Следите за новыми поступлениями литературы в отдел краеведческой литературы и библиографии в рубрике "Що читати про край"

вторник, 24 февраля 2015 г.

"Він дарував сонце". До 140-річчя від дня народження В.П.Філатова, видатного офтальмолога, академіка

«Кожна людина має бачити сонце...»


В.П. Філатов
Володимир Петрович Філатов народився 12 лютого 1875 року в селі Михайлівна колишньої Пензенської губернії в сім'ї земського лікаря.
Вчився у Симбірську, тепер Ульяновську, в гімназії, яку за кілька років до того закінчив Володимир Ілліч Ленін. У приміщенні колишньої гімназії, де тепер міститься середня школа, у вітрині з фотографіями видатних людей, які там навчались, є і фото Володимира Петровича Філатова.
1892 року він став студентом медичного факультету Московського університету. Його вчителями були такі корифеї вітчизняної науки, як І.М.Сеченов, О.О.Бернадський, Ф.Ф.Ерісман, Г.О.Захар'їн, С.С.Корсаков, Н.Ф.Філатов і багато інших. Курс очних хвороб викладав видатний фахівець з цієї дисципліни професор О.О.Крюков.
Будучи студентом, Філатов вирішив стати офтальмологом, можливо, через те, що, приїжджаючи на канікули додому, він бачив багато сліпих, людей зі слабким зором і хворих з різними ураженнями очей, які звертались до його батька.
Закінчив університет у 1897 році, залишився ординатором клініки очних хвороб медичного факультету Московського університету, згодом перейшов до Московської очної лікарні.



Одеса в житті  В.П. Філатова

У 1903 році за пропозицією професора С.С Головіна Філатов став ординатором клініки очних хвороб медичного факультету Новоросійського університету, яка щойно відкрилась у Одесі. У цьому південному сонячному місті і провів значну частину життя В. П. Філатов. Тут відкрив нові сторінки науки, тут прийшли до нього загальне визнання і популярність.

Він завжди залишався вірним Одесі, хоч його запрошували працювати до інститутів інших міст. Після переїзду до Одеси Володимир Петрович став асистентом клініки, в 1908 році захистив дисертацію і одержав науковий ступінь доктора медицини. В 1911 професор С.С.Головін переїхав до Москви, а молодий професор В.П.Філатов став завідувати кафедрою і клінікою очних хвороб Новоросійського університету в Одесі.


Розквіт його наукової діяльності почався тільки після Жовтневої революції 1917-го року.
В. П. Філатов був новатором у науці, він не боявся ламати старі традиції, загальновизнані погляди і положення. Талановитий і цілеспрямований, він блискуче розв'язав ряд актуальних проблем, що до цього вважались нерозв'язними.
Такі його наукові відкриття, як метод пластики з круглим (філатовським) стеблом і новий оригінальний метод неспецифічної терапії — тканинна терапія, вийшли далеко за межі офтальмології і є вагомим внеском у хірургію й інші галузі медицини, а також у загальнобіологічну науку. Величезне значення мали його праці в царині пересадження рогівки.

НДІ очних хвороб і тканинної терапії
імені В. П. Філатова АМН України
На початку 30-х років праці Володимира Петровича з пересадження рогової оболонки, а також з інших проблем були вже широко відомі і в 1936 році для розвитку його наукових досліджень Радянський уряд створив у Одесі Науково-дослідний експериментальний інститут офтальмології, що тепер має назву Одеського науково-дослідного інституту очних хвороб і тканинної терапії імені В. П. Філатова.
Організація інституту відкрила великі можливості для досліджень, і до останнього дня свого життя Володимир Петрович очолював цей інститут і керував роботою своїх учнів.
Будівництво інституту завершилось у 1939 році. Новий гарний головний корпус і інші споруди височіли на високому, скелястому березі моря, в курортній зоні міста. Розпочалось бурхливе життя інституту. Сотні листів від хворих з більмами, від тих, хто увесь час чув тільки слова, які позбавляли всякої надії,— «нічого не можна зробити», безперервним потоком текли до інституту. І не тільки пересадкою рогової оболонки, а й проблемою лікування глаукоми, трахоми, тканинною терапією займались Володимир Петрович та його учні.
Але це тривало не довго. Все обірвалось одного безхмарного дня, 22 червня 1941 року, коли почалась війна з фашистами. В інституті стало тихо і безлюдно.
Володимир Петрович з невеликою групою співробітників виїхав у Середню Азію, до Ташкента. Там було організовано спеціалізований очний госпіталь для поранених, і він став його головним консультантом.
Багато часу проводив Володимир Петрович в операційній госпіталю і на консультаціях. Іноді він їздив до очної клініки Ташкентського медичного інституту, якою завідував професор П. Ф. Архангельський. Володимир Петрович робив там деякі операції і провадив бесіди з молодими лікарями. Ці зустрічі були визначною подією для тих, хто там працював.
Жив Володимир Петрович на одній із тихих ташкентських вулиць, і адреса «Повітова, 19» добре знайома багатьом як ташкентським, так і евакуйованим лікарям.
У ці суворі дні війни в Ташкенті на базі очного госпіталю і Ташкентського інституту ветеринарії відновив свою роботу Одеський інститут офтальмології. Володимир Петрович інтенсивно працював там з невеликою групою співробітників. Вже наприкінці 1944 року В. П. Філатов був у Одесі.

Володимир Петрович був академіком двох академій — Академії медичних наук СРСР і Академії наук УРСР.
В. П. Філатов був не тільки вченим, а й видатним громадським діячем. Багато разів його обирали депутатом Одеської міської Ради і Верховної Ради УРСР. Як депутат він проводив велику роботу з виборцями і багатьом допомагав.
Невтомний борець за мир, він брав активну участь у конгресах, організованих на захист миру. І все, за що б не брався, він робив з ентузіазмом, інтересом і ніколи не був байдужим.
Уряд нашої країни високо цінував В. П. Філатова як вченого, лікаря і громадського діяча. В 1941 році за визначні успіхи в розробці проблеми пересадки рогової оболонки і тканинної терапії йому було присуджено Державну премію І ступеня. В 1950 році в день 75-річчя він одержав найвищу нагороду Радянського Союзу — звання Героя Соціалістичної Праці. В різний час Володимира Петровича було нагороджено чотирма орденами Леніна, орденом Вітчизняної війни першого ступеня, орденом Трудового Червоного Прапора й іншими орденами і медалями.
В.П. Філатов похований 
на 2-му Християнському кладовищі в Одесі
У 1951 році Академією наук СРСР за видатні досягнення в галузі біології і медицини йому було присуджено велику золоту медаль імені І. І. Мечникова.
Чудове життя прожив Володимир Петрович. Широка популярність прийшла до нього задовго до смерті. Йому вдалось досягти успіху в усіх основних починаннях. Запропоновані і розроблені ним нові методи лікування одержали загальне визнання і завоювали чільне місце як у вітчизняній, так і в зарубіжній медицині.

До 80 років він мав непогане здоров'я, гострий розум, був по-молодечому бадьорий, активний і прагнув до всього нового і прогресивного.Випадковість вкоротила його дні. Падіння, пошкодження ноги і пов'язані з цим ускладнення — цього було досить, щоб через два тижні його не стало. Володимир Петрович помер у 81 рік, 30 жовтня 1956 року.





Шлях вченого

Яскравий, гострий розум Володимира Петровича відчував кожний, кому доводилось спілкуватись з ним.
Можна з певністю сказати, що наукових відкритів і досягнень В. П. Філатова вистачило б на кількох вчених. Його роботи не втратили своєї значимості і актуальності і досі.

Першим відкриттям В.П.Філатова був метод пластики на круглому (філатовському) стеблі. Одним з перших, оскільки його дисертація — велика експериментально-теоретична робота про роль клітинних отруйних речовин в офтальмології — з позицій навіть сучасної імунології є значним внеском у науку.
В той час, коли Володимир Петрович почав працювати над своїм методом пластики, було відомо три основних принципи, три головних методи пластичної хірургії.
Ні один із існуючих тоді методів пластики не забезпечував надійного живлення пересадженому клаптю, тобто не гарантував добрих умов для його приживлення. Через це пластичні операції при великих тяжких пошкодженнях покривів тіла часто були малоуспішними. Метод пластики на круглому стеблі, запропонований В. П. Філатовим, позбавлений таких недоліків і завдяки цьому створені нові можливості для пластичної хірургії.
Над проблемою кератопластики В. П. Філатов працював з 1922 року і до кінця свого життя. Він займався не лише частковою наскрізною кератопластикою, але й питанням повної наскрізної і пошарової пересадки рогівки, а також вивчав можливості пересаджування переднього відділу ока. Це були не тільки пошуки оперативної техніки і конструювання інструментарію. Вчений вивчав життєдіяльність консервованої рогової оболонки, оскільки тоді ще не було відомо, чи можна її пересаджувати в пізніші строки після смерті донора. В експерименті він досліджував життєдіяльність висушеної та замороженої рогівки і вирішував інші теоретичні питання, пов'язані з її консервацією і трансплантацією. Володимир Петрович займався також гетеропластикою, тобто пересаджував тваринам рогову оболонку інших тварин, що належали до дуже далеких видів.

В. П. Філатов опублікував 90 робіт з проблеми кератопластики, а всього їх було 433; деякі з них перекладені німецькою, іспанською та іншими мовами. Завдяки його дослідженням, його енергії і наполегливості операція пересадки рогівки міцно увійшла в практику і її широко застосовують окулісти Радянського Союзу.
Роботи В. П. Філатова мали величезне значення для розвитку проблеми пересадки рогової оболонки і в зарубіжних країнах.
Йому було присвячене засідання на Світовому конгресі у Вашингтоні (1964 рік), на Міжнародній конференції з кератопластики в Лондоні (1967 рік), де автор цієї книжки робила доповідь про його життя і наукову діяльність, та на багатьох інших конгресах і з'їздах.
Останнім повідомленням Володимира Петровича, присвяченим кератопластиці, був його виступ на третьому з їзді офтальмологів УРСР в липні 1956 року за кілька місяців до смерті.
Він запропонував тоді обговорити питання про створення міжнародного товариства по боротьбі зі сліпотою від більм і про організацію масової лікувальної допомоги таким хворим шляхом пересадки рогової оболонки. Тоді ж Володимир Петрович сказав, що тепер він спокійний за майбутнє кератопластики, оскільки вона має багато прихильників і ентузіастів серед окулістів Радянського Союзу і перебуває в їхніх надійних руках.
Велику увагу, особливо в останні роки, В. П. Філатов приділяв проблемі короткозорості, зокрема, вивчав дію чинників загального значення на її розвиток, і відкрив у інституті диспансер для дітей з міопією. Він запропонував нові методи обстеження хворих і вивчав зв'язок між захворюваннями очей і всього організму. Це далеко не всі напрямки в роботі Володимира Петровича, про всіх їх просто неможливо розповісти.
В. П. Філатов заснував велику наукову школу і мав багато учнів і послідовників. Він умів захоплювати людей своїми ідеями, думками, і багато з тих, хто приїздив до інституту на курси або для ознайомлення з його роботою, повертались додому вже учнями Володимира Петровича. Вони починали працювати в тих же напрямках, розвиваючи його наукові ідеї.
І хоч пройшло вже немало років після смерті Володимира Петровича, він продовжує жити в праці тих, хто розвиває його думки, його ідеї.



Творчий шлях

В.П.Філатов володів чудовим даром слова. Про що б він не розповідав і хто б не були його слухачі, все одно центром уваги завжди і всюди був Володимир Петрович. Були у нього і улюблені заняття: він писав вірші, поеми, оповідання, мемуари і його великою пристрастю був живопис. Твори Володимира Петровича можна поділити на три групи:  вірші, проза і мемуари.
Писати вірші він почав з молодих років. Вони сповнені оптимізму, віри в те, що буде знайдено нові методи лікування, що навчаться повертати зір, здавалось би, безнадійно сліпим.
Чудову поему «Іссик-Куль» написав Володимир Петрович у період евакуації в Ташкенті. В основі її лежить легенда про це озеро. Вона надрукована повністю в збірнику під редакцією академіка Рубена Орбелі.
Частина віршів В. П. Філатова написана з великим гумором. Це велика поема про подорож до Вірменії, вірш «Чорна шаль» та інші.
Поема «Україні» присвячена УРСР, де він прожив понад 50 років. її В.П. Філатов читав під час свого виступу, коли відзначалось його 80-річчя.
Всі любили слухати його короткі оповідання. Володимир Петрович читав їх, коли в нього іноді збирались співробітники інституту чи лікарі-курсанти. Частина оповідань була «офтальмологічною» і в них описувались відчуття і переживання молодого офтальмолога. До таких належить оповідання «Склоподібне тіло», «Косоокість» і інші.
Дуже цікаві мемуари Володимира Петровича, де він згадує своє дитинство і юність, описує різні епізоди з родинної хроніки і розповідає про зустрічі з видатними вченими: Н. Ф. Філатовим — братом його батька, І.М.Сєченовим — старим приятелем родини Філатових, академіком О.І.Криловим — видатним кораблебудівником, що доводився троюрідним братом В. П. Філатову, визначним російським хіміком І. О. Каблуковим, президентом Академії наук УРСР О. О. Богомольцем, академіком М.Д.Стражеском і іншими.

Другою його пристрастю був живопис. Володимир Петрович часто казав, що якби він не був офтальмологом, то став би художником. Невідомо, що виграло б мистецтво від цієї заміни, але для офтальмології і медицини це була б величезна втрата.
Писав Володимир Петрович головним чином пейзажі і одержував надзвичайну насолоду від цього. Всі стіни кімнати були завішані його картинами. Він любив блакитні квіти іпомеї, насіння якої привіз з Ташкента і щороку висівав навесні в садку. Фільонки дверей були розмальовані блакитними квітами виткої іпомеї.
Де б він не був, всюди писав картини. Були в нього середньоазіатські і кавказькі пейзажі і чудові ліси та лісостеп Вінницької області, куди їздив відпочивати, і скелясті береги Бугу - неподалік від Одеси. Іноді він дарував окремі етюди або картини своїм учням.

Володимир Петрович дуже любив картини Миколи Реріха з їх синіми або бузковими тонами гірських пейзажів, а у самого Володимира Петровича манера письма була цілком реалістична.



Живописні та поетичні роботи В.П. Філатова




Вшанування пам'яті вченого

  • На фронтоні будівлі НДІ очних хвороб і тканинної терапії імені академіка В.П. Філатова встановлено меморіальну дошку та погруддя перед головним корпусом інституту;
  • В робочому кабінеті В.П. Філатова створений кабінет-музей його імені;
  • У 1961 році Рада Міністрів СРСР заснувала Премію імені академіка В.П. Філатова «За кращу роботу з офтальмохірургії та пластичній хірургії»;
  • У 1962 році було випущено поштову марку із зображенням академіка;
  • На честь академіка Філатова названо астероїд № 5316, який відкрила Людмила Карачкіна 21 жовтня 1982 року у Кримській астрофізичній обсерваторії;
  • У 2005 року Національний банк України випустив ювілейну монету, присвячену вченому;
  • Ім’ям В.П. Філатова названі вулиці у Запоріжжі, Краматорську, Одесі, Мінську, Уфі, рідному селі та проспект в Ульяновську.






Труди вченого та книги про життя і творчий шлях В.П. Філатова в фондах бібліотеки









По сторінках періодичних видань

  1. Про присвоєння званя Героя Соціалістичної Праці дійсному члену академії наук Укранської РСР і Академії медичних наук СРСР Філатову В.П. : [Указ Президії Верховної Ради СРСР від 1950р.] // Рад. Україна. – 1950. – 16 черв.; Чорномор. комуна. – 16 черв.
  2. Вручення Ордена Леніна і Золотої медалі «Серп і молот» В.П.Філатову // Рад. Україна. – 1950. – 25 лип.
  3. Важные даты в жизни и творчестве Владимира Петровича Филатова // Врачебное дело. – 1950. - № 9. – С. 781-783.
  4. Кальфа С.   Творческий путь академика В.П.Филатова // Офтальмологический журнал. – 1955. - № 2. – С. 67-73.
  5. Братусь В.   Новатор у наці : [до 80-річчя з дня народження В.П.Філатова] // Наука і життя. – 1955. - № 2. – С. 26-27.
  6. В.П.Филатов. Некролог // Чорномор. комуна. – 1956. – 1 листоп.
  7. Похорон В.П.Филатова // Чорномор. комуна. – 1956. – 3 листоп.
  8. Пучковська Н.   Видатний вчений. 85-річчя з дня народження В.П.Філатова // Чорномор. комуна. – 1960. – 27 лют.
  9. Ведменко О.   Осі людини : [спогади про В.П.Філатова] // Вітчизна. – 1960. - № 9. – С. 162-175: фотогр.
  10. Наукова конференція пам’яті В.П.Філатова : [до 90-річчя з дня народження] // Чорномор. комуна. – 1965. – 9 черв.
  11. Войно-Ясенецкий В.   Выдающийся деятель отечественной медицины В.П.Филатов : [к 90-летию со дня рождения] // Клинич. хирургия. – 1965. - № 12. – С. 69.
  12. Ярмиш Г.   Академік Філатов: легенда і правда : [ставлення В.П.Філатова до релігії] // Людина і світ. – 1966. - № 2. – С. 11-22.
  13. Ні, він не був релігійним! Академік Філатов: легенда і правда // Людина і світ. – 1966. - № 8. – С. 9-11.
  14. Зленко Г.   Скальпель і перо : [про худож. і літературний хист В.П.Філатова] // Прапор. – 1966. - № 6. - С. 85-86.
  15. Волкова Е.   Мекка для офтальмологів : [історія одного відкриття відомого вченого і лікаря УРСР, Героя Соц. Праці, академіка В.П.Філатова – операції пересадки рогівки та про Одес. наук.-дослід. ін.-т очних хвороб і тканинної терапії] // Наука і суспільство. – 1969. - № 3. – С. 32-36.
  16. Дерев’янко Б.   «Оптиміст несусвітний» : [про В.П.Філатова] // Комсомольська іскра. – 1972. – 2 безер.; 4 берез.; 7 берез.; 8 берез.; 11 берез.
  17. Дерев’янко Б.   Чим живе душа : [про видат. офтальмолога В.П.Філатова] // Прапор. – 1973. - № 2. – С. 12-21.
  18. Гаврилова Л.   Бути корисним : [видатний медик-офтальмолог, акад.. В.П.Філатов про вибір професії] // Комсомольська іскра. – 1974. – 29 черв.
  19. Ясень А.   Наш современиик – академик Филатов // Веч. Одесса. – 1975. – 27 февр.
  20. Ярмиш Г.   Людина, яка створила чудо. 100 років з дня народження офтальмолога В.П.Філатова // Людина і світ. – 1975. - № 2. – С. 8-11.
  21. Три листи академіка Філатова. З особистого архіву // Комс. іскра. – 1975. – 29 трав.
  22. Пучковська Н.   Він дарував прозріння : [видат. рад. офтальмолог В.П.Філатов] // Чорномор. комуна. – 1975. – 26 лют.
  23. Пучковская Н., Кашинцева Л.   Выдающийся ученый и врач : [к 100-летию со дня рождения акад. В.П.Филатова] // Знамя коммунизма. – 1975. – 26 февр.
  24. Пам’яті видатного вченого : [наук. конференція, присвяч.. 100-річчю з дня народження акад.. В.П.Філатова] // Чорномор. комуна. – 1975. – 30 трав.
  25. Турбин А.   Фотографии из семейного альбома : [из истории медицины. Семья и родственники В.П.Филатова] // Наука и жизнь. – 1976. - № 6. – С. 134-140.
  26. Гопченко П.   Академік Філатов: грані щедрого таланту : [про роботу В.П.Філатова в Одесі та Одеському наук.-дослід. ін.-ті очних хвороб і тканин. терапії] // Людина і світ. – 1986. - № 4. – С. 31-35.
  27. Проскуров В.   Академік Філатов : [шрихи до портрету] // Чорномор. комуна. – 1990. – 25 лют.
  28. Фонд ім.В.Філатова : [презентація фонду в Одес. наук. – дослід. ін.-ті очних хвороб і тканин. терапії] // Дум. площа. – 1998. – 7 берез. – С. 1.
  29. Бондарчук Т.   Увидеть свет : [В.П.Филатов] // Веч. Одесса. – 1991. – 12 янв.
  30. Цомакион М.   «Жизнь духа – неизменна…» : [воспоминания о послед. днях жизни В.П.Филатова] // Слово. – 2000. – 25 февр. – С. 14: фот.
  31. Стихи великого офтальмолога : [3 стихотворения В.П.Филатова] // Вестн. региона. – 2000. – 25 февр. – С. 6: фот.
  32. Стародубцева Е.   «Живопись и поэзия входили каким-то фактом в мою научную работу» : [к 125-летию со дня рождения В.П.Филатова] // Одес. известия. – 2000. – 29 февр. – С. 3: фот.
  33. «Продовжуємо  справу академіка Філатова…» : [до 125-річчя від дня народження видатного вченого і лікаря] // Чорномор. новини. – 2000. – 24 лют. – С. 3: фотогр.
  34. Орбатова Т.   Обыкновенное чудо : [заслуга акад. В.П.Филатова] // Одес. вестн. – 2000. – 30 дек. – С. 6: фот.
  35. Михайлевский А.   Подарите больному солнце : [28 февр. – 152 лет со дня рождения акад. В.П.Филатова] // Одес. вестн. – 2000. – 26 февр. – С. 11: фот.
  36. Логай І.  Ні, не вічні темряви пута… : [розмова з директором ін.-ту очних хвороб і тканин. терапії ім..В.П.Філатова Іваном Михайловичем Логаєм] // Дум. площа. – 2000. – 25 лют. – С. 1, 5: фотогр.
  37. Логай І.  Ні, не вічні темряви пута… : [розмова з директором ін.-ту очних хвороб і тканин. терапії ім..В.П.Філатова Іваном Михайловичем Логаєм] // Дум. площа. – 2000. – 25 лют. – С. 1, 5: фотогр.
  38. Кохрихт Ф.   «Дорогой ученице на память о грозном учителе» : [к 125-летию акад. В.П.Филатова] // Слово. – 2000. – 25 февр. – С. 14: фот.
  39. Дукова Д.   «Не все в жизни испорчено, остаются же в ней истинные чувства любви и дружбы искание истины и красота» : [к 125-летию со дня рождения В.П.Филатова] // Веч. Одесса. – 2000. – 26 февр. – С. 4: фот.
  40. Авербух Л.   Дарующий свет : [125 лет со дня рождения В.П.Филатова] // Юг. – 2000. – 23 февр. – С. 3.
  41. Объектив – вещь объективная : [воспоминание Е.Рудых об акад. В.П.Филатове] // Одес. вестн. – 2001. – 13 марта. – С. 6: фот.
  42. Коваль В.   Многогранный талант Владимира Филатова // Одес. вестн. – 2003. – 18 нояб. – С. 5.
  43. Коваль В.   Владимир Филатов – врач, художник, поэт // Одес. вестн. – 2004. – 4 февр. – С. 7: фот.
  44. Скрипниченко З  Военные письма академика Филатова // Веч. Одесса. – 2005. – 9 июня. – С. 4.
  45. Атанасова Н.   Мой Филатов: [В.П.Филатов; истор. справка] // ДНК – 2005. - № 1(10). – С. 68-69: фот.
  46. Верник Я.   Він дарував сонце : [творч. портр. акад.. В.П.Філатова] // Дум. площа. – 2007. – 2 листоп. – С. 2: фот.
  47. Верик И.   Главный доктор «клиники света» : [исполнилось 132 года со дня рождения выдающегося офтальмолога В.П.Филатова. Более полувека его деятельности связано с Одессой] // Одес. вестн. – 2007. – 3 марта. – С. 12: фот.
  48. Звягинцев В.   Как «дети ночи» чуть не остались без солнца : [В.Филатов и Одесса] // Мир. – 2011. – 25 окт. – С. 12: фот.
  49. Атанасова Н.   Мой Филатов : [биогр. очерк о В.П.Филатове] // Регион. вестн. – 2011. – 23 февр. – С. 3, 4: фот.
  50. Атанасова Н.   Владимир Филатов: «Каждый человек должен видеть солнце» : [о науч. деятельности врача офтальмолога В.П.Филатова] // Одес. вестн. – 2011. – 5 марта. – С. 14: фото.




Документально-біографічний фільм "Володимир Філатов" проекту "Життя незвичайних людей"




Документальний фільм "Володимир Філатов" з циклу "Корифеї російської медицини"



Комментариев нет:

Отправить комментарий

. Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...