Страницы

неділя, 22 жовтня 2017 р.

Знаменні і пам’ятні дати Одещини. 2018 рік. Календар

Знаменні і пам’ятні дати Одещини. 2018 рік [Текст] : календар  Упр. культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін. ; Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського ; від. краєзнавч. л-ри і бібліографії ; [підгот. Т. О. Андросова ; комп’ют. набір Н. Р. Магла ; худож. оформ. та заг. редагування О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2017. – 40 с. ; 15х21. – 10 прим. : б.ц.

Видання призначено на допомогу бібліотечним працівникам в підготовці заходів до відзначення знаменних дат Одещини у 2018 році, а також усім, хто цікавиться історією краю.

неділя, 15 жовтня 2017 р.

"Фарби південного краю" : до 165-річчя від дня народження К. К. Костанді



«Киріак Костанді – наша художня совість» П. Нілус, 1910 р.





Киріак Костянтинович Костанді (3.10.1852 – 31.10.1921) – живописець, педагог, лідер Південноросійської (одеської) художньої школи. Академік ІАХ, член Товариства «передвижників», один із засновників Товариства південноросійських художників і його голова в 1902-1920 рр.







Народження, походження прізвища
Народився в під Одесою в бідній багатодітній сім'ї грецького рибака Костянтина Костантіді Василькеті. Легенди твердять, що батько Киріака родом з острова Санторіно, підданий Греції. Кажуть, що під час плавання Чорним морем його захопили пірати й висадили на якомусь острові, звідки молодий грек втік до селища Дофінівка біля Одеси (це селище Ю. Яновський описав у «Вершниках»). Там він одружився з дочкою грецького рибалки Фотині Філіолог.
Прізвище Костанді з'явилось від видозміненого вимови по батькові – Костантіді. Киріак був шостою дитиною в сім'ї. В дев'ятирічному віці він втратив батька і в 1862 році влаштувався працювати сидельцем у бакалійній крамниці, згодом у винному погребі Курле, в шинку «Алазань».

У витоків творчого шляху
З малих літ хлопчик захоплювався малюванням. Кожну вільну хвилину він «замальовував сценки, що відбувалися в погребі, крейдою на стійці, вугіллям або олівцем на стіні», – писав перший біограф Костанді В.Ф. Лазурський.
Одного разу його малюнки побачив фотограф Бюлль і запросив ретушером до себе в майстерню, де Кирік пропрацював два роки.
З 1870 році Костанді навчався у безкоштовному класі малювальної школи Одеського товариства витончених мистецтв, яку заснував Г. Маразлі.
«В автобіографії Костанді каже, що з вчителів школи він зберіг найсвітліші спогади про Іорині, Бауера і Мальмане як про людей, які вселяли любов до мистецтва своїм учням», – відзначав В. Лазурський.
У 1873 році за надані до випускних іспитів п'ять портретів, виконаних олією, чотири натюрморти і шість малюнків олівцем, він отримав срібну медаль. Його роботи в числі кращих були послані в Академію мистецтв, але для навчання в Академії Костанді бракувало коштів. Вступу до Академії допоміг щасливий випадок… В цей час в Одесі у своєї дочки Ольги Латрі гостював Іван Айвазовський. Власник заводу Бертран представив Киріака великому мариністу. Айвазовському сподобалися роботи Костанді – і він умовив грецького консула Вучину надати парубкові матеріальну підтримку.
1874–1882 рр. – роки навчання в Імператорській Академії мистецтв у Петербурзі у педагога Павла Чистякова, який свого часу виховав Левітана і Васнецова.
У 1884 р. разом з художниками Є. Буковецьким і П. Нілусом відвідав Францію, Австрію, Німеччину й Італію. Костанді був вражений французьким імпресіонізмом.

Повернення до Одеси
8 лютого 1885 року в Одеській художній школі при Товаристві витончених мистецтв почалася викладацька діяльність Костанді на посаді старшого викладача.
В 1890 став одним із засновників і постійних експонентів Товариства південноросійських художників, яке з'явилося як результат попередньої інтенсивної діяльності Товариства пересувних художніх виставок. З 1902 року Костанді був головою об’єднання. Виключно велика роль Костанді як одного з організаторів і майже незмінного керівника Товариства південноросійських художників: при завантаженості педагогічною роботою він знаходив час бувати майже на кожному загальних зборах Товариства, засіданні журі, нараді правління.
Другий раз в Європі Костанді побував влітку 1900 року з групою південноруських художників, в числі яких були Л. Пастернак, П. Нілус, Г. Головков, А. Стіліануді. Художник оглянув картинні галереї Відня, Мюнхена, Швейцарії. Кінцевою метою поїздки була Всесвітня виставка в Парижі. Картина Костанді «Рання весна» була відзначена бронзовою медаллю виставки.


"Рання весна", 1900

У 1899 році Костанді отримав звання професора і посаду керівника майстерні станкового живопису.
У 1900 році художник в третій раз здійснює поїздку за кордон, після якої приступає до роботи над одним з кращих своїх творів - картиною «Квітучий бузок» (1902). Задум картини виник у художника, коли він знімав дачу, що належить монастирю в районі Великого фонтану. Серед послушників був молодий Василь Алексєєв, який зблизився з художником і під його впливом залишив монастир і вступив в Одеське художнє училище. Вважається, що Алексєєв став прототипом ченця на картині «Квітучий бузок». 
У 1902 році на виставці ПРХ загальне захоплення викликала картина «Квітучий бузок», яка була придбана для Міського музею за 1000 рублів.


"Квітучий бузок", 1902

В 1907 «за популярність на художньому поприщі» Костанді визнаний гідним звання академіка.
З 1917 року, продовжуючи викладацьку роботу, Киріак Костянтинович призначається директором Одеського міського художнього музею, одним з ініціаторів створення якого він був в 1898 році. Після революції художник працював експертом місцевої комісії з охорони пам'яток старовини.

Сучасники про Костанді
У 1890 р під час перебування в Одесі Ілля Рєпін відвідав малювальну школу і багато часу присвятив докладному огляду учнівських робіт. За словами Рєпіна, «в Одесі, в школі малювання, К.К. Костанді надзвичайно добре веде свій клас – результати прекрасні!»
Учень Костанді, член Товариства південноросійських художників Б. Егіз згадує: «Костанді дуже тонко тлумачив сутність краси зображення і вселяв любов до безпосереднього уважного вивчення і виконання. Він з перших же кроків намагався розвинути художній смак, застерігав від всього крикливого, манірного, вигадливого. Він був противником поверхового ставлення до роботи. Вказівки його були завжди влучними, ясними і значними. Причому особливу увагу з перших же днів навчання зверталося не стільки на суху академічну вишкіл, скільки на художню сторону спостереження і виконання».
«Костанді, – говорив Чистяков, – вчить їх [учнів] розмовляти з природою, відкриває їм таємниці її чарівності і тонко тлумачить її художню сутність».

Про родину
З малих років Киріак Костанді мріяв про велику сім'ю. Після повернення з Петербургу до Одеси він незабаром одружився на грекині Єфросинії Князєвій, з якої у них народилося п'ять доньок і три сини.
«Киріак Костянтинович був не пристосований до побуту, – наголошує головний хоронитель Одеського художнього музею Людмила Єрьоміна. – Все життя він з сім'єю жив на зйомних квартирах. Коли він став директором Одеського художнього музею, то з усім сімейством оселився в порожніх залах музею. Квартиру в будинку Навроцького по вулиці Пастера, 46 (колишня Херсонська) сім'ї Костанді подарував купець Петрококіно – художник-аматор, який брав у живописця уроки. Але квартира виявилася дуже сирою, і Костанді зробив з нею майстерню. А сам з сім'єю продовжував проживати при музеї. Тільки після смерті Костанді, в 1921 році, сім'я переїхала на Херсонську».


Родина Костанді, 1902 р.

Останні роки життя
Сили художника підірвала хвороба серця. На початку 1920 року стан художника значно погіршився. Останнє літо він провів на дачі Великого Фонтану. Незважаючи на санаторне лікування, 31 жовтня 1921 художник помер у віці 69 років.
Похований Киріак Костянтинович Костанді на Другому міському кладовищі.





Вшанування пам’яті
З 1922 року в Одесі функціонувало Товариство художників імені Киріака Костанді, яке організували учні та друзі покійного художника Ісаак Бродський, Павло Волокидін, Митрофан Греков, Олексій Шовкуненко. Вони об'єднали художників традиціоналістської і помірно-модерністської орієнтації. Це товариство проіснувало до 1927 року.
За життя художника не було жодної його персональної виставки. Тільки в 1924 році відбулася перша - посмертна - виставка його робіт, плід зусиль Товариства ім. Костанді. Наступні виставки пройшли в 1941 і 1952 рр. в Одесі, в 1941 і 1977 рр. в Києві. У 1996 році Одеський художній музей і Грецький фонд культури організували виставку «Киріак Костанді, його учні та інші художники-греки в Одесі». 11 жовтня 2017 в філії Грецького фонду культури відбулась виставка «Від учителя до учня». Були представлені творчі роботи викладачів Одеського театрально-художнього училища в рамках проекту: «Маловідомий К. К. Костанді (15.10.1852-31.10.1921).
Ім’ям Костанді в Одесі названі вулиця, яка знаходиться між вул. Ільфа і Петрова і Фонтанською дорогою, і два провулка - 1-й і 2-й провулки Костанді.
Біля входу в Дитячу художню школу імені Костанді в Лютеранському провулку, 3 встановлено барельєф художника.
1 вересня 2010 р. в Одесі у дворі будинку № 46 по вул. Пастера відкрито пам’ятник відомому художнику-одеситу (скульптор Зоя Ломикіна та архітектор Володимир Бреславцев). За цією адресою сім'я художника проживала з 1910 по 1916 рік.
26 жовтня 2013 року меморіальна дошка з кольорового мармуру, виготовлена відомим одеським скульптором Олександром Князиком, була встановлена на будинку № 46 по вулиці Пастера (оновлено у жовтні 2017 року).



2 вересня 2017 року на Аллеї зірок на вул. Ланжеронівській було встановлено «зірку» на ім’я Киріака Костанді.





Творча спадщина
За роки свого життя Костанді написав сотні картин і етюдів, які зберігаються у таких музеях, як Національний художній музей України, Третьяковська галерея, Одеський художній музей (найбільша колекція), Миколаївський обласний художній музей імені В. В. Верещагіна, Російський музей тощо, а також багатьох приватних колекціях.
Його учнями були десятки відомих художників. Зокрема, заслужені діячі мистецтв Ісаак Бродський та Петро Васильєв, відомі живописці Павло Волокидін та Теофіл Фраєрман, баталіст Митрофан Греков, народний художник СРСР Олексій Шовкуненко, а також художники південноросійської школи: Осип Браз, Євген Буковецький, Герасим Головков, Тіт Дворніков, Петро Нілус тощо.


З фонду відділу краєзнавчої літератури і бібліографії
  • Александр Стилианули: [биография, работы художника] // Кириак Костанди и художники-греки в Одессе / Сост. О. М. Барковская, Л. А. Еремина, Т. В. Щурова. Пер. на англ. В. Ю. Сунцова. – О.: Друк. – 2002. – С. 97-126.
  • Афанасьев, В. К.К.Костанді. Нариси про життя і творчість. // К., Мистецтво, 1955. – 34 с.
  • Афанасьев, В. Кириак Константинович Костанди. 1852-1921. – М., Искусство, 1953. – 27 с.
  • Афанасьєв, В. Киріак Костянтинович Костанді [Текст] : [біогр.] // Майстри пензля. – Одеса: Одеське книжкове видавництво, 1960. – С. 7-30.
  • Кириак Константинович Костанди : / Худож. и человек / : Воспоминания об отце сына М.К.Костанди : 150-летию со дня рождения выдающегося худож. посвящ. / Лит. запись и сост. Л.Еремина. – О.: Астропринт, 2002. – 72 с.: ил.
  • Кириак Костанди и художники-греки в Одессе: конец ХІХ нач. ХХ вв. : Посвящается 150-летию со дня роождения К.Костанди / Греч. Фонд Культуры; Одес. фил.; Одесгос. науч. б-ка им. М.Горького; Одес. худож. музей; Редкол.: О.Ф.Ботушанская, Г.А.Изувита, С.З. Лушик и др.; Сост.:О.М.Барковская, Л.А.Еремина, Т.В. Щурова. – Одесса: Друк, 2002. – 204 с.:ил.
  • Костанди Кириак Константинович (1852-1921) [Текст] : [биогр. очерк] //Сто великих одесситов: Сост. А.Либин, Н.Маковец. – Одесса: Optimum, 2009.– С. 201-204. – фот.
  • Костанді Кіріак Костянтинович [Текст] // Історія міст і сіл Української РСР. В 26-ти т. Одес. обл. К., 1969. – С. 100, 564.
  • Нюрберг, А. К.К. Костанди в Одессе [Текст] / Нюрберг А. // Воспоминания, встречи, мысли об искусстве. – М., 1969. – С. 59-64.
  • Седых, С. Документы К.К. Костанди в архивах [Текст] : [перечень документов найденных в архивных фондах, связанные с жизнью итворчеством художника К.К. Костанди] // Архів. Історія. Сучасність. :[матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 95-річчю Держ. архівуОдес. Обл. (1920-2015), Одеса, 3-4 вер. 2015 р.]. – Одеса: Бондаренко М.О.,2016. – Вип. 2. – С. 309-310.

Сторінками періодичних видань
  • Абрамов, В. 100 произведения Костанди : [новые произведения выдающегося художника и педагогаа в Одес. худож. музее] // Веч. Одесса. – 1976. – 18 окт.
  • Бржестовская, Н. Громкий юбилей тихое забвение : [о творчестве и жизни одес. живописца К.Костанди] // Юг. – 2007. – 15 нояб. – С. 3. – фот.
  • Бродавко, Р. Наша художественная совесть : [крат. биогр. худож. К.Костанди] // Одес. вестн. – 2005. – 20 окт. – С. 1. – фот.
  • Бурд, Г. «Монах». З життя К.К.Костанді : [видатного укр. живописця] // Чорноморська комуна. – 1964. – 5 лип.
  • Бурд, Г. З ченців – у художники : [про худож. К.К.Костанді] // Войовн. атеїст. – 1964. - № 9. – С. 50-51.
  • Вадимова, Л. Основатель южнорусской школы живописи : [биогр. очерк о К.Костанди] // Одес. вестн. – 2006. – 28 окт. – С. 12.
  • Гай, У. Світ гармонії і краси : [про одес. роки життя К.Костанді]. //Україна. – 1983. - № 7. – С. 12. – фот.
  • Голубовський, Є. і Лущик С. Зачарований одеським сонцем : [до 120-річчя від дня народження одес. художника К.К.Костанді] // Комсомольська іскра. – 1972. – 3 жовт.
  • Голяева, И. …И был счастлив : [к 150-летию со дня рождения К.К.Костанди] // Одес. известия. – 2002. – 3 окт. – С. 3.
  • Голяева, И. Памяти Кириака Костанди // Одес. известия. – 2002. – 24 дек. – С. 3.
  • Зленко, Г. Кіріаку Костанді сто п’ятдесят років // Веч. Одесса. – 2002. – 3 окт. – С. 4.
  • Колорит школы Костанди : [выст. работ выдающегося художника в Одес. худож. музее в рамках «Дней Греции в Одессе] // Веч. Одесса. – 1996. –4 апр. – С. 3.
  • Костанди, М. Красота спасет мир : [о художнике нашем земляке К.К.Костанди] // Веч. Одесса. – 1987. – 19 окт.
  • Кузнецова, С. Наследники традиций (к 90-летию памяти художникаК.Костанди) [Текст] // Одес. известия. – 2011. – 15 дек. – С. 9. – фот.
  • Малынов, М. К юбилею Костанди: [победителем муницип. худож. конкурса, посвящ. памяти выдающегося худож. Кириака Костанди, стал одес. худож. Владимир Кабаченко] // Одес. известия. – 2008. – 20 нояб. – С. 2. –фот.
  • Московченко, В. Видатний український живописець // Молодь України. – 1959. – 23 серп.
  • Недзведский, А. Твой художник, Одесса! : [К.К.Костанди] // Веч. Одесса. – 1979. – 22 сент.
  • Нюренберг, А. Кириак Костанди : [воспоминания] // Одесса. – 1996. – № 2. – С. 50-51. – ил.
  • Попов, В. Художники-греки в Одессе : [выст. «К.К.Костанди, его ученики и др. художники-греки в Одессе конца ХІХ нач. ХХ вв.»] // Одес. вестн. – 1996. – 6 апр. – С. 4.
  • Рогинская, Ф. Заметки о передвижниках : [об участии одес. художников в передвижн. движении и о творчестве К.Костанди] // Юный художник. – 1982. - № 12. – С. 50-59. – фот.
  • Романчук, Б. Свет немеркнущих звезд : [на Аллее звезд 2 сент. появятся новые имена: Кириак Костанди, Валентин Катаев, Илья Ильф, Евгений Петров, Константин Паустовский, Валерий Ободзинский] / Б. Романчук // Жизнь в Одессе. – 2017. - № 36. – С. 7. – фот.
  • Савченко, В. Не вписавшиеся в «большое сегодня» : [к 150-летию со дня рождения К.К.Костанди и 80-летию Худож. об-ва им. Костанди в Одес.худож. музее открыта выст.] // Ор самеах. – 2003. – 29 янв. – С. 12.
  • Степанов, Н. Год Костанди – 2002 : [исполнилось 150 лет со дня рождения выдающегося укр. худож. К.Костанди, дир. И педагога Одес. рисов. шк., основателя худож. музея] // Веч. Одесса. – 2001. – 27 дек. – С. 3. – фот.
  • Усачев, И. Самоцветный талант : [краткий биогр. очерк] // Регион. вестн.– 2008. – 1 окт. – С. 1, 6. – фот.
  • Шевелев, С. Имя мастера : [К.Костанди, проф. живописи Одес. худож. ун-та] // Веч. Одесса. – 1992. – 221 февр.
  • Шевчук, Н. Кириак Константинович Костанди (1852-1921) : [краткая биогр.] // Гор. газета. – 2015. – 5 июня. – С. 8. – фот.

Про життя і творчість Киріака Костанді з мережі Інтернет
  
Картини К. К. Костанді із колекції Одеського художнього музею




Матеріал підготувала Наталя Магла, провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури і бібліографії Одеської ОУНБ ім. М. Грушевського