Письменники - ювіляри листопада 2014 року

110 років від дня народження 

Сікорського Якова Парфентійовича

Прозаїк. Народився 8 листопада 1904р. в с.Джуринці Немирівського р-ну Вінницької обл. в селянській сім’ї. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений медалями. Закінчив Сімферопольський педінститут. Працював учителем. Член КПРС.

Автор книжок оповідань і повістей «Матросова тополя» ( 1956), «Народження» (1957), «Штурм» (1958), «Маяк у степу» (1961), «Не ходи манівцями» (1963), «Так почалася весна» (1964), «Айстри» (1966), «Сувора пам’ять» (1973).

Член СП СРСР (1959).

Сікорський, Я.П.  Маяк в степу: Документальна повість. – О.: Одеське книжкове видавництво, 1961. – 176 с.

Про чудову, сповнену дерзань і перемог путь уславленої артілі і її керівника двічі Героя Соціалістичної Праці Макара Онисимовича Посмітного і дізнається читач з цієї документальної повісті.

Сікорський, Я.П. Сувора пам’ять: Повість. – К.: ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1978. – 208 с.

На сторінках повісті розповідається про долі героїв одного із стрілецьких полків, командира полку Ф.рибкіна, про шлях полку від Пруту до Кубані і найважчу частину путі – бої на Дону.

Сікорський, Я.П.   Не ходи манівцями: Повість. – О.: Одеське книжкове видавництво, 1963. – 188 с.

В повісті автор воскрешає одну із цікавих сторінок становлення молодої радянської школи. В центрі повісті образ вчителя, закоханого в свою справу.

Сікорський, Я.П. Смертю хоробрих: повісті. – К.: «Радянський письменник», 1980. – 136 с.

Автор, учасник героїчної оборони Криму, розповідає про бої на Сиваші, під Керчю та Аджимушкаєм, в яких радянські воїни нанесли ворогу багато відчутних ударів і тим самим здержали наступ гітлерівців на Кавказ.

Сікорський, Я.П.   Подвиг комсомолки: документальна повість. – К.: ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1981. – 80 с.

У цій книзі розповідається про безстрашну комсомолку – медсестру Людмилу Родіонову, про її подвиги під час Великої Вітчизняної війни.

Література про життя і творчий шлях письменника

• Сікорський Я.П. [Текст] // Письменники Радянської України. – К., 1981. – С. 247.
• Лясковськиц, В.   Якову Сікорському – 75. – Літ. Україна, 1979. – 13 листоп.
• Евгеньев, Г.   Счастье первооткрывать: [интервью с одес. прозаиком Я.П.Сикорским. К 70-летию писателя] // Веч. Одесса. – 1974. – 20 нояб.
• Яків Сікорський [Текст] // Письменники Радянської України. – К., 1970. – С. 392-393.

   *    *    *

95 років від дня народження 

Дузя Івана Михайловича

Літературознавець, критик. Народився 18 листопада 1919р. в м.Волочиську На Хмельниччині в сім’ї робітника. Закінчив філологічний факультет Одеського університету (1974) та аспірантуру. Учасник Великої Вітчизняної війни. Працював учителем Волочиської середньої школи №1, журналістом. Завідував кафедрою української літератури Одеського університету. Доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник культури Української РСР. Нагороджений орденами Червоного прапора, Вітчизняної війни 1-го ст., «Знак пошани», Кирила та Мефодія 1-го ст., медалями. Член КПРС.

Автор книжок «Павло Усенко» (1958), «Міжнародне значення української радянської літератури» (1959), «Публіцистика Павла Тичини» (1960), «Правда і художнє слово» (1961), «Степан Олійник» (1968), «На все життя» (1986) та інші.

Член СП СРСР (1962).

Дузь, І.М.   Шевченко і Одеса: Літературознавчі нариси. – О.: Маяк, 1994. – 128 с.

Книжка розповідає про духовні зв’язки Т.Г.Шевченка з друзями і знайомими, що проживали в причорноморському місті, пропаганду і поширення його малярських та поетичних творів.

Дузь, І.М.   Степан Олійник: Критико – біографічний нарис. – О.: Маяк, 1968. – 104 с.

Ця книга – цікаве дослідження творчості видатного українського радянського поета – сатирика Степана Олійника, де розглядається основні етапи життя і творче дерзання письменника.

Дузь, І.М.   В серці у моїм...: Худож.-докум. нариси. – О.: Маяк, 1988. – 192 с.

Книга художньо – документальних нарисів освітлює сторінка життя, творчості та громадської діяльності Героя Соціалістичної Праці, лауреата Ленінської премії, Державної премії СРСР та Державної премії Української РСР ім. Т.Г.Шевченка М.П.Стельмаха.

Дузь, І.М.   Світлий дороговказ. – К.: «Дніпро», 1969. – 232 с.

Книга широко висвітлює роль газети «Правда» у справі становлення та розвитку української радянської літератури.

Дузь, І.М.   Смішного слова чародій: Худож.-докум. нариси. – О.: Маяк, 1989. – 144 с.

У художньо-документальних нарисах змальовується життя, творчість і громадська діяльність лауреата Державної премії СРСР, відомого поета-сатирика С.І.Олійника.

Дузь, І.М.   З відкритим серцем: Літературні записи. – О.: Маяк, 1982. – 100 с.

Книга – літературні записи про видатних українських радянських письменників П.Тичину, М. Рильського, О.Корнійчука, В.Сосюру та А.Малишка.

 
Література про життя і творчий шлях письменника:

• Дузь Іван Михайлович [Текст]: [літературознавець, письменник. Біогр. довідка] // Випускниги Одеського (Новоросійського) університету. – О.: Астропринт, 2005. – Вип. 1. – С. 75: фото. 
• Іван Дузь (1919-1994) [Текст]: [біографія] // Здоровше з гумором живеться. Лауреати літературної премії ім. Степана Олійника. –О.: Астропринт, 2005.- Вид. 2-е. – С. 35-36: фото.
• Природна енергетика і талант професора І.М.Дузя // Ісаєнко, Л.М. Пам’ять і слово. – О.: Астропринт, 2004. – С. 29-34: фото.
• Лауреати літературних премій [Текст]: [Дузь Іван Михайлович. Республік. премія ім. С.Олійника] // Одеська обласна організація Національної спілки письменників України. – О.: Астропринт, 2004. – С. 7. 
• Комар, С.   Батько філфаку: [про творчу діяльність літературознавця, театрознавця, проф., д-ра філолог. наук І.М.Дузя (1919-1994)] // Веч. Одесса. – 2009. – 1 дек. – С. 3: фото.
• Мостова, Л.   Людина багатьох талантів: [творч. портр. письм., літературознавця І.М.Дузя] // Чорномор. новини. – 2009. – 14 листоп. – С. 7: фото.
• Свидюк, М.   «Ніжна Одесо моя...»: [спогади про письм., літературознавця І.М.Дузя] // Веч. Одесса. – 2009. – 1 дек. – С. 3.
• Сподаоець, В.   Рідну літературу треба знати в обличчя: [І.М.Дузь] // Дум. площа. – 2004. – 29 жовт. – С. 2, 3; 9: фото.
• Мостовая, Л.Б.   Іван Михайлович Дузь // Видные ученые Одессы: По воспоминаниям учеников и сотрудников. Вып. 8. – О.: Астропринт, 2001. – С. 5-126 фото.

*   *   *  

80 років від дня народження

 Зленка Григорія Дем’яновича

Літературознавець, критик. Народився 7 листопада 1934р. в с.Потока Миронівського р-ну Київської обл. в сім’ї колгоспника. Закінчив Корсунь – Шевченківське педагогічне училище (1954) та факультет журналістики Київського університету (1961). Був на редакційно – видавничій роботі. З 1972-го – завідує редакційно – видавничим відділом Одеської державної наукової бібліотеки. Член КПРС.

Автор книжок «Нетлінне» (1968), «Лента длиной в полвека» (1969), «Книга пам’яті» (1971), «Одесские тетради» (1980), «Леся Українка в Одесі» (1981), «Степан Петрович Ковганюк» (1982).

Член СП СРСР (1983).

Зленко, Г.Д.   Берег Пушкина: Художественно-документальные очерки. – О.: Маяк, 1987. – 240 с.

Книгу составляет цикл художественно-документальных очерков о жизни А.С.Пушкине периода его южной ссылки. 

Зленко, Г.Д.   Книга пам’яті: Оповіді та розвідки літературного слідопита. – О.: Маяк, 1971. – 252 с.

У збірці автор знайомить широкий читацький загал з цікавими фактами з життя загальновідомих і призабутих діячів вітчизняної літератури й мистецтва.

Зленко, Г.Д.   Одесские тетради: Литературовед. очерки и разыскания. – О.: Маяк, 1980. – 103 с.

В книге, под пером литературного следопыта Г.Зленко, оживают многие интересные страницы из жизни и творчества А.Пушкина, Н.Гоголя, А.Иссакяна, В.Сосюры и других.

Зленко, Г.Д.   З полону літ: Літературно – критичні нариси. – К.: Рад. письменник, 1989. – 318 с.

Книжка знайомить з окремими маловідомими, а нерідко й забутими сторінками біографій О.Пушкіна, Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки та інших видатних митців.

Зленко, Г.Д.   Пошук для прийдешнього: Вибрані розповіді літературного слідопита. – О.: Астропринт, 2004. – 276 с.

Книга містить частину довголітніх розвідок Г.Зленка довкола постатей Т.Шевченка, С.Руданського, ряду інших непогасних зірок на українському літературному небі.

Зленко, Г.Д.   Літа і люди: Оповіді письменника – пошуковця. – О.: Астропринт, 2009. – 328 с.

Книга буде корисна викладачам і студентам вищих навчальних закладів, вчителям і учням середніх шкіл, всім, кого цікавить літературний і культурний процеси в Україні.

 
Література про життя і творчий шлях письменника:

• Суховецький, М.   Тут треба любові: [творч. портр. одес. літературознавця Г.Зленка] // Чорномор. новини. – 2011. – 19 трав. – С. 3: фото; 7 листоп. – С. 7: фото. 
• Григорій Зленко: Досвід літературного слідопита: [інтерв’ю з Г.Зленко] // Науковий світ. – 2010 .- № 12. – С. 8-9: фото.
• Кудлач, В.   Дороги ведут из забвения: [о творчестве литературоведа, краеведа, основателя украиноведения на юге Украины Г.Зленко, которого называют «творцом укр. лица Одессы»] // Окна. – 2010. – 15 нояб. – С. 12: фото.
• Кудла, В.   Григорій Зленко: літописець української Одеси: [розмова з літературознавцем Г.Зленко] // Дум. площа. – 2010. – 22 жовт. – С. 2: фото.
• Виер, К   Пути литературного следопыта: [беседа с одес. историком, литературоведом, публицистом Г.Д.Зленко, которому исполнилось 75 лет] // Одес. известия. – 2009. – 14 нояб. – С. 14: фото.
• Цеков, Ю.   Життя і перо Григорія Зленка: [творчий портрет одеського письменника, літературознавця] // Науковий світ. – 2009. - № 12. – С. 14-15: фото.
• Поздравляем!: [Указом Президента Украины орденом «За заслуги» III ступ. награжден одес. литературовед Г.Зленко] // Веч. Одесса. – 2006. – 31 авг. – С. 1.
• Краевед, журналист, поэт: [Засл. работ. культуры Г.Зленко – 70 лет] // Веч. Одесса. – 2004. – 6 нояб. – С. 1: фото.
• Зленко Григорій Дем’янович: [біографія] // Бібліографи Одеської державної наукової бібліотеки імені М.Горького: Бібліогр. довід. / упоряд. Л.М.Бур’ян. – О.: ОДНБ ім.М.Горького, 2002. – С. 95-96.
• Почетное звание: [одес. писатель и публицист Г.Д.Зленко удостоен почет. звания «Засл. деятель искусств Украины»] // Юг. – 1996. – 16 окт. – С. 1.

*   *   *  

75 років від дня народження 

Михайлика Юрія Миколайовича

Поет, прозаїк. Народився 19 листопада 1939р. в с.Ушумук Тирдинського р-ну Амурської обл. в сім’ї службовців. Закінчив філологічний факультет Одеського університету (1961). Працював у редакціях газет «Комсомольська іскра», «Знамя коммунизма». Член КПРС.

Писав російською мовою. Автор поетичних збірок «Север - Юг» (1966), «Небо над облаками» (1968), «Побережье» (1972), «Уровень моря» (1974), «Сегодня и навсегда» (1978), «Однажды в сентябре» (1985); роману «Честно и храбро» (1986).

Член СП СРСР (1975).

С 1993 года живет в Австралии, в Сиднее.

Михайлик, Ю.Н.   Перемена времен: книга стихов. – Одесса, Дрогобыч: Коло, 2012. – 144 с.

Михайлик, Ю.Н.   Сегодня и навсегда: Стихотворения. – К.: Дніпро, 1990. – 175 с.

Михайлик, Ю.Н.   Сегодня и навсегад. Лирика. – О.: Маяк, 1978. – 71 с.

Михайлик, Ю.Н. Плюс четырнадцать. Книга стихов. – О., 1993. – 120 с.

Михайлик, Ю.Н.   Таласса: Стихи и поэма. – О.: Маяк, 1898. – 96 с.

Михайлик, Ю.Н.   С утра до вечера: Стихи. – О.: Маяк, 1983. – 87 с.

 
Література про життя і творчий шлях письменника:

• Гипфрих, Л.   Юрий Михайлик – далекий и близкий: [творчество одес. поэта Ю.Михайлика. К 70-летию со дня рождения] // Веч. Одесса. – 2008. – 13 нояб. – С. 3: фото.
• Михайлик, Ю.: [поет, прозаїк, член Нац. Спілки письм. України з 1975р. Коротка біографія. вірші] // Одеське літературне віче. Т 1. Антологія поезії. – О.: Астропринт, 2004. – С. 276-282: фото.
• Томашевский, О.   Пророчество как занятие не обещает выгод: [уехал из Одессы на постоянное место жительства в Австралию известный поэт и общественный деятель Ю.Михайлик] // Одес. вестник. – 1993. – 6 мая. 
• Сухарев, В.   Музы поют, но пушки не молчат: [беседа с поэтом Ю.Михайликом] // Одес. вестн. – 1992. – 29 сент. – С. 6.
• Неверов, И.   Два часа поэзии: [о творчестве Ю.Михайлика] // Знамя коммунизма, 1983. – 9 июня.
• Михайлик Ю.М. [Текст] // Письменники Радянської України. Біобібліогр. довідник. – К.: 1981. – С. 178. 
• Юрій Михайлик: [Текст] // Письменники Радянської України. – К., 1976. – С. 229. 
• Сергиевич, Д.   Уровень видения и понимания: [творчество одес. поэта Ю.Михайлика] // Веч. Одесса. – 1977. – 12 июля.