Страницы

вівторок, 30 серпня 2022 р.

Професія скульптор: до 90-річчя від дня народження Олександра Веніаміновича Князика


Відомому скульптору, автору монументальних робіт у нашому місті Олександру Князику 31 серпня виповнюється 90 років

 




Народився в 1932 р. в м. Дніпропетровськ. Закінчив Дніпропетровське художнє училище, а потім Київський художній інститут. З 1960 р. живе і працює в Одесі.

О.В.Князик - учасник численних художніх виставок в Україні і за кордоном. Багато його робіт знаходяться в музеях і приватних колекціях. Монументальні роботи встановлені в Одесі і інших містах України.

Найбільш значні роботи О.В. Князика в Одесі -  пам'ятник Йосипу Дерибасу на вулиці Дерибасівській, пам'ятник морякам і кораблям Чорноморського флоту в парку  імені Шевченко, пам'ятник співробітникам одеської міліції, декоративна композиція "Муза на дельфіні" перед будівлею театру музичної комедії, пам'ятник чорнобильцям, скульптра Спартака, меморіальна дошка Іллі Ильфу на Старопортофранківській вулиці, пам'ятник Борису Деревянко на Першому християнському кладовищі, пам'ятник Богдану Хмельницькому.

У 1990 р. О.В. Князик відмічений Золотою медаллю на бієнале скульптури в Італії за композицію "Оновлення". Учасник міжнародних  симпозимів по скульптурі.

З 1982 року – Заслужений художник України.

Сучасний розвиток скульптури Одеси представляється живим, находиться у безперервному русі. До числа майстрів, що багато в чому визначають динаміку і напрям цього процесу, відноситься скульптор Олександр Князик.

У своїй багаторічній творчій практиці він вдало поєднує, з одного боку, творчий эксперимент, що дозволяє через боротьбу раціональних і спонтанних начал знайти і випробувати нові художні ідеї, з іншого боку, - пошукова ідея у О. Князика завжди адаптується реальністью життю. Це надає його творчості значну міру мобільності, здатність швидко впроваджуватися в життя, чітко відповідати на поставлені суспільні завдання.

В той же час, простота, суровість, лаконізм пластичних прийомів, підкреслена ясність конструктивній основі творів вже не здавалися майстрові едино можливими виразними засобами. Його притягали складніші системи побудови образа, що дозволяють передати різнообразні стани, що дають можливість простору фантазії.


О. Князик, як втім і багатьох інших художників середини 80-х років, звертається до станкової пластики. Цьому виду скульптури належить безперечний пріоритет в причасності до творчих пошуків, відкриттях і надбаннях. Саме у станковій скульптурі складно переплітаються різнообразні художні імпульси. Передусім виразно відчутно вплив монументального мистецтва. У творчості О. Князика це передусім проявляється в прагненні до концепції піднесеного образу, зверненню до суспільно значимим або філософським темам.

Окрім цього, не можна не враховувати явного впливу на станкову скульптуру декоративно-прикладногого мистецтва, багато форм якого вийшли за рамки утилітарного призначення. Звідси стилістичні прийоми, застосовувані скульптором, вільне володіння матеріалом: шамот, дерево, бронза, активне використання кольору.

Тематичний діапазон творчості О. Князика широкий і багатообразний. Кожна з його робіт – свідчення прагнення автора вийти на рівень особистого надзавдання. Важливими чинниками його творів  виступає історія та культура - світ фольклору, древньої міфології, цирку, спорту.

Знання культури минулого потрібно О. Князику не меншою мірою, ніж уміння орієнтуватися в повному протиріч і драматизму сьогодення. Висловлюючи своє розуміння навколишніх явищ, він зачіпає досить широкі, загальнолюдські, вічні проблеми: кохання, героїку, творчість.

О. Князик прагне виявити основний зміст, стислу суть поняття. В одних випадках втілення конкретно-чуттєвих образів вирішено у формах умовно-символічного узагальнення, і тоді основне навантаження лягає на емоційну мову пластики. Такі гостро драматичні композиції "Звільнення" та "Оновлення" (остання була удостоєна в 1990 золотої медалі на одній з найпрестижніших виставок скульптури - бієнале "Дантеско" в місті Равенна в Італії) В інших випадках посилюється оповідальний момент, і тоді у творах, особливо ліричного плану, тема підпорядковується довірчому та уважному вивченню особливостей натури.

Творчість О. Князика, поза всяким сумнівом, розрахована на асоціативність мислення сучасного глядача, на його вміння зіставлення та співпереживання, на можливість дати розвиток уяві та фантазії.

 

«Для меня занятия скульптурой являются возможностью передать свои впечатления от окружающего мира. Это способ поделиться со зрителем своим удивлением от разнообразия пластических форм в природе. При этом я предполагаю, что возможно кто-то не увидел того, что увидел я, и тогда для него мой взгляд на мир будет интересным»


«Бывает так, что ты прочтешь замечательную книгу или услышишь прекрасную мелодию и тебе сразу захочется поделиться этим с друзьями. Так и здесь. Я пытаюсь рассказать о том, что удивило меня, и если я сделаю это убедительно, то зритель проникнется моими ощущениями»


«Я вижу формы и пропорции такими как все вы, но пытаюсь видоизменить их по-своему, чтобы они выглядели острее и звонче, т. е. я создаю свой пластический мир»





Література про життя та творчість Олександра Князика

 


[Князик Александр Вениаминович (р. 31.08.1932) - скульптор] // Здания Одессы и их зодчие: опыт архит.- биогр. справ. – Одесса, СПД «Фридман А.С.». – 2008. – С. 111.






Тарасенко А. Монументальная скульптура Одессы. Александр Князик // Вісн. Одес. іст.-краєзнав. музею. – Одесса, Астропринт. – 2006. – лип. – С. 157-160.






Князик Олександр Веніамінович (нар. 31.08.1932 р. м. Дніпропетровськ. Зак. Київс. держ. худ. ін.-т (1959). Скульптор. Осн. тв.: «Муза» (1981), «Оновлення» (1990), пам’ятники Й. Дерибасу (м. Одеса, 1994)), співробітникам міліції (м. Одеса, 1997), мемор. дошка І. Ільфу (м. Одеса, 1997). Чл. НСХУ. Засл. худож. України // Інформаційний довідник. – Одеса, Одес. обл. орг. НСХУ. – 2005. – С. 18 : фот.




Князик Александр Вениаминович [Текст]: [Скульптор. С. 1982 г. – засл. худож. Украины] // 500 влиятельных личностей Одесского региона. – Одесса. – Одесса, Вост.-Укр. біогр. ин-т. – 2003. – С. 82: фот.






Каракина Е. Одесса-мама [Текст]: [«Памятник Одессе-маме» открыт 1 апр. 2000 г. Скульптур А. Князик] / Елена Каракина // Музейщики смеются. К тридцатилетию Одес. лит. музея. Сборник. – Одесса, Зодиак. – 2007. – С. 192-193: фот.

Каракиана Е. Сашка-музыкант [Текст]: [«Памятник Сашке-музыканту» открыт 1 апр. 2001 г. Скульптор А. Князик] / Елена Каракина // Музейщики смеются. К тридцатилетию Одес. лит. музея. Сборник. – Одесса, Зодиак. – 2007. – С. 196-198: фот.


Декоративная скульптура на фасаде офиса фирмы «Европродукт»: [Скульптор А. Князик] // Одесса в новых памятниках, мемориальных досках и зданиях / Альбом. Всемир. клуб одесситов / Авт. текста О. Губарь. – О.: Оптимум, 2004. – С. 58: фот.

Мемориал «Защитникам правопорядка» [Скульптор А. Князик] // Одесса в новых памятниках, мемориальных досках и зданиях / Альбом. Всемир. клуб одесситов / Авт. текста О. Губарь. – О.: Оптимум, 2004. – С. 57: фот.



Одесса-мама : [Скульптор А. Князик] // Одесса в новых памятниках, мемориальных досках и зданиях / Альбом. Всемир. клуб одесситов / Авт. текста О. Губарь. – О.: Оптимум, 2004. – С. 24: фот.

Памятник погибшим морякам : [работа скульптора А. Князика] // Одесса в новых памятниках, мемориальных досках и зданиях / Альбом. Всемир. клуб одесситов / Авт. текста О. Губарь. – О.: Оптимум, 2004. – С. 54: фот.


Памятный знак Борису Деревянко : [Мемор. знак работы скульптора А. Князика] // Одесса в новых памятниках, мемориальных досках и зданиях / Альбом. Всемир. клуб одесситов / Авт. текста О. Губарь. – О.: Оптимум, 2004. – С. 56: фот.


Памятник одесситам-чернобыльцам : [Скульптор А. Князик] // Одесса в новых памятниках, мемориальных досках и зданиях / Альбом. Всемир. клуб одесситов / Авт. текста О. Губарь. – О.: Оптимум, 2004. – С. 52: фот.


Сашка-музыкант : [Авт. скульптуры А. Князик] // Одесса в новых памятниках, мемориальных досках и зданиях / Альбом. Всемир. клуб одесситов / Авт. текста О. Губарь. – О.: Оптимум, 2004. – С. 25: фот.


Князик Александр Скульптура. Рисунок. Альбом. – Одесса, 2001. – 39 с.: ил.





Князик Александр Скульптура.: Кат. – Одесса, 1992. – 22 с.: ил.











 

***


Добролюбский А. Памятник Де-Рибасу [Текст]: [скульптор А. Князик] // Одесса. – 1997. -№ 3 - С. 26 :фот.








Шагнувшим навстречу атому [Текст]: [на углу улицы Малой Арнаутской и Александровского проспекта открыт памятник «одесситам-чернобыльцам» Авторы монумента: скульптор А. Князик, архит. В. Глазырин] // Одесса. – 1997. - № 4. –С. 12 :фот.







 ***

  • Арсентьева Т. Свой голос [выст. «После гламура» в Лит. Музее (А. Князик (скульптура) и Серафим Чаркин (живопись))] / Тина Арсеньева // Веч. Одесса. – 2017. – 7 сент. – С. 6 : фот.
  • Владимирский О. Художественному музею – 115 лет: [в рамках празднования юбил. даты состоялось открытие памятника «Зрителю»] / Олег Владимирский // Веч. Одесса. – 2014. – 8 нояб. – С. 1: фот. 
  • Маршина С. Да, это он, Александр Князик! [персон. выст. скульптур и графики засл. худож. Украины А. Князика состоялась в Одес. худож. музее] / Светлана Маршина // Одес. известия. – 2014. – 9 сент. – С. 8: фот.
  • Креймерман Р. Мелкая пластика Александра Князика [Галерея «Либерти» представила выст. графики и скульптуры одес. мастера А. Князика] / Раиса Креймерман // Ор Самеах. – 2005. – 14 сент. – С. 16 : фот.
  • Серый А. Готовясь к главному празднику [бюст Богдану Хмельницкому в Одессе на ул. Б. Хмельницкого. Беседа с архит. Князиком, одним из авторов] / Александр Серый // Одес. известия. – 2002. – 15 авг. – С. 4 : фот.
  • Глущак А. Обретенный мир Князика [в Морской галерее открыта выст. работ скульптора ] / Анатолий Глущак // Веч. Одесса. – 2001. – 21 июня. – С. 3: фот.
  • Раух К. Александр Князик создает свой пластический мир [в Мор. галерее открылась персон. выст. извест. одес. скульптора А. Князика] / Карина Раух; фот. Олега Владимирского // Ор Самеах. – 2001. – 27 июня. – С. 12 : фот.
  • Лоза А. Дело Александра Князика: [о скульпторе А. Князике] / А. Лоза // Веч. Одесса. – 1999. – 5 янв. – С. 2 : фот.
  • Щербаков А. О чем протрубил трубач [одес. скульптор А. Князик] / Александр Щербаков // Веч. Одесса. – 1981. – 13 марта. – С. 3 : фот.

 


Підготувала К.Г. Черненко, провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури і бібліографії

пʼятниця, 19 серпня 2022 р.

«Політв’язень, вчений, письменник»: 80 років від дня народження Василя Володимировича Барладяну-Бирладника


У відділі краєзнавчої літератури і бібліографії до 80-річчя від дня народження Василя Володимировича Барладяну-Бирладника підготовлено книжково-документальну виставку «Політв’язень, вчений, письменник»







Барладяну-Бирладник Василь Володимирович (23.08.1942 - 03.12.2010) - громадський, політичний діяч, вчений, публіцист, поет, прозаїк, родом з с. Шибка Григоріопільського р-ну Молдови. У 1964 році закінчив Одеську школу військових кореспондентів, у 1970 – з відзнакою, російську філологію Одеського держуніверситету. Як історик мистецтва в 1966, 1967, 1969, 1970 роках, практикувався в різних музеях, а в 1968 – в Празькій національній галереї. У 1971, 1972 в Бухарестському та Софійському університетах студіював румуністику і болгаристику. У 1969-1974 рр., завідував кабінетом мистецтвознавства ОДУ та в Інституті інженерів морського флоту викладав історію мистецтва класичної європейської літератури. Таємно вивчає й пише під псевдонімом Ян Друбала для «самвидаву» статті з історії національного питання.

У грудні 1970 року на Міжнародній конференції «Україна-Болгарія» в Одесі виголосив доповідь «Ренесансні риси в живописі Другого Болгарського царства та України-Русі», яка одразу ж привернула увагу КДБ. З 1972 року за ним встановлюється політичний нагляд. У травні 1974 його як «українського буржуазного націоналіста» звільняють з ОДУ(нині ОНУ імені І. І. Мечникова) без права «працювати на ідеологічній», тобто науково-викладацькій роботі. Потім звільняють з Музею народної архітектури та побуту в Києві. Шукаючи роботу, пише монографію «Художник Михайло Жук». У травні 1976 влаштовується старшим співробітником у Музей західного і східного мистецтва (Одеса). Використовує прізвища друзів для друкування статей з історії мистецтва та літератури. 16 червня того ж року в його помешканні КДБ влаштовує обшук. Було вилучено збірку патріотичних віршів «Ший, дружино, швидше прапор», автобіографічну повість «Компромісу не буде», велику кількість науково-публіцистичних статей про політичну ситуацію в Україні та з історії національного питання. Через це у вересні за вказівкою КДБ його звільняють з музею без документів для працевлаштування. Пише українською та російською мовами біографічний нарис «Як же інакше?» – «А как же иначе?». Вилучені матеріали, зв'язок з Українською та Московською гельсинськими групами, а також листування з українськими політв’язнями призвели до арешту й засудження до трьох років ув'язнення. Він не визнав себе винним, не розкаявся – написав збірку віршів «Між людством і самотністю. Поезії політв’язня», два цикли оповідань – «Скрижалі мага» і «Уроки історії», а також декілька викриваючих совєтський режим статей, які з'явилися в Парижі під назвою «Горе от Ума» в 1979 році. Строк ув'язнення було продовжено ще на три роки! Після звільнення працював електриком. Пише повість «В дорозі до матері», історичну драму «Овідій», збірку віршів «До Оксани». 28 лютого 1983 р. - звільнений.

Українська еміграція визнає його кращим публіцистом за 1989 рік. У 1990 році відвідує Канаду, США з лекціями про політичну ситуацію в Україні. Пише і видає в Торонто дві збірки есе – «Біля воріт держави», «Ще раз про неволю». Повертається до Одеси й стає на оборону українства. Його десятки статей з’являються на сторінках одеської, кишинівської, західноукраїнської та київської преси. Перекладаються англійською, німецькою, французькою й румунською мовами. Статті «П'ята колона», «Як розв’язати молдавський вузол», «Як розрубати кримський вузол», «Історія московського бандитизму» .У 1992 році повертається до викладацької роботи в ОДУ. Був співредактором журналів «Українського вісника», «Кафедра» і «Християнський голос», у 1993 р. – редактором єдиного числа Кишинівського українського журналу «Українські перспективи», членом-засновником УГС (Українська Гельсинська Спілка). У 1987-1995 роках пише понад сотню статей з проблем політичного становища в Україні та її історії, а також історії церкви. В 1994 погодинно викладав і в Духовній Академії Київського Патріархату. Все, що написав, оприлюднене в пресі.

Барладяну-Бирладник залишається неповторним. За свої твори він має найвищу премію, яку може одержати патріот-поет – 6 років каторги!

Василь Барладяну всупереч непростому життєвому шляху залишив помітний слід в поезії, літературі, публіцистиці, в громадському житті України. Пішов із життя 3 грудня 2010 року.


*** 

Барладяну-Бирладник Василь. Між людством і самотністю: Поезії політв’язня : 1965-1987. – О.: Юрид., л-ра, 2002. – 264 с.

Пропонована читачеві книга , як і життя автора спрямована була на здобуття незалежності. До того ж вміщені в ній вірші не лише оприлюднені в українській емігрантській пресі, але й, починаючи з 1987 року, доносилися в Україну відділами радіостанцій «Свобода», «Голос Америки», друкувалися в журналах і газетах діаспори, на них посилалися публіцисти як на високохудожні документи про поневолену Україну.



Барладяну-Бирладник Василь Володимирович [Текст]: біобібліогр. покажч. / М-во культури України, Одес. нац. наук, б-ка; [упоряд. А. В. Іванченко, авт. вступ, ст. В. О. Шлапак, ред. І. С. Шелестович]. - Одеса, 2016. - 136 с.: іл. - (Письменники Одеси).

Черговий випуск серії біобібліографічних покажчиків «Письменники Одеси» присвячено діяльності письменника, поета, літературознавця; публіциста Василя Володимировича Барладяну- Бирладника (писав під псевдонімами Ян Друбала, Владимир Костив та ін.). Посібник підготовлено за матеріалами фондів Одеської національної наукової бібліотеки, провідних бібліотек Одеси, архівів.

Добір публікацій завершено станом на жовтень 2016 року. їх описано за існуючими правилами і систематизовано у відповідних рубриках та підрубриках, що дає змогу читачеві легко виявити потрібну групу друкованих документів чи окремі з них. До його послуг - покажчики імен та періодичних видань. Зірочками позначені окремі видання та публікації, не переглянуті de visit.

Посібник призначено для літературо- та книгознавців, журналістів, бібліофілів, викладачів вишів, студентів, краєзнавців, бібліотекарів. Він також буде корисним для учителів середніх шкіл, які ведуть уроки літератури рідного краю.


Барладяну-Бирладник В. [Текст]: [поет, літературознавець, публіцист. Коротка біогр. справка. Чл. Нац. Спілки письменників України з 1993 р. Вірші.] // Одеське літературне віче. Антологія поезії.- Т. 1. – Одеса, Астропринт. – 2004. – С. 27-32 : фот.

У антології подані творчі біографії поетів - членів Національної Спілки письменників України з часу заснування до наших днів. Кожна стаття містить у собі стислі відомості про час і місце народження літератора, освіту, роботу, літературні відзнаки, твори, що вийшли окремими виданнями, а також підбірку його поезій.

Довідник розрахований на бібліотечних працівників області, учителів, викладачів вузів, учнів, студентів, краєзнавців і всіх, хто цікавиться витоками та станом літературного процесу на Одещині.


Василь Барладяну-Бирладник. Поет, літературознавець, прозаїк (1942-2010) [Текст]:[чл. Спілки письменників України з 1993 р. Біогр. Вірші] // Письменники Одещини – на межі тисячоліть : Антологія-довідник / Упоряд. Б. І. Сушинський. Худож. О. А. Гавдзинська. – Од., Альфа-Омега, ОКФА. – 1999. – С. 24-28 : фот.

В довіднику подана творча біографія письменника та його вірші. Василь Барладяну-Бирладник пішов з життя, але за законами справедливості продовжує жити не тільки в літературі, а й в нашій пам’яті.




Барладяну-Бирладник Василь. Повернення (1942)[Текст]: [поезія] // Антологія української морської поезії. – Одеса, Маяк. -2004. – С. 199.








«Тут  Берег мій –

І

Кращого

Не треба….

Шумить над морем

Степова трава,

Та й

Милується степом

Синє небо –

Мій берег є!

Моя земля жива!»


Пащенко М. Творчість репресованих шістдесятників Одеси (С. Караванський, О. Різниченко, В. Барладяну-Бирладник) / Микола Пащенко // Четвертий міжнародний конгрес україністів. Одеса, 26-29 серп., 1999 р. Доп. та повідом. Південь України. Одеса. - Од., 1999. – С. 319-326.

Аналізується творчість поета. Особлива роль приділяється його ліричному герою. Погляд «з-за грат» є, перш за все, фізично-просторовою і психологічною точкою зору. Однак від суто реального поет намагається відійти через уяву, сновидіння – в інший світ. Сон – це і Шевченковий, і Франковий принцип психології творчості. Більшої реальності, ніж уві сні, ліричний герой не прагне, бо ж навколо «зона».


Барладяну-Бирладник Б. Моя земля [Текст]: [вірш] // Павленко О. Молога: з найдавніших часів до початку 20-го століття. – О., Друк, 2009. – С.VII.







«По–українськи

Розмовля!

Це

Берег мій –

І я

Помру

За нього……»


Барладяну-Бирладник В. Дешевше обійдеться : Оповідання / Василь Барладяну-Бирладник // Літ. Одеса. – 1997. - № 1. – С. 125-135.

Оповідання про непросту долю молодого фахівця Світлани, про професійне становлення архітекторки і взаємні відносини з керівником Федіром Семеновичем Крижанівським. Цікаві події цієї історії проходили в м. Одесі.






«….Крижанівський обійняв її. Не пручалася. Тільки зуби зціпила. І було гидко від того, що з його черевця їй на  живіт капає холодний піт. Він хапав губами її молоде тіло. Захекався. А коли в приймальні задзвонив телефон, Сказав:

-Усе в житті дуже просто….Ось бачиш, нічого з тобою страшного не сталося…. Гави не вхопили…. І квартиру тепер матимеш! Навіть з телефоном…. Я вмію дякувати…. Тобі пора ставати практичною…. А то пропадеш з хлопцем… А зараз іди….»  С. 133.

 

Барладяну-Бирладник В. У дорозі до матері [Текст]:[Повість] / Василь Барладяну-Бирладник // Літ. Одеса. – 2007 - № 3(26). – верес. – С. 3-32 : фот.







«У дорозі до матері» головний герой зважаючи на обставини, застає свою неньку мертвою. Маючи складну долю, жінка незважаючи ні на що, чекала на свого сина. Але….

«Цю коротку відстань з Одеси до села з вини людей він [Микола Петрович] пройшов аж за шість років. Лихі люди спочатку загнали його у в’язницю. А тоді, коли за наказом прокурора його звільнили, люди примусили його бігати за різними папірцями й печатками на тих папірцях. І в цій важкій дорозі про матір йому нагадували не тільки біла чайка, околиці Тирасполя й рідний степ….» - С. 31.


Барладяну-Бирладник В. “Боянів гімн” як пам’ятка кінця IV ст. // Море. – 2006. - №3(8). – верес. – С. 121-124 : фот.

Деякі недруги слов’янства твердять, що «Боянів гімн», як і «Велесова Книга» - фальсифікат. В «Бояновому гімні» розповідається про перемогу в 374 р. слов’янських, фінських і кавказьких народів під проводом слов’янського князя Словена над Германаріхом – конунгом готів. Тепер, коли ми говоримо, про початок і розвиток українського відродження, важливо для укр. культури є справжні твори давньої літератури, які були засновані на справжньому фундаменті, такі як «Велесова Книга», «Боянів гімн», «Слово про Ігорів похід». Ці твори укр. культури набули національного звучання.


Барладяну-Бирладник В. Бабі Маришці не спиться [Текст]: [оповідання] // Море. – 2005. - №1(2). – берез. – С. 128-132 : фот.

Життя прожити – не поле перейти. Оповідь про подружнє життя  Маришки і Петра. Коли захоронили діда Петра, то він нагадав дружині, що вона забула і не поклала йому у вічне життя – люльку. Цікаве оповідання про сільське життя-буття і про звичаї, без яких ніяк, навіть у нашому сучасному світі!

«Бабі Маришці не спиться. І не від старості. Ні ! Зранку до смерканку вона на ногах. Пильнує господарство. У свої вісімдесят п’ять наробляється так, що спить, як убита. Та три ночі по смерті діда[Петра] вона не могла склепати повіків……. С. 128.


Гаранін В. Василь Барладяну-Бирладник [Текст]: [епіграма] / Гаранін Володимир Пригоди інопланетянина на землі : Сатира. Гумор. – О.: Астропринт, 2007. – С. 52.







«У нім

Волає кожний атом:

Москалю

Не буду…братом »




Бібліографія


  • Есть ли пророк в своем Отечестве (фрагменты из неопубликованного интервью с Василием Барладяну-Берладником // Окна - 2015. – 30 июня. – С. 10-11 :фот.; 15 июля – С. 9 :фот.
  • Барладяну-Бирладник В. У кожного Кирилівка своя [Текст]: [поезія до 196-річчя від дня народження Т. Шевченко] / Василь Барладяну-Бирладник // Одес. известия – 2010. – 11 марта. – С. 11.
  • Овсієнко В. Політв’язень, учений, письменник [Текст]: [некролог В. Берладяну-Бирладника (23.08.1942-3.12.2010)] / Василь Овсієнко // Чорномор. новини. – 2010. – 9 груд.- С. 3 :фот.
  • Берладяну-Бирладник В. Не для живих [Текст]: [новела] / Василь Берладяну-Бирладник // Чорномор. новини. – 2007. – 1 верес. – С.7.
  • Щире перо патріота [Текст]: [творч. В. Берладяну-Бирладника, який відзначає своє 65- річчя] // Чорномор. новини. – 2007. – 1 верес. – С.7.
  • Барладяну-Бирладник В. Повернення [Текст]: [вірш] / Василь Барладяну-Бирладник // Одес. известия. – 2005. – 23 апр. – С. 5.
  • Конак С. Світло і тінь сновидінь [Текст]: [кн. В. Берладяну-Бирладника «Сонник (Словник) сновидінь політкаторжанина»] / Станіслав Конак // Чорномор. новини. – 2004. – 22 трав. – С. 7.
  • Дроздовський Д. «У Кирилівці не був ніколи я, а до Шевченка знав завжди дорогу» [Текст]: [творчість В. Барладяну-Бирладника] / Дмитро Дроздовський // Думська площа. – 2004. – 20 серп. – С. 2 :фот.
  • Глущак А. Випереджаючи час [Текст]: [В. Барладяну-Бирладнику - 60] / Анатолій Глущак // Одес. известия. – 2002. -28 авг. С. 4.
  • Суховецький М. Людина боротьби [Текст]: [Василеві Барладяну-Бирладнику виповнилося – 60 років] / Микола Суховецький // Думська площа. – 2002.- 16 серп. – С. 2-3 :фот.



Підготувала К.Г. Черненко, провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури і бібліографії