Сьогодні Станіслав Савич Стриженюк відзначає 90-ліття
Станіслав Стриженюк – відомий поет, публіцист, перекладач, член Національної спілки письменників України (1959).
Народився 3 березня 1931 року в місті Гайвороні на Кіровоградщині.
Вчився в Одеській спеціальній школі Військово-Повітряних Сил, а з 1950 року – в Одеському політехнічному інституті. В 1955 році виїхав до Казахстану, де до 1959 року працював на Актюбінському хімкомбінаті, одночасно навчаючись заочно в Літературному інституті ім. О.М.Горького в Москві, який закінчив у 1963 році.
Працював начальником Одеського обласного управління культури, головним редактором Одеської кіностудії, був відповідальним секретарем Одеської обласної організації Спілки письменників України.
Перші поезії надрукував у 1956 році в колективній збірці «Голосом серця».
Автор збірок «В братнім краю» (1957), «Земля орлів» (1960), «Рубікон» (1962), поема «Слава Ковалівна» (1964), «Моя Платанія» (1967), «Журавлинь» (1968), «Пасати – вітри постійні» (1970), «Гавань синього літа», «Облачные фрески» (у перекладі російською мовою, 1972), «Стихія на семи вітрах» (1973), «Красен-світ» (1976), «Крыло» (у перекладі російською мовою, 1987), «Квітка долі твоєї» (1987), «Ім'я твоє шепчу» (1989), «Вибране» (1991) «Мрія пам’яті» (1992), «Екслібриси» (2001), «Тетянин день» (2004), «Судний день. Батурин» (2008), «Колегіум» (2008) та ін.
Підготувала Катерина Черненко, бібліотекар відділу краєзнавчої літератури і бібліографії