23 травня в Україні відзначають День морської піхоти
та День Героїв.
День
Героїв був заснований 23 травня 1941 року Організацією українських
націоналістів (ОУН), щоб увічнити пам'ять видатного українського націоналіста
Євгена Коновальця. Згодом ця дата стала символом вшанування всіх борців за
свободу України.
В цей
день згадують героїв усіх часів, які боролися за незалежність і суверенність
України – козаків, Січових стрільців, учасників УНР та УПА, ветеранів АТО і,
звісно, українських військовослужбовців, які відстоюють Україну в нерівній
боротьбі з російським агресором.
Ця
важлива, і водночас сумна дата, нагадує нам, скільки коштує свобода.
За
свободу на фронті боровся з ворогом Павло Малофеєнко, Герой з Одещини, з
позивним «Художник».
Народився
Павло в селі Іванівка Одеської області 24 жовтня 1997 р., закінчив школу в 2013
р, у 2017 р. здобув фах кухаря-кондитера у Березівському вищому професійному
училищі. Жив до війни як і його однолітки – працював за спеціальністю в Одесі,
займався спортом, грав на гітарі, зустрічався з друзями, любив свою велику
родину й допомагав у всьому. І звісно, мав багато планів і мрій на майбутнє.
У
травні 2021 року вступив до лав ЗСУ, проходив службу у в/ч А 3687 на посаді
бойового медика. 24 лютого 2022 р. Павло стає до Військово-Морських Сил ЗСУ та
виконує бойові завдання по забезпеченню оборони Одеси.
27
грудня 2022 р. Павла Малофеєнка командування переводить до 36-ї окремої бригади
морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського, він служить на
Донецькому напрямку у мінометному взводі роти вогневої підтримки. Побратими
казали: «Такої харизматичної людини ми не зустрічали».
30
січня 2023 року у районі Авдіївки під час одного з ворожих штурмів під щільним кулеметним
вогнем ворога Павло героїчно прикриває відхід поранених до прибуття
підкріплення та вступає в бій з російськими окупантами.
Але поблизу
Водяного Павло Малофеєнко зазнав поранення, несумісного з життям.
Героїчний
вчинок молодого морпіха вразив досвідчених побратимів.
Поховали
Павла Малофеєнка у рідному селі Іванівці.
«Світлий,
скромний, добрий хлопчик. Гарний спортсмен, волейболіст. Добрий друг і товариш.
Таким його пам’ятають у нашому навчальному закладі. Старанний і працьовитий, відповідальний
і слухняний, спокійний і врівноважений Павло виховувався у багатодітній родині.
Мав наречену. Мріяв про щасливе і мирне життя… Пам‘ять про Павла залишиться у
наших вдячних серцях. Царство небесне мужньому і відважному герою. Шана на віки
вічні!» – написали на сторінці Березівського ВПУ.
«Неможливо
передати біль втрати. Братику, ти найкраща людина, взірець для всіх нас. Ми
ніколи не пробачимо тих, хто забрав тебе у нас! Цілеспрямований, повний енергії
та сил, не переносив на дух несправедливість. Завжди приходив на допомогу,
готовий був віддати останнє заради майбутнього рідних, був взірцем для
наслідування. Світла і вічна пам‘ять тобі, наш рідненький!» – говорить рідна
сестра воїна Марина.
Й саме
23 травня 2024 року Указом Президента України №344/2024 подвиг воїна
мінометного взводу роти вогневої підтримки 2 батальйону морської піхоти 36
окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського
старшого матроса Павла Малофеєнка із с. Іванівка Новокальчевської сільської громади
Березівського району відзначено найвищою державною нагородою – званням Героя
України (посмертно).
29
серпня 2024 року, у День пам'яті захисників України, в Одесі урочисто відкрили
Алею пам'яті полеглих героїв.
Алея
доповнюється іменами загиблих захисників і захисниць. Там увічнений і молодий
герой Павло Малофеєнко.
Кожне
ім’я – це історія мужності та самопожертви. Історія, яку ми збираємо, щоб
зберегти правду для наступних поколінь.
На
Меморіалі, постійно йде вшанування Героїв, відбувається покладання квітів.
Тут
будуть закарбовані імена борців за Україну. Надальше в інтерактивній формі
можна буде отримати інформацію про подвиг кожного з полеглих за Україну.
Схиляємо
голови перед мужністю та відвагою Героїв, які боронили і нині захищають нашу
країну. Пам'ять про них житиме вічно в наших серцях, а живим - наша безмірна
вдячність і повага. Саме завдяки вам Україна сильна!
Від
імені колективу бібліотеки, висловлюємо глибоке співчуття його матері Наталії
Миколаївні, усій родині, рідним, близьким, друзям, побратимам.
Матеріали підготували: Ольга Нагорнюк, завідувачка відділу соціокультурної діяльності, та Катерина Черненко, завідувачка відділу краєзнавчої літератури і бібліографії.
Світлини надані з родинного архіву родини Малофеєнків.