Следите за новыми поступлениями литературы в отдел краеведческой литературы и библиографии в рубрике "Що читати про край"

пятница, 7 марта 2014 г.

Письменники-ювіляри березня 2014 року


В березні 2014 року відзначаються ювілеї письменників:

  • 155 років від дня народження Шолом-Алейхема (Шолома Нохумовича Рабіновича)
  • 115 років від дня народження Юрія Карловича Олеші
  • 75 років від дня народження Валерія Ісааковича Хаїта


Шолом-Алейхем (Шолом Нохумович Рабінович)

Письменник народився 2 березня 1859 року в українському місті Переяславі (нині - Переяслав-Хмельницький), в небагатій патріархальній єврейській родині.У 1881-83 рр. був рабином у місті Лубни, де займався громадською діяльністю, намагаючись оновити життя місцевої єврейської громади. Одночасно публікував статті в журналі « Ха- Цфіра » та газеті « Ха- Меліц». Писав він на ідиш, івриті та російською мовою. У своїх творах письменник розповідав про життя євреїв у Росії, про їх драматичні долі, описав яскраві національні типи - роман "Сендер Бланк і його сімейка", "Менахем Мендл", "Блукаючі зірки" , "Хлопчик Мотл ". Для книг Шолом- Алейхема характерні тонкий ліризм, м'який гумор, точність психологічних і побутових деталей. Серед найвідоміших його творів - цикл новел " Тев'є- молочник" .


Твори письменника




Пам'ятники, музеї та меморіальні дошки, присвячені Шолом-Алейхему



Юрій Карлович Олеша



Письменник-прозаїк, поет, драматург і сатирик Юрій Олеша народився 3 березня 1899 року в Єлисаветграді (зараз – Кіровоград).
У 1902 році родина Олеші переїхала до Одеси. Вступив до Рішельєвської гімназії, грав у футбол за команду гімназії; ще в роки навчання почав складати вірші. Закінчивши гімназію, в 1917 році Олеша вступив до Одеського університету, два роки вивчав юриспруденцію. В Одесі він разом з молодими літераторами Валентином Катаєвим, Едуардом Багрицьким та Іллею Ільфом утворив групу «Колектив поетів». У роки громадянської війни Олеша залишався в Одесі , в 1921 році переїхав на запрошення В. Нарбута на роботу до Харкова. Працював журналістом і друкував вірші в газетах. У 1922 році Олеша переїхав до Москви, писав фейлетони та статті, підписуючи їх псевдонімом "Зубило". Ці твори публікувалися в галузевій газеті залізничників «Гудок» (у ній друкувалися також Михайло Булгаков, Валентин Катаєв, Ілля Ільф та Євген Петров). У Москві Олеша жив у знаменитому «письменницькому будинку» в Камергерському провулку.
Олешу часто можна було бачити в Будинку літераторів, але не в ролі виступаючого, а в ресторані, де він просиджував зі склянкою горілки. Грошей у нього не було, а деякі літератори вважали за честь пригостити письменника, усвідомлюючи його величезний талант і неможливість реалізації.
Цікавий факт. Одного разу, дізнавшись, що існують різні категорії поховання радянських письменників, поцікавився, за якою категорією поховають його. На відповідь, що він відноситься до самої вищої, найдорожчої категорії, Олеша запитав, чи не можна поховати його за найнижчою, а різницю повернути зараз?
Олеша помер у Москві 10 травня 1960 року. Похований у Москві, на Новодівичому кладовищі.



Варна, В.В.   Миф Юрия Олеши. – О.: Айс-Принт, 2013. – 376 с. 
Это первое целостное исследование биографии и творчества Юрия Карловича Олеши (1899-1960). В книге показана противоречивость жизненного пути писателя, на которого повлияли культурные ценности эпох декаданса и социалистического реализма, прослежена судьба незавершенных замыслов.

 

Валерій Ісаакович Хаїт

Письменник, поет, сатирик, драматург, редактор, телеведучий і журналіст Валерій Ісаакович Хаїт народився 19 березня 1939 року у м. Нові Прилуки Вінницької область. 

У 1946-1956 рр. навчався в середній школі міста Білгород-Дністровський Одеської області. Закінчив Одеський інженерно-будівельний інститут (1971). 

Співавтор ідеї і один з організаторів одеських Гуморин в 1973-1976 і 1988-1995 роках.

У 1986-90 рр. – художній керівник гумористичної телепрограми «Джентльмен-шоу».
У 1988 році заснував Клуб одеських джентльменів. Віце-президент Всесвітнього клубу одеситів.
З 1997 року і донині – головний редактор одеського гумористичного журналу «Фонтан».

Твори письменника



Хаит, В.И. Пробуждение: Записки одноклассника / Худ. А.Карпушкин. – О.: Черноморье, 1995. – 144 с.










Хаит, В.И.  До востребования: Стихи. – О.: Маяк, 1988. – 64 с.

В стихотворном сборнике автор ведет поэтический разговор о духовном мире нашего современника, о верности и долге. Лирический герой размышляет о взаимосвязи поколений, о су3дьбах жизни на нашей планете, о смысле человеческого существования.






Хаит, В.И. Доля шутки: Избранное из услышанного. – О.: Друк, 1999. – 192 с.










Хаит В.И. «То ли луковичка, то ли репка...»: книга о моем детстве. – М.: Изд-во «Самовар», 2008. – 109 с.










 

Про життя та творчість Валерія Хаїта

 

Комментариев нет:

Отправить комментарий

. Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...