, казки. – Київ: «Дніпро», 1975. – 286 с.










Іванович, В.   Ловись, рибко!: вірші, байки, казки. – Одеса: Маяк, 1976. – 132 с.










Иванович, В.   Семь цветов радуги: юмор и сатира. – Одесса: Маяк, 1982. – 127 с.










Іванович, В.   У сніп тугий бувальщини зберу: сатира, гумор. – Одеса: Астропринт, 2002. – 44 с.
До збірки поезій відомого українського сатирика й гумориста Володимира Івановича увійшли кращі твори, написані в різні роки його творчої діяльності.










*   *   *


Вихристенко В.І. народився 28 серпня 1935р. в селі Нова Олександрівка Великомихайлівського району, Одеської області – поет, перекладач, публіцист, фотограф, військовий льотчик.
Член Спілки журналістів України з 1961 року. Член Спілки письменників України з 1997 року.
Лауреат Премії К. Г. Паустовського. Лауреат фотовиставки «Море» в Лісабоні.
Кандидат у майстри спорту зі стрибків з парашутом.
У 1953 році закінчив Одеську середню спеціальну школу ВВС, а в 1956 Миколаївське військово-морське мінно-торпедного авіаційне училище ім. С.О. Леваневського. Був направлений льотчиком на Північний флот. У 1972 році закінчив Львівське вище військово-політичне училище.
З 1969 року Вихристенко призначений офіцером розвідки і дослужився до підполковника. У 1986 закінчив службу.
З 1997 року працює в Одеському Національному університеті ім. І.І. Мечникова. 2000-2006 – викладач кафедри журналістики. Проводив курси «Молодого журналіста», які відвідували переважно школярі. Багато уваги приділяв практиці, висилаючи студентів на завдання і знайомлячи з цікавими людьми.

Вихристенко В.І. є автором безлічі фоторобіт, багато з яких друкувалися в радянських і пострадянських виданнях. Знімав на «Старт», «Зеніт» Співпрацював з ІТАР-ТАРС - знімки запуску космічного корабля «Буран» та підготовки до його запуску. Паралельно з серйозними завданнями, любив вступаємо просте життя робітників.


Вихристенко, В.   Відлуння срібної доби: Есе. – Одеса: Астропринт, 1999. – 116 с.
Про зустріч з письменниками-класиками нашої літератури, чиє життя і творчість були тісно пов’язані з Одесою, розповідає автор у своїй книзі.

Вихристенко, В.   Крило в крило: Книга перекладів. – Одеса: Астропринт, 2003. – 116 с.
Поле пам’яті – так розуміє й так сприяє автор морально-духовну спадщину усіх народів й у всі часи.








Вихристенко, В.   Сковородинці: Переклади з української. – Одеса: Астропринт, 2007. – 96 с.
Переклад художніх творів з однієї мови на іншу автор розуміє як живу нить, поєднуючи духовні світи народів, які бережуть і сповідають їх, як святиню.







Выхристенко, В.   Славянский венок: Книга переводов. – Одесса: Астропринт, 2008. – 100 с.
Славянская поэзия так же глубока, как и разнообразна, и вместе с тем едина.







Выхристенко, В.   «Лед и пламень судьбы». Рассказы, очерки. – Одесса: «Фаворит», «Печатный дом», 2012. – 160 с.
У жрицы истории Клио одна забота – факт, истина. Это исповедовал и автор, работая над книгой. Но при этом всегда помнил он и библейское – «Человек слаб если».








Комментариев нет:

Отправить комментарий

. Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...