Ратний подвиг Одеси в творчості Григорія Карєва: до 100-річчя з дня народження

                     

Враги назвали нас:

Черная туча!

Друзья называли нас:

Гвардия флота!

А мы назывались скромнее и лучше,

Точнее и проще:

Морская пехота!

Г.А.Карев

На фото: Карєв Г.А.
(1914-1992)

Карєв Григорій Андрійович народився 14 лютого 1914 р. в с. Бежбайрака Новоукраїнського району на Кіровоградщині в сім’ї наймита. Був кореспондентом обласної української газети «Ленінський шлях» у Воронежі, учителем, секретарем райради, інструктором Курського облвиконкому. 
З 1936 р. до 1961 р. служив у лавах Військово-Морських Сил. Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив Військово-політичну академію ім. В.І.Леніна (1954). Нагороджений орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го ст., Червоної Зірки (двома), медалями, Почесною грамотою та Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Пише російською мовою. Автор збірок віршів «Вымпел» (1945), «Соленый ветер» (1981); книжок нарисів «В гостях у финнов», «Алексей Лобченко-герой» (1959), «Одесса – город-герой» (1979); збірок оповідань «На океанской волне» (1962), «Тайфун» (1963), «Одетые в бушлаты» (1964), «Мандат капитан-лейтенанта Юникова» (1978), «Шли мальчишки в огонь» (1982); повістей «В морской пучине» (1961), «Экипаж «Бедового» (1962), «Синее безмолвие» (1963), «Твой сын, Одесса» (1969); романів «Пылающий берег» (1966), «Хлеб мой, моя вода» (1974), «Зеленые орехи» (1985).

Член СП СРСР з 1964 р.

Помер 5 листопада 1992 р.

Творчість письменника

Карев Г.А.   Шли мальчишки в огонь...: Очерки. – О.: Маяк, 1982. – 214 с. 

Герои документально-художественных очерков – мальчишки начала сороковых, которые на пороге юности шагнули в огонь Великой Отечественной, вместе со взрослыми мужественно сражались с врагом на подступах к Одессе, помогали подпольщикам и партизанам, принимали участие в освобождении города.

Карев, Г.А.   Зеленые орехи: Роман. – О.: Маяк, 1985. – 207 с. 
В романе рассказывается о том, как ветераны войны и труда – люди сложных и драматических судеб – передают свой жизненный опыт молодежи, которая достойно продолжает дело отцов.

Карев, Г.А.   Хлеб мой, моя вода: Повесть и роман. – О.: Маяк, 1974. – 366 с. 
На берегу Черного моря, где в годы Великой Отечественной войны велись бои с фашистскими захватчиками, действовал героический краснофлотский десант, рождается морской порт. О его строителях, которые берегут славу отцов, трудом умножают традиции старших поколений, и рассказывается в заглавном романе.

Карев, Г.А.   Мандат капитан-лейтенанта Юникова: Повести и рассказы. – О.: Маяк, 1978. – 224 с. 
Основу книги составляют повести и рассказы, возвеличивающие боевые подвиги советских моряков в годы Великой Отечественной войны, их ратный труд в мирное время.

Статті з періодичних видань

1. Галинский, Н.   Встреча с Григорием Каревым: [творч. портр. одес. писателя Г.А.Карева] // Светлый дом. – 2009. – 27 июня. – С.1: фото.
2. Романов, Г.   Летописец народного подвига: [воспоминания о писателе Г.Кареве к 90-летию со дня рождения] // Одес. вестн. – 2004. – 28 февр. – С. 3. 
3. Янчук, Б.   Таємниця старої фотографії: [Григорію Карєву - 90] // Дум. площа. – 2004. – 13 лют. – С. 1, 3. 
4. Г. Карев: [Некролог] // Юг. – 1992. – 5 нояб.; Веч. Одесса. – 1992. – 6 нояб.
5. Полищук, Н.   Размышление о подвиге: [одес. писатель Г.А.Карев] // Веч. Одесса. – 1977. – 19 июня.
6. Главацкий, Г.    Писатель: [о делегате гор. парт. конф., писателе Г.А.Кареве] // Веч.Одесса. – 1975. – 20 дек.
7. Вязовский, Г.   Писатель-воин. К 60-летию Г.Карева // Знамя коммунизма. – 1974. – 13 февр. 
8. Недзвідський, А.   Співець мужності: [одес. письменнику Г.Карєву – 60 років] // Чорномор. комуна. – 1974. – 13 лют.
9. Море, що завжди з нами: [інтерв’ю з одес. письмен. Г.А.Карєвим, якому виповнилося 60 років] // Комсомольсська іскра. – 1974. – 14 лют.
10. Левченко, М.   Григорій Карєв і його книги // Чорноморська комуна. – 1964. – 13 лют.
11. Селютіна, Л.   Книги про рицарів моря: [творчість Г.Карєва] // Прапор Комунізму. – 1964. – 18 лют.