Одеський краєзнавець Ігор Комаровський: зберігати пам’ять, щоб знати правду

 

 

65 років – це не просто ювілейна дата. Це роки пошуку, досліджень, зустрічей із людьми, архівними документами, родинними історіями та маловідомими сторінками минулого. 

65-річчя відзначає одеський краєзнавець, музейник, громадський діяч, дослідник історії політичних репресій Ігор Леонідович Комаровський.

Для Ігоря Леонідовича краєзнавство – це не кабінетна справа. Це постійний пошук відповіді на запитання: хто ми, звідки ми і що маємо зберегти для тих, хто прийде після нас?

Сьогодні Ігор Комаровський – завідувач Музею історії політичних репресій 1917–1991 років, провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. С. Грушевського, голова громадської організації «Одеський Меморіал» та Одеської громадської організації «Постраждалі від політичних репресій», член Національної комісії з реабілітації при Українському інституті національної пам’яті.

Але за всіма цими посадами – насамперед людина, яка щиро любить Одесу і прагне зберегти її багатоголосу історію.

Пам’ять про тих, кого хотіли змусити мовчати

Одним із головних напрямів діяльності Ігоря Комаровського є дослідження історії політичних репресій 1917–1991 років.

Він проводить лекції, організовує тематичні зустрічі, працює з молоддю, старшим поколінням, внутрішньо переміщеними особами, виступає у медіа та бере участь у публічних дискусіях.

Його принцип простий і водночас дуже важливий: історію не можна замовчувати.

Особливо гостро це звучить сьогодні, коли Україна переживає російську агресію та окупацію. Саме тому Ігор Леонідович говорить не лише про минуле, а й про його небезпечні паралелі із сучасністю.

14 травня 2026 року, напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій, відбувся захід «Мільйони звичайних людей», присвячений темі «Політичні репресії: чому на окупованих територіях повертаються методи 37-го року».

Це була розмова, яка об’єднала різні покоління – молодь, старше покоління, внутрішньо переміщених осіб. Подія отримала суспільний резонанс і була висвітлена телеканалами «Прямий», «Перший міський» та місцевими медіа.

Історія Одеси – це історія її людей

Та коло краєзнавчих зацікавлень Ігоря Комаровського значно ширше.

Його цікавить історія повсякденності, родин, професій і ремесел, з яких і складалася Одеса різних історичних періодів.

Особливо цінними є його дослідження, у яких велика історія постає через долю конкретної людини.

Яскравий приклад – краєзнавча розвідка про палітурну майстерню його прадідуся Менделя. Здавалося б, невелика родинна історія. Але саме такі сюжети дозволяють побачити Одесу живою: містом майстрів, ремісників, підприємців, інтелігенції, родин і щоденної праці.

Це та історія, яку неможливо повністю прочитати лише у підручниках.

Краєзнавчий фонд – пам’ять, зібрана для майбутнього

Окремо хочеться відзначити ще один важливий напрям діяльності Ігоря Леонідовича.

Він постійно поповнює краєзнавчі фонди новими матеріалами, документами, виданнями та власними дослідженнями.

Це надзвичайно важливо, адже кожна передана до бібліотеки книга, публікація, документ чи краєзнавчий матеріал – це не просто бібліографічна одиниця.

Це частинка історичної пам’яті Одещини, збережена для наступних поколінь.

Саме завдяки таким людям краєзнавчі фонди не залишаються статичними. Вони живуть, розширюються, наповнюються новими іменами, фактами та відкриттями.

Працюючи провідним бібліотекарем відділу краєзнавчої літератури та бібліографії бібліотеки, Ігор Комаровський активно долучається і до підготовки важливих краєзнавчих видань.

Серед них – «Знаменні і пам’ятні дати Одещини» – покажчик-календар, який допомагає бібліотечним працівникам, освітянам, краєзнавцям та всім, хто цікавиться історією регіону, готувати заходи до пам’ятних і визначних дат Одещини.

Краєзнавство, яке говорить із сучасністю

Ігор Комаровський активно працює і в сучасному інформаційному просторі: записує краєзнавчий контент, дає інтерв’ю, бере участь у теле- та медійних проєктах, друкує власні розвідки.

Його діяльність поєднує музей, бібліотеку, громадську роботу, дослідження та живе спілкування з людьми.

Саме в цьому, мабуть, і полягає сила сучасного краєзнавця – не просто зібрати факт, а донести його до людини. Зробити історію зрозумілою, близькою і потрібною.

65 років – і нові сторінки попереду

Шановний Ігорю Леонідовичу!

Щиро вітаємо Вас із 65-річним ювілеєм!

Бажаємо Вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, нових краєзнавчих відкриттів і цікавих дослідницьких знахідок.

Нехай вистачає сил і натхнення на нові книги, статті, лекції, зустрічі та проєкти. Нехай до Ваших рук і надалі потрапляють документи, фотографії, книги та родинні історії, які допоможуть відкрити ще не одну невідому сторінку Одеси.

Бажаємо вдячних читачів і слухачів, надійних друзів та однодумців, підтримки колег і тепла рідних людей.

Нехай пам’ять, яку Ви збираєте, досліджуєте і передаєте іншим, ніколи не буде втрачена.

З ювілеєм, Ігорю Леонідовичу!

65 – це не підсумок. Попереду ще багато сторінок, які чекають на свого дослідника.

Колектив бібліотеки бажає Вам здоров’я Вам, миру, сил і нових відкриттів на краєзнавчих стежках нашої незабутньої Одеси! 💙💛