Следите за новыми поступлениями литературы в отдел краеведческой литературы и библиографии в рубрике "Що читати про край"

воскресенье, 18 мая 2014 г.

КРИВОРУЧКО ЛИЛИЯ НИКОЛАЕВНА


      О любви, о будущем, немного грустно, но с надеждой пишет очень серьезный человек.

«Мне 18 лет, я студентка. Любимое занятие - чтение книг (предпочитаю детективы), сидя на подоконнике. Также пишу стихотворения, песни (текст и музыку), недавно окончила писать свой первый роман, надеюсь когда-то получиться его издать», - так рассказывает она о себе. 



Закрий своє серце

Закрий своє серце, 
І мрії, нехай не збуваються.
Він, той, хто не прийде, 
Той, хто не розвертається.
Закрий своє серце, 
І поки тебе болить, 
Цінуй, тих хто поруч, 
Цінуй кожну щасливу мить!

Закрий своє серце!
Ти просто терпи.
А завтра, крізь терна –
Крізь перепони!

Закрий своє серце.
Все скоро забудеться.
Сьогодні був поруч, 
Та це вже минулося.

Закрий своє серце, 
Життя, по-іншому живи!
Додай в нього перцю, 
І розітри!

*   *   *   *    *

Обійми мене

Обійми мене, між сотнями ночей, 
І не треба ніяких подарунків, 
Мені досить, - твоїх очей, 
Серед наших ночей незабутніх.

Обійми мене, немов в останнє, 
І нехай повністю все згорить.
Коли поруч - ти, все не звичайне, 
Я ціную з тобою кожну прожиту мить.

Обійми мене, ніби в останній раз, 
Так, як ніхто більше не зможе.
Це лиш мить, і минає час, 
Як без тебе, я жити зможу?

Обійми мене, і ніколи не відпускай!
Нас лиш двоє у всьому світі, 
Я готуватиму тобі щоранку -чай, 
Житимо удвох, в нашому мікросвіті!

*   *   *   *   *
Нам потрібна надія

Нам потрібна надія.
Надія,  на краще майбутнє.
Нам потрібна людина, 
Яка зробить, нарешті, щось путнє!

Нам потрібне - сонце, 
Мирне небо над головою, 
Нам потрібно відкрите віконце, 
У яке, не залітатиме куля.

Нам потрібне - повітря, 
Без отруйного газу.
Нам потрібне - подвір'я
У якому не ходитимуть у протигазах.

Нам потрібне - життя, 
Всі ми жити у мирі бажаєм!
Нам потрібне життя, 
Разом ми все подолаєм!

Нам потрібно - бути добрішими, 
Потрібна нам всім допомога!
Будьте, люди, - щирішими!
Миру потрібна підмога.

*   *    *    *   *    
Шестое лето

Шестое лето без тебя, 
Шестое лето дуют ветры, 
Я так устала ждать тебя-
У меня просто сдают нервы.

Шестое лето-небо то же, 
Шестой закат,  шестого дня, 
И сердце так стучит по коже..
Шестую ночь,  шестого дня.

Шестое лето,  это я 
Та самая…Как прежде,
И лишь немного декабря, 
Меня уже не так уж тешит.

Шестое лето,  нет тебя, 
Шестое лето-этот трепет, 
Я так ждала,  но это зря, 
Я так ждала…Но дело терпит.

Шестое лето,  ты и я, 
в моих рассказах, как и прежде, 
Я полюбила так тебя, 
И ведь люблю, так как и прежде.

Шестое лето,  осень после, 
Ты стал лишь частью –
Той меня,  которая любила –
Осень.

*   *   *   *   *
Я люблю тебе, закритими очами

Я люблю тебе - закритими очами, 
Мить, лиш тільки мить, 
між нашими ночами.
Забуто все,  і мрії ті, 
Є тільки я,  є тільки ти.

Я люблю тебе, -
і це відчуття неймовірне, 
Між хвилинами десь загубились ми.
Чуєш? Тут музика лине, 
Сподіваннями надихає мене.

Я люблю тебе - між нами години.
Наші почуття підіймаються вверх, 
І прекрасна та мить, 
ті хвилини, -
коли я, відчуваю тебе.

Я люблю тебе - скрізь 
Де б не був ти, 
Не чурайся почуття цього, 
Ми з тобою, коханий, -
Одне. Єдине.
Ми - частина світу всього.

*  *   *   *   *
Поняла

Я поняла,  что жалеть не стоит.
Прошлое уже не вернуть, 
И нужно,  что-то новое строить, 
Это то что раньше было, нам нужен новый путь.

Я поняла, что время проходит, 
Оно так быстро бежит, 
И кто-то от нас уходит, 
А кто-то к нам прибежит.

Я поняла, что секунды счастья важнее, 
Чем тысячи бесполезно прожитых часов, 
И время бежит скорее, 
Когда нас хоть где-то ждут.

Я поняла, что ничего не изменишь.
Поняла, что время идет.
Возможно ты меня,  кем-то заменишь, 
А может быть и на оборот.

Я поняла, что безумно скучаю, 
По детским,  беззаботно прожитым часам.
Я часто тебя вспоминаю, 
Когда смотрю на океан.

*   *   *   *   *
Я города печаль чую

Я города печаль чую...
Так тяжело,  когда вокруг не горят огни
Я города печаль чую...
Куда девались те прекрасные дни?
Я города печаль чую...
И мне так хочется кричать...
Я города печаль чую...
И лучше бы мне ничего не знать...
Я города печаль чую...
Разрухи близится час, 
Я города печаль чую.
И мне все же не спится,  в столь поздний час.
Я города печаль чую...
Меня зовут его пути.
Я города печаль чую...
Зачем и как к нему прийти?


Комментариев нет:

Отправить комментарий

. Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...