ЧЕРНЕНКО К. Культурно-просвітницька робота під час війни відділу краєзнавства та бібліографії ООУНБ імені М. С. Грушевського

 

ЧЕРНЕНКО К. Культурно-просвітницька робота під час війни відділу краєзнавства та бібліографії ООУНБ імені М. С. Грушевського [Текст] / Катерина Черненко // Краєзнавство Півдня України в історичному вимірі та сучасному дискурсі : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. до 100-річчя заснування Одеської комісії краєзнавства при ВУАН, Одеса, 24–25 жовт. 2023 р. / Одес. нац. наук. б-ка ; упоряд. Є. В. Бережок ; відп. ред. Л. В. Арюпіна; ред.: Н. Г. Майданюк, І. С. Шелестович. – Одеса, 2024. – С. 138-141.

Читати та завантажити можна ТУТ

Письменники – ювіляри травня 2024 року

 

У відділі краєзнавчої літератури і бібліографії підготовлено виставку «Письменники – ювіляри травня»: 105 років від дня народження Юрія Івановича Усиченка;100 років від дня народження Івана Михайловича Черкашенка; 80 років від дня народження Геннадія Павловича Щіпківського».

ЮРІЙ УСИЧЕНКО (1919-1980)

Прозаїк. Був членом Спілки письменників України з 1951 року.

Усиченко Юрій Іванович. Народився 15 травня 1919 р. в сім'ї лікаря.

Брав участь у радянсько-фінській та в Другій світовій війні. Закінчив Вищі літературні курси в Москві. Писав російською мовою. Окремими виданнями вийшли: збірка нарисів "В небе Советской Латвии" (1945), збірки оповідань "Снежный рейс" (1950), повісті "Нефтяники Борислава" (1950), "Невидимый фронт" (1951), "У нас в редакции", "Когда город спит" (1952), "Улица без рассвета" (1958); повісті "Черный крест" (1961), "Плывущие сквозь радугу", "За далекими облаками” (1962), "Белые паруса" (1964), "Унесенные ветром" (1968), "Шхуна "Зора" (1969), "Огненный рейс" (1972) та інші.

 

ІВАН ЧЕРКАШЕНКО

Прозаїк, публіцист. Був членом Спілки письменників України з 1984 року.

Народився Іван Михайлович Черкашенко 21 травня 1924 року в селі Піщана Балтського району Одеської області, в селянській родині.

В 1941 році закінчив Піщанську середню школу. З червня 1942-го по березень 1950 року служив в армії на посадах механіка і старшого авіаційного механіка.

В кінці березня 1950 року після демобілізації з армії повернувся у рідне село, де влаштувався на роботу в редакцію районної газети. Згодом працював у ряді районів Одеської та Кіровоградської областей, в редакціях, на посадах від завідуючого відділом до редактора. В 1955 році заочно закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка.

Перші спроби літературної творчості припадають на час служби в армії.

Друкувався в районних, обласних та республіканських газетах, а також у журналах "Дніпро", "Україна", "Літературна Одеса". Видав дві книги прози: "Тепло осені" та "Одкрий свою душу".

Відзначений Кіровоградською обласною журналістською організацією премією ім. Юрія Японського.

Нагороджений медалями.

ГЕННАДІЙ ЩИПКІВСЬКИЙ

Український письменник, заслужений діяч мистецтв України, лауреат літературних премій імені Олеся Гончара, імені Валер’яна Підмогильного, імені Івана Гайдаєнка,

Геннадій Павлович Щипківський народився 8 травня 1944 року в селі Бучай Новоушицького району Хмельницької області. Після закінчення Одеського медучилища №3, тривалий час працював завідуючим фельдшерсько-акушерським пунктом в селі Ульянівка Великомихайлівського району на Одещині, нині - село Доброславської селищної громади Одеського району Одеської області.

Перебував на господарській роботі. З 1990 по 1996 рік був редактором місцевої (на Великомихайлівщині) рухівської газети "Паш голос". Обирався членом Центрального проводу Руху. Його перу належать збірки поезій: "Біль і спів душі моєї" (1995), "Серпнева ожина" (1996), «Повертаюсь до себе» (2001) ,а також книжки краєзнавчих нарисів: «Новоселівська земля», «Войничеве», «Новоалександрівські нариси», «На берегах Кучургану». З 1998 року – член Національної спілки письменників України.

Від вересня 2002 року був головою Одеської обласної організації НСПУ.

Геннадія Щипківського нагороджено Грамотою Верховної Ради України - за заслуги перед українським народом, медаллю «Почесна відзнака» НСПУ, нагрудною відзнакою Народного руху України, золотою відзнакою голови обласної державної адміністрації.

21 лютого 2007 року «за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток Одеської області, значні професійні здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 75-річчя утворення області» надано звання «Заслужений діяч мистецтв України».

3 квітня 2012 року за трилогію "Товтри" Геннадію Щипківському було вручено Державну премію ім. Олеся Гончара.

Нові книги письменника регулярно виходять друком, і кожна з них - це подія в літературному житті України. Про нього багато й охоче пишуть відомі літературознавці, науковці, критики і колеги по перу.

Підготовлена виставка включає матеріали, що висвітлюють життєвий і творчий шлях Геннадія Павловича, твори митця (романи, повісті, новели, поетичні збірки, есе, краєзнавчі видання), а також численні відгуки та рецензії.

Крилаті вислови з творів Г.П. Щипківського

« Людина – витвір, тільки час не оздобив те творіння»

***

Творіть добро,

Завжди його творіть,

Творіть й тоді,

Коли програли битву.

І після цього

Тихо в храм ідіть

І створіть там за успіх молитву.

***

«В столітті кожнім

І свій Карфаген,

Який знімає

Із очей полуду…»

***

«Не має молодість ціни,

Та ми тоді про це не знали…»

***

Врятує світ

Земна краса і пам’ять,

Їх не заглушить 

Стоголосий грім

*** 

«Мури – фортеці зберігають ,

Відлуння молодих часів»

***

«В небі слова –

То вічність,

На землі –

Тільки сліди»

***

«Замутилось джерело,

Заховалося в землі,

А зажурене село

Мовчки зникло взагалі»

***

«Тут родовід мій – Україна

Мого життя – Передова»

***

«Чи є межа того добра,

І хто шукав – не заблудився?»

 

Підготувала К.Г. Черненко, провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури і бібліографії